X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича за скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МОЛ” (далі Товариство) Дмухівської Н.Ф.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.05.2016
1082/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича за скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МОЛ” (далі Товариство) Дмухівської Н.Ф.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого ‑ Патрюка М.В.,

членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Щотки С.О.,

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича за скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МОЛ” (далі ‑ Товариство) Дмухівської Н.Ф.,

встановила:

У січні 2015 року директор Товариства Дмухівська Н.Ф. звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісії) зі скаргою щодо поведінки судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С.

У зверненні його автор зазначила, що суддя Ющук О.С. при вирішенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти Товариства на розрахункових рахунках у банківських установах, заявленого у межах кримінального провадження, діяв необ’єктивно та упереджено; допустив порушення норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу про задоволення клопотання. Ця ухвала не лише порушує права Товариства, як власника майна, оскільки під час розгляду справи так і не було встановлено, що інкриміновані органами досудового розслідування злочини та завдані державі збитки пов’язані з діяльністю Товариства, а й позбавляє можливості своєчасно виплатити заробітну плату працівникам, сплатити платежі до бюджету, державних цільових фондів, “паралізує” підприємницьку діяльність. Окрім цього, у порушення вимог процесуального закону, суддя не повідомив Товариство про місце, дату та час розгляду такого клопотання.

Із урахуванням викладених обставин, заявник ставить питання про притягнення судді Ющука О.С. до дисциплінарної відповідальності.

28 березня 2015 року набрав чинності Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

З огляду на викладене, дисциплінарне провадження за даною скаргою здійснюється за положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції від 07 липня 2010 року (далі - Закон).

Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача Весельську Т.Ф., Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. необхідно відмовити з таких підстав.

Установлено, що 16 січня 2015 року, у межах кримінального провадження НОМЕР_1 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною п’ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною першою статті 366 КК України та відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 366 КК України, у провадження слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. надішли два клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області старшого лейтенанта податкової міліції Лисеюка С.М. про накладення арешту на грошові кошти Товариства в AT “Укрексімбанк” (справа № 161/541/15-к) та ПАТ КБ “Приватбанк” (справа № 161/540/15-к) та зупинення видаткових операцій по рахунках.

Ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. від 19 січня 2015 року клопотання задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства, які знаходяться на рахунках, відкритих в AT “Укрексімбанк” та ПАТ КБ “Приватбанк” в сумі, яка не перевищує 4131481,19 грн (суми, яка, на думку слідства, не надійшла до бюджету внаслідок ухилення від сплати податку директором Товариства ОСОБА_2). Окрім цього, зобов’язано банківські установи надати слідчому управлінню фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області виписку банку про залишок коштів на банківських рахунках Товариства в AT “Укрексімбанк” та ПАТ КБ “Приватбанк” на день проголошення ухвал та довідку банку про арештовані кошти та місце (рахунок) їх зберігання.

Не погоджуючись з ухвалами слідчого судді, Товариство оскаржило їх в апеляційному порядку.

Зі змісту рішень суду апеляційної інстанції слідує, що доводи скарги Товариства до Комісії є ідентичними доводам його апеляційних скарг, яким була надана відповідна правова оцінка.

Наслідком апеляційного розгляду справи № 161/540/15-к стало постановлення 3 лютого 2015 року Апеляційним судом Волинської області ухвали про скасування ухвали слідчого судді Ющука О.С. та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого Лисеюка С.М.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суддею при прийнятті рішення не враховано відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей про повідомлення директора Товариства ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а застосований ним спосіб арешту майна є обтяжливим для Товариства і може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності останнього.

За наслідком же апеляційного розгляду іншої справи - № 161/541/15-к, що відбувся 3 лютого 2015 року, Апеляційний суд Волинської області (у складі іншої колегії суддів) погодився з обґрунтованістю висновків слідчого судді про необхідність вжиття заходів кримінального провадження та постановив ухвалу, якою лише змінив ухвалу слідчого судді Ющука О.С., доповнивши її положенням про надання Товариству дозволу здійснювати банківські операції, пов’язані зі сплатою податків до бюджету, внесків до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування, а також виплатою заробітної плати.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що накладення арешту на рахунки Товариства можливе з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, оскільки платником податків, в ухиленні яких підозрюється ОСОБА_2, фактично є Товариство і на час розгляду клопотання в суді ОСОБА_2 уже повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Водночас, оскільки арешт було накладено на всі рахунки Товариства, в тому числі й ті, що призначені для сплати податків, зборів та заробітної плати, ухвала слідчого судді Ющука О.С. була змінена.

Як зазначив у письмових поясненнях суддя Ющук О.С., Товариство не повідомлялося про розгляд клопотання, з метою забезпечення арешту грошових коштів.

Такі дії судді узгоджуються з положеннями процесуального закону, зокрема, частини другої статті 172 КПК України, яка передбачає, що клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Що ж стосується самого рішення про накладення арешту, то суддя указав, що прийняв його з урахуванням обставин, встановлених під час розгляду справ, зокрема, що інкриміновані органами розслідування дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов’язані з діяльністю саме Товариства; платником податків, в ухиленні від сплати яких на суму 4 131 481,19 грн підозрювався ОСОБА_2, фактично є Товариство.

Також суддя зазначив, що положення пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України, яким передбачено, що відповідальність за недостовірність інформації, наведеної у документах податкової звітності, несуть юридичні особи, а також частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, згідно з якою відповідальність за шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків, покладається на юридичну особу, дали йому підставу для висновку, що Товариство, як юридична особа, несе відповідальність за дії його директора ОСОБА_2

З огляду на це, з метою відшкодування у подальшому спричинених державі збитків, ним і було накладено арешт на грошові кошти Товариства на банківських рахунках. При цьому, він не зупиняв видаткових операцій, пов’язаних зі сплатою податків та зборів, а також виплатою заробітної плати, та не мав на меті зупинити або надміру обмежити правомірну господарську діяльність Товариства.

Окрім цього, суддя Ющук О.С. указав, що вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 09 квітня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, із призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на два роки. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень цей вирок набрав законної сили 13 травня 2015 року.

Ухвалою Ратнівського районного суду від 09 квітня 2015 року кримінальне провадження НОМЕР_2 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України закрито, у зв'язку досягненням податкового компромісу, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 83 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову, порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу).

В ході перевірки доводи заявника про порушення суддею вимог щодо неупередженого розгляду справи, навмисні порушення норм права підтвердження не знайшли.

Згідно з правилами частини другої статті 83 Закону скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

У статті 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи наголошується на тому, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Фактів умисного порушення суддею місцевого суду норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків судом апеляційної інстанції, а також проведеною перевіркою, не встановлено.

Інші доводи директора Товариства Дмухівської Н.Ф. фактично зводяться до незгоди з ухваленими суддею Ющуком О.С. судовими  рішеннями.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє відповідно до повноважень, визначених у статті 91 Закону, не є органом правосуддя та не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням, оскільки таке право належить виключно судам апеляційної та касаційної інстанцій.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені статтею 83 Закону.

Скарга директора Товариства Дмухівської Н.Ф не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях судді Ющука О.С., наслідком якого може бути притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки в діях судді Ющука О.С. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону, то у відкритті дисциплінарної справи стосовно нього необхідно відмовити.

Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Комісія, -

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича.

Головуючий                                                                                                 М.В. Патрюк

Члени Комісії:                                                                                             В.І. Бутенко

                                                                                                                        А.В. Василенко

                                                                                                                        Т.Ф. Весельська

                                                                                                                        А.О. Заріцька

                                                                                                                        М.А. Макарчук

                                                                                                                        С.М. Прилипко

                                                                                                                        Ю.Г. Тітов

                                                                                                                        С.О. Щотка