Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюка Олега Анатолійовича за зверненням начальника філії «Морська пошуково-рятувальна служба» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Баранова Олександра Володимировича,
встановила:
у серпні 2014 року заявник звернувся до Комісії з повідомленням про неналежну поведінку судді Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюка О.А., що полягала у істотних порушеннях норм процесуального права при здійсненні правосуддя під час розгляду цивільної справи № 521/8356/14-ц за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - Філія) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Зокрема, заявник повідомляє, що 21 липня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси було постановлено незаконне та необгрунтоване рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково - постановлено поновити позивача на роботі, а відповідача зобов'язано виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу. В частині стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Заявник вважає, що дане судове рішення було прийнято упереджено, без належного з'ясування фактів, зокрема, суд не дослідив причини неявки представника відповідача у попереднє судове засідання 04 липня 2014 року та не відклав його проведення, хоча представник відповідача не міг бути присутнім з об'єктивних та поважних причин: через відсутність довіреності, яка була викликана кадровими змінами у Філії та призначенням нового керівника філії. За таких обставин навіть у разі оформлення довіреності попереднім начальником Філії, на час попереднього судового засідання вона б втратила чинність у зв'язку із наступною зміною керівника.
Про відсутність можливості бути присутнім, про причини неявки та прохання відкласти судове засідання було повідомлено у клопотанні від 01 липня 2014 року, яке не було задоволено судом через його безпідставність.
Таким чином представник відповідача був позбавлений можливості взяти участь у дослідженні важливих доказів у даній справі.
Також заявник вказує на те, що у резолютивній частині постановленого за результатами розгляду справи рішення судом невірно зазначено порядок його оскарження.
Зокрема, суд зазначив, що апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання сторонами його повного тексту, а відповідно до статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, (далі - ЦПК України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Крім того, заявник вказує на недотримання судом вимог щодо належного оформлення рішення, оскільки з мотивувальної частини рішення вбачається невиконання відповідачем вимог лише частини третьої статті 49- 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а у резолютивній частині вже вказано, що відповідачем не виконані вимоги частин другої та третьої статті 49-2 КЗпП України. Таким чином, мотивувальна частина рішення не містить аналізу та обґрунтування доказів щодо порушення вимог частини другої статті 49-2 КЗпП України, що суперечить пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».
Заявник вважає, що судом також не виконано вимоги пункту 2 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України у якому встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та пункту 10 щодо узагальненого викладення позиції відповідача.
Задоволення клопотань позивача про долучення до матеріалів справи доказів та відмова у задоволенні клопотання відповідача про відкладення попереднього судового засідання свідчить, на думку заявника, про недотримання суддею Михайлюком О.А. принципу процесуальної рівності сторін.
Також заявник стверджує, що суддя Михайлюк О.А. розглядав іншу справу № 521/5264/14-ц, за якою ОСОБА_1 виступав відповідачем за позовом ПАТ «Банк Форум» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому це дає йому підстави вважати, що рішення про поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі прийнято суддею Михайлюком О.А. для забезпечення виконання рішення по іншій справі, а саме - для погашення заборгованості перед банком та свідчить, на думку заявника, про упередженість судді.
З урахуванням викладених обставин заявник просить Комісію притягнути суддю Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюка О.А. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Згідно з пунктом 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюка О.А. необхідно відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що у провадженні судді Михайлюка О.А. з 03 червня 2014 року перебувала цивільна справа № 521/5264/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Морська пошуково-рятувальна служба» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
21 липня 2014 року по справі винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді відповідно до його кваліфікації у філії «Морська пошуково-рятувальна служба» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 травня 2014 року до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 1 195 гривень 40 копійок, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2014 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 21 липня 2014 року, постановлене під головуванням судді Михайлюка О.А., залишено без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Морська пошуково-рятувальна служба» без задоволення. Не погодившись із вказаною ухвалою, заявник оскаржив її до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), який, ухвалою від 03 червня 2015 року скасував ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2014 року та повернув справу на новий апеляційний розгляд. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2015 року апеляційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Морська пошуково-рятувальна служба» задоволено, рішення Малиновського районного суду міста Одеси скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Морська пошуково- рятувальна служба» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
Таким чином, перевіркою встановлено, що доводи звернення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Морська пошуково-рятувальна служба» зводяться, фактично, до незгоди із судовим рішенням, постановленим під головуванням судді Михайлюка О.А. за результатами розгляду цивільної справи. Однак дані доводи не можуть бути предметом дослідження Комісією з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України та частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Законність та обґрунтованість судових рішень, у тому числі правильність застосування судом норм матеріального чи процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи тощо, перевіряються лише судами вищих інстанцій.
Заявник скористався правом на апеляційне оскарження рішення місцевого суду і апеляційний суд за результатами його перегляду залишив рішення, постановлене під головуванням судді Михайлюка О.А. без змін. І хоча ухвалу апеляційного суду скасовано судом касаційної інстанції, а справу повернуто до апеляційного суду на новий апеляційний розгляд, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ не встановлено умисного або у зв’язку із неналежним ставленням до своїх обов’язків, або істотного порушення судом першої або апеляційної інстанцій норм процесуального права при здійсненні правосуддя.
Водночас відповідно до положень частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Доводи звернення про порушення суддею Михайлюком О.А. вимог щодо неупередженого розгляду справи або порушення ним принципу процесуальної рівності сторін не підтверджено належними доказами та ґрунтується виключно на припущеннях заявника.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюка О.А. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись ст.ст. 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюка Олега Анатолійовича за зверненням начальника філії «Морська пошуково-рятувальна служба» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Баранова Олександра Володимировича.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
