Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко Валентини Миколаївни за зверненням адвоката Манелюка Ігоря Миколайовича,
встановила:
У березні 2015 року до Комісії надійшло звернення адвоката Манелюка І.М. щодо поведінки судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М., які можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року), а саме: істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушенням вимог щодо розподілу та реєстрацій справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову.
Заявник зазначає, що суддею здійснюється правосуддя без мантії, нагрудного знаку та не в залі судових засідань.
Окрім того, порушення норм чинного законодавства з боку судді є систематичними.
28 січня 2015 року суддею винесено незаконну увалу про повернення поданої заявником до суду скарги з надуманих та незаконних підстав.
Незаконність ухвали підтверджується ухвалою апеляційного суду Київської області, якою 18 лютого 2015 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та зобов’язано розглянути скаргу по суті.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просить провести перевірку та вжити заходів дисциплінарного впливу стосовно судді.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що 28 січня 2015 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла скарга адвоката Манелюка І.М., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, до прокуратури Миронівського району, Миронівського РВ ГУ МВС України у Київській області щодо відмови органу досудового слідства у виконанні слідчих дій.
Автоматизованою системою документообігу суду вказану справу розподілено для розгляду судді Пархоменко В.М.
28 січня 2015 року суддею винесено ухвалу, відповідно до якої скаргу повернуто з роз’ясненням особі, яка подала скаргу, що відповідно до частини сьомої статті 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
18 лютого 2015 року апеляційним судом Київської області ухвалу суду першої інстанції скасовано та матеріали кримінального провадження направлено до суду першої інстанції для виконання вимог статті 306 КПК України.
Із письмових пояснень судді вбачається, що ухвалою суду від 28 січня 2015 року скаргу Манелюка І.М. повернуто у зв’язку з тим, що вона була подана з пропущенням строку на звернення до суду. В ухвалі суддею зазначено, що відповідно до статті 303 КПК України передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування. Однак адвокатом у скарзі не зазначено, що саме він оскаржує: рішення, дії чи бездіяльність конкретно якої службової особи (процесуального прокурора, слідчого); не зазначено яку саме службову особу він просить вчинити певні дії. Також суддею було вказано на неправильність зазначення органу досудового розслідування.
Ухвалою апеляційного суду Київської області ухвалу суду першої інстанції скасовано, оскільки підстави повернення скарги надумані і необґрунтовані, неможливість встановити дату поштового відправлення не є підставою для повернення скарги особі, яка її подала.
Однак жодних істотних порушень норм чинного законодавства судом апеляційної інстанції не було встановлено.
Суддя зауважила, що пропущення строку подачі скарги є підставою для відмови у відкритті провадження. Однак з метою неперешкоджання у доступі особи до правосуддя суддею скаргу повернуто та роз’яснено право повторного звернення до суду після усунення недоліків.
Слідчим суддею Пархоменко В.М. розглянуто низку різних клопотань, які надійшли від адвоката Манелюка І.М., від підзахисного ОСОБА_1, стосовно якого порушено кримінальне провадження за частиною першою статті 296 КК України, а також від органу досудового слідства.
Суддя пояснила, що ухвалами слідчого судді адвокату Манелюку І.М. та його підзахисному ОСОБА_1 двічі надавався строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, при цьому адвокат та його підзахисний почергово у судові засідання за надуманими причинами не з’являлися, чим перешкоджали своєчасному розгляду клопотань слідчого.
Захисником як від свого імені, так і від імені підзахисного було заявлено низку відводів слідчому та процесуальному прокурору в даному провадженні, які залишились без задоволення, оскільки були безпідставні.
У подальшому адвокатом та його захисником заявлялись відводи слідчому судді, які також залишено без задоволення, оскільки факт розгляду слідчим суддею Пархоменко В.М. клопотань без мантії та нагрудного значка не було встановлено, про що зазначено в ухвалі слідчого судді Рудика Ю.В., який розглядав зазначене клопотання.
Суддею пояснено, що розгляд частини клопотань дійсно відбувався не в залі судового засідання. У Миронівському районному суді Київської області працює п’ять суддів, за кожним із них закріплений день розгляду справ у залі судового засідання. Таким чином, судді не мають змоги всі справи розглядати у залі судових засідань. Призначення справи до розгляду лише у визначений для кожного судді день закріплення в залі судового засідання призведе до тривалого їх затягування.
Суддя зауважила, що майже всі заяви Манелюка І.М. розглядались у залі судового засідання, одна були випадки, коли затримувався розгляд інших кримінальних справ за участі великої кількості учасників процесу.
Необґрунтованими заявами адвокат Манелюк І.М. затягував строк для виконання таких важливих процесуальних дій у справі, як ознайомлення з матеріалами справи, розгляд клопотань, неодноразово не з’являвся у судові засідання без поважних причин, відмовлявся вказувати причини своєї неявки, а підзахисний наполягав на його участі, не бажав слухати ухвали, які оголошувались слідчим суддею, вів себе некоректно в судових засіданнях.
Врешті-решт адвокат Манелюк І.М. взагалі перестав брати участь у справі та клопотання розглядались без його участі, що в подальшому призвело до призначення підозрюваному іншого захисника.
Суддя зауважила, що захисник повинен надавати своєму підзахисному кваліфіковану та якісну правову допомогу, яка буде сприяти повному та об’єктивному розгляду справи.
Відповідно до Правил етики адвоката у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права і законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству.
Суддя своїми діями не перешкоджала доступу до правосуддя та жодних порушень чинного законодавства нею не було допущено.
Перевіркою підтверджено обставини скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Зазначених порушень судом апеляційної інстанції не встановлено.
Ураховуючи результати перевірки, ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у діях судді Пархоменко В.М. не встановлено, а тому підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно неї відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року), Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко Валентини Миколаївни за зверненням адвоката Манелюка Ігоря Миколайовича.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
