Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши заяву Новіка Дмитра Івановича про рекомендування для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково,
встановила:
Указом Президента України від 30 квітня 2010 року № 590/2010 Новік Дмитро Іванович призначений на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.
29 жовтня 2014 року Новік Дмитро Іванович звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) із заявою про рекомендування для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Строк повноважень судді Новіка Дмитра Івановича закінчився 30 квітня 2015 року.
У зв’язку з набранням чинності 28 березня 2015 року Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції, питання про рекомендування кандидата Новіка Д.І. для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково розглядається за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 07 липня 2010 року № 2453-VІ відповідно до пункту 8 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Частиною 3 статті 76 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.
Пунктами 3, 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ та приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 квітня 2016 року № 25/бо-16 відмовлено кандидату Новіку Дмитру Івановичу у рекомендуванні для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Не погодившись із цим рішенням, Новік Д.І. звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Комісії, допущені 06 квітня 2016 року, що полягали у незаконній та безпідставній відмові у наданні йому рекомендації для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково, скасувати рішення Комісії від 06 квітня 2016 року № 25/бо-16 та зобов’язати Комісію розглянути його заяву про рекомендування для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково з урахуванням встановлених судом обставин.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року адміністративний позов Новіка Д.І. задоволено частково, визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 квітня 2016 року № 25/бо-16. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії ухвалено без належного врахування попередньої тривалої і належної діяльності Новіка Д.І. на посаді судді, Комісією не повністю було дотримано вимог пункту 3 частини 3 статті 74 Закону щодо перевірки відомостей про кандидата, не враховано показники розгляду справ та його характеристику, а також те, що за час перебування на посаді судді за Новіком Д.І. обліковується мінімальна кількість скасованих справ, він проходив професійну підготовку у школі суддів, у нього відсутні дисциплінарні стягнення та наявна позитивна характеристика. Висновки Комісії щодо несумлінного виконання Новіком Д.І. службових обов’язків під час розгляду декількох цивільних справ, з огляду на те, що такі у встановленому законом порядку не оскаржені, є чинними, на думку колегії суддів, не є достатньою та переважаючою обставиною щодо висновку про неможливість надання Новіку Д.І. рекомендації для обрання на посаду судді безстроково.
Розгляд заяви Новіка Д.І. про рекомендування для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково повторно винесено на засідання Комісії.
Заслухавши доповідача та кандидата Новіка Д.І., урахувавши результати проведеної відповідно до статей 74, 76 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» перевірки, показники розгляду кандидатом справ та його професійно-особисті якості, Комісія вважає, що кандидат Новік Д.І. не може бути рекомендований для обрання на посаду судді безстроково з таких підстав.
До Комісії звернулися голова ГО «Люстраційна громадська рада Дніпропетровської області» Ульянова Т.В. та народний депутат України Немировський А.В., які просили не обирати Новіка Дмитра Івановича на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково, оскільки стосовно нього 21 травня 2015 року відкрито кримінальне провадження за попередньою кваліфікацією, передбаченою частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України.
Заявниками повідомлено, що зі звернень громадськості та загальнодоступних джерел до них надійшла інформація щодо незаконної діяльності судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіка Д.І., який всупереч закону своїми рішеннями визнав за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки самотніх громадян, які не мали спадкоємців. Дані земельні ділянки за законом повинні були відійти до державного майна, проте на підставі незаконних судових рішень передавались у приватну власність.
Слідчим відділом слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2015 року за заявою голови ГО «Люстраційна громадська рада» Ульянової Т.В. щодо постановления, зокрема суддею Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіком Д.І., завідомо неправосудних рішень, якими передано у власність ОСОБА_1 земельні ділянки, розташовані на території Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року кримінальне провадження за фактом постановления суддею Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіком Д.І. завідомо неправосудних судових рішень закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю у діях Новіка Д.І. складу кримінального правопорушення.
Листом Генеральної прокуратури України від 21 березня 2016 року повідомлено Комісію, що зазначену постанову слідчого скасовано 02 грудня 2015 року та матеріали провадження направлено для подальшого досудового розслідування, яке на цей час триває.
Обставини розгляду суддею Новіком Д.І. цивільних справ, які є предметом досудового розслідування, також були предметом розгляду відкритої 26 листопада 2015 року Комісією дисциплінарної справи стосовно судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіка Д.І. за зверненням голови ГО «Люстраційна громадська рада Дніпропетровської області» Ульянової Т.В.
Комісією встановлено, що в провадженні судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіка Д.І. у грудні 2013 року – січні 2014 року перебувало шість цивільних справ за позовами ОСОБА_1 до Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Усі ці позови було передано до провадження судді Новіка Д.І., невідкладно ним розглянуто, задоволено вимоги позивача та встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини померлих у 2004 - 2011 роках осіб - три місяці з дня набрання рішеннями законної сили.
У своїх позовних заявах ОСОБА_1 зазначав, що він був єдиним спадкоємцем за заповітами після смерті осіб, бажав прийняти спадщину, а шестимісячний строк для її прийняття пропустив з поважних причин, оскільки після смерті спадкодавців хворів і тривалий час лікувався. На підтвердження цього позивач посилався на наявність медичних довідок. Проте документів на підтвердження хвороби та його лікування позовні матеріали не містили.
Вказані справи розглянуто суддею Новіком Д.І. у першому призначеному судовому засіданні без участі сторін, від яких надійшли заяви про розгляд справ без їх участі. Від сільського голови Талька М.І. надходили заяви про визнання Заплавською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області позовних заяв у повному обсязі. При цьому ці заяви були виготовлені не на бланках сільської ради, без зазначення вихідних номерів та окремі з них - без печатки сільської ради, з посиланням на неіснуючий позов (повідомлялося про визнання позовних заяв не ОСОБА_1, а померлих осіб). Сільський голова Талько М.І. особисто отримав копії рішень у день їх прийняття або на наступний день.
У всіх цих справах прийнято аналогічні за змістом рішення з однаковими мотивами задоволення позовних вимог. Зокрема, в мотивувальних частинах ухвалених суддею Новіком Д.І. рішень зазначено: «Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом та бажає прийняти спадщину, а терміни для подачі заяви до нотаріальної контори пропустив з поважних причин, а саме після смерті свого батька не знав про наявність заповіту, перебував у тяжкому матеріальному стані, хворів та тривалий час відновлював технічну документацію на земельну частку (пай), що є об’єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо спадкування, суд також, враховуючи визнання позову представником відповідача, вважає за доцільним визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини у три місяці».
Однак матеріали справ не містили жодних документів на підтвердження поважних причин пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини, незважаючи на те, що строк для прийняття спадщини після смерті окремих осіб закінчився ще 6 - 9 років тому. При цьому деякі із вказаних суддею Новіком Д.І. причин пропуску строку на прийняття спадщини навіть не зазначалися позивачем у його позовних заявах.
Зокрема, незрозумілим є посилання суддею Новіком Д.І. на те, що позивач після смерті свого батька не знав про наявність заповіту, хоча справи стосувалися прийняття спадщини від інших померлих осіб (з’ясувалося, що батько позивача живий).
На засіданні Комісії Новік Д.І. пояснив, що прийняті ним рішення у вказаних цивільних справах набрали законної сили, не змінені, не скасовані, є законними і обґрунтованими та не можуть розглядатися за межами судового розгляду, а провадження у відкритій Комісією стосовно нього дисциплінарній справі було припинено.
На ці пояснення Новіку Д.І. було вказано, що Комісія перевіряє не законність ухвалених ним рішень, а обставини розгляду судом справ та з’ясовує, чи дозволяє поведінка судді під час розгляду цих справ довіряти судовій владі. Зокрема, чи можна довіряти суду, який залучає до розгляду заяву відповідача про визнання позовних вимог не позивача, а інших осіб; зазначає у рішенні обставини, які не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами.
Частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, розглядаючи такий позов, суд зобов’язаний дослідити причини пропуску строку для прийняття спадщини.
На засіданні Комісії звернуто увагу кандидата Новіка Д.І., що ним 16 жовтня 2012 року було ухвалено заочне рішення у справі № 423/1963/12 за позовом ОСОБА_2 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2012 року зазначене заочне рішення було скасовано та вказано, що згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При ухваленні заочного рішення у справі № 423/1963/12 судом першої інстанції не були враховані обставини щодо неодноразового звернення до суду та відмови у задоволені позову з процесуальних підстав, що призвело до неможливості реалізації права спадкоємця на спадкове майно, встановленого волевиявленням спадкодавця. Таким чином, суд першої інстанції не дослідив належним чином поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини, залишивши поза увагою вищенаведене.
З урахуванням обставин цієї справи кандидату Новіку Д.І. поставлено запитання, чи досліджувалося ним належним чином поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини під час розгляду справ за позовними заявами ОСОБА_1?
У відповідь на це запитання Новік Д.І. відповів, що ним було враховано визнання позовних вимог відповідачем.
Проте у чотирьох із шести справ за позовними заявами ОСОБА_1 Заплавською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області визнавалися позовні вимоги не позивача, а інших осіб, на що суд не звернув належної уваги.
На запитання про те, що чим керувався суд при визначенні ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини з огляду на відсутність у додатках до позовних заяв жодних доказів поважності причини його пропуску кандидат Новік Д.І. не відповів.
Таким чином, під час розгляду шести цивільних справ за позовними заявами ОСОБА_1 до Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суддя Новік Д.І., як і під час розгляду у жовтні 2012 року справи № 423/1963/12, не дослідив належним чином поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини, виклавши у своїх рішеннях мотиви поважності пропуску цього строку, які не відповідають обставинам справ та не підтверджені жодними доказами.
Наявність вказаних обставин, що полягали у поспішному, без належної підготовки розгляду суддею Новіком Д.І. шести однотипних цивільних справ за позовами однієї особи до одного і того ж відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті шести осіб, які померли протягом 2004 - 2011 років, свідчить про неналежний рівень виконання суддею Новіком Д.І. своїх службових обов’язків, що було встановлено рішенням Комісії від 18 лютого 2016 року № 455/дп-16.
Припинивши цим рішенням провадження у дисциплінарній справі стосовно судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіка Д.І. у зв’язку із закінченням строку застосування до нього дисциплінарного стягнення, Комісія дійшла висновку про неналежне ставлення судді Новіка Д.І. до виконання своїх службових обов’язків при розгляді зазначених справ, що має наслідком істотне порушення норм процесуального права і свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дане рішення Комісії набрало законної сили і суддею Новіком Д.І. не оскаржувалось.
Слід зазначити, що розгляд суддею Новіком Д.І. справ за позовними заявами ОСОБА_1 набуло широкого розголосу завдяки громадськості, яка звернулася до різних державних органів з проханням щодо ініціювання проведення перевірки стосовно судді Новіка Д.І., про що повідомили Комісію голова ГО «Люстраційна громадська рада Дніпропетровської області» Ульянова Т.В. та народний депутат України Немировський А.В.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Хоча прийняті суддею Новіком Д.І. рішення у шести справах за позовними заявами ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржені та є чинними, встановлені Комісією обставини і факти під час проведення перевірки звернення голови ГО «Люстраційна громадська рада Дніпропетровської області» Ульянової Т.В. дають підстави вважати, що дії судді Новіка Д.І. під час розгляду зазначених справ не зміцнюють довіру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Характер встановлених Комісією процесуальних порушень, допущених суддею Новіком Д.І. при розгляді цих справ (зокрема: залучення до розгляду заяв відповідача про визнання позовних вимог не позивача, а інших осіб; недослідження заявлених позивачем причин пропуску строку для прийняття спадщини; зазначення у рішеннях мотивів поважності пропуску цього строку, які не відповідають обставинам справ і не підтверджені жодними доказами) свідчить про спроможність судді за певних обставин виходити за межі, визначені процесуальним законом, та службових обов’язків.
Вивчивши показники розгляду кандидатом Новіком Д.І. справ за час роботи його на посаді судді, зокрема підстави скасування ухвалених ним судових рішень, Комісія звернула увагу на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року, якою скасовано постановлений під головуванням судді Новіка Д.І. вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2014 року у справі № 179/1278/13-к стосовно ОСОБА_3, засудженого до восьми років позбавлення волі за частиною 2 статті 121 та частиною 2 статті 164 Кримінального кодексу України, з призначенням нового судового розгляду.
Колегія суддів апеляційного суду вказала на істотні порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції під час розгляду вказаної справи. Зокрема, у вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області по епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому взагалі не вказані мотиви та обставини скоєння кримінального правопорушення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки порушує право особи на захист всіма встановленими законом засобами від пред’явленого йому обвинувачення. Крім того, ні органом досудового розслідування, ні судом не встановлено дату та час скоєння кримінального правопорушення. Суд першої інстанції допустив у своїх висновках істотні суперечності в частині дати, часу та місця заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а також обставин їх заподіяння і ця невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи може вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Кандидату Новіку Д.І. було запропоновано надати пояснення щодо викладених обставин, проте він кваліфікованих пояснень не надав.
Крім того, Комісія звернула увагу на виявлення апеляційним судом Дніпропетровської області порушень суддею Новіком Д.І. правил виключної підсудності, встановлених частиною 1 статті 114 Цивільного процесуального кодексу України, при поверненні позовної заяви ОСОБА_4 у справі № 179/1886/14-ц про стягнення матеріальних збитків (орендної плати) та моральної шкоди. Суд апеляційної інстанції вказав, що пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз’яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать земельні ділянки. За правилами виключної підсудності розглядаються, зокрема, позови про стягнення орендної плати, якщо спір виник із приводу нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи, апелянт надав копію державного акта про право приватної власності на землю, відповідно до якого належна позивачу земельна ділянка розташована на території Гупалівської сільської ради, що територіально відноситься до Магдалинівського району Дніпропетровської області. З огляду на викладене ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2014 року було скасовано ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2014 року та передано питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також судом апеляційної інстанції виявлялися порушення суддею Новіком Д.І. норм процесуального права під час розгляду поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 до виконання зобов’язань по сплаті заборгованості у справі № 179/1694/14-ц. У своєму поданні державний виконавець зазначав, що боржник тривалий час не виконує свої майнові зобов’язання, покладені на нього рішенням суду, на виклики державного виконавця не з’являється. До подання було додано довідку про наявність заборгованості за несплату аліментів, яка станом на 30 квітня 2014 року склала 33056,74 грн. Скасовуючи ухвалу Магдалинівського району Дніпропетровської області від 26 серпня 2014 року та передавши питання на навий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд Дніпропетровської області у своїй ухвалі від 21 жовтня 2014 року вказав, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання, не встановив фактичні обставини, не перевірив наявність доказів щодо ухилення боржника від виконання рішення, наявність та розмір заборгованості, не з’ясував місце проживання та реєстрації боржника, не дослідив оригінал чи завірену копію виконавчого провадження, чим порушив порядок розгляду подання державного виконавця.
Отже, характер встановлених судом апеляційної інстанції процесуальних порушень, допущених суддею Новіком Д.І. при розгляді справ різних категорій, також свідчить про спроможність судді за певних обставин виходити за межі, визначені процесуальним законом, та службових обов’язків.
За умови надання головою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області та в.о. голови апеляційного суду Дніпропетровської області судді Новіку Д.І. позитивної характеристики, враховуючи показники його роботи, таке несумлінне відношення до розгляду справ, яке підтверджено неоскарженим рішенням Комісії від 18 лютого № 455/дп-16 та дослідженими в залі Комісії судовими рішеннями, на переконання Комісії не дозволяє їй надати Новіку Д.І. рекомендацію для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 74, 76, 77, 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
відмовити кандидату Новіку Дмитру Івановичу у рекомендуванні для обрання на посаду судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
