8 вересня 2025 року заступник Голови Комісії Олег Коліуш та член Комісії Віталій Гацелюк взяли участь у роботі круглого столу з питань дисциплінарної відповідальності суддів: відповідальність судді за істотне порушення матеріального та процесуального закону при ухваленні судового рішення.
У вітальному слові Олег Коліуш зазначив, що питання дисциплінарної відповідальності суддів має важливе значення не лише для України, а й для європейських держав. Показовим є ухвалення Консультативною радою європейських суддів Висновку № 27, який цілком присвячений питанню суддівської відповідальності. За його словами, механізм притягнення суддів до відповідальності є необхідним елементом належного здійснення правосуддя відповідно до європейських стандартів та принципів верховенства права і водночас інструментом зміцнення довіри суспільства до судової влади. Питання притягнення суддів до відповідальності за порушення норм матеріального чи процесуального права потребує виваженого підходу.
«Як зазначено у Висновку № 27 КРЄС, судове рішення, тлумачення норм чи оцінка доказів не можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, якщо немає випадків злого умислу, свідомого невиконання обов’язків або серйозних проступків. Саме тому ця дискусія є надзвичайно важливою, і ми вдячні за можливість поділитися своїми напрацюваннями», – підсумував заступник Голови Комісії.
Член Комісії Віталій Гацелюк висловив власне бачення проблемних аспектів і можливих напрямів удосконалення законодавства у сфері дисциплінарної відповідальності суддів. Він звернув увагу на те, що, хоча ця функція формально вже не належить до повноважень ВККСУ, практика Верховного Суду свідчить – низка питань і надалі тісно пов’язана з діяльністю Комісії. Зокрема, йдеться про випадки, коли результати навчання в Національній школі суддів України були підставою для оцінки суддів на відповідність посаді та висновків щодо їхньої доброчесності. Верховний Суд підкреслив, що такі підходи не завжди узгоджуються із законом, оскільки критерії професійної компетентності та доброчесності мають оцінюватися окремо.
У цьому контексті доповідач зазначив, що надалі оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді здійснюватиметься за єдиними показниками доброчесності, затвердженими відповідно до закону. Одним із головних викликів, на його думку, є чітке відмежування компетентності, доброчесності та етичних аспектів, адже на практиці ці категорії часто перетинаються.
Крім того, Віталій Гацелюк торкнувся ширшої проблематики правового регулювання дисциплінарної відповідальності. Він зауважив, що чим більш ефективно й невідворотно застосовуються дисциплінарні заходи за менш суттєві порушення, тим меншою є потреба в жорсткіших санкціях. Такий підхід відповідає сучасним тенденціям формування культури доброчесності не тільки серед суддів, а й у державній службі загалом.
Окремо член Комісії підкреслив значення доктрини «добросовісної суддівської помилки», яку сформувала Вища рада правосуддя. Вона покликана гарантувати незалежність суддів, оскільки не кожна похибка у правозастосуванні може бути підставою для юридичної відповідальності.
Також він пояснив, що у своїй роботі ВККСУ враховує низку критеріїв – тяжкість порушення, його наслідки, систематичність та мотиви поведінки судді. Це дозволяє диференційовано підходити до визначення відповідальності та уникати формального підходу.
У заході взяли участь Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, заступник Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша, менеджер проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» Ірина Кушнір, а також члени Вищої ради правосуддя, судді Верховного Суду, експерти Ради Європи.
Захід організовано Верховним Судом спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду».
