Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
судді Хмельницького окружного адміністративного суду – Олени КОВАЛЬЧУК,
представника Громадської ради доброчесності – Вероніки КРЕЙДЕНКОВОЇ,
розглянувши питання щодо відповідності судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук Олени Костянтинівни займаній посаді,
встановила:
І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання
Указом Президента України від 15 квітня 2008 року № 362/2008 Ковальчук О.К. вперше призначено на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 208-VII Ковальчук О.К. обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К.
Ковальчук О.К. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 85,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 95 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 180,5 бала.
Ковальчук О.К. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 286/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 30 серпня 2018 року, зокрема судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 29 травня 2019 року надала Комісії висновок про невідповідність судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 29 травня 2019 року. Суддя оскаржила вказаний висновок ГРД в судовому порядку.
Під час дослідження досьє та проведення співбесіди 31 травня 2019 року Комісія протокольним рішенням визнала висновок ГРД таким, що поданий із порушенням строку подання, визначеного пунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісії (далі – Регламент), та залишила його без розгляду, однак інформацію, яка в ньому містилась, було взято Комісією до відома.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі № 560/3042/19 визнано протиправним з моменту прийняття та скасовано висновок ГРД від 29 травня 2019 року про невідповідність Ковальчук О.К. критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії від 31 травня 2019 року № 330/ко-19 визначено, що суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 802,5 бала, її визнано такою, що відповідає займаній посаді.
У вказаному рішенні зазначено, що воно набирає чинності з дня ухвалення в разі, якщо буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
У зв’язку з припиненням повноважень членів Комісії кваліфікаційне оцінювання судді Ковальчук О.К. не завершено, рішення Комісії від 31 травня 2019 року № 330/ко-19 не набрало чинності.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно, зокрема, осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем із питання кваліфікаційного оцінювання судді Ковальчук О.К. визначено члена Комісії Мельника Р.І.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних сил України.
Комісією проаналізовано отриману інформацію та долучено її до матеріалів суддівського досьє.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про відповідність судді займаній посаді призначено на 18 січня 2024 року.
До Комісії 11 січня 2024 року ГРД подала висновок у новій редакції, затверджений рішенням ГРД від 09 січня 2024 року, про невідповідність судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
Комісією для ознайомлення надіслано Ковальчук О.К. Висновок на електронну пошту 29 січня 2024 року (вих. № 31кп-2556/18).
Під час пленарного засідання 18 січня 2024 року Комісією оголошено перерву для надання суддею додаткових пояснень щодо дотримання правил академічної доброчесності при підготовці та захисті дисертації на тему «Правовий режим одноразового спеціального добровільного декларування активів фізичних осіб». Також Комісією направлено інформаційний запит до Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова для одержання інформації про дотримання аспіранткою кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Ковальчук О.К. при підготовці та захисті дисертації правил академічної доброчесності, зокрема щодо доцільності використання джерел, авторами яких є науковці рф.
Хмельницьким університетом управління та права ім. Леоніда Юзькова 14 лютого 2024 року надано відповідь на запит Комісії.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про відповідність судді займаній посаді призначено на 29 квітня 2024 року.
Ковальчук О.К. 24 квітня 2024 року подала пояснення щодо Висновку ГРД.
Комісія 29 квітня 2024 року у пленарному складі розглянула питання про відповідність судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К. займаній посаді. У цьому засіданні представлено доповідь, у якій викладено зміст Висновку, зміст відповіді Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова на запит Комісії, заслухано усні пояснення судді, її відповіді на запитання членів Комісії та представника ГРД.
Клопотань про відкладення засідання Комісії для надання додаткових пояснень чи документів під час пленарного засідання Комісії від судді та представника ГРД не надходило.
ІІ. Норми права та їх застосування
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Главою 3 розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.
Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).
Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із таких засадничих положень.
Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.
І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається як у результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також шляхом реалізації суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростування такого сумніву.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
III. Зміст висновку Громадської ради доброчесності, відповідь Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова на запит Комісії та пояснення судді.
- У Висновку ГРД повідомила, що результати наукових досліджень, оприлюднені за авторством судді, містять ознаки недотримання академічної доброчесності (підпункт 4.4 пункту 4 Індикаторів, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року, та пункт 18 спільно погоджених Комісією та ГРД індикаторів від 09 листопада 2023 року).
Спеціалізована вчена рада ДФ 70.895.036 Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова 18 липня 2023 року одноголосно прийняла рішення про присудження Ковальчук О.К. ступеня доктора філософії в галузі права. Також на підставі цього рішення Ковальчук О.К. видано диплом доктора філософії Н 23 001169 від 21 серпня 2023 року.
При захисті дисертації (тема: «Правовий режим одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб») на здобуття наукового ступеня доктора філософії (зі спеціальності 081 «Право») Ковальчук О.К., використовуючи цитати з джерела за номером 22 (Баранникова И.Г. Амнистия как институт конституционного права), наводить дані щодо Італії, Ірландії та Бельгії.
Однак ГРД наголосила, що у вказаному джерелі описується амністія винятково у правовому колі російської федерації. На думку ГРД, суддя Ковальчук О.К. вчинила свідому заміну, фальшування даних, що є порушенням академічної доброчесності в розумінні статті 42 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі –Закон № 2145-VIII). Згідно з приписами вказаного нормативно-правового акта порушенням академічної доброчесності вважається фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
У поясненнях Ковальчук О.К. зазначила, що жодної свідомої заміни чи фальшування даних у своєму дисертаційному дослідженні не здійснювала, у своїй дисертації, досліджуючи досвід впровадження податкових амністій у зарубіжних країнах, зокрема, податкових амністій, проведених у 1988, 2001 – 2002 та 2024 роках в Ірландії, Італії та Бельгії, відповідно, джерелом цієї інформації під номером 22 вона вказала наукову працю Баранникової И.Г. «Амнистия как институт конституционного права». Зазначена робота дійсно не містить відомостей про податкові амністії у зазначених вище країнах. В статті «Амнистия как институт конституционного права» Бараннікова И.Г. серед іншого, висловила думку про те, що амністія є міжгалузевим інститутом. Суддя наголосила, що ця наукова праця помилково зазначена нею як джерело відомостей про податкові амністії у Ірландії, Італії та Бельгії. Насправді джерелом відомостей про податкові амністії, проведені в 1988, 2001-2002 та 2024 роках в Ірландії, Італії та Бельгії, є монографія Рядінської В.О. «Становлення та розвиток системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні: фінансово-правові проблеми» (Київ: «МП Леся». 2014. 464 с.). Зазначена наукова праця вказана в переліку джерел за номером 132 (Рядінська В.О. Становлення та розвиток системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні: фінансово-правові проблеми: монографія. Київ: «МП Леся». 2014. 464 с.). У цій монографії автор досліджує досвід проведення податкових амністій в Ірландії, Бельгії та Італії. Також суддя зауважила, що використовувала непряме цитування, а аналіз даних, викладених у джерелі. В Ірландії, Бельгії та Італії дійсно у вказаний період відбулися податкові амністії, які мали визначені Ковальсук О.К. в роботі особливості.
- У Висновку ГРД вказала, що суддя Ковальчук О.К. допустила іншу поведінку, яка свідчить про недотримання етичних норм (підпункт 4.14 пункту 4 Індикаторів, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року).
На момент захисту суддею дисертаційної роботи (липень 2023 року) росія вже вела агресивну повномасштабну війну проти України, однак Ковальчук О.К. вирішила за доцільне використати у своїй роботі російські джерела інформації при наявності відповідних українських та міжнародних. Зокрема, йдеться про праці:
- Беловой Т. А. «Институт налоговой амнистии и его место в системе налогового права»: автореф. дисс. канд. юрид. наук: 12.00.04. Саратов, 2015. 29 с. ГРД наголосила, що вказана праця російської авторки була опублікована у рф вже після початку збройної агресії росії, окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей;
- Коротина В.Л. «Специфика конфликтов в налоговой сфере». Известия Саратовского ун-та. 2013. Т. 13. Вып. 4(2). ГРД зазначила, що у цьому випадку суддя вирішила не деталізовувати російське походження автора, обмежившись фразою “деякі дослідники”. А у списку використаних джерел не вказано країну походження джерела.
На думку ГРД, суддя мала можливість уникнути використання російських джерел в своєму науковому дослідженні. Водночас, не має значення, чи суддя використала праці росіян умисно чи внаслідок недбалості, адже це не знімає з неї відповідальності. У Висновку наголошено, що вимога стосовно бездоганної поведінки означає не тільки і не стільки невчинення негідних діянь, скільки дотримання значно вищих стандартів у поведінці, аніж ті, що висуваються до звичайних громадян.
У поясненнях Ковальчук О.К. зазначила, що своє наукове дослідження за вказаною тематикою вона розпочала за декілька років до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, а дотримання правил та принципів академічної доброчесності вимагає посилань на всі джерела, які були використані протягом всього періоду дослідження. Суддя враховувала, що в законодавстві України відсутня заборона на використання напрацювань російських науковців у наукових роботах сучасних українських дослідників (навіть після повномасштабного вторгнення росії). Ковальчук О.К. зауважила, що метою дослідження наукових праць зарубіжних вчених, зокрема, російських, є об’єктивний та всебічний аналіз економічної та правової природи податкової амністії як з практичного, так і з теоретичного погляду, ураховуючи специфіку суспільних відносин у різних країнах із різним рівнем розвитку економіки та суспільства. Водночас, у дисертації не описується досвід рф щодо проведення податкових амністій. У тексті роботи відсутні будь-які посилання на законодавство рф чи його аналіз.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію про такі обставини.
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк Петро Іванович неодноразово (27 липня 2019 року та 19 червня 2020 року) звертався до Вищої ради правосуддя (надалі – ВРП) про втручання голови Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К. у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя
У скарзі Салюк П.І. стверджував про неналежне використання Ковальчук О.К. службового становища, що полягало в наданні неправомірних вказівок працівникам суду щодо надсилання неправдивої інформації стосовно судді до правоохоронних органів.
У скаргах зазначалось, що від голови Хмельницького окружного адміністративного суду на адресу судді Салюка П.І. надходили погрози щодо визначення, хто із суддів буде працювати у вказаному судді, примус до розміщення робочого місця помічника судді в його кабінеті, за її сприяння здійснено вилучення техніки з робочого місця помічника, що перешкодило у складанні останнім процесуальних документів.
Ковальчук О.К., надаючи пояснення, проінформувала Комісію про те, що на зборах суддів Хмельницького окружного адміністративного суду, які відбулись 08 липня 2020 року, на розгляд яких нею внесено питання щодо дотримання суддею Салюком П.І. суддівської етики, суддя Салюк П.І. повідомив про надіслання до ВРП заяви від 08 липня 2020 року про відкликання повідомлення від 19 червня 2020 року.
Рішенням ВРП від 20 серпня 2020 року № 2444/0/15-20 затверджено Висновок члена ВРП Овсієнка А.А. від 14 серпня 2020 року про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів за повідомленнями судді Салюка П.І. у зв’язку з тим, що обставини, повідомлені ним, належать до питань організаційного забезпечення роботи суду, вирішення яких не є компетенцією ВРП.
Також, на думку представника ГРД, оскарження Ковальчук О.К. в судовому порядку висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики дає підстави сумніватися в її здатності ухвалювати рішення, засновані на нормах закону та відповідно до принципів верховенства права, ураховуючи необізнаність судді, що ГРД не може бути відповідачем у таких справах.
Суддя зауважила, що доводи ГРД стосовно зловживання нею процесуальними правами у зв’язку з оскарженням висновку ГРД є необґрунтованими. Ковальчук О.К. вказала, що на час її звернення до суду з позовом про оскарження Висновку ГРД від 29 травня 2019 року та розгляду її позову судами першої та апеляційної інстанцій не існувало правової позиції Верховного Суду щодо оскарження висновку ГРД.
Хмельницьким університетом управління та права ім. Леоніда Юзькова 14 лютого 2024 року надано відповідь на запит Комісії, у якому зазначено, що Ковальчук О.К. дійсно навчалась в аспірантурі Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова з 01 вересня 2020 року до 24 липня 2023 року. Спеціалізована вчена рада університету 18 липня 2023 року одноголосно прийняла рішення про присудження Ковальчук О.К. ступеня доктора філософії в галузі права, 16 серпня 2023 року вказане рішення було введено в дію.
Університетом було забезпечено створення необхідних умов для проведення разовою радою перевірки дотримання здобувачем академічної доброчесності, а саме було перевірено текст дисертаційного дослідження на предмет рівня оригінальності відповідно до Положення про систему запобігання академічному плагіату в академічних та наукових текстах у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова. За результатами цієї перевірки встановлено належний рівень оригінальності тексту дисертації Ковальчук О.К.
Також у відповіді зазначено, що Комісія з академічної доброчесності університету розглянула запит судді щодо визначення наявності в її дисертаційному дослідженні порушення академічної доброчесності та 12 лютого 2024 року прийняла рішення про те, що Ковальчук О.К. не порушено засад академічної доброчесності стосовно використання в межах дисертаційного дослідження наукових текстів авторів з рф, у зв’язку з тим, що таке обмеження використання праць авторів з рф носить рекомендаційний характер, в тому числі із врахуванням такого використання в контексті порівняння з критичним аналізом таких текстів. Пункт 4 статті 42 Закону № 2145-VIII не містить у переліку порушень академічної доброчесності використання наукових та інших праць авторів із рф.
Окрім того, указаним листом повідомлено, що Комісією з академічної доброчесності університету ініційовано розгляд на вченій раді питання щодо використання наукових праць авторів із рф та білорусі.
IV. Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.
Стосовно недотримання Ковальчук О.К. академічної доброчесності при написанні наукової дисертації Комісія зазначає таке.
Формуючи нову редакцію Висновку, ГРД зазначила про імовірність порушення суддею академічної доброчесності в розумінні статті 42 Закону № 2145-VIII під час роботи над науковою дисертацією. На думку представника ГРД, таке порушення виявилась у свідомому фальшуванні даних: суддя використала цитати щодо проведення податкової амністії в Італії, Ірландії, Бельгії з одного джерела (Баранникова И.Г. Амнистия как институт конституционного права), однак, у цьому джерелі описується податкова амністія винятково у правовому полі російської федерації. Окрім того, Ковальчук О.К. використала у своїй дисертації праці російських вчених, враховуючи, що захист наукової роботи судді відбувся після повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Частиною першою статті 42 Закону № 2145-VIII визначено, що академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 2145-VIII порушенням академічної доброчесності вважається, зокрема:
академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
Пунктом 4 Порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 897 (далі – Порядок № 897), визначено, що встановлення факту порушення академічної доброчесності базується на таких основних принципах: усвідомлення важливості академічної доброчесності та відповідальності за її порушення; нульова толерантність до порушення академічної доброчесності; дотримання норм законодавства та внутрішніх нормативних документів закладу вищої освіти; справедливість та об'єктивність; правова визначеність, відкритість та прозорість правил і процедур виявлення фактів порушення академічної доброчесності та відповідальності за її порушення.
Верховний Суд у рішенні від 17 березня 2023 року у справі № 640/835/20 зазначив, що виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності може здійснюватися уповноваженим колегіальним органом управління закладу вищої освіти, такі заходи належать до виключних повноважень вищевказаного органу закладу вищої освіти і не можуть здійснюватися будь - яким іншим суб`єктом.
Також у постанові від 18 квітня 2024 року (справа № 9901/110/19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Комісія у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не вдається до перевірки висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації. При цьому Комісія повинна керуватись метою виключити будь-які сумнівні факти щодо, зокрема, публічної поведінки кандидата не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на те, щоб на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини поведінка та репутація судді були бездоганними.
Водночас Комісія наголошує, що займає безкомпромісну позицію щодо дотримання академічної доброчесності, вважає її складовою більш широкого поняття доброчесності, яка досліджується в рамках кваліфікаційного оцінювання, отже, надає оцінку зазначеним у Висновку обставинам виключно в контексті відповідності судді загальним критеріям доброчесності та суддівської етики, ґрунтуючись на чітких та переконливих доказах, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів.
Так, оскільки під час пленарного засідання 18 січня 2024 року у Комісії виникли сумніви щодо дотримання суддею правил академічної доброчесності при написанні дисертації, зокрема через невпевнені та іноді суперечливі відповіді судді щодо перебігу роботи на дисертаційним дослідженням, у тому числі щодо пошуку та використання наукових джерел, у засіданні була оголошена перерва з метою отримання від судді додаткових пояснень та з’ясування позиції Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова (надалі – Університет) Спеціалізованою вченою радою якого було прийнято рішення про присудження Ковальчук О.К. ступеня доктора філософії в галузі права.
У своїй відповіді на запит Комісії від 01 лютого 2024 року Університет зокрема повідомив, що на підставі пункту 23 Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44, Університетом було забезпечено створення необхідних умов для проведення разовою радою перевірки дотримання здобувачем академічної доброчесності шляхом проведення перевірки тексту дисертаційного дослідження на предмет рівня оригінальності відповідно до Положення про систему запобігання академічному плагіату в академічних та наукових текстах у Хмельницькому університеті управління та права ім. Леоніда Юзькова, за результатами якої встановлено належний рівень оригінальності тексту дисертації. Тексти відгуків та рецензій членів Спеціалізованої вченої ради свідчать про дотримання авторкою засад академічної доброчесності. Повідомлень щодо порушення процедури захисту дисертації та недотримання вимог академічної доброчесності аспіранткою Ковальчук О.К. до Спеціалізованої вченої ради не надходило.
Окремо було зазначено про відсутність в чинному законодавстві прямої заборони використання будь-яких академічних тексті з країни-агресора.
Крім того, Комісія з академічної доброчесності університету розглянула запит Ковальчук О.К. та 12 лютого 2024 року прийняла рішення № 1 про те, що суддею не порушено засад академічної доброчесності щодо використання в межах дисертаційного дослідження наукових текстів авторів з рф.
Враховуючи викладене, оскільки під час наступного пленарного засідання 29 квітня 2024 року Комісією не було отримано відомостей, які б спростовували фактично спільну позицію Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова, а також судді Ковальчук О.К., яка залишилася незмінною, у Комісії відсутні обґрунтовані сумніви у дотриманні суддею Ковальчук О.К. академічної доброчесності як ознаки відповідності критеріям доброчесності, які досліджуються в рамках процедури кваліфікаційного оцінювання відповідності судді займаній посаді.
Також Комісія зазначає, що наведена ГРД інформація, яка нестала підставою для Висновку, але потребувала уточнень, не свідчить про невідповідність судді Ковальчук О.К. критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно неодноразового звернення до ВРП судді Салюка П.І. щодо втручання Ковальчук О.К. в його суддівську діяльність Комісія зазначає таке. Під час пленарного засідання встановлено, що подані суддею Хмельницького окружного адміністративного суду Салюком П.І. повідомлення про втручання у його діяльність судді Ковальчук О.К. є безпідставними. Згідно із рішенням ВРП від 20 серпня 2020 року № 2444/0/15-20 підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями судді Салюка П.І. встановлені не були.
Стосовно оскарження Ковальчук О.К. в судовому порядку висновку ГРД від 29 травня 2019 року Комісія зазначає таке.
Оскаржуючи до суду наведений вище висновок, суддя реалізувала надане їй, згідно зі статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, оскільки вважала, що це рішення порушує її права, свободи та інтереси. У свою чергу, в подальшому Верховним Судом сформована правова позиція щодо відсутності у ГРД правосуб’єктності та неможливості оскарження таких висновків у судовому порядку. Проте, вказана правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/19, тобто після звернення Ковальчук О.К. до суду. Отже, сумніви ГРД у здатності судді Ковальчук О.К. ухвалювати рішення, засновані на нормах закону та відповідно до принципу верховенства права, є безпідставними.
Оцінюючи в сукупності викладені вище факти, Комісія дійшла висновку, що Ковальчук О.К надано чіткі та переконливі докази, які спростовують сумніви в її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
V. Висновок Комісії за результатами розгляду справи
За результатами засідання 29 квітня 2024 року Комісія у пленарному складі дійшла висновку про відповідність судді Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К. займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 10 голосами «за» та 4 голосами «проти»
вирішила:
визнати суддю Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук Олену Костянтинівну такою, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Людмила ВОЛКОВА «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Ярослав ДУХ «ПРОТИ»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ПРОТИ»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Роман САБОДАШ «ПРОТИ»
Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
