Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Мінасова Володимира Валерійовича за зверненням Расторгуєва Володимира Олександровича,
встановила:
У грудні 2013 року та липні 2014 року на адресу Комісії надійшли звернення Расторгуєва В.О. щодо поведінки судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Мінасова В.В.
Заявником вказано на істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом. А саме заявник зазначає, що суддею Мінасовим В.В. декілька разів незаконно залишено без руху позовну заяву Расторгуєва В.О.
Ураховуючи наведене, заявник просить Комісію перевірити зазначені у зверненні обставини та за результатами дисциплінарного провадження притягнути винних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VІ в редакції 7 липня 2010 року) членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена Комісії, дослідивши матеріали справи та заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Мінасова В.В. слід відмовити, зважаючи на такі факти.
Установлено, що 15 січня 2013 року у провадження судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Мінасова В.В. надійшла позовна заява Расторгуєва В.О. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної злочином.
Відповідно до пояснень судді, що підтверджуються наданими копіями окремих матеріалів справи вбачається, що в порушення статей 119-121 ЦПК України позивачем не було обгрунтовано моральну шкоду, не зазначено у чому вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю та в якому розмірі її заподіяно позивачу та якими доказами це підтверджується. Також позивачем не підтверджено відповідними документами, що позов заявлено про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину. Тому позов не було оплачено судовим збором за вимоги матеріального характеру та судовим збором за вимоги морального характеру.
З огляду на вказане, ухвалою судді від 17 січня 2013 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Позивачем недоліки позову усунуто не було, тому ухвалою судді від 04 лютого 2013 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.
Суддею зазначено, що оскільки 20 лютого 2013 року Расторгуєв В.О. подав майже ідентичну позовну заяву з тими ж самими недоліками то ухвалою судді від 21 лютого 2013 року позов було залишено без руху та надано час на усунення недоліків, які позивачем знову усунуто не було і як наслідок ухвалою судді від 19 березня 2013 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.
Зазначені ухвали позивачем Расторгуєвим В.О. було отримано та не оскаржено.
Відповідно до програми Д-3 у провадження судді Мінасова В.В. позовів від Расторгуєва В.О. більше не надходило.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
Пунктом 6 частини 1 статті 5 цього Закону встановлено, що від сплати судового збору звільняються: позивачі – за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.;
Аналіз положень цього Закону та норм ЦПК України вказує на те, що позивач повинен сплатити судовий збір за подачу позову, або підтвердити, що має встановлені законодавством пільги щодо сплати судового збору.
Суддею зазначено, що позивачем не було підтверджено, що його позов випливав з кримінального правопорушення. З наданих ним документів навпаки вбачалося, що судами було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 тому твердження, що шкоду Расторгуєву В.О. заподіяно саме злочином не доведено.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VІ в редакції 7 липня 2010 року).
Звернення Расторгуєва В.О. не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Мінасова В.В., результатом якого може бути притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VI в редакції 7 липня 2010 року) дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VІ в редакції 7 липня 2010 року), Комісія
вирішила:
Відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Мінасова Володимира Валерійовича за зверненням Расторгуєва Володимира Олександровича.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
