Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Устименко В.Є., Весельської Т.Ф. (доповідач),
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи за скаргою Довгої Лідії Борисівни стосовно суддів Пустомитівського районного суду Львівської області Кукси Дмитра Анатолійовича, Мельничук Ірини Ігорівни,
встановила:
У лютому 2016 року Адміністрація Президента України перенаправила Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі ‑ Комісія) для розгляду звернення Довгої Л.Б. щодо поведінки суддів Пустомитівського районного суду Львівської області Кукси Д.А. та Мельничук І.І.
У зверненні його автор зазначила, що після тривалого розгляду цивільної справи № 2-625/06, 6 травня 2011 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Нерознак В.Ф. нарешті видав їй судове рішення про задоволення її позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Проте, у 2012 році, їй надійшла судова повістка про виклик до суду для розгляду цивільної справи № 2-625/06, що означало, що її розгляд судом так і не завершений.
Звернувшись до суду, вона з’ясувала, що при впорядкуванні судових справ судді Нерознака В.Ф., звільненого з посади судді, виявлено відсутність у матеріалах справи № 2-625/06 рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 травня 2011 року. Натомість, у матеріалах справи були лише заочне рішення цього суду, датоване 2008 роком, а також заява відповідача про скасування цього судового рішення.
Повторний розгляд справи здійснювала суддя Мельничук І.І., котра спочатку не приймала її доводи щодо наявності судового рішення, яким спір уже вирішено, та звинувачувала у незаконному отриманні судового рішення, а потім, у квітні 2013 року, відновила втрачене судове провадження та визнала судове рішення, ухвалене суддею Нерознаком В.Ф., законним.
Після скасування Апеляційним судом Львівської області ухваленого суддею Мельничук І.І. рішення та повернення справи до суду першої інстанції, вона була передана у провадження судді Кукси Д.А.
В обґрунтування скарги щодо неналежної поведінки судді Кукси ДА., заявник зазначила, що суддя здійснював розгляд справи упереджено, оскільки жодного з її клопотань не задовольнив; її пояснень, а також пояснень її чоловіка ОСОБА_1 до уваги не взяв; допустив порушення норм процесуального права та невірно застосував норми матеріального права при вирішенні спору, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
З урахуванням викладених обставин, просить посприяти перегляду її справи у Верховному Суді України.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача ‑ члена Комісії Весельську Т.Ф., Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи за зверненням Довгої Л.Б. необхідно відмовити з таких підстав.
Встановлено, що 11 квітня 2006 року у провадження судді Пустомитівського районного суду Львівської області Нерознака В.Ф. надійшла позовна заява Довгої Л.Б., в якій на вирішення суду ставилося питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 6 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (її чоловіком), з підстав порушення її майнових прав, як співвласника майна подружжя (цивільна справа № 2-625/06).
10 вересня 2008 року Пустомитівським районним судом Львівської області постановлено заочне рішення у справі № 2-625/06, яким договір купівлі-продажу земельної ділянки визнано недійсним.
23 лютого 2009 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву про перегляд вказаного заочного рішення.
У зверненні Довга Л.Б. зазначила, що у подальшому заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 вересня 2008 року скасовано, а 6 травня 2011 року під головуванням судді Нерознака В.Ф. ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Довгої Л.Б. також задоволено. Однак, це рішення у матеріалах справи відсутнє.
За указаним фактом у Пустомитівському районному суді Львівської області проведено службове розслідування, яким констатовано відсутність у матеріалах справи процесуального рішення, ухваленого за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду, а також рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 травня 2011 року, ухваленого за результатом розгляду справи.
У зв'язку з цим, розпорядженням керівника апарату суду № 15 від 22 лютого 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду внесено в автоматизовану систему документообігу суду та передано у провадження судді Мельничук І.І.
Також встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 16 червня 2011 року № 3543-VІ “Про звільнення судді” Нерознака В.Ф. звільнено з посади судді Пустомитівського районного суду Львівської області у зв'язку з порушенням ним присяги судді.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року, постановленою під головуванням судді Мельничук І.І., заочне рішення цього суду від 10 вересня 2008 року скасовано та призначено справу до судового розгляду (цивільна справа № 1316/2680/12; провадження №2/1316/1651/12).
Під час розгляду справи, 2 листопада 2012 року ухвалою судді Мельничук І.І. з ініціативи суду відкрито провадження у справі про відновлення частини втраченого судового провадження в частині рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 травня 2011 року, призначено судове засідання з цього питання на 22 листопада 2012 року, в межах розгляду цивільної справи № 1316/2680/12.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2013 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом Довгої Л.Б. до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Поршнянська сільська рада, ОСОБА_3, приватний нотаріус Пустомитівського нотаріального округу Шаравара О.Р. про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним у частині рішення суду від 6 травня 2011 року у цій цивільній справі.
Визнано, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області позов Довгої Л.Б. задоволено. Визнано недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 6 грудня 2005 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі вчинення нотаріальних дій під № 1232, та Державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі цього договору купівлі-продажу. Провадження у цивільній справі (справа № 1316/2680/12; провадження № 2/450/257/13) закрито.
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким провадження про відновлення частини втраченого судового провадження у цивільній справі, відкрите за ініціативою суду згідно ухвали від 2 листопада 2012 року, закрито.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції, покладені в основу судового рішення, безпідставні, не підтверджуються наявними у справі доказами. Окрім цього, суд першої інстанції під час розгляду справи не надав належної оцінки наявним у ній доказам, зокрема, висновку комісії зі службового розслідування від 21 листопада 2012 року, яким констатовано, що Пустомитівським районним судом Львівської області рішення від 6 травня 2011 року у справі № 2/1316/1651/12, усупереч вимогам статей 209, 218 ЦПК України, не ухвалювалося та не проголошувалося.
Відомості щодо касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
Частиною другою статті 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VІ), що була чинною як на день ухвалення суддею Мельничук І.І. рішення (26 квітня 2013 року), так і на день його скасування судом апеляційної інстанції (22 липня 2013 року), встановлено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Відповідно до статті 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Фактів умисного порушення суддею Мельничук І.І. норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків судом апеляційної інстанції та проведеною перевіркою не встановлено.
Після повернення справи до суду першої інстанції, її передано у провадження судді Кукси Д.А. для розгляду (справа № 450/3116/13-ц).
5 листопада 2013 року Довга Л.Б. подала до суду заяву, в якій просила суд відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-625/06, посилаючись на ті ж обставини й підстави, що й суддя Мельник І.І. під час постановления ухвали від 2 листопада 2012 року про відкриття провадження у справі про відновлення частини втраченого судового провадження.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2013 року, постановленою під головуванням судді Кукси Д.А., Довгій Л.Б. у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалами Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2014 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Стосовно доводів звернення Довгої Л.Б. про неналежну поведінку судді Кукси Д.А. в частині відмови у задоволенні поданих нею клопотань, неврахування її пояснень, а також пояснень її чоловіка ОСОБА_1, слід зазначити таке.
Відповідно до частини другої статті 160 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У Рекомендації № R (84) 5 від 28 лютого 1984 року Комітету Міністрів Ради Європи стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд має, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо це можливо, то і в усьому перебігу провадження, відігравати активу роль у забезпеченні швидкого здійснення провадження із додержанням прав сторін. Зокрема, суд має бути наділений повноваженнями proprio motu вимагати від сторін, зокрема, необхідних роз’яснень; торкатись питань права; контролювати процес отримання свідчень; виключати з провадження свідків, чиї можливі свідчення не матимуть відношення до справи; обмежувати кількість свідків по конкретній обставині у справі, якщо кількість свідків є завеликою. Такі повноваження мають здійснюватися в межах предмета судового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 160 ЦПК України, у разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Свою ж незгоду з оцінкою судом доказів, серед яких є пояснення осіб, які беруть участь у справі, а також його висновок щодо їх належності та допустимості, Довга Л.Б. мала можливість висловити в апеляційній та касаційній скаргах на ухвалене судом у справі рішення.
Перевіркою встановлено, що за наслідком розгляду справи, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2015 року, ухваленим під головуванням судді Кукси Д.А., Довгій Л.Б. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному та касаційному порядку представником Довгої Л.Б. ‑ ОСОБА_4.
За наслідком перегляду, ухвалами Апеляційного суду Львівської області від 3 серпня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Доводи скарги Довгої Л.Б. стосуються незгоди із процесуальними діями судді Кукси Д.А. та ухваленим ним судовим рішенням.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIII; далі - Закон), правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє відповідно до повноважень, визначених у статті 101 Закону, не є органом правосуддя та не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням, оскільки таке право належить виключно судам апеляційної та касаційної інстанцій. Питання ж сприяння перегляду справи у Верховному Суді України також не входить до компетенції Комісії.
Довга Л.Б. реалізувала своє право на оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону.
Згідно з частиною п’ятою статті 93 Закону дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Оскільки в діях суддів Пустомитівського районного суду Львівської області Кукси Д.А. та Мельничук І.І. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно них відсутні.
Керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2015 року, Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Пустомитівського районного суду Львівської області Кукси Дмитра Анатолійовича, Мельничук Ірини Ігорівни.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
В.Є. Устименко
