Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Киричка Станіслава Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Станіслава КИРИЧКА,

представника Громадської ради доброчесності Дмитра ТУЗОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Киричка Станіслава Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Киричок С.А. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Киричка С.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Киричок С.А. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 1994 році Киричок С.А. закінчив Юридичний інститут Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «юрист» (диплом серії ЛЖ № 000431 від 25 червня 1994 року).

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Киричок С.А. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Указом Президента України від 14 квітня 2008 року № 346/2008 «Про призначення суддів» Киричка С.А. призначено на посаду судді Новосанжарського районного суду Полтавської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 210-VІІ «Про обрання суддів» обрано на посаду судді безстроково, Указом Президента України від 13 лютого 2014 року № 75/2014 переведено на роботу на посаді судді Гадяцького районного суду Полтавської області.

Рішенням Голови Верховного Суду від 10 січня 2023 року № 9/0/149-23 суддю Гадяцького районного суду Полтавської області Киричка С.А. відряджено до Октябрського районного суду міста Полтави для здійснення правосуддя із 16 січня 2023 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 січня 2024 року № 262/0/15-24 достроково закінчено відрядження судді Гадяцького районного суду Полтавської області Киричка С.А. до Октябрського районного суду міста Полтави з 09 лютого 2024 року.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Киричок С.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43	341,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	130
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 341,5 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Киричком С.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Киричка С.А.

Запити про надання відомостей стосовно Киричка С.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Киричка С.А. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Киричка С.А.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Киричка С.А. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення Киричка С.А., у яких він надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 16 вересня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 15 вересня 2025 року щодо надання Комісії висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Киричка С.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем кандидату надіслано рішення ГРД (лист від 16 вересня 2025 року № 32дпс-1345/23) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 19 вересня 2025 року надійшли пояснення Киричка С.А. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Під час підготовки до співбесіди членом Комісії – доповідачем надіслано запит до Гадяцького районного суду Полтавської області щодо надання інформації про окремі категорії справ, які розглядалися суддею Киричком С.А. за останні 5 років.

До Комісії 15 вересня 2025 року надійшов лист від Гадяцького районного суду Полтавської області щодо запитуваної інформації, яку враховано під час співбесіди.

Киричку С.А. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Киричком С.А. проведено 09 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	20	20	20	20,00	39,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	20	20	19,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Киричка С.А. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	10	10,33	42,00
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10,00
	Стійкість мотивації	10	11	11	10,67
	Емоційна стійкість	11	11	11	11,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Киричком С.А. за цим критерієм, становить 42 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 16 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Киричка С.А критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками.

1. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 1 пункту 17 Єдиних показників доброчесності).

Кандидат на посаду судді не відповідає цьому показнику, оскільки він, перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

Кандидат перебував на адміністративних посадах понад два строки поспіль: з 27 вересня 2011 року до 28 лютого 2014 року був обраний заступником голови Новосанжарського районного суду Полтавської області, з 22 квітня 2014 року до 16 квітня 2015 року та з 16 квітня 2015 року до 16 квітня 2017 року – головою Гадяцького районного суду Полтавської області. З 11 травня 2017 року до 10 травня 2020 року знову (втретє) був обраний головою Гадяцького районного суду Полтавської області.

ГРД вважає, що перебування кандидата на адміністративних посадах понад два строки поспіль може свідчити про намагання зберігати вплив у межах судової установи та нехтування вимогами, визначеними законодавством, щодо періодичної змінюваності керівництва, що має на меті запобігання зловживанням владою.

2. Сумлінність (підпункт 3 пункту 19 Єдиних показників доброчесності).

Кандидат під час здійснення професійної діяльності не вживав достатніх заходів для дотримання розумних строків розгляду справ.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) суддя Киричок С.А. ухвалив рішення про закриття провадження у 35 справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Більшість із цих справ перебувала в провадженні суду понад 70 днів. Водночас у судових рішеннях відсутнє обґрунтування причин пропуску таких строків.

Окрім того, у трьох справах суддя Киричок С.А. ухвалив рішення про звільнення осіб від відповідальності та передання матеріалів на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу.

У висновку ГРД посилається на судові рішення у справах про адміністративні правопорушення, зокрема: № № 526/1729/20, 526/76/17, 526/1577/14-п, 526/1471/19, 554/10176/16-п, 526/2490/16-п, 526/289/18, 526/671/18, 526/1485/18, 526/802/19, 526/1298/19, 526/1963/19, 526/1619/19, 526/1638/19, 526/261/18, 526/1863/20, 526/1674/20, 526/1733/20, 526/1491/18, 526/1495/17, 526/1578/14-п, 526/629/20, 526/940/20, 526/178/21, 526/2084/20, 526/2444/20, 526/225/21, 526/1514/18, 526/1479/14-п, 526/80/15-п, 526/1969/16-п, 526/665/23, 538/1224/18, 542/1429/13-п, 542/1423/13-п, які з моменту надходження до суду тривалий час розглядалися і провадження у яких було закрито після спливу строків, у межах яких можливо було накладення адміністративного стягнення, без належного обґрунтування пропуску такого строку.

Такі обставини можуть свідчити про затягування розгляду справ, що призвело до порушення розумних строків розгляду цих справ та надало можливість порушникам уникнули покарання.

ГРД звернула увагу, що суддею Киричком С.А. було вжито не всіх можливих заходів для організації судового процесу та розгляду вказаних справ у належні строки.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення судді.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидат на посаду судді не вказав достовірної інформації, яка була йому відома.

Зокрема, у 2015–2018 роках кандидат декларував право власності на 64% майнового комплексу в м. Роздільна Одеської обл. У паперових деклараціях за 2011–2015 роки це майно відсутнє. У поясненнях, наданих 22 червня 2015 року під час перевірки достовірності відомостей відповідно до Закону України «Про очищення влади», кандидат зазначав, що ця частка повністю відчужена у 2004 році. Недекларування цього майна в паперових деклараціях пояснив, відсутністю в нього на той час інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр речових прав) про зареєстроване за ним право власності.

З таких пояснень вбачається, що кандидат не доклав достатньо зусиль для отримання інформації, необхідної для правильного заповнення декларацій, не вжив заходів для відображення в Реєстрі речових прав реального власника відчуженого ним майна. Таким чином, суддею Киричком С.А. впродовж чотирьох років у поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначалась недостовірна інформація.

Суддя Киричок С.А. 06 березня 2025 року задекларував суттєві зміни в майновому стані: отримання доходу від ОСОБА_2 за відчужене рухоме майно на суму 735 000 грн, а 11 березня 2025 року здійснив купівлю автомобіля вартістю 795 000 грн. Із задекларованих відомостей не зрозуміло, яке саме рухоме майно було відчужено, якщо це автомобіль «КІА Sportage», придбаний 12 листопада 2019 року, то його вартість виявилась більшою, аніж під час придбання у 2019 році (548 016 грн). Крім того, автомобіль «КІА Sportage» на момент набуття права власності у реєстрах значився із статусом СпР/ТТ «Зданий на знищення». Це може свідчити або про участь в схемі з мінімізації податків на ввезений в країну автотранспорт, або відновлення автомобіля, непридатного до експлуатації відповідно до європейських норм і вимог до безпеки автотранспорту. Водночас, використання такого автомобіля могло наражати на небезпеку як самого кандидата і членів його родини, так й інших учасників дорожнього руху.

У власності Киричка С.А. перебував автомобіль «Hyndai Accent», вартість якого не декларувалась. За поясненнями кандидата, цей автомобіль передано на підставі довіреності в кінці 2007 чи на початку 2008 року. Надалі автомобіль передавався на підставі передоручення. Такі обставини вказують на те, що автомобіль фактично було відчужено методом надання покупцю генеральної довіреності, що може означати про використання кандидатом механізму ухилення від оподаткування або мінімізації оподаткування.

На спростування інформації, викладеної у висновку ГРД, Киричок С.А. надав письмові пояснення, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Стосовно перебування три терміни поспіль на посаді голови Галицького районного суду Полтавської області суддя Киричок С.А пояснив, що обрання його головою суду здійснювалося відповідно до чинного на той час законодавства. За роз’ясненнями Ради суддів України, переобрання того самого судді на посаду голови суду не суперечило положенням законів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII, «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII та «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI в новій редакції (у редакції чинній на час його обрання вдруге).

Так, Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII було змінено порядок призначення суддів на адміністративні посади, а саме: голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, секретарі палат апеляційного суду, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники та секретарі палат призначаються на посади строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.

Надалі Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, яким у новій редакції викладено Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI. Цим законом також встановлено новий порядок та нову процедуру обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, зокрема щодо строку призначення на адміністративну посаду (два роки) та періодичності зайняття такої посади (не більше двох строків поспіль), який не може бути ототожненим з попереднім.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, було визначено новий порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, а саме: голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

Згідно з рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 34 особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, є такими, що можуть бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль.

Судді, які були призначені на адміністративні посади відповідно до раніше чинного законодавства, за загальним правилом продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено.

У вказаному рішенні Ради суддів України зазначено, що ні Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», ні нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI не містять жодних обмежень щодо можливості зайняття адміністративних посад два строки поспіль суддями, які обіймали посаду раніше.

З огляду на викладене Киричок С.А. наголосив, що обирався на посаду голови суду за трьома різними Законами, тому в його діях немає порушень правил професійної етики та інших етичних норм, які могли завдати шкоди авторитету правосуддя.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія вважає необхідним зазначити, що законодавець у вказаних вище редакціях Законів висловлював позицію щодо неприпустимості перебування судді на посаді голови суду більше двох строків поспіль і в суспільства могли сформуватися очікування, що суддя у такому разі не може бути обраний на посаду голови суду. Комісія вочевидь не толерує намагання певних голів судів обійти вимоги законодавства щодо неможливості перебування судді на посаді голови суду більше ніж два строки поспіль і вважає, що законодавець доволі чітко висловив свою позицію стосовно цього питання, а тому судді повинні неухильно дотримуватися цієї вимоги та очікувань суспільства.

Водночас Комісія враховує, що після 10 травня 2020 року (спливу першого строку, на який Киричок С.А. був обраний головою суду за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII), суддя більше не обирався головою суду.

Загалом Комісія сприймає пояснення кандидата та вважає їх достатніми для спростування можливого сумніву щодо невідповідності його критерію доброчесності та професійної етики.

2. Кандидат Киричок С.А. стосовно закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, які наведені у висновку ГРД, пояснив таке.

Згідно з положеннями статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Таким чином, зазначення в постанові у справі про адміністративне правопорушення причин пропуску строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, не є обов’язковою вимогою щодо її змісту.

Кандидат підтвердив, що адміністративні справи, зазначені у висновку ГРД, було закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Однак він не погоджується з тим, що це стало результатом затягування розгляду справ з боку судді. Зокрема, наголосив, що справи № № 526/1729/20, 526/1674/20, 526/1733/20 надійшли до його провадження з порушенням тримісячного строку притягнення до відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Правопорушення у цих справах були вчинені 24 вересня 2020 року, 15 вересня 2020 року, 22 вересня 2020 року відповідно, але в його провадження вони надійшли після повторного автоматичного розподілу 18 січня 2021 року. Справа № 526/665/23 надійшла до його провадження після повторного автоматичного розподілу з порушенням чинного на той час річного строку притягнення до відповідальності, а саме 23 лютого 2024 року, тоді як порушення було вчинено 22 лютого 2023 року. Справи № 526/1577/14-п та № 526/1578/14-п надійшли до його провадження 04 серпня 2014 року за 15 днів та за 16 днів відповідно до закінчення строку притягнення до відповідальності, оскільки порушення були вчинені 19 та 20 травня 2014 року. Справа № 554/2490/16-п надійшла до його провадження з іншого суду за 21 день до закінчення строку.

Водночас суддя Киричок С.А. зауважив, що при розгляді справ, про які зазначено у висновку ГРД, ним вжито всі необхідні заходи для організації судового процесу в належні строки.

Згідно з положеннями статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172- 4 –172, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, суд не може застосувати привід особи, яка може ухилятися від явки до суду чи від отримання повістки.

Водночас, засоби сповіщення в електронному кабінеті застосовуються в загальних судах з 2021 року, а саме з моменту впровадження відповідних модулів ЄСІТС. На час розгляду справ, зазначених у висновку ГРД, зокрема за період з 2013 до 2021 років технічно неможливо було застосувати такий вид сповіщення, як і сповіщення в месенджері «Вайбер», які введені з 2023 року.

Проаналізувавши зміст судових рішень (постанов) у справах, наведених у висновку ГРД, а також інформацію, отриману з Гадяцького районного суду Полтавської області, щодо розгляду суддею Киричком С.А. справ, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісія встановила, що з березня 2014 року і дотепер суддею Киричком С.А. розглянуто 435 справ (з березня 2014 року до 17 березня 2021 року – 255 справ, після 17 березня 2021 року – 210 справ). За результатами розгляду цих справ накладено стягнення у 317 справах, що становить 73% від загальної кількості розглянутих справ цієї категорії, закрито провадження за статтею 38 КУпАП у 34 справах, що становить 8%. Відсоток справ такої категорії, у яких закрито провадження у зв’язку із закінченням строків притягненням особи до адміністративної відповідальності іншими суддями цього суду (6 суддів із повноваженнями), становить 18%, 17%, 0%, 10%, 20%.

Комісія констатує, що в більшості справ, на які посилається ГРД, ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, дотриматися яких з урахуванням навантаження на суддю та необхідності вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, і належного розгляду справи, виявилось об’єктивно складно.

Водночас Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення більшості постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.

Функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб через сплив строку накладення адміністративного стягнення набули певного резонансу в суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і в законодавця. Однак було б недоцільно ототожнювати ці недоліки виключно з діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до КУпАП. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231- IX внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

За інформацією, яка надійшла з Гадяцького районного суду Полтавської області, суддею Киричком С.А. після внесення змін до КУпАП щодо строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, розглянуто три справи. Як пояснив суддя, закриття провадження у цих справах пов’язано з їх надходженням до суду вже після закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Так, з аналізу даних ЄДРСР по справі № 526/665/23 вбачається, що в провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області справа перебувала з березня 2023 року. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справа про адміністративні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 130, статтями 122-4 та 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 надійшла до провадження судді Киричка С.А. 23 лютого 2024 року, адміністративне правопорушення у цій справі вчинено 22 лютого 2023 року (постанова від 14 березня 2024 року у справі № 526/665/23).

Отже, проаналізувавши пояснення судді та отримані матеріали, Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії та необхідністю вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності. Водночас Комісії не надано доказів, які давали б підстави для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Киричок С.А. при розгляді таких справ допустив судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

З огляду на наведене Комісія вважає пояснення Киричка С.А. прийнятними, підтвердженими належними документами, жодних доказів на їх спростування немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно інформації, яка не стала підставою для висновку ГРД, але яку необхідно з’ясувати під час співбесіди, Киричок С.А. пояснив таке.

Стосовно ненадання достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015– 2019 роки суддя Киричок С.А. зазначив, що після укладення в 2004 році договорів купівлі-продажу нерухомого майна (64/100 частин майнового комплексу в м. Роздільна Одеської обл.), йому до 2015 року не було відомо про наявність непогашеного запису про право власності на відчужену ним частину майнового комплексу. Чинне на той час законодавство не зобов’язувало власника після оформлення договору купівлі- продажу вносити відомості до Реєстру речових прав. Також він не міг вплинути на нових власників майна щодо його перереєстрації, оскільки державним реєстратором після переоформлення майна на нових власників помилково не було закрито в Реєстрі речових прав розділ щодо його права власності на це майно.

Перед поданням електронної декларації він з’ясував, що в Реєстрі речових прав відчужене майно обліковується за ним (державним реєстратором не внесено до Реєстру речових права змін щодо припинення права власності попереднього власника при перереєстрації майна на нових власників), тому він задекларував майно, яке фактично йому не належало, з метою недопущення звинувачення у приховуванні ним нерухомого майна. Змінити оперативно запис у Реєстрі речових прав він не міг, оскільки на той час доступ у державних реєстраторів до цього розділу був закритий.

Таким чином, він задекларував майно і повідомив достовірні дані щодо наявного запису в Реєстрі речових прав, але ці дані не відповідали фактичній ситуації, оскільки майно було відчужене в 2004 році. Водночас, з’ясувавши такі обставини, він неодноразово звертався до державних реєстраторів щодо виправлення помилки, але йому було роз’яснено, що технічно неможливо анулювати запис про право власності, оскільки дані Реєстру речових прав були закриті в цій частині з 2013 року і погашення запису можливе лише відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141. Відповідну відмітку було проставлено лише в 2019 році.

У березні 2025 року ним відчужено автомобіль «КІА Sportage» за 735 000 грн, який у 2019 році було придбано за 548 016 грн. Збільшення вартості автомобіля після 5 років експлуатації викликано зростанням курсу долара США, оскільки продаж здійснювався в гривнях, але з урахуванням вартості в доларовому еквіваленті. Вартість автомобіля за курсом 26,4 грн за 1 долар США в 2019 році на момент придбання становила еквівалент – 22 200 доларів США, а на момент продажу за курсом 41,7 грн за 1 долар США – еквівалент 17 500 доларів США.

Наведені у висновку ГРД реєстраційні дані з реєстру транспортних засобів «про знищення» стосуються документа, а саме СпР/ТТ (свідоцтва про реєстрацію), а не транспортного засобу, який не міг бути в статусі знищеного, оскільки був придбаний в кредит та перебував в заставі банку. При оформленні купівлі-продажу та перереєстрації автомобіля він здав у сервісному центрі для знищення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а новому власнику було видано нове свідоцтво про реєстрацію.

Стосовно ухилення від сплати податків під час надання генеральної довіреності на автомобіль «Hyndai Accent» 2002 року випуску Киричок С.А. зазначив, що у разі відчуження цього автомобіля вперше протягом року дохід, отриманий від такої операції, не оподатковувався, як на час відчуження, так і на сьогодні. З огляду на наведене, порушень податкового законодавства при вчиненні такої операції не було. Крім того, у 2007 році він не обіймав посади судді, тому ніякого приховування доходу, який підлягає декларуванню не могло бути.

Комісія вважає пояснення кандидата обґрунтованими та достатніми.

Оцінивши пояснення Киричка С.А., Комісія дійшла висновку, що обставини, наведені в інформації ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 300 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивних здібностей	43,00	341,50
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	130,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,00	39,67
	Безперервний розвиток	19,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,33	42,00
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	10,67
	Емоційна стійкість	11,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		300,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	723,17

Таким чином, Киричок С.А. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Киричок Станіслав Анатолійович набрав 723,17 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Киричка Станіслава Анатолійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК