Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бєлоусова Артура Євгеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Артура БЄЛОУСОВА,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бєлоусова Артура Євгеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

 Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013 Бєлоусова Артура Євгеновича призначено на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області на 5 років.

Бєлоусова А.Є. зараховано до штату суду наказом від 06 грудня 2013 року № 6-к.

Указом Президента України від 12 грудня 2019 року № 900/2019 Бєлоусова А.Є. призначено на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області безстроково.

Рішенням Голови Верховного Суду від 26 квітня 2022 року № 19/0/149-22 з 27 квітня 2022 року Бєлоусова А.Є. відряджено до Іваничівського районного суду Волинської області.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Бєлоусов А.Є.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Бєлоусова А.Є. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Бєлоусова А.Є.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду звернувся Бєлоусов А.Є.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бєлоусова А.Є.

З урахуванням викладеного Комісією встановлено, що за результатами спеціальної перевірки Бєлоусов А.Є. відповідає встановленим законодавством вимогам до кандидата на посаду судді.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Бєлоусов А.Є. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,7	359,200
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	145
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	124,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Бєлоусовим А.Є. за кваліфікаційний іспит, становить 359,200 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидатки критерію професійної компетентності.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 09 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Бєлоусова А.Є. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Бєлоусовим А.Є. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	20	20	20,00	39,667
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	20	20	19,67

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,667 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Бєлоусовим А.Є. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	9,33	40,000
	Ефективна взаємодія	9	10	11	10,00
	Стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	10	11	11	10,67

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 28 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Бєлоусова А.Є. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 липня 2025 року, а саме:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність» (пункт 19 Єдиних показників).

Кандидат без поважних причин допускав судову тяганину, яка призвела до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого, певні учасники справи отримали вигоду чи переваги або зазнали невиправданих втрат, справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання (підпункт 6.3 пункту 6 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД  від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори), пункт 3 Спільних індикаторів, які вказують на недоброчесність, затверджених Комісією та ГРД 09 листопада 2023 року (далі – Спільні індикатори).

Кандидат закрив провадження у 77 справах про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Інформації про причини пропуску строку притягнення до адміністративної відповідальності в текстах постанов не зазначено.

Кандидат пояснив, що у судових справах № 236/2218/18, № 236/1337/17, № 236/2435/18, № 236/2283/18, № 236/2220/18, № 236/1982/18, № 236/833/20, № 236/966/16-п, № 236/3648/15-п, № 236/36/16-п, № 243/4470/16-п, № 236/2134/16-п, № 236/2131/16-п, № 236/2064/16-п, № 236/2136/16-п, № 236/2549/16-п, № 236/2638/16-п, № 236/2418/16-п, № 236/2137/16-п, № 236/198/20, № 236/37/20, № 236/1284/18, № 236/1328/17, № 236/2478/17, № 236/1200/20, № 236/1875/20, № 236/1283/20, № 236/1572/20, № 236/1857/20, № 236/1858/20, № 236/1976/20, № 236/3497/20, № 236/4354/20, № 236/1337/17, № 236/31/20, № 236/102/21, № 243/2730/21, № 236/3494/20, № 236/3372/20, № 236/3358/20 осіб, які притягались до адміністративної відповідальності, не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду матеріалів, на адреси таких осіб, зазначені поліцейськими у протоколах про адміністративні правопорушення, судом неодноразово надсилалися повістки про виклики, однак згадані рекомендовані поштові відправлення повертались до суду відділенням AT «Укрпошта» з позначеннями «за закінченням терміну зберігання», «адресат не проживає», «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення», «адресат відсутній».

У справі № 236/1249/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати свідків для допиту в суді, один зі свідків так і не прибув до суду за викликами, інший свідок у судовому засіданні заперечував, що ця особа керувала транспортним засобом, поліцейські у присутності цього свідка не пропонували особі пройти огляд на місці або в закладі охорони здоров’я.

У справі № 236/853/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати свідків для допиту в суді, свідки не прибували до суду тривалий час за викликами, під час допиту вказали, що особі в їхній присутності поліцейські не пропонували пройти огляд для з’ясування можливого стану сп’яніння.

У справі № 236/719/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, та поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1252/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1786/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 243/4995/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, надала до суду довідку щодо проходження нею огляду в медичному закладі, ознак, які б дозволяли дійти висновку про можливий стан сп’яніння, у цієї особи лікарем виявлено не було, особа просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1257/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, пояснила, що керувала транспортним засобом без посвідчення водія, на цій підставі поліцейськими було притягнуто її до відповідальності.  Поліцейські не пропонували особі пройти огляд для з’ясування можливого стану сп’яніння, особа просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, та поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1933/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, пояснила, що поліцейські не пропонували їй пройти огляд для з’ясування можливого стану сп’яніння, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, та поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/2420/16-п особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, надала до суду довідку щодо проходження нею огляду в медичному закладі, ознак, які б дозволяли дійти висновку про можливий стан сп’яніння, у цієї особи лікарем виявлено не було, особа просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/2191/16-п особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не була повідомлена належним чином про розгляд справи, коли нарешті особі була вручена повістка, особа прибула до суду, визнала свою винуватість у скоєнні правопорушення, але на той час вже сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/2262/16-п особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не була повідомлена належним чином про розгляд справи, коли нарешті особі була вручена повістка, особа прибула до суду, визнала свою винуватість у скоєнні правопорушення, але на той час вже сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/2424/16-п особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, потім прибула до суду, визнала свою винуватість у скоєнні правопорушення, але на той час вже сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/1318/17 протиправне діяння було вчинено 05 березня 2017 року, матеріали надійшли на розгляд до суду 11 травня 2017 року, особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не була повідомлена належним чином про розгляд справи, отримала повістку та прибула до суду лише 26 червня 2017 року, але на той час вже сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/559/20 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/2070/16-п особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/5227/19 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, та поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/39/20 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/1329/17 протиправне діяння було вчинено 06 березня 2017 року, матеріали надійшли на розгляд до суду 11 травня 2017 року, особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не була повідомлена належним чином про розгляд справи, 07 червня 2017 року провадження у справі було закрито, на той час вже сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/3657/17 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, співробітник поліції надав для огляду до суду відеозапис фіксування процедури складення протоколу стосовно водія, на записі відображено, що водій не відмовлявся на вимогу поліцейського проходити огляд для з’ясування стану сп’яніння; свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1494/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, вказала, що не керувала транспортним засобом, а лише перебувала в салоні автомобіля, який стояв на стоянці з вимкнутим двигуном; особа просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1280/17 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/3427/17 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/3762/17 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/3763/17 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, поліцейський за викликом до суду не прибув із причин зайнятості у службовій діяльності, свідки в судовому засіданні нічого не змогли пояснити щодо події можливого правопорушення.

У справі № 236/77/18 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні міської лікарні), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/718/18 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, пояснила, що у стані сп’яніння не перебувала, вживала медичні препарати, рекомендовані лікарем, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, однак вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1110/20 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, однак вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1509/20 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, однак вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1422/20 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, однак вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/1977/20 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, поліцейського, який складав протокол, однак вказані особи за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/3114/20 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/3355/20 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/3361/20 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/333/20 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала до суду з причини тимчасової непрацездатності (перебувала на лікарняному), подавала до суду клопотання щодо відкладення розгляду справи, таким чином сплинув строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

У справі № 236/748/20 захисник особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, подав довідку щодо проходження водієм огляду в медичному закладі, ознак, які б дозволяли дійти висновку про можливий стан сп’яніння, у цієї особи лікарем виявлено не було, захисник просив викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, свідки за викликами до суду не прибули.

У справі № 236/832/20 особа, яка притягалась до відповідальності, своєї вини не визнала, просила викликати до суду для допиту свідків, які підписали протокол, однак свідки за викликами до суду не прибули.

Кандидат зазначив, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 жовтня 2022 року у справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18 та 3 інші заяви) вкотре зауважив щодо обов’язкової участі «сторони обвинувачення» в справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, вважаючи відсутність «сторони обвинувачення» ознакою небезсторонності суду та порушенням права особи на справедливий судовий розгляд.

Також стаття 6 Конвенції закріплює принцип, відповідно до якого перш ніж обвинуваченого можна буде визнати винним, йому загалом потрібно пред’явити усі докази обвинувачення у відкритому судовому засіданні, аби уможливити змагальні судові дебати. Цей принцип має певні винятки, з якими, однак, можна погодитись за умови забезпечення прав сторони захисту; за загальним правилом, ці права вимагають надати обвинуваченому належну і достатню можливість опротестувати свідчення проти нього і допитати осіб, які їх зробили, або під час дачі таких показань, або на пізнішій стадії (пункт 38 рішення Європейського суду з прав людини справі «Hummer проти Німеччини» від 19 липня 2012 року заява № 26171/07). Важливою складовою справедливого судового розгляду є також можливість для обвинуваченого вступити в суперечку зі свідком у присутності судді (пункт 38 рішення Суду у справі «Graviano проти Італії» від 10 лютого 2005 року заява № 10075/02).

Крім того, у практиці Бєлоусова А.Є. були випадки скасування ухвалених ним постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки «суд першої інстанції, посилаючись на письмові пояснення свідків, у судове засідання їх не викликав у порядку, встановленому статтями 272, 279 КУпАП, не допитав, та саме у судовому засіданні не надав цим свідченням належної оцінки» (наприклад, постанова судді Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2018 року справа № 236/2858/17, провадження № 33/775/49/2018).

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вищими судовими інстанціями України в судовій практиці неодноразово висловлювались позиції, згідно з якими повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування позичальника про час і місце розгляду справи (наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/13-ц, провадження № 14-108цс19).

Наведені причини об’єктивної неможливості здійснити судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення упродовж строку, визначеного статтею 38 КУпАП, з’ясовані зі змісту постанов судді, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР).

На сьогодні немає можливості отримати доступ до цих справ у паперовому виді та надати до суду документи на підтвердження пояснень, оскільки у зв’язку зі збройною агресією рф проти України та активними бойовими діями на території Лиманської громади Донецької області Лиманський міський суд з 13 березня 2022 року тимчасово зупинив здійснення судочинства, через постійні ворожі обстріли міста архівні справи суду евакуйовані не були, будівля суду була зруйнована внаслідок обстрілів.

Такі обставини підтверджуються довідкою в.о. керівника апарату Лиманського міського суду Донецької області від 28 липня 2025 року № 07-19/7/2025, наданою на запит кандидата, інформацією у відкритому доступі зі сторінки Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.

Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою» самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Не можна вважати допустимим порушення таких строків через зайнятість та відпустки судді, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Комісією проаналізовано підстави закриття провадження в зазначених вище справах і встановлено, що більшість справ надходило до суду у строки, достатні для розгляду справи по суті. Водночас розгляд справ неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою позивача в судове засіданні або виклик свідків.

Отже, формальні та ненаполегливі дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності у 77 справах, що очевидно негативно впливає на виховну дію можливого покарання на правопорушників, створює відчуття вседозволеності та сприяє формуванню в осіб правового нігілізму щодо запроваджених державою правил поведінки.

За таких обставин Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання:

1. У деклараціях кандидата про майно доходи витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2015 роки та щорічних декларації особи, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки кандидат задекларував місцем проживання місто Балаклію Харківської області. Відстань між місцем роботи кандидата та місцем його фактичного проживання становила близько 124 км, приблизний час поїздки в одну сторону 2 години. Транспортного засобу, кандидат, у цей період, не декларував.

Кандидат пояснив, що дійсно упродовж 2013–2017 років його єдиним місцем проживання була адреса: АДРЕСА_1, місто Балаклія, Харківська область, і за цією адресою він мешкав із народження, квартира, отримана його батьками у 1974 році (на підставі ордеру), належала на той час до державного житлового фонду, у 2007 році він та його нині покійна мати ОСОБА_1 отримали це житло у власність в порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ (по 1/2 частині на кожного співвласника). Після смерті матері у 2012 році кандидат став єдиним власником квартири (отримав спадщину за законом як спадкоємець першої черги, успадкувавши половину житлового приміщення).

На посаду судді Краснолиманського (Лиманського) міського суду Донецької області Бєлоусов А.Є. вперше призначений Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013, з 06 грудня 2013 року був зарахований до штату вказаного суду. Перебуваючи на посаді судді, у 2013–2018 роках він мав єдине місце проживання в місті Балаклії Харківської області, до міста Лиман кожного робочого дня приїздив громадським (залізничним) транспортом, у такий же спосіб після завершення робочого часу від’їздив до міста Балаклії, така поїздка займала півтори години пасажирським потягом (або ж дві години приміським електропоїздом).

Місто Лиман Донецької області до початку 2022 року мало досить розвинену залізничну інфраструктуру, у місті була розміщена Регіональна філія «Донецька залізниця» AT «Укрзалізниця», через станцію Лиман здійснювався рух багатьох пасажирських потягів та приміських електропоїздів, у тому числі в напрямку міста Балаклії та зворотному напрямку. Наведене підтверджується інформацією з офіційного вебсайту «Укрзалізниці» за 2013 рік.

Крім того, вказані обставини підтвердили в письмових поясненнях судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з якими кандидат разом здійснював правосуддя в Лиманському міському суді Донецької області.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Згідно з даними суддівського досьє кандидата 03 грудня 2021 року він проходив періодичне навчання на семінарі «Кіберзлочини та електронні докази у кримінальному провадженні», 8 академічних годин (місто Дніпро). Водночас Єдиний державний реєстр судових рішень містить 6 судових рішень у справах № № 101621493, 101621494 (відкрите судове засідання), 101859399, 101903759, 101903763, 101914870, ухвалених кандидатом 03 грудня 2021 року. Ухвал про виправлення описки не виявлено.

Кандидат пояснив, що дійсно 03 грудня 2021 року брав участь в організованому Національною школою суддів України семінарі «Кіберзлочини та електронні докази у кримінальному провадженні». У нього зберіглась в електронному виді програма цього заходу, згідно з якою початок семінару був 03 грудня 2021 року о 10 год 00 хв, завершення семінару – 03 грудня 2021 року о 16 год 30 хв.

Судові рішення у справах № 236/3292/21 (реєстраційний номер у ЄДРСР 101859399), № 236/4136/21 (реєстраційний номер у ЄДРСР 101903759), № 236/3287/21 (реєстраційний номер у ЄДРСР 101903763), № 236/3245/21 (реєстраційний номер 101914870) стосувались вирішення позовів фізичних осіб до AT «Укрзалізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, розгляд цих справ здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 274 Цивільного процесуального кодексу України  (далі – ЦПК України) без повідомлення (виклику) сторін та з наданням відповідачу строку для подачі відзиву на позов. Тобто вказані справи розглянуті в порядку письмового провадження за відсутності сторін 03 грудня 2021 року з 08 год 00 хв до 10 год 00 хв, у час, коли семінар ще не розпочався.

Справа № 236/4852/21 стосувалась розгляду заяви фізичної особи про встановлення факту смерті особи в певний час, яка сталась на тимчасово окупованій території України. Відповідно до частини другої статті 317 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 05 серпня 2021 року) справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

До суду заявниця не прибула, подала заяву, у якій просила справу розглянути без її участі заінтересованою особою (Жданівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), також не було направлено уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, заперечень проти задоволення заяви заінтересованою особою висловлено не було.

 Отже, розгляд справи відбувся фактично в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи, був перенесений на 03 грудня 2021 року на 17 год 00 хв, тобто поза межами часу, у який проводився семінар. Рішення суду, ухвалене у справі № 236/4582/21, було направлено до ЄДРСР наступного робочого дня – 06 грудня 2021 року.

Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. 

Крім обставин, зазначених у висновку ГРД, при вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія  враховує, що кандидат регулярно порушував строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що кандидатом порушено строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень (у 2016 році – 72 судові рішення, у 2017 році – 303 судові рішення, у 2018 році – 651 судове рішення, у 2020 році – 1 215 судових рішень, у 2021 році – 755 судових рішення, у 2022 році – 146 судових рішень, у 2023 році – 25 судових рішень, у 2024 році – 46 судових рішення, у 2025 році – 20 судових рішень). Усього 3 233 судові рішення з порушенням строків внесення.

Строки надсилання найбільше перевищено у таких справах:

- у справі № 236/2528/16-ц прострочено 161 день (ухвала від 10 січня 2017 року, а направлено до реєстру 27 червня 2017 року);

- у справі № 236/1038/17 прострочено 88 днів (ухвала від 07 квітня 2017 року, направлено до реєстру 10 липня 2017 року);

- у справі № 236/2924/16-ц прострочено 121 день (рішення від 04 квітня 2017 року, направлено до реєстру 10 серпня 2017 року);

- у справі № 236/967/16-ц прострочено 127 днів (рішення від 14 липня 2017 року, направлено до реєстру 24 листопада 2017 року);

- у справі № 236/614/18 прострочено 218 днів (ухвала від 14 березня 2018 року, направлено до реєстру 24 жовтня 2018 року);

- у справі № 236/3408/17 прострочено 115 днів (рішення від 16 квітня 2018 року, направлено до реєстру 20 серпня 2018 року);

- у справі № 236/700/18 прострочено 160 днів (ухвала від 29 березня 2018 року, направлено до реєстру 11 вересня 2018 року);

- у справі № 236/918/20 прострочено 123 дні (постанова про адміністративне правопорушення від 11 березня 2020 року, направлено до реєстру 13 липня 2020 року);

- у справі № 236/1979/20 прострочено 134 дні (ухвала від 17 червня 2020 року, направлено до реєстру 04 листопада 2020 року).

Порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР і порушення встановлених законодавством строків розгляду справ кандидат пояснив великим навантаженням, додатковими повноваженнями слідчих суддів, недостатнім власним контролем за виконанням цього обов’язку.

У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

2) демонструє високий рівень професійної мотивації;

3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;

4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

6) наводить обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів;

7) під час здійснення професійної діяльності не допускає свавілля під час ухвалення рішень.

З огляду на вказане Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно протягом тривалого періоду, може свідчити про те, що кандидат не здатен ефективно організувати свою роботу та несумлінно ставиться до виконання обов’язку, покладеного на нього чинним законодавством.

Крім того, з огляду на мету, з якою законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», така поведінка судді перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «Сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бєлоусов А.Є. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	359,20	359,200
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,00	39,667
	Безперервний розвиток	19,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	40,000
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	10,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			708,87

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бєлоусова А.Є. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бєлоусов Артур Євгенович набрав 708,87 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Бєлоусова Артура Євгеновича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                            Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                      Роман САБОДАШ