Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кузнєцова Дмитра Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дмитра КУЗНЄЦОВА,

представника Громадської ради доброчесності Едуарда МЄЛКИХ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кузнєцова Дмитра Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 15 червня 2012 року № 394/2012 Кузнєцова Дмитра Вікторовича призначено на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира.

Наказом Богунського районного суду міста Житомира від 02 серпня 2012 року № 77-К Кузнєцова Д.В. зараховано до штату суду.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Кузнєцов Д.В.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Кузнєцова Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема, Кузнєцова Д.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду звернувся Кузнєцов Д.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до  Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності. 

Згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата Кузнєцова Д.В. на посаду судді вимогам, встановленим Законом, відсутня.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

 ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № № 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Кузнєцов Д.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	42,2	353,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	144
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	127,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Кузнєцовим Д.В. за кваліфікаційний іспит, становить 353,7 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 09 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Кузнєцова Д.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Кандидат зазначив, що його рішучість виявляється в ухваленні складних і непопулярних рішень, наприклад, таких, що можуть спричинити суспільний резонанс. Зазначив, що рішучість обов’язково пов’язана з неухильним дотриманням закону та безкомпромісним ставленням до спроб будь-яким способом вплинути на рішення суду. Ним розглядались справи, учасниками яких були люди, які обіймають (-али) високі посади в державі, у тому числі судді, проте це жодним чином не вплинуло на результат розгляду таких справ.

Зауважив, що не шукає причин для самовідводу у справах, розгляд яких може мати негативні наслідки або підвищену суспільну увагу чи критику.

Водночас кандидатом у запропонованому Комісією для заповнення опитувальнику зазначено лише загальні фрази без конкретизації та прикладів.

Наведені ж кандидатом під час співбесіди приклади його рішучості та відповідальності описуються без чіткої демонстрації моральної дилеми чи необхідності прийняття рішень щодо них в складних умовах. Крім того, кандидат не продемонстрував прикладів застосування додаткових понаднормових зусиль. Приклади, які навів кандидат, більше стосуються належним чином виконання ним його посадових обов’язків.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила цей показник у 18,00 бала.

На підтвердження відповідності показнику «безперервний розвиток» кандидат зазначив, що постійно розвивається, підвищує свій рівень професійної підготовки, докладно та ґрунтовно вивчає актуальну релевантну судову практику Верховного Суду щодо кожної судової справи, аналізує статті, колонки, думки правників, викладені у різних фахових, тематичних виданнях, регулярно ознайомлюється із викладеними у дайджестах Верховного Суду оглядами судової практики.

Водночас під час співбесіди на запитання члена Комісії щодо того, які фахові видання він читає, кандидат відповів, що фахових видань не читає.

Інформацію про законодавчі новели суддя отримує з різноманітних телеграм-каналів.

На запитання члена Комісії щодо конкретних заходів, у яких кандидат брав участь, а також те, що його зацікавило, Кузнєцов Д.В. не зміг назвати назву заходу, вказав, що цей захід відбувався на початку червня 2025 року, присвячений тематиці кримінального права.

Під час проведення співбесіди в Комісії виникли обґрунтовані сумніви у відповідності кандидата показнику «безперервного розвитку». За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 18,00 бала.

Надані кандидатом Кузнєцовим Д.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	18	18	18	18,00	36,000
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	18	18	18,00

Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належного рівня рішучості і відповідальності, а також безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

У письмових поясненнях, надісланих кандидатом до Комісії, щодо відповідності показнику «ефективна комунікація» Кузнєцов Д.В. зазначив, що намагається завжди визначити для себе мету комунікації і не відхилятися від обраного плану попри свої емоції чи співрозмовника. У комунікації також використовує техніку активного слухання, задає уточнювальні питання, щоб з’ясувати, чи співрозмовник чітко зрозумів його думку, а він – його. При складанні судового рішення намагається викладати мотиви та аргументи суду послідовно, логічно, уникає специфічних термінів, які можуть ускладнити розуміння судового рішення сторонам.

«Ефективна взаємодія» для кандидата полягає в умінні вирішувати конфлікти, уникаючи маніпуляцій на тему особистості опонента та звинувачень, зосереджуючись на можливих шляхах вирішення проблем. Вибір таких методів вирішення конфліктних ситуацій є свідомим та обґрунтовується повагою до особи співрозмовника, бажанням з’ясувати дійсні причини виникнення проблеми та знайти можливі шляхи її розв’язання.  

Вважає, що Богунський районний суд міста Житомира, у якому він обіймає посаду голови суду, достатньо ефективно взаємодіє з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, увійшов до числа модельних судів, у якому запроваджена спеціалізація суддів у справах сім’ї та дітей, що реалізується за ініціативи Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх у співпраці з Верховним Судом, ГО «ВГЦ «Волонтер», за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (UNICEF) в Україні. 

Водночас на питання члена Комісії – доповідача щодо досягнення компромісу з помічником кандидат не зміг надати швидкої та зрозумілої відповіді.

Під час співбесіди кандидат практично на всі питання відповідав неконкретно, відповіді надавав дуже розлогі і здебільшого не по суті, що змушувало членів Комісії кілька разів його зупиняти і пропонувати надати конкретну, а не загальну відповідь на поставлене питання.

Крім того, члени Комісії під час співбесіди неодноразово нагадували кандидату, що показник «ефективна комунікація» оцінюється під час усієї співбесіди, а не лише під час обговорення цього показника.

Натомість це не призвело до зміни поведінки кандидата.

Отже, Комісія зробила висновок, що кандидат не в повній мірі здатен сприймати та розуміти точку зору інших, а також чітко й послідовно висловлювати свою позицію.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила показник «ефективна комунікація» у 7,33 бала, а показник «ефективна взаємодія» у 9,33 бала.

Стосовно стійкості мотивації Кузнєцов Д.В. зазначив, що одними із мотивів, що спонукали його прийняти рішення про участь у Конкурсі, є прагнення до самореалізації, пошук нових кар’єрних звершень, а також можливість отримувати більшу суддівську винагороду.

Водночас під час співбесіди на запитання члена Комісії – доповідача щодо головної мети участі в Конкурсі кандидат не відразу зміг відповісти.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила показник «стійкість мотивації» у 8,67 бала.

Емоційну стійкість кандидат  вважає своєю сильною стороною, вважає, що на високому рівні уміє управляти своїми емоційними станами. На його думку, це пов’язано насамперед із досвідом роботи на посаді судді та чітким усвідомленням своїх цілей на цій посаді. Кандидат не допускає можливості виникнення конфліктних ситуацій з будь-ким з учасників справи, відвідувачів суду, ніколи не забороняв вільним слухачам та представникам ЗМІ бути присутнім під час розгляду справи (за винятком закритих засідань та з урахуванням місткості зали судових засідань) та залишається стриманим і розсудливим при прийнятті  рішень незалежно від тиску ззовні.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила показник «емоційна стійкість» у 9,00 бала.

Надані кандидатом Кузнєцовим Д.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	8	7	7	7,33	34,333
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9,33
	Стійкість мотивації	8	9	9	8,67
	Емоційна стійкість	9	9	9	9

 Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,333 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 22 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кузнєцова Д.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 20 липня 2025 року.

У висновку ГРД зазначено:

1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної стики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності» (підпункту 2 пункту 17 Єдиних показників).  

Суддя допустив поведінку, яка свідчить про порушення трудової дисципліни та викликає сумніви щодо фактичного здійснення правосуддя в межах передбаченої законом процедури (підпункт 3.4 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори).

У періоди з 13 до 24 жовтня 2014 року, з 16 до 27 березня 2015 року, 26 квітня 2017 року та з 04 до 05 квітня 2022 року кандидат проходив обов’язкове періодичне навчання для підвищення кваліфікації. Однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні 11 судових рішень, постановлених суддею в цей період.

Також відповідно до наданої Богунським районним судом міста Житомира інформації у періоди з 20 серпня до 06 вересня 2014 року, з 17 до 19 грудня 2015 року, з 23 травня до 05 червня 2016 року, з 25 липня до 07 серпня 2016 року, з 18 до 26 лютого 2021 року, з 08 до 09 січня 2025 року суддя перебував у відпустці, а 20 листопада 2015 року – у відрядженні.

Водночас в ЄДРСР наявні судові рішення, постановлені суддею в цей період.

Це може свідчити про те, що суддя або оформлював та підписував ці рішення поза межами суду, перебуваючи на навчанні / у відпустці, або офіційно перебував на навчанні / у відпустці, але фактично виконував суддівські повноваження, що суперечить правилам проходження навчання та може вказувати на формальний підхід до судового процесу та процедурних гарантій.

Такий підхід не відповідає високим стандартам поведінки судді та підриває довіру до об’єктивності здійснення правосуддя.

Кузнєцов Д.В. визнав, що в його професійній діяльності були випадки ухвалення та підписання судових рішень у період перебування на навчанні, у відпустці або у відрядженні. Водночас не всі наведені у Висновку ГРД судові рішення були ухвалені (постановлені, видані) ним під час навчання, відпустки, відрядження.

Так, у справі № 295/14673/14-ц судом під його головуванням 10 жовтня 2014 року постановлено ухвалу про виправлення в ухвалі суду від 13 жовтня 2014 року у справі № 295/14673/14-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» допущеної описки, замінивши неправильно зазначену дату відкриття провадження «13.10.2014» на правильну «10.10.2014».

У Кузнєцова Д.В. 26 квітня 2017 року був робочий день, на підтвердження чого ним надано витяг із табеля обліку робочого часу. Також робочими днями були 17 та 18 грудня 2015 року, підтвердженням чому є відповідний витяг з табеля обліку робочого часу.

Кандидат звернув увагу, що зазначена у Висновку ГРД ухвала від 25 травня 2016 року у справі № 295/6410/16-а насправді постановлена 20 травня 2016 року.

Робочим днем було 18 лютого 2021 року, на підтвердження чого ним надано витяг із табеля обліку використання робочого часу.

Зазначені розбіжності пояснюються насамперед тим, що у зв’язку зі значним навантаженням (фактично найбільше в Житомирській області серед місцевих загальних судів), а з жовтня 2021 року і додатковим навантаженням, обумовленим виконанням ним адміністративних функцій в суді, кандидат не завжди перебував у відпустці в дні, що попередньо визначені ним як дні відпусток та відповідають узгодженому графіку надання відпусток. Також у виняткових випадках його відкликали з відпусток для розгляду колегією суддів кримінальних справ, що перебувають у провадженні суду.

В обґрунтування причин ухвалення та підписання судових рішень у період перебування на навчанні, у відпустці або відрядженні кандидат зауважив, що його графік розгляду справ був щільним, у зв’язку з цим він був неуважний під час проставлення дат на судових документах. Зазначив, що такі випадки трапляються не системно, значна кількість із зазначених у Висновку ГРД ухвалених (постановлених, виданих) судових рішень стосуються процесуальних документів, прийнятих ним одноособово та без участі секретаря судового засідання. У деякі дні, зокрема 04 квітня 2022 року, 08 січня 2025 року та 09 січня 2025 року, він фактично перебував безпосередньо на робочому місці. Також із наданого переліку прослідковується певна закономірність, а саме, що всі рішення прийняті безпосередньо в перший день навчання, відпустки (відрядження), максимум другий – третій день.

Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності» щодо наведених у пункті 1 висновку ГРД обставин. Також надана інформація не свідчить про вчинення кандидатом суттєвих порушень, які можуть мати наслідком зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. Суддя, ймовірно, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» (підпунктів 2, 5 пункту 18 Єдиних показників).

Суддя допустив подання інформації, що викликає сумніви щодо прозорості походження задекларованого доходу в грошовій формі, що може свідчити про приховування реального джерела надходження коштів (підпункт 4.3 пункту 4 Індикаторів).

Згідно зі щорічною декларацією судді за 2021 рік дружина кандидата отримала подарунок у грошовій формі на суму 409 500 грн від бабусі. Водночас, за інформацією, отриманою з податкових органів, загальний дохід дарувальниці за період з 1998 до 2025 року становив лише 127 693 грн.

З огляду на обмежені фінансові можливості бабусі значна сума подарунка викликає обґрунтовані сумніви щодо її спроможності надати таку суму з легальних джерел. Відсутність пояснень у декларації щодо обставин набуття цього подарунка або джерел походження коштів створює ризики недоброчесного декларування та можливого приховування реального джерела доходу.

Кандидат пояснив це тим, що 05 травня 2021 року гр. ОСОБА_1, яка є бабусею його дружини по лінії матері, та гр. ОСОБА_2 (діяла від імені ОСОБА_3) уклали договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, за яким ними продано, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в 1/2 частці кожен придбано земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, село Мамрин. Будинок та ділянку за договором продано за 96 676 грн, однак указана сума відображає лише вартість майна відповідно до Висновку до звіту № 361/121 про оцінку майна, виготовленого 21 квітня 2021 року Приватною фірмою «ЮрЕкс». Фактично будинок та земельну ділянку продано за суму, еквівалентну 30 000 дол. США на дату укладення договору. Кандидат зауважив, що а ні особисто він, а ні його дружина не є стороною цього договору та не були присутні під час його укладання, то ж не могли ставити питання про зазначення у договорі дійсної (ринкової) ціни відчужуваного об’єкта нерухомого майна.

Через місяць після того, а саме 03 червня 2021 року, між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_6 укладений договір дарування грошових коштів, за яким його дружина прийняла в дар грошові кошти в розмірі 409 500 грн, що за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара станом на день укладення договору становило 15 000 дол. США.

Кандидат зазначив, що у гр. ОСОБА_1 двоє дітей, а саме дві дочки, одна з яких мати дружини кандидата – ОСОБА_7, інша виступала представником одного зі співпродавців житлового будинку та земельної ділянки в с. Мамрин – ОСОБА_2. За інформацією, решта отриманих бабусею дружини коштів була передана сім’ї ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до наявних в електронному досьє відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих гр. ОСОБА_1 від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 1998 року до 2 квартал 2025 року дохід від продажу нерухомого майна в сумі 82 174,60 грн був відображений у реєстрі, джерелом доходу вказано приватного нотаріуса ОСОБА_8, яка посвідчувала договір. Невідповідність даних про джерело доходу, на думку кандидата, пояснюється різним баченням Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України з одного боку та Державної податкової служби України з іншого того, чи є нотаріус податковим агентом. На переконання Державної податкової служби України, яке протирічить позиції Нотаріальної палати України та Міністерства юстиції України, виходячи з положень Податкового кодексу України, нотаріус є спеціальним суб’єктом, на якого покладені функції податкового агента в частині подання до контролюючого органу інформації про посвідчені ним договори купівлі-продажу (міни) рухомого та нерухомого майна тощо.  

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не є підставою для висновку, але має бути оцінена в сукупності з іншими обставинами, які характеризують суддю та можуть свідчити про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики:

1. У 2018 році суддя отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, захистивши дисертацію «Скорочене провадження в адміністративному судочинстві України». Виникають сумніви щодо відповідності теми дисертаційного дослідження у сфері професійної діяльності судді, оскільки він здійснює правосуддя в судах загальної юрисдикції, а не в адміністративних судах. На цю невідповідність звернув увагу й член Комісії під час проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Суддя не надав чіткої відповіді щодо обґрунтування вибору теми. Тема виглядає надто загальною та неоригінальною, що ставить під сумнів її наукову цінність. Також з моменту отримання наукового ступеня з 2018 до 2025 року суддя не здійснював викладацької діяльності, що може свідчити про відсутність практичного інтересу до розвитку юридичної науки. У сукупності це створює враження, що науковий ступінь міг бути здобутий формально-винятково з метою отримання надбавок.

Стосовно додаткової інформації, яку ГРД надала до висновку, кандидат зазначив таке.

У контексті відповідності теми дисертаційного дослідження сфері професійної діяльності судді він як здобувач наукового ступеня кандидата юридичних наук мав право обирати між підготовкою дисертаційного дослідження за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, або за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.

На момент затвердження теми дисертаційного дослідження він як суддя Богунського районного суду міста Житомира розглядав як адміністративні справи, що були підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, так і кримінальні справи — як слідчий суддя або член колегії суддів. Водночас адміністративні справи розглядались ним, у тому числі, і в скороченому провадженні. Подібних справ було більш ніж достатньо, що обумовлено насамперед віднесенням на той час до підсудності місцевих загальних судів усіх адміністративних справ щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В обґрунтування вибору теми дисертаційного дослідження зауважив, що Кодекс адміністративного судочинства України був прийнятий в липні і набрав чинності 01 вересня 2005 року. Стаття 183-2 «Скорочене провадження» з’явилась у Кодексі адміністративного судочинства України тільки у серпні 2010 року, коли до цього кодексу були внесені зміни Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (2453-17). Фактично лише цією статтею було врегульовано порядок розгляду низки адміністративних справ суддею місцевого загального суду в порядку скороченого провадження одноособово. Динаміка зростання цього виду адміністративного провадження, те, що скорочене провадження в адміністративному судочинстві об’єктом наукових досліджень практично не було по суті й обумовило його вибір зупинитись на цій темі.

Нездійснення викладацької діяльності в період з 2018 до 2025 року вважає нераціональним припущення ГРД, що здобуття ним наукового ступеню обумовлене виключно метою отримання надбавки до заробітної плати.

Кандидат зауважив, що склав кандидатські іспити за спеціальністю 12.00.07 у червні 2011 року, Указ Президента України про призначення його на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира строком на п’ять років було підписано через рік — 15 червня 2012 року, а науковий ступінь кандидата юридичних наук він здобув на підставі рішення Атестаційної колегії МОН України у 2018 році. За цей час ним, як і усіма здобувачами наукового ступеню, було підготовлено низку наукових праць, на що витрачено певний час та зусилля, як власне і на підготовку до захисту наукової роботи. Зазначив, що загалом здобуття ним наукового ступеня зайняло приблизно 7 років.

Зауважив, що здобуття наукового ступеня для нього є престижним, адже це свідчить і про рівень професійних знань, цілеспрямованість і дисциплінованість як особистості, про важливість постійного розвитку і навчання. Також він усвідомлює, що його суддівська кар’єра може скластися в різний спосіб, і його плани і прагнення обійняти посаду судді апеляційного суду можуть не здійснитися, тому він не виключає можливості зайнятися викладацькою діяльністю в майбутньому.

Крім обставин, зазначених у висновку ГРД, при вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія враховує, що кандидат регулярно порушував строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що кандидатом порушено строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень (у 2016 році – 52 судові рішення, у 2017 році – 71 судове рішення, у 2019 році – 308 судових рішень, у 2020 році – 847 судових рішень, у 2021 році – 1 012 судових рішень, у 2022 році – 828 судових рішень, у 2023 році – 719 судових рішень, у 2024 році – 948 судових рішень, у 2025 році – 323 судові рішення). Усього надіслано 5 108 судових рішень із порушенням строків.

Строки надсилання найбільше перевищено у таких справах:

- у справі № 295/4906/15-ц прострочено 318 днів (ухвала від 03 лютого 2016 року, направлено до реєстру 23 грудня 2016 року);

- у справі № 295/10017/15-ц прострочено 160 днів (ухвала від 05 липня 2016 року,  направлено до реєстру 19 грудня 2016 року);

- у справі № 2-1092/12 прострочено 88 днів (ухвала від 06 січня 2017 року, направлено до реєстру 10 квітня 2017 року);

- у справі № 295/11611/16-ц прострочено 106 днів (ухвала від 16 січня 2017 року, направлено до 10 травня 2017 року);

- у справі № 295/10589/16-ц прострочено 118 днів (ухвала від 16 лютого 2017 року,  направлено до реєстру 20 червня 2017 року);

- у справі № 295/19119/19 прострочено 125 днів (ухвала від 28 лютого 2020 року,  направлено до реєстру 08 липня 2020 року);

- у справі № 295/2861/22 прострочено 90 днів (судовий наказ від 18 квітня 2022 року,  направлено до реєстру 18 липня 2022 року).

 Також Комісією встановлено порушення кандидатом визначених законодавством строків розгляду справ, зокрема 696 справ  (114 справ у 2017 році, 126 справ у 2020 році, 92 справи у 2021 році, 136 справ у 2022 році, 66 справ у 2023 році, 162 справи у 2024 році).

Порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР і порушення встановлених законодавством строків розгляду справ кандидат пояснив великим навантаженням, описками, недостатнім власним контролем за виконанням цього обов’язку.

У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

2) демонструє високий рівень професійної мотивації;

3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;

4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

6) наводить обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів;

7) під час здійснення професійної діяльності не допускає свавілля під час ухвалення рішень.

З огляду на вказане Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно протягом тривалого періоду, та порушення кандидатом встановлених законодавством строків розгляду справ у значній кількості (близько 700), може свідчити про те, що кандидат не здатен ефективно організувати свою роботу та несумлінно ставиться до виконання обов’язків, покладених на нього чинним законодавством.

Крім того, з огляду на мету, з якою законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», така поведінка судді перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики загалом на 30 балів (по 15 балів за порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР і порушення встановлених законодавством строків розгляду справ).

Також 18 травня 2020 року між дружиною кандидата — ОСОБА_6, її сестрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 укладено договір міни, за умовами якого останній зобов’язався передати у власність ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в 1/2 (одній другій) частці кожному належні йому об’єкт незавершеного будівництва житлового будинку та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, що розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Тетерівка. Своєю чергою, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в 1/2 частці кожна зобов’язались передати у власність ОСОБА_10 належну їм квартиру № ____, що розташована в місті Житомир.

 Вартість об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку згідно з договором міни становить 114 800 грн.

Водночас у щорічній майновій декларації за 2020 рік кандидат у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» задекларував об’єкт незавершеного будівництва житлового будинку, загальна площа 114,2 кв.м, дата набуття права – 18 травня 2020 року, вартість – 57 400 грн, а не 114 800 грн, як зазначено в договорі міни, чим допустив помилку в цьому розділі при заповненні щорічної майнової декларації за 2020 рік.

Аналогічна ситуація склалась і при декларуванні кандидатом земельної ділянки у селі Тетерівка, загальна площа 1 000 кв.м, дата набуття права – 18 травня 2020 року.

Кандидатом задекларовано вартість цієї земельної ділянки в розмірі 12 500 грн. Водночас вартість земельної ділянки згідно з договором міни становить 25 000 грн.

Крім того, у тій же декларації кандидатом задекларовано отримання доходу його дружиною в розмірі 271 700 грн від ОСОБА_10 за відчуження половини квартири. За відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків зазначений дохід отримано від ОСОБА_11, а не ОСОБА_10. Отже, кандидатом також у майновій декларації за 2020 рік неправильно задекларовано джерело доходу.

Як зазначалось вище, однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Кандидатом при заповненні щорічної майнової декларації за 2020 рік допущено неодноразові помилки, що свідчить про певну недбалість кандидата та нехтування правилами заповнення майнових декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на нього державою обов’язку декларування.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кузнєцов Д.В. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	353,70	353,70
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,00	36,00
	Безперервний розвиток	18,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	7,33	34,33
	Ефективна взаємодія	9,33
	Стійкість мотивації	8,67
	Емоційна стійкість	9,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			679,03

Таким чином, Кузнєцов Д.В. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кузнєцов Дмитро Вікторович набрав 679,03 бала.

2. Визнати Кузнєцова Дмитра Вікторовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.

Головуючий                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                            Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                      Роман САБОДАШ