Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гусарової Віри Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії:  Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віри ГУСАРОВОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гусарової Віри Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону (для апеляційного суду). Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Гусарова Віра Володимирівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Гусарову В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Гусарова Віра Володимирівна, дата народження – ________ року, громадянка України. Відповідно до сертифіката УМД № 00209309 від 02 листопада 2023 року володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

Кандидат Гусарова В.В. мала дівоче прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 495 від __________ року).

Після реєстрації шлюбу 26 лютого 2000 року змінила прізвище на Самойленко (свідоцтво про одруження серія І-ЖС № _____). Після реєстрації шлюбу 06 вересня 2010 року змінила прізвище на Маврешко (свідоцтво про шлюб серія І-ЖС № _____).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серія І-ЖС № ______ відбулася зміна прізвища з Маврешко на Гусарова.

Повну вищу юридичну освіту Гусарова В.В. здобула у 2000 році в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

З 20 березня 1992 року до 14 квітня 1994 року працювала на посадах друкарки, інспектора в Спецприймальнику – розподільнику Запорізького УМВС України в Запорізькій області міста Запоріжжя. У період з 14 квітня 1994 року до 21 листопада 2002 року працювала в органах внутрішніх справ міста Запоріжжя та займала посади помічника слідчого, слідчого, старшого слідчого. З 02 грудня 2002 року до 17 жовтня 2024 року перебувала на посаді судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 Самойленко В.В. призначено на посаду судді Якимівського районного суду Запорізької області строком на п’ять років. 

Присягу складено 02 грудня 2002 року.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 травня 2009 року № 1404-VI обрано Самойленко В.В. безстроково.

Рішенням Голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року № 85/0/149-22 суддю Якимівського районного суду Запорізької області Гусарову В.В. відряджено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області для здійснення правосуддя з 05 травня 2022 року.

З 04 жовтня 2023 року Гусарова В.В. виконувала обов’язки голови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2024 року № 3054/0/15-24 звільнено Гусарову В.В. з посади судді Якимівського районного суду Запорізької області (відряджена до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області) у зв’язку з поданням заяви про відставку.

На сьогодні Гусарова В.В. є військовозобов’язаною ІНФОРМАЦІЯ_2.

За період з 2018 року до 13 серпня 2025 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано 10 дисциплінарних скарг на дії судді Гусарової В.В., з яких: сім скарг залишено без розгляду; у двох відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; в одній притягнуто суддю до дисциплінарної відповідальності. Так, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 серпня 2018 року № 2608/3дп/15-18 суддю Якимівського районного суду Запорізької області Гусарову В.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців (лист Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2025 року № 165711/0/9-25).

Окрім того, ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2010 року стосовно Гусарової В.В. постановлено окрему ухвалу (при розгляді вимог про забезпечення позову суд порушив вимоги частини 1,3 статті 151 ЦПК України, за позовом про поновлення на роботі постановила ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено виконання рішення про звільнення з посади до набрання чинності рішенням у цивільній справі).

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 1018/26-дД від 21 квітня 2011 року до Гусарової В.В. застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Також під час співбесіди кандидат пояснила, що орієнтовно у 2007 році її піддано дисциплінарному стягненню у вигляді догани.

Із матеріалів суддівського досьє, зокрема із поданих анкет кандидата, слідує, що 30 травня 2008 року рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу на суддю накладено стягнення у вигляді догани (грубі порушення вимог цивільно-процесуального законодавства); 24 квітня 2009 року рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу накладено дисциплінарне стягнення, яке достроково знято.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема  Гусарової В.В. (у межах кримінальної спеціалізації).  Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 серпня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на викладене Гусарова В.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	48,0	343,50
	Знання історії української державності	40,0
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	131,0
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	124,5

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Гусарової В.В. за кваліфікаційний іспит – 343,50 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Гусарової В.В.

За результатами спеціальної перевірки Гусарової В.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01 липня 2025 року № 21.2-351/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Міністерства оборони України.

Листом від 04 червня 2025 року № 49-01/48781-25 Національне агентство надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.

За інформацією Національного агентства, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації кандидат на посаду не зазначила відомостей про земельну ділянку площею 2 424 м² (кадастровий номер майна: НОМЕР_1), що належить на праві власності члену сім’ї суб’єкта декларування (чоловіку), відповідно до відомостей ДЗК (дата реєстрації: 11.02.2021).

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду не зазначила відомостей про власний дохід у сумі 107 773,70 грн (джерело доходу: Головне управління ПФУ в Черкаській області), отриманий нею впродовж 2024 року відповідно до відомостей ДРФО.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначила відомості про власний дохід у сумі 10 644 747 грн (джерело доходу: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Черкаській області), отриманий нею впродовж 2024 року, сума якого відповідно до відомостей ДРФО становить 1 064 747,00 гривень.

Кандидат надала до Комісії письмові пояснення від 19 червня 2025 року та під час співбесіди, яка мала місце 25 вересня 2025 року, з яких слідує, що недекларування земельної ділянки площею 2 424 м² (кадастровий номер майна: НОМЕР_1) мало місце через неуважність кандидата під час подання декларацій за 2022 – 2024 роки; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік доходу на 9 580 000 більше ніж фактично отриманий від ТУ ДСА відбулось через помилкове зазначення в цьому доході «зайвої цифри «4», невідображення доходу від Пенсійного фонду України – через те, що кандидат його фактично отримала вже у 2025 році.

Відповіді кандидата на запитання членів Комісії щодо використання для заповнення декларацій інформації від уповноважених державних органів, зокрема електронного сервісу НАЗК «Дані для декларації»; перевірки повноти та правильності декларування та подання виправлених декларацій не переконали членів Комісії, що кандидат належно виконала свій обов’язок, передбачений пунктом 6 частини 7 статті 56 Закону, - виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, яка має бути оцінена при встановленні відповідності Гусарової В.В. критеріям професійної етики та доброчесності на співбесіді та визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Гусарову В.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Гусарової В.В. визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Гусаровою В.В. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії заяву та докази на виконання листа від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність наведеним вище критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 18 вересня 2025 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата.

У вказаному рішенні зазначено, що ГРД виявлено дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують кандидата та можуть бути використані під час оцінювання.

Комісією Гусаровій В.В. надіслано копію відповідного рішення ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.

Кандидатом надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на рішення ГРД та надано копії підтвердних документів.

Співбесіду з кандидатом проведено 25 вересня 2025 року та 07 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається крізь призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об'єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінювання особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

Встановлені під час дослідження досьє та проведення співбесіди обставини такі як неодноразове вчинення дисциплінарних проступків та їх характер, несумлінне дотримання вимог актикорупційного законодавства, не дозволили членам колегії оцінити особисті компетентності кандидата вище мінімального бала, який дозволяє продовжувати участь у конкурсі.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що відповідає 75 % (37,50 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19	19	20	20	19,50	37,50
	безперервний розвиток	16	18	18	20	18,00

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію з особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Стосовно показника «Стійкість мотивації» Гусарова В.В. у письмових поясненнях та під час співбесіди зазначила, що протягом усієї кар’єри вона систематично вивчала рішення апеляційної інстанції, що свідчить про її глибокий інтерес до цієї сфери та постійне прагнення до професійного зростання.

Із суддівського досьє Гусарової В.В. слідує, що стосовно кандидата  відповідно до рішення Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 розпочато кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. За результатами кваліфікаційного іспиту рішенням Комісії від 13 березня 2019 року № 32/зп-19 Гусарову В.В. визнано такою, що успішно подолала перший етап кваліфікаційного оцінювання – «кваліфікаційний іспит» та її допущено до другого етапу – «дослідження досьє та проведення співбесіди».

Співбесіди із Гусаровою В.В. проведено не було.

23 вересня 2024 року, тобто вже після оприлюднення рішення Комісії про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, Гусарова В.В. звернулась до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення за власним бажанням, однак вже 03 жовтня 2024 року до ВРП надійшла її заява, у якій просить залишити без розгляду заяву від 23 вересня 2024 року.  

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2024 року № 3054/0/15-24 задоволено заяву від 03 жовтня 2024 року та звільнено Гусарову В.В. з посади судді Якимівського районного суду Запорізької області (відряджена до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області) у зв’язку з поданням заяви про відставку.

У період 2022 – 2025 років кандидат навчалася в Національному авіаційному університеті (Київський авіаційний інститут) за спеціальністю «Безпілотні авіаційні комплекси». У травні 2024 року склала вступні іспити до Національного університету оборони України на кафедру підготовки офіцерів запасу, прагнучи отримати базові військові знання. На сьогодні Гусарова В.В. є військовозобов’язаною ІНФОРМАЦІЯ_3.

Мету зайняття посади судді апеляційного загального суду, ураховуючи, те, що Гусарова В.В. до 2024 року була суддею, сформульовано нею досить абстрактно. Кандидат не змогла переконливо озвучити під час співбесіди, яка її візія посади судді апеляційного загального суду. У процесі співбесіди кандидат не продемонструвала достатньої усвідомленості мотивації до роботи на посаді судді апеляційного суду.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

За результатами оцінювання вказаних вище обставин Комісія дійшла висновку про наявність підстав для відповідної оцінки критерію соціальної компетентності за показником «стійкість мотивації».

Факти за період професійної діяльності кандидата в сукупності з наданими Гусаровою В.В. поясненнями не переконали членів Комісії у її відповідності очікуваним мінімально достатнім характеристикам, які послідовно та обґрунтовано свідчать про усвідомлене, мотивоване рішення стати суддею апеляційного суду і кандидат приділила достатню увагу формуванню позитивного іміджу судді місцевого суду та професійній підготовці, яка б підтверджувала її готовність приступити й ефективно виконувати обов’язки судді апеляційного місцевого суду.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії з оцінювання кандидата на посаду судді на предмет його відповідності певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	9,5	10	10	9,88	36,63
	Ефективна взаємодія	9,5	9,5	10	10	9,75
	Стійкість мотивації	6	5	6	9	6,50
	Емоційна стійкість	10	10	10	12	10,50

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36,63 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається крізь призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреційних повноважень Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Під час оцінювання відповідності кандидата показнику сумлінності Комісія констатує недостатню старанність, ретельність та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків у частині дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Зокрема, листом НАЗК від 04 червня 2025 року № 49-01/48781-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.

За інформацією НАЗК, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації кандидат на посаду не зазначила відомостей про земельну ділянку площею 2 424 м² (кадастровий номер майна: НОМЕР_1), що належить на праві власності члену сім’ї суб’єкта декларування (чоловіку), відповідно до відомостей ДЗК (дата реєстрації: 11 лютого 2021 року).

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду не зазначила відомостей про власний дохід у сумі 107 773,70 грн (джерело доходу: Головне управління ПФУ в Черкаській області), отриманий нею впродовж 2024 року відповідно до відомостей ДРФО. 

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначила відомості про власний дохід у сумі 10 644 747 грн (джерело доходу: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Черкаській області), отриманий нею впродовж 2024 року, сума якого становить 1 064 747,00 грн відповідно до відомостей ДРФО.

Кандидатом надано письмові та усні пояснення, які детально наведені в розділі IV цього рішення.

Комісія відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Комісією при оцінюванні цієї обставини враховано тривалість допущених помилок (земельна ділянка не відображена в деклараціях за 2021 – 2024 роки), а також невжиття заходів до повного з’ясування власного майнового стану та майнового стану членів своєї сім’ї.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина 7 статті 54, пункт 6 частина 7 статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та скрупульозність при заповненні офіційних документів.

До того ж наведені помилки в їх сукупності можуть створити у стороннього спостерігача хибне уявлення про рівень доходів судді не співмірний із загальним уявленням про рівень фінансування інших суддів, тому може суттєво негативно вплинути на авторитет судової системи загалом.

Однак саме за сукупністю помилок Гусарова В.В. демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, тому Комісія має розглянути питання про зменшення балів кандидата за показником сумлінності з огляду на сукупність несуттєвих порушень.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність –  старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.

Так, ГРД надіслано до Комісії інформацію стосовно кандидата на посаду судді Гусарової В.В., яка сама собою не слугувала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак потребувала пояснень.

1. Значна різниця у вартості набуття та відчуження нерухомого майна, що належало родині кандидата.

Кандидат задекларувала житловий будинок 55 кв.м за адресою: м. Мелітополь, АДРЕСА_1, набутий у власність 26 вересня 2017 року, вартістю 87 391 грн (приблизно 3 285 доларів США).

Уже через два роки вказаний будинок було продано родиною кандидата за 209 700 грн (орієнтовно 8 110 доларів США), що приблизно в 2,5 разів дорожче.

Гусарова В.В. пояснила, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 вересня 2017 року, укладеного між продавцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та покупцями Гусаровою Вірою Володимирівною та ОСОБА_3 (її чоловік), посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2524. Ціна вказаного будинку 87 391 гривень.

На момент придбання будинок потребував ремонту, заміну вікон та дверей, облаштування подвір’я. Тому вказана ціна відповідала його реальній вартості, що підтверджується п.5 вказаного договору, де зазначено, що згідно зі звітом про оцінку майна на 19 вересня 2017 року, виданого ТОВ «Мелітопольске експертно - технічне агентство», вартість зазначеного будинку становить 87 391 гривень.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 18 червня 2019 року вони продали, а ОСОБА_5 придбала вказаний будинок. На момент продажу були замінені всі дерев’яні вікна на пластикові  (7 вікон, вікна були великі, термозберігаючі, кольорові рами). Крім того, були зняті двері в кухні та влаштовано новий проріз дверей (більшого розміру), встановлені нові пластикові двері. Зроблений косметичний ремонт у кухні. Перероблювалась каналізаційна система, мінялись труби і інше устаткування системи. На городі була встановлена нова арка для вирощування винограду, посаджений виноград нових елітних сортів, побудована капітальна теплиця.

Кандидат не змогла представити доказів цих робіт, посилаючись на ту обставину, що будинок залишився на окупованій території.

Усі ці покращення збільшили ринкову вартість будинку, ціна продажу відповідала його ринковій вартості, що також підтверджується п. 8 вказаного договору, де зазначено, що згідно зі звітом про незалежну оцінку майна на 20 квітня 2019 року, виданого ТзОВ «Агентство нерухомості «Альянс-ДА», експертна грошова оцінка будинку становить 209 700 гривень.

2. Відсутність згадки будинку, що належав родині, у майнових деклараціях кандидата.

Відповідно до реєстру, у власності родини судді був будинок за адресою: смт. Якимівка, АДРЕСА_2, з площею земельної ділянки 2 200 кв.м та загальною вартістю 34 376 грн. Указаний житловий будинок відсутній у майнових деклараціях кандидата, тому, можливо, був відчужений родиною до початку електронного декларування.

Кандидат пояснила, що вказаний будинок був проданий 24 листопада 2012 року, про що укладено відповідний договір, завірений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 2403. На той час кандидат мала прізвище Маврешко. Чому покупці будинку не внесли до реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про цей договір та своє право власності, сказати не може. На той час це робили нові власники нерухомості після укладання угод.

У зв’язку з наведеним не зазначала вказаний будинок серед об’єктів нерухомого майна, яке їй належало.

3. У 2023 та 2024 роках кандидат задекларувала оренду земельної ділянки 0,03 кв.м в м. Корсунь-Шевченківському, зазначивши датою виникнення права – 2010 рік. До цього в деклараціях про оренду не згадує. Ймовірно, було допущено помилку при заповненні щорічної декларації.

Кандидат зазначила, що в 2023 та 2024 роках вона орендувала квартиру за адресою м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області (у період відрядження до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області). Вказана квартира – фактично будинок, поділений на двох господарів, стоїть на земельній ділянці, що приватизована, частка цієї земельної ділянки належить власниці квартири ОСОБА_7. У зв’язку з цим кандидат помилково зазначала час виникнення права оренди з 2010 року (зі слів ОСОБА_7, вона набула права власності на вказану ділянку у 2010 році), а треба було в декларації зазначити – час укладання договору оренди квартири.

4. У майновій декларації кандидата за 2022 рік не зазначено місце проживання в м. Корсунь-Шевченківському.

Гусарова В.В. пояснила, що не мала наміру приховувати цю інформацію та в декларації кандидата на посаді судду зазначила місце проживання в м. Корсунь-Шевченківському.

Крім того, під час проведення співбесіди з кандидатом, Комісією додатково встановлено, що в майнових деклараціях, зокрема:

• за 2017, 2018 роки кандидатом не задекларовано земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_2 площею 0.0517 га, на якій розташований об’єкт нерухомості –житловий будинок площею 54.7 кв.м (м. Мелітополь Запорізької обл.);
• за 2021, 2022 роки кандидатом зазначено площу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3), яка не відповідає дійсності.

Стосовно декларування будинку за адресою: м. Мелітополь, АДРЕСА_1, Комісія зазначає таке.

Не ставлячи під сумнів дані, зазначені кандидатом у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а також у поясненнях щодо дійсної вартості будинку та проведених у ньому ремонтних робіт, Комісія бере до уваги ту обставину, що з червня 2018 року стосовно Гусарової В.В. проводиться кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, яке серед іншого, передбачає дослідження критеріїв професійної етики та доброчесності судді. Ця обставина, за умови чесного та відповідального ставлення до обов’язку декларування суттєвих правочинів та видатків, мала спонукати кандидата до збереження/узагальнення/дублювання інформації про стан цього об’єкта нерухомого майна щонайменше на час набуття та/або його відчуження. Окрім того, з пояснень судді слідує, що у відносно короткий проміжок часу в будинку проведені ремонтні роботи близькі за змістом до капітального ремонту, які спричинили подорожчання будинку на понад 100 тис. грн, що передбачало необхідність відповіді на запитання «стороннього спостерігача» щодо вартості його ремонту загалом та необхідності подання повідомлення про суттєві зміни чи декларування видатків на такі роботи.

Пояснення судді без долучення копій будь-яких документів свідчить, що суддя при заповненні декларацій, починаючи з початку такого ремонту  до його продажу (орієнтовно 2017 – 2019 роки), не повною мірою відповідала критеріям чесності та відповідності рівня життя отриманим доходам.

Оцінивши пояснення, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування або доброчесної поведінки кандидата. Гусарова В.В. під час заповнення декларацій продемонструвала недостатню сумлінність, чесність, щирість, оскільки мала вживати додаткових заходів для повноти та декларування об’єктів нерухомого майна, часу їх набуття, інших характеристик, а також пересвідчитися в достовірності внесених нею відомостей. Хоча зазначений недолік й не свідчить про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструє недостатню чесність кандидата щодо обставин декларування наявного нерухомого майна, відповідності рівня життя задекларованим доходам.

Пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійному та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Згідно з пунктом 22 розділу ІІІ Єдиних показників відповідність рівня життя задекларованим доходам – рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно: у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі Колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» на 15 балів кожен.

5. Кандидат не продемонструвала бездоганного дотримання показника неупередженості, тобто здатності судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій/антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів  її безсторонності.

Зокрема, кандидат ухвалювала рішення про звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою сттатті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) від адміністративної відповідальності.

Проаналізувавши судову практику кандидата, ГРД виявила низку справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, провадження у яких суддею було закрито на підставі пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП.

Беручи до уваги відсоткове співвідношення між розглянутими справами і закритими у зв’язку закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, проаналізувавши зміст постанов, ГРД не бачила підстав для зазначення цієї інформації у висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією встановлено, що в період 2022–2024 років кандидатом Гусаровою В.В. надсилалися запити до військових частин щодо проходження особами, які притягалися до адміністративної відповідальності військової служби, а судові засідання у справах про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП відкладалися до закінчення проходження такою особою військової служби.

На запитання члена Комісії Ярослава Духа «…Чи вважаєте Ви ці рішення обґрунтованими? Поясніть свою правову позицію…» Гусарова В.В. пояснила «…Діючим кодексом немає такої підстави для зупинення справи у зв’язку з проходженням особи військової служби. З іншої сторони, потрібно забезпечити особі участь у розгляді справи, вона не може це зробити з поважних причин, тому було прийнято рішення щодо зупинення таких справ…».

Зазначила, що приймала рішення про зупинення проваджень на підставі рекомендацій Ради суддів України від 02 березня 2022 року та частини першої статті 335 Кримінального процесуального кодексу України.

На запитання члена Комісії Ярослава Духа «…Які правові підстави направлення Вами запитів до військової частини? Чи є це ознакою безсторонності суду?…» Гусарова В.В. пояснила «…Особа, відносно якої розглядається справа, просить відкласти розгляд справи або зупинити провадження, оскільки проходить військову службу, але не подає документи, щоб це клопотання розглянути по суті. Запити направлялися для того, щоб впевнитися, що особа проходить військову службу…».

На запитання члена Комісії Ярослава Духа «…З чим було змінено Ваш підхід до розгляду вказаних справ, де Ви не реагували на клопотання осіб, які проходять військову службу…» Гусарова В.В. пояснила «…Особи почали цим зловживати та намагалися ухилятися від відповідальності, тому і не задовольняла такі клопотання…».

На запитання члена Комісії Олексія Омельяна «…В даному випадку визначальним фактором є неналежне повідомлення особи, яка притягається до відповідальності, які й опосередковують вказані дії?…» Гусарова В.В. пояснила «…Це було зроблено для того, щоб особа була належним чином повідомлена…».

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

До того ж уникнення відповідальності за правопорушення, вчинені в стані сп’яніння особами, призваними на військову службу, вчинені не в районах активного ведення бойових дій, особливо тими, які проходять службу в забезпечуючих підрозділах, провокує вчинення більш тяжких повторних правопорушень особами, які мають право на носіння вогнепальної зброї та у більшості випадків супроводжується пошкодженням майна, переданого силам оборони благодійними організаціями та громадянами.

Такий підхід, який свідчить про надання не передбачених законом переваг певній категорії осіб, суперечить суспільним інтересам та сприяє зниженню авторитету сил оборони.

Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого вони повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності зазначеної особи це можливо лише тоді, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.

Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Не можна вважати допустимим порушення таких строків через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Комісією проаналізовано підстави закриття провадження в зазначених вище справах і встановлено, що розгляд справ неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою осіб в судове засідання та у зв’язку з проходженням осіб військової служби (№ 699/1222/22; № 699/1232/22; № 694/831/22; № 699/1228/22; № 699/1451/22; № 691/918/22; № 699/79/24; № 699/805/24).

Згідно з пунктом 16 розділу ІІІ Єдиних показників неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, якщо, зокрема, але не виключно  виконував обов’язки безсторонньо та утримувався від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що у звичайної розсудливої людини можуть викликати сумнів щодо його неупередженості.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником неупередженість на 15 балів.

6. Кандидат ухвалювала рішення у той час як перебувала на навчанні в Національній школі суддів України.

Відповідно до наданої кандидатом інформації щодо її компетенцій з 27 до 29 листопада 2023 року вона пройшла підготовку суддів для підтримання рівня кваліфікації за програмою для голів та заступників голів Вищого антикорупційного суду, апеляційних судів, місцевих загальних, господарських, окружних адміністративних судів в м. Києві. 29 листопада кандидаткою було ухвалено 14 рішень у цивільних справах: 699/1379/23; 699/1381/23; 699/1382/23; 694/1540/23; 691/862/23; 691/846/23; 691/840/23; 699/829/23; 699/738/23; 699/1367/23; 694/1540/23; 699/738/23; 699/829/23; 699/984/23.

Кандидат зазначила, що ухвалення вказаних судових рішень відбувалось у проміжок часу між навчанням, поза межами навчального процесу, на робочому місці до або після закінчення навчання, саме навчання проходило онлайн.

Крім того, відповідно до графіка проведення занять 29 листопада 2023 року навчання почалось о 10:00 та закінчилося о 13:00.

Відповідно до відповіді на її запит, наданої  головою Корсунь-Шевченківського районного суду, за даними ДЗС, було встановлено, що більшість ухвал у справах, були підписані її цифровим підписом до або після навчання, або в перервах, окрім того, проєкти цих ухвал підготовлені помічником і винесені Гусаровою В.В. особисто, не за результатами судового засідання та без виклику сторін.

Указані ухвали були винесені з метою дотримання строків розгляду справи та не порушили прав учасників процесу.

Відповідно до наданої кандидаткою інформації щодо її компетенцій з 04 до 08 грудня 2023 року вона пройшла підготовку суддів для підтримання рівня кваліфікації за програмою для суддів місцевих судів в м. Києві тривалістю 40 академічних годин. Тоді ж кандидатом  ухвалено два рішення: 699/335/15-ц; 699/1238/23.

Гусарова В.В. зазначає, що відповідно до програми навчання, 04 грудня 2023 року навчання розпочалося о 09:20. За даними ДЗС, було встановлено, що  ухвала у справі № 699/1238/23 підписана Гусаровою В.В. цифровим підписом у 09:24 (тобто фактично, коли тільки почалось навчання), сторони до суду не викликались та ухвала стосувалась розгляду клопотання сторони про проведення судового засідання в режимі відеоконференції для того, щоб забезпечити участь сторони в раніше призначеному судовому засіданні.

Відповідно до програми навчання 08 грудня 2023 року навчання розпочалося о 09:30, ухвала у справі № 699/335/15-ц підписана її цифровим підписом о 08:33 (тобто до навчання) та стосувалась призначення судового засідання для винесення додаткового рішення, у судове засідання сторони не викликались.

Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими з огляду на те, що вони не мають системного характеру.

У письмових поясненнях, які Гусарова В.В. надала Комісії, йдеться проте, що 06 вересня 2010 року вона уклала шлюб з ОСОБА_8, _________ року народження (свідоцтво про шлюб серія 1-ЖС № ________ від 06 вересня 2010 року).

Із актового запису про народження ОСОБА_8 № 62 від ________ року слідує, що його матір’ю є ОСОБА_9 (змінено прізвище на ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі актового запису про шлюб № 34 від _______ року).

15 листопада 2010 року, будучи суддею Якимівського районного суду Запорізької області, Маврешко В.В. розглянула в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_9 до Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» (справа № 2-а-1905/10). За результатами розгляду ухвалила постанову та задовольнила адміністративний позов у повному обсязі.

Наведене свідчить, що ухвалюючи постанову від 15 листопада 2010 року у справі № 2-а-1905/10, Маврешко В.В. (Гусарова В.В.) діяла в ситуації, що має ознаки конфлікту інтересів.

Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення суддею постанови) за наявності підстав, зазначених у статтях 27–29 цього кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

Крім того, згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (до прикладу суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі).

Ураховуючи зазначене, Комісія вважає, що дії Гусарової В.В. викликають обґрунтовані сумніви у її відповідності такому показнику критерію професійної етики та доброчесності як «неупередженість», у зв’язку з чим колегія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником на 15 балів.

Під час дослідження професійної діяльності кандидата Гусарової В.В. та під час проведення співбесіди із нею встановлено факти притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (відображено в розділі IІ Основні відомості про кандидата).

Систематичні дисциплінарні порушення, допущені суддею, мають негативний вплив на рівень довіри до правосуддя та суперечать стандартам бездоганної поведінки у професійній діяльності.

Така поведінка є несумісною з вимогами етичної доброчесності та підриває авторитет судової влади. 

Ураховуючи вище наведене, Комісія констатує, що зазначені порушення свідчать про недотримання суддею вимог етичної поведінки, передбачених Кодексом суддівської етики.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, якщо, зокрема, але не виключно, перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 210 балів із 300 можливих, що є нижчим за 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію доброчесності та професійної етики.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	131,00	343,50
	Когнітивні здібності	48,00
	Знання історії української державності	40,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	124,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,50	37,50
	Безперервний розвиток	18,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,88	36,63
	Ефективна взаємодія	9,75
	Стійкість мотивації	6,50
	Емоційна стійкість	10,50
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		210,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			627,63

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки щодо Гусарової Віри Володимирівни отримано інформацію, яка  має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у ході проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гусарова Віра Володимирівна набрала 627,63 бала.

3. Визнати Гусарову Віру Володимирівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                   Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                Ярослав ДУХ

                                                                                                          Ігор КУШНІР

                                                                                                          Володимир ЛУГАНСЬКИЙ