Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Миколайчука Павла Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Павла МИКОЛАЙЧУКА,

представника Громадської ради доброчесності Костянтина СМОЛОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Миколайчука Павла Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 07 липня 2020 року № 268/2020 Миколайчука Павла Валерійовича призначено на посаду судді Брусилівського районного суду Житомирської області.   

 Наказом Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 липня 2020 року № 40-к Миколайчука П.В. зараховано до штату суду.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить Конкурс на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Миколайчук П.В.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Миколайчука П.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Миколайчука П.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року  № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду звернувся Миколайчук П.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Житомирського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки.  Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата Миколайчука П.В. на посаду судді вимогам, встановленим Законом, відсутня.

 Водночас з Управління служби безпеки України в Житомирській області 13 серпня 2024 року до Національного агентства з питань запобігання корупції надходив лист про проведення повної перевірки декларації Миколайчука П.В. за 2023 рік, у зв’язку з внесенням ним завідомо недостовірних відомостей (21 вересня 2022 року у розділі 3 зазначив про набуття права власності на житловий будинок 96 кв.м, який розташований у місті Коростишів, у спільній власності з дружиною, вартість якого на дату набуття становила 359 498 грн. Згідно з аналізом сайтів мережі «Інтернет» вартість такого будинку становила 1 500 000 грн).

Оскільки відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 79-3 Закону результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання, оцінку зазначеній інформації буде надано при встановленні відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

 ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене вище Миколайчук П.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,9	353,400
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	145
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	124,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Миколайчуком П.В. за кваліфікаційний іспит, становить 353,4 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.  

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 02 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Миколайчука П.В. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року№ 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Миколайчуком П.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	21	21	21	21,00	41,000
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	19	21	20,00

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Миколайчуком П.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	11	10,67	42,000
	Ефективна взаємодія	10	11	11	10,67
	Стійкість мотивації	10	11	12	11,00
	Емоційна стійкість	9	10	10	9,67

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 21 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність судді Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчука П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 20 липня 2025 року, а саме:

1. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Єдиних показників).

 У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ (підпункт 4.9 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори), пункт 1 Переліку індикаторів, які вказують на недоброчесність, затверджених 09 листопада 2023 року).

 Кандидат отримав у 2017 році грошовий подарунок від батька, щодо якого відсутня інформація про достатність коштів з легальних джерел походження.

Відповідно до відомостей з декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік кандидат отримав подарунок у грошовій формі від батька у розмірі 150 000,00 грн.

Водночас ГРД за результатами аналізу інформації, що міститься в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків щодо батька кандидата, встановила, що батько кандидата на момент дарування був пенсіонером та отримував незначний дохід у вигляді пенсії, який з великою ймовірністю не дозволяв йому зробити заощадження в такому розмірі з огляду на необхідність здійснення витрат на власну життєдіяльність (придбання харчів, одягу, сплату комунальних послуг, утримання власного транспортного засобу – вантажного фургону малотоннажного, тощо).

Згідно з інформацією з суддівського досьє, декларацій родинних зв’язків судді, загальнодоступних джерел батько судді ОСОБА_1 був першим суддею та головою Брусилівського районного суду, який, ймовірно, у 2008 році звільнився у відставку.

За даними Єдиного реєстру адвокатів України, батько судді також має свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області 30 серпня 1996 року, дію якого зупинено з 20 березня 2018 року.

Отже, існує ймовірність, що батько судді міг займатись адвокатською діяльністю в період з 2012 року до 20 березня 2018 року, але відомості в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків щодо батька кандидата містять інформацію про дуже маленькі доходи батька судді (за даними поданих ним податкових декларацій), що також створює підстави для обґрунтованого сумніву в можливості здійснити грошовий подарунок у 2017 році.

Водночас ГРД акцентує увагу, що відповідно даних суддівського досьє та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік кандидат працював на посаді прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області, 11 липня 2017 року набув право власності на транспортний засіб «Skoda Octavia» 2011 року випуску, задекларованою вартістю 135 293 грн. Витрати на розмитнення зазначеного автомобіля становили 70 268 грн. Тобто загальна вартість автомобіля – 205 561 грн, що становило більше половини річного доходу сім’ї кандидата (додатково: дружина судді ОСОБА_2 з 2012 року є помічником судді в Коростишевському районному суді Житомирської області).

Водночас у 2017 році кандидат також декларує готівкові грошові заощадження (власні та дружини) на суму 6 000 доларів США та 30 000 грн. ГРД відмічає, що на кінець 2016 року, за даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, у кандидата були відсутні будь-які грошові заощадження, що дає підстави для висновку про те, що такі заощадження були зроблені виключно протягом 2017 року, що свідчить про неспівмірність доходів та витрат кандидата.

Також привертає увагу той факт, що задекларована вартість транспортного засобу «Skoda Octavia» 2011 року випуску, ймовірно, є заниженою з огляду на архівну інформацію про продаж подібних автомобілів, ціна яких на той момент становила не менш ніж 297 000 грн (еквівалент 10 000 доларів), що додатково може свідчити на користь обґрунтованого сумніву в достатності коштів кандидата, отриманих з легальних джерел, на придбання цього транспортного засобу.

Таким чином, ГРД дійшла висновку, що декларування подарунку кандидату від батька з великою ймовірністю могло здійснюватись саме з метою створення враження у стороннього спостерігача на достатність коштів з легальних джерел походження на придбання відповідного майна та здійснення грошових заощаджень.

Кандидат стосовно наданої ГРД інформації пояснив, що навесні 2017 року ним з дружиною було вирішено поміняти автомобіль «Ford Fusion» 2008 року випуску на щось новіше та більше, оскільки з появою сина збільшились і вимоги до сімейного авто. 06 травня 2017 року автомобіль «Ford Fusion» було продано та постало питання про придбання іншого авто. Для покращення фінансового стану кандидата його батько вирішив допомогти з питанням придбання автомобіля та 21 червня 2017 року подарував кошти в розмір 150 000 грн, що і було задекларовано ним належним чином у декларації про суттєві зміни майнового стану та в щорічних деклараціях його та дружини.

Кандидат підтвердив, що «Ford Fusion» продано за 170 000 грн у травні 2017 року, подарунок від батька отримано в червні, а автомобіль «Skoda Octavia» придбано в липні, про кожен з цих правочинів він подавав повідомлення про суттєві зміни майнового стану та вони відображені в щорічній декларації.

Миколайчук П.В. зазначив, що його батько на той час мав фінансову можливість здійснити йому такий подарунок, що підтверджується його офіційними доходами. Так, його батько до 2008 року працював на посаді судді та звільнився у відставку, з 2008 року і дотепер отримує довічне грошове утримання судді у відставці,  тому має достатній рівень офіційних доходів.

За 2016–2017 роки батько кандидата отримав офіційного доходу 380 000 гривень. За попередні роки рівень доходів також був відповідним. Загалом з 2009 до 2017 року довічне грошове утримання батька Миколайчука П.В. становить: 216 964 грн (2009) + 55 301 грн (2014) + 156 122 грн (2015) + 174 453 грн (2016) + 296 148 грн (2017) = 898 989 грн (відповідь  з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків від 12 червня 2025 року № 1470407).

Отже кандидат вважає, що наведеним вище повністю спростовуються припущення, вказані у висновку ГРД, що його батько станом на 2017 рік «був пенсіонером та отримував незначний дохід у виді пенсії» та що він не мав можливості заощадити кошти для разового подарунку в розмірі 150 000 грн.

Кандидат також підтвердив, що його батько після виходу у відставку здійснював адвокатську діяльність, яку зупинив у 2018 році. Однак відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), безсумнівно,  довели б, що кількість справ, у яких він брав участь, була мінімальною, як і його доходи. Проте, оскільки використання кандидатом як суддею повного доступу до ЄДРСР було б порушенням, він таку інформацію надати Комісії не може.

Кандидат ще раз звернув увагу, що наведеними вище відомостями та розрахунками доводиться, що його батько жив не за рахунок адвокатських послуг чи звичайної пенсії за віком, а за рахунок довічного грошового утримання, яке і давало змогу здійснити йому подарунок в розмір 150 00 грн у 2017 році.

Стосовно придбання у 2017 році автомобіля «Skoda Octavia» та припущень щодо відсутності доходів для цього зазначив, що цей автомобіль  купувався за кордоном через представника за довіреністю. Він був з пробігом близько 180 000 км. Під час декларування його у повідомленні про суттєві зміни майнового стану кандидат вказав вартість на момент придбання в Німеччині (3 800 євро) за курсом Національного банку України в гривневому еквіваленті (у пунктах 12, 42 та 45 митних декларацій – 135 293 грн), як це і було передбачено роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) (пункт 106). Він про всяк випадок також задекларував авансовий платіж на її розмитнення в розмірі 70 268 грн. Вказаний автомобіль після розмитнення та сплати всіх послуг перевізника і платежів вартував приблизно 260 000 грн (без урахування технічного обслуговування та дрібних витрат).

Кандидат пояснив, що в 2017 році він та його дружина мали такий дохід:

- 170 000 грн – дохід від продажу автомобіля «Ford Fusion», 39 231 грн – виплата ОСОБА_3 за наслідками ДТП як відшкодування майнової шкоди, 104 771 грн – зарплата дружини, 228 040 грн – зарплата кандидата, 10 320 грн – ІНФОРМАЦІЯ_1, 150 000 – подарунок батька кандидата. Загалом: 170 000 + 39 231 + 104 771 + 228 040 + 10 320 + 150 000 = 702 362 грн з яких: витратили на автомобіль «Skoda Octavia» 260 000 грн, заощадили – 30 000 грн та 6 000 доларів США (26 * 6 000 = +-/ 156 000 грн), витратили на потреби сім’ї – 255 000 грн.

Деклараціями (його та дружини) і наявними в суддівському досьє відомостями підтверджується фінансова спроможність сім’ї кандидата в 2017 році придбати та розмитнити автомобіль «Skoda Octavia» за ринковою ціною та заощадити 6 000 доларів США і 30 000 грн, що своєю чергою спростовує припущення, вказані у відповідній частині висновку ГРД.

Кандидат не погоджується з твердженнями про те, що ціну придбаного автомобіля «Skoda Octavia» занижено. Автомобіль коштував приблизно 260 000 грн, що становило 10 000 доларів США (за курсом близько 26,02 грн). Це й була ринкова ціна за автомобіль з таким пробігом, роком випуску,  комплектацією і технічним станом.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, підтвердженими належними документами, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а також не свідчать про вчинення ним суттєвих порушень, які можуть мати наслідком зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Додатково ГРД надало Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата:

1. За даними майнових декларацій судді та матеріалів суддівського досьє кандидат у період з 06 січня 2017 року до 05 березня 2018 року обіймав посаду прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області.  Водночас, з 2018 року кандидат декларує дохід у вигляді пенсії. ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто під час перебування на посаді прокурора, оскільки в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік кандидат такого доходу не декларує.

ГРД надає цю інформацію у світлі оприлюднених у засобах масової інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання додаткових доходів та спрощення певних кар’єрних можливостей. Потребують пояснень кандидата обставини ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стосовно ІНФОРМАЦІЯ_5, декларування пенсії з 2018 року та роботи на посаді прокурора в 2017–2018 роках кандидат пояснив, що, дійсно, працював на посаді прокурора з 06 січня 2017 року до 05 березня 2018 року.

 Влітку 2018 року в нього стрімко почала погіршуватися ситуація з ІНФОРМАЦІЯ_6, проблеми з якими почались у 2013 році.

ІНФОРМАЦІЯ_7.

2. Кандидат 04 жовтня 2012 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 707 відповідно до рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28 вересня 2012 року № 45. Водночас в електронних майнових деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки в розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» суддя не вказав членство в Національній асоціації адвокатів України.

Відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Таким чином, в електронних майнових деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки суддя мав вказувати членство в Національній асоціації адвокатів України.

Недекларування членства в Національній асоціації адвокатів України в щорічних деклараціях за 2015–2017 роки кандидат пояснив помилковим тлумаченням роз’яснень НАЗК у перших поданих ним деклараціях.

Звернув увагу на те, що жодного умислу приховувати вказану інформацію у нього тоді не було і не могло бути, оскільки Реєстр адвокатів відкритий, відомості про отримання адвокатського свідоцтва – відкриті, членом Національної асоціації адвокатів України він став не за індивідуальною заявою чи спеціальною процедурою, а за загальним правилом, як і всі адвокати. Жодної мети приховувати цю інформацію в нього не було, її відсутність у деклараціях пояснюється виключно неуважністю.

3. Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (у тому числі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 08 травня 2017 року) суддя припинив право власності на належний йому автомобіль «Ford Fusion» 2008 року випуску в результаті оплатного правочину та отримав дохід у розмірі 170 000 грн.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за 2017 рік відсутня інформація про правочин, у результаті якого в судді припинилося право власності на належний йому автомобіль «Ford Fusion» 2008 року випуску.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2–9 частини першої цієї статті.

Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

У 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня становив 1 600 грн, тобто правочини понад 80 000 грн підлягали обов’язковому відображенню в розділі 14 декларації. Оскільки ціна продажу автомобіля становила 170 000 грн, то інформація про такий правочин підлягала відображенню в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації судді за 2017 рік.

Кандидат пояснив, що 06 травня 2017 року він продав належний йому автомобіль марки «Ford Fusion» за 170 000 грн, договір було укладено в Головному сервісному центрі МВС України в місті Радомишль.

Він 08 травня 2017 року подав повідомлення про суттєві зміни майнового стану.

У щорічній декларації за 2017 рік у розділі 11 «Доходи..» він також задекларував 170 000 грн доходу від продажу вказаного рухомого майна, джерелом доходів вказав покупця.

Кандидат погодився з інформацією, вказаною у висновку ГРД, що він не вказав про цей правочин у розділі 14 «Видатки та правочини» декларації, оскільки помилково вважав виконаним свій обов’язок з декларування доходів від продажу авто у відповідному розділі про доходи та в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані. 

 4. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік суддя вказав, що з 04 грудня 2024 року він володіє автомобілем «Fiat Freemont» 2014 року випуску, вартістю за останньою грошовою оцінкою 254 369 грн.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» цієї ж декларації наявна інформація, що суддя придбав автомобіль у Німеччині і розмір разового видатку становив 241 010,00 грн.  

Проаналізувавши оголошення про продаж схожих автомобілів на сайті з розміщення оголошень про продаж автомобілів mobile.de, виявлено, що станом на сьогодні мінімальні ціни на подібні авто становлять 4 800 євро (за пошкоджене авто) та 5 750–7 000 євро. Найвищі ціни на подібні авто складають 13 900–14 000 євро.

З огляду на значну розбіжність у ціні на схожі автомобілі, а також з метою виключення можливості існування сумнівів дійсності задекларованої вартості автомобіля потребують пояснень судді відомості на підтвердження вартості автомобіля, інформація щодо його стану, пробігу, понесених витрат на ремонт / обслуговування тощо.

Стосовно наданої ГРД інформації кандидат зазначив, що  «Fiat Freemont» 2014 року випуску за дорученням було придбано в Німеччині за 5 500 євро, він був після легкого ДТП, що підтверджувалось відповідними сервісами, мав необслужену «ходову» частину та певні питання по коробці і ЛКП, але загалом відповідав потребам, в тому числі щодо ціни.

Загалом на автомобіль було витрачено 450 000 грн: 5 500 євро (за курсом станом на 04 грудня 2025 року – 241 010 грн), 150 000 грн – митних платежів, 4 000 грн – послуги брокера, близько 1 300 євро – послуги представника (близько 55 000 грн). Крім того, було здійснено первинне обслуговування авто – заміна ременя ГРМ, мастил у двигуні й коробці, кількох датчиків в АКПП, обслужено «ходову», придбано б\в зимову гуму на дисках, відновлено ЛКП, тобто разом витрат майже на 2 000 євро (близько 80 000 грн). Загалом після всіх цих витрат в Україні цей автомобіль вартує десь 530 000 грн, тобто більше 12 000 євро.

Водночас у повідомленні про суттєві зміни майнового стану від 07 грудня 2024 року кандидатом декларувалась сума в 241 010 грн, тобто єдина підтверджена ціна на момент придбання авто в Німеччині за курсом Національного банку України: 5 500 євро * 43,82 грн = 241 010 грн. Оскільки подальші митні платежі та інші видатки були розтягнуті в часі, то він не декларував їх у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування».

Під час декларування ціни в 241 010 грн Миколайчук П.В. керувався як потребою у своєчасному поданні повідомлення про суттєві зміни, так і роз’ясненнями НАЗК, а саме: пунктом 107, який вказує, що «вартістю транспортного засобу є ціна, визначена відповідним правовстановлюючим документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення). Витрати на митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу, ремонт транспортного засобу (його частини) до його вартості не включаються».

Також  наголосив, що, оскільки титульним власником автомобіля формально була лише його дружина, а не він, то декларування придбання авто у формі повідомлення про суттєві зміни майнового стану в грудні 2024 року не було обов’язковим (пункт 209 Роз’яснень НАЗК).

У щорічній декларації вартість зазначеного авто вказано вже в уточненому розмірі – 254 369 грн (а не в розмірі 241 010 грн), тому що при заповненні декларації відповідний сервіс сайту НАЗК видав саме таку варіть транспортного засобу згідно з державними реєстрами.

5. Кандидат є адвокатом та 04 жовтня 2012 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 707 відповідно до рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28 вересня 2012 року № 45 (дію якого зупинено з 28 травня 2020 року).

За даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у 2012– 2016 роках, а також у 2018– 2020 роках суддя здійснював адвокатську діяльність. Водночас у майнових деклараціях він вказував такі доходи від зайняття незалежною професійною діяльністю: у 2015 році –  28 128 грн (у ЄДРСР виявлено 24 справи, в яких він брав участь як адвокат); у 2016 році – 31 048 грн (у ЄДРСР виявлено 16 справ); у 2018 році – 34 500 грн (у ЄДРСР виявлено 10 справ); у  2019 році – 97 735 грн (у ЄДРСР виявлено 19 справ). Активне здійснення суддею адвокатської діяльності не корелюється із низькими розмірами задекларованих доходів від її здійснення, що, на думку стороннього спостерігача, може вказувати на приховування ним доходів від декларування та оподаткування, що потребує пояснень кандидата.

Кандидат пояснив ці обставини тим, що починав роботу адвокатом у досить молодому віці, до того мав стаж лише помічника судді. Він не був членом адвокатського об’єднання, працював як самозайнята особа, тому не мав ані клієнтської бази, ані досвіду ведення справ, налагодження контакту з клієнтами, формування цінової політики.  

Дійсно, доходи на той момент були малі, але в той час і не здійснювалось жодних істотних втрат (придбання авто, житла, подорожей за кордон тощо), рівень життя відповідав відносно низьким заробіткам.

Крім того, після звільнення з прокуратури (до березня 2019 року) не займався кримінальними провадженнями в силу обмеження, встановленого статтею 26 Закону України «Про запобігання корупції», через операцію та відновлення мав обмежену кількість справ, всю увагу приділяв підготовці до іспиту в конкурсі на посаду судді 2018 року (який склав успішно). У зв’язку з перемогою в конкурсі 2019 року він також не брався за довготривалі (та, відповідно, більш оплачувані) справи та роз’яснював клієнтам про можливість зупинення діяльності і призначення на посаду судді, не практикував завчасне отримання гонорару.

Стосовно листа Управління служби безпеки України в Житомирській області від 13 серпня 2024 року до НАЗК про проведення повної перевірки декларації Миколайчука П.В. за 2023 рік у зв’язку з внесенням ним завідомо недостовірних відомостей, а саме зазначення  21 вересня 2022 року в розділі 3 про набуття права власності на житловий будинок загальною площею 96 кв.м, який розташовано в місті Коростишів, у спільній власності з дружиною, вартість якого на дату набуття становила 359 498 грн, а згідно з аналізом сайтів мережі «Інтернет» вартість такого будинку становила 1 500 000 грн, кандидат пояснив ці обставини тим, що будинок фактичної побудови кінця 60-х років, добудовано на початку 70-х, він не був цегляним, не був утепленим, невеликий, згідно із заключенням оцінювача був зношеним на 50–70 відсотків; під будинком не було приватизовано ділянку; будинок потребував посилення фундаменту, заміни всіх вікон та дверей, дерев’яні огорожі також потребували заміни; будинок опалювався старим газовим котлом, що не відповідало сучасним вимогам безпеки й комфорту; електропроводка також потребувала заміни.

Всі ці фактори суттєво знижували ринкову ціну на будинок.  

Комісія вважає пояснення кандидата та надані ним докази достатніми для спростування сумніву в його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія зазначає, що після дослідження щорічної майнової декларації кандидата за 2024 рік встановлено, що останній придбав у 2024 році легковий автомобіль «Fiat Freemont» 2014 року випуску та задекларував його вартість в розмірі 254 369 грн.

Водночас у повідомленні про суттєві зміни в майновому стану, яке Миколайчук П.В. подав 07 грудня 2024 року, він вказав вартість того ж автомобіля у розмірі 241 010 грн.

Під час співбесіди кандидат такі суперечності у вартості автомобіля пояснив тим, що в день придбання автомобіля в Німеччині подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, не дочекавшись формування повної вартості, яку тепер зазначено в Єдиному реєстрі транспортних засобів (далі – ЄРТЗ). Він бажав якнайшвидше задекларувати придбання автомобіля, умислу вказувати недостовірні відомості в нього не було, різниця в задекларованій вартості пов’язана зі скороченими строками подання повідомлення, що не дозволяло достеменно визначити таку вартість. Під час подання щорічної декларації він уже зазначив точну вартість, яка відповідає відомостям ЄРТЗ.

Як зазначалось вище, однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Дослідивши вказані в пунктах 2–3 наданої ГРД інформації обставини, розбіжності в майновій щорічній декларації кандидата та повідомленні про суттєві зміни у майновому стані за 2024 рік, Комісія зазначає, що кандидатом при заповненні щорічних майнових декларацій та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані допускалися систематичні помилки, що свідчить про певну його недбалість, поспішність та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на нього державою обов’язку декларування.

На думку Комісії, жодне з цих порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте в цьому випадку Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, та кількість порушень, доходить висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, знижує кількість балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Миколайчук П.В. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	353,4	353,4
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,00	41,00
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,67	42,00
	Ефективна взаємодія	10,67
	Стійкість мотивації	11,00
	Емоційна стійкість	9,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			721,4

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Миколайчука П.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Миколайчук Павло Валерійович набрав 721,4 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Миколайчука Павла Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                             Андрій ПАСІЧНИК                                                                                   

                                                                                                       Роман САБОДАШ