Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого ˗ Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка Сергія Михайловича, Криворучка Ігоря Вікторовича, Туманової Катерини Леонідівни та суддів апеляційного суду Київської області Антоненко Валентини Іванівни, Поліщука Михайла Анатолійовича, Касьяненко Лілії Іванівни за депутатським зверненням народного депутата України Дерев’янка Юрія Богдановича,
встановила:
У вересні 2014 року заявник звернувся до Комісії з повідомленням про неналежну поведінку суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучка І.В., Туманової К.Л., Вознюка С.М. та суддів апеляційного суду Київської області Антоненко В.І., Поліщук М.А., Касьяненко Л.І., що полягала у істотних порушеннях норм процесуального права при здійсненні правосуддя та у порушенні вимог щодо неупередженого розгляду справи під час здійснення правосуддя з розгляду та апеляційного перегляду цивільних справ, пов’язаних із поновленням на роботі та соціальними виплатами у зв’язку із професійним захворюванням громадянки ОСОБА_1.
Заявник, зокрема, повідомляє, що у грудні 2006 році ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду економіста Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» (далі - Товариство) з випробувальним терміном два місяці, де отримала професійне захворювання і у січні 2007 року була незаконно звільнена як така, що не пройшла терміну випробування, без повідомлення її про це та без ознайомлення із наказом. Через півроку, у червні 2007 року ОСОБА_1 дізналася про звільнення, та оскаржила його до суду. Бориспільський міськрайонний суд Київської області поновив ОСОБА_1 строк позовної давності, оскільки знайшов для цього поважні причини.
Позов ОСОБА_1 розглядав суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., який того часу обіймав посаду заступника голови суду. Як стверджує заявник, суддя Вознюк С.М. постановив необґрунтовану ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, вказавши на недоліки, які не можуть ними вважатись, зокрема, суддя зазначив, що ОСОБА_1 у позовній заяві неправильно вказане посилання на ст.ст. 116 та 117 КЗпП України, які регулюють лише питання розрахунку при звільненні з роботи, в той час як у позовній заяві ОСОБА_1 було заявлено вимогу про визнання незаконним її звільнення з роботи.
Потім позов ОСОБА_1 розглядав суддя Бориспільського районного суду Київської області Саган В.М., який відкрив провадження у справі та розглянув її, ухваливши 18 січня 2008 року рішення про задоволення позовних вимог, встановивши, що отримання позивачкою професійного захворювання об'єктивно підтверджується лікарняним листом Бориспільської центральної районної лікарні, у якому зазначений код хвороби, що віднесений до переліку професійних захворювань, а також підтверджується Київською обласною лікарнею в лікарняному листі записом «професійне захворювання». Крім того, суд першої інстанції встановив відсутність доказів того, що ОСОБА_1 «не пройшла строку випробування», у зв'язку з чим поновив її на роботі та стягнув з роботодавця компенсацію за вимушений прогул.
Товариство оскаржило дане рішення в апеляційному порядку і колегія суддів апеляційного суду Київської області у складі суддів Антоненко В.І., Поліщука М.А. та Касьяненко Л.І. скасувала його з формальних підстав ˗ нібито, через пропуск позивачем строку на подання позовної заяви, ухваливши 24 червня 2008 року завідомо неправосудне, на думку заявника, рішення. У рішенні суду було зазначено, що суд першої інстанції нібито неправомірно поновив ОСОБА_1 ці строки, хоча констатував наявність у матеріалах справи розписки ОСОБА_1 про отримання копії наказу про її звільнення з датою 26 червня 2007 року.
Також заявник повідомив, що рішення апеляційного суду Київської області від 24 червня 2008 року не містило у собі вимог про поворот виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2008 року, оскільки апеляційний суд не дослідив, чи поновлена вже позивачка на роботі і таким чином звільнив її вже після поновлення на роботі.
Не зважаючи на вищевикладене, Верховний суд України 17 грудня 2008 року відхилив касаційну скаргу ОСОБА_1.
Наступного разу вона звернулася до суду з позовом у 2011 році. Позовні вимоги неодноразово уточнювалися і остаточно вона просила суд визнати дії Товариства неправомірними та такими, що не відповідають вимогам законодавства про працю та просила зобов’язати Товариство вчинити певні дії. Товариство звернулося із зустрічним позовом про зобов’язання позивача надати трудову книжку, яку остання утримує у себе, для оформлення. Справу розглядав суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., який рішенням від 23 травня 2012 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог і задовольнив зустрічний позов Товариства. Заявник також вважає це рішення незаконним, незважаючи на те, що воно залишено в силі рішенням апеляційного суду Київської області від 17 липня 2012 року.
Як повідомив заявник, оскільки відповідні державні органи встановлювали вину Товариства, у 2012 ˗ 2013 роках ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду із заявами про перегляд незаконних судових рішень у зв’язку із нововиявленими обставинами, у задоволенні яких судді систематично відмовляли. Зокрема, суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В. 21 лютого 2013 року постановив ухвалу про відмову у задоволенні чергової заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення даного суду від 26 січня 2011 року у зв’язку з нововиявленими обставинами, яку ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку. Колегія суддів апеляційного суду Київської області ухвалою від 16 травня 2013 року скасувала вказану неправосудну ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Криворучка І.В.
Також заявник стверджує, що систематичні порушення закону з боку суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області під час розгляду справ за участі ОСОБА_1 стали підставою для винесення колегією суддів апеляційного суду Київської області окремої ухвали від 14 жовтня 2013 року у справі №22-Ц-780/5213/2013, адресованої голові Бориспільського міськрайонного суду Київської області, у якій було зазначено про недопущення затягування розгляду судових справ і необґрунтованого ухилення суддями від оцінки доказів по цим справам.
Однак у грудні 2013 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Туманова К.Л., яка не була головою Бориспільського міськрайонного суду Київської області і якій дана окрема ухвала від 14 жовтня 2013 року не направлялась, протиправно, на думку заявника, оскаржила її до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заявивши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Також суддя Туманова К.Л. незаконно, на думку заявника, вилучила та долучила до своєї касаційної скарги копію ухвали апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року, яка була постановлена у іншій справі. Як вважає заявник, такі дії свідчать про наявність «кругової поруки» суддів, в результаті дії якої окрема ухвала була скасована Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
З урахуванням викладених обставин заявник просить Комісію відкрити дисциплінарні провадження щодо суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М., Криворучко І.В., Туманової К.Л. та суддів апеляційного суду Київської області Антоненко В.І., Поліщука М.А., Касьяненко Л.І. За наслідками дисциплінарного провадження прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення вищевказаних суддів з посад за порушення присяги.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Згідно з пунктом 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М., Криворучко І.В., Туманової К.Л. та суддів апеляційного суду Київської області Антоненко В.І., Поліщука М.А., Касьяненко Л.І. необхідно відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що 26 липня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН», директора вказаного товариства Катаева О.В. про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2007 року заява позивачки ОСОБА_1 була залишена без руху, а їй надано строк на усунення недоліків до 10 серпня 2007 року. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2007 року на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовну заяву повернуто ОСОБА_1 як неподану. Вказана ухвала в апеляційному порядку позивачкою не оскаржувалась.
21 вересня 2007 року позивачка ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з аналогічним позовом. Суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Саган В.М. було розглянуто справу та 18 січня 2008 року ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
24 червня 2008 року апеляційний суд Київської області скасував рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2008 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 17 грудня 2008 року зазначене рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.
23 грудня 2011 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії та здійснити належне оформлення трудової книжки, та за зустрічним позовом ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» до ОСОБА_1 про зобов'язання надання трудової книжки. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено. Зустрічний позов Товариства задоволено, зобов'язано ОСОБА_1 надати Товариству трудову книжку для внесення запису про скасування наказу від 15 квітня 2008 року №28-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді економіста фінансово-економічного відділу.
Апеляційний суд Київської області своєю ухвалою від 17 липня 2012 року залишив без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2012 року з тих підстав, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов Товариства, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності заявлених вимог позивачкою за первісним позовом та дійшов правильного висновку про те, що підприємство з поважних причин не виконало свого обов'язку відносно належного оформлення трудової книжки ОСОБА_1 та здійснення відповідного запису про анулювання попереднього наказу про поновлення на роботі, оскільки остання утримує її в себе.
Також 16 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року у справі № 2-4294/10, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЗЕД «ДАН» про виправлення в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу було задоволено частково. Підставами для звернення із завою про перегляд стало те, що 11 грудня 2012 року позивачка отримала витяги з актів перевірки ТОВ «ЗЕД «ДАН», а також копії відповідних приписів від 10 травня 2012 року та від 24 липня 2012 року, які не були предметом дослідження у цій цивільній справі, однак, на думку позивачки, мають суттєве значення для справи і є нововиявленими обставинами.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучка І.В. від 17 січня 2013 року дану заяву залишено без руху, а ухвалою від 04 лютого 2013 року заяву призначено до розгляду. У судовому засіданні 21 лютого 2013 року сторони висловили свої позиції відносно поданої заяви. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 судом було відмовлено в її задоволенні з огляду на те, що документи, на які посилалась ОСОБА_1 в своїй заяві, не були нововиявленими обставинами, оскільки вони фактично фіксували відповідні обставини які існували, і про які було відомо на час ухвалення судового рішення.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року, постановлену під головуванням судді Криворучка І.В. скасовано, оскільки суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Що стосується неправомірного, на думку заявниці, оскарження суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Тумановою К.Л. окремої ухвали апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2013 року, слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, окрему ухвалу може бути оскаржено особами, яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно з нормами ст. 324 ЦПК України, касаційному оскарженню підлягають ухвали апеляційного суду, які мають запобіжний зміст, у тому числі, окремі ухвали, а тому в даному випадку суддя, яка є суб'єктом оскарження, реалізувала своє право на оскарження окремої ухвали, постановленої судом апеляційної інстанції, шляхом її касаційного оскарження.
Не можна погодитись також із твердженням заявника про те, що дана ухвала була адресована голові суду і не стосувалася судді Туманової К.Л., оскільки, як вбачається з її мотивувальної частини, по своїй суті дана ухвала стосувалась саме судді Бориспільського міськрайонного суду Туманової К.Л. Зокрема, в окремій ухвалі від 14 жовтня 2013 року вказано на неврахування місцевим судом висновків суду апеляційної інстанції, що призвело до скасування ухвали від 02 серпня 2013 року та до невиправданого затягування розгляду даної справи, з чим не погодилася суддя Туманова К.Л., яка постановила ухвалу від 02 серпня 2013 року.
Доводи звернення про те, що касаційна скарга Туманової К.Л. не була оплачена судовим збором, не відповідають дійсності, оскільки суддею додано до пояснень копію відповідної квитанції № ПН 12917 на суму 122 грн.00 коп.
Також суддею Тумановою К.Л. разом з касаційною скаргою було направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження окремої ухвали апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2013 року, яке було задоволено ухвалою суду від 14 січня 2014 року.
Щодо неправомірного долучення суддею Тумановою К.Л. копії ухвали апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року до касаційної скарги в якості доказу, суддя пояснила, що даний доказ був нею отриманий відповідно до порядку, встановленого законом.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року касаційну скаргу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманової К.Л. задоволено, окрему ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2013 року скасовано.
Також Комісією встановлено, що 11 жовтня 2013 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП за неповагу до суду. Постановою апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2013 року постанову Бориспільською міськрайонного суду від 11 жовтня 2013 року залишено без змін. Суддя Туманова К.Л. під час головування якої у судовому засіданні стався інцидент, пояснила, що під час розгляду нею справи за участі громадянки ОСОБА_1 вона вимушена була вжити таких заходів для підтримання порядку в залі засідання, оскільки ОСОБА_1 дозволила собі ображати своїх опонентів нецензурними словами, а на зауваження суду не реагувала, у результаті чого фактично зірвала судове засідання.
Стосовно доводів звернення народного депутата України Дерев’янка Ю.Б. в частині поведінки суддів апеляційного суду Київської області Антоненко В.І., Поліщук М.А., Касьяненко Л.І., Комісією встановлено, що справа за №22-ц-1463 надійшла у провадження судді Антоненко В.І. 10 червня 2008 року за розпорядженням заступника голови апеляційного суду Мазурка В.А. після заявленого суддею апеляційного суду Оношко Г.М. самовідводу та була призначена до розгляду на 24 червня 2008 року.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 24 червня 2008 року під головуванням судді Антоненко В.І. рішення місцевого суду було скасовано, у справі постановлено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» про визнання наказу про звільнення з роботи недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалюючи вказане рішення, колегія суддів виходила з того, що позивачкою пропущено встановлений строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі та відсутні підстави для його поновлення.
Зокрема, апеляційним судом було встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи 30 січня 2007 року. У зв’язку з тим, що вона у день звільнення була відсутня на роботі, копію наказу про звільнення їй було надіслано на домашню адресу того ж дня цінним листом. 7 лютого 2007 року та 13 березня 2007 року ОСОБА_1 направлялись повторні повідомлення про звільнення з роботи з проханням прибути до центрального офісу підприємства для отримання трудової книжки та розрахункових коштів. У березні 2007 року за заявами ОСОБА_1 проводилась перевірка законності її звільнення з роботи інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Київській області, за результатами якої ОСОБА_1 було надано відповідь 7 березня 2007 року. Матеріали справи містять відповідні письмові докази, що підтверджують вказані обставини.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 була звільнена з роботи 30 січня 2007 року, а з позовом до суду звернулась лише 21 вересня 2007 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для поновлення її на роботі у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 17 грудня 2008 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення апеляційного суду Київської області від 24 червня 2008 року залишено без змін.
Таким чином, перевіркою встановлено, що доводи звернення народного депутата України Дерев’янка Ю.Б. фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями, постановленими під головуванням суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області та апеляційного суду Київської області за результатами розгляду позовних заяв громадянки ОСОБА_1, пов’язаних із її трудовими правовідносинами із ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН». Однак дані доводи не можуть бути предметом дослідження Комісією з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України та частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Законність та обґрунтованість судових рішень, у тому числі правильність застосування судом норм матеріального чи процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи тощо, перевіряються лише судами вищих інстанцій.
У більшості випадків, зазначених у зверненні народного депутата, відповідні суди вищих інстанцій залишили без змін рішення судів, які заявник вважає незаконними та неправосудними. Громадянка ОСОБА_1 без перешкод і неодноразово скористалася своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження рішень, з якими вона була не згодна. За результатами апеляційного перегляду окремі рішення були скасовані апеляційним судом, зокрема, ухвала, постановлена під головуванням судді Криворучка І.В. та ухвала судді Туманової К.Л.
Водночас, відповідно до положень частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків. Таких обставин у діях суддів, зазначених у зверненні народного депутата України, вищими судами встановлено не було. Окрему ухвалу, постановлену 14 жовтня 2013 року апеляційним судом Київської області стосовно судді Туманової К.Л., було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року на підставі касаційної скарги судді.
Таким чином, оскільки в діях суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучка І.В., Туманової К.Л., Вознюка С.М. та суддів апеляційного суду Київської області Антоненко В.І., Поліщук М.А., Касьяненко Л.І. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно них відсутні.
Керуючись ст.ст. 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка Сергія Михайловича, Криворучка Ігоря Вікторовича, Туманової Катерини Леонідівни та суддів апеляційного суду Київської області Антоненко Валентини Іванівни, Поліщука Михайла Анатолійовича, Касьяненко Лілії Іванівни за депутатським зверненням народного депутата України Дерев’янка Юрія Богдановича
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
