Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Устименко В.Є., Прилипка С.М. – доповідача,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Романюка Євгена Вікторовича за зверненнями члена Рахункової палати України Пилипенка В.П.,
встановила:
У грудні 2015 року до Комісії надійшло звернення члена Рахункової палати України Пилипенка В.П. щодо поведінки судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Романюка Є.В., з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості; та пунктом 2 частини першої статті 92 цього ж Закону, а саме: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Заявник зазначає, що 20 листопада 2015 року суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда Романюком Є.В. з істотним порушенням норм процесуального права прийнято постанову, якою адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 направлено до Рахункової палати України для належного оформлення.
Таким чином, заявник вважає, що постанова судді є надуманою і такою, що порушує норми процесуального права та обмежує право на доступ до правосуддя.
Також заявник звернув увагу, що розгляд адміністративної справи тривав протягом 40 календарних днів, що суперечить вимогам частини першої статті 277 КУпАП.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просить провести перевірку та вжити заходів дисциплінарного впливу стосовно судді.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Прилипком С.М. проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена дисциплінарної палати та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, дисциплінарна палата дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Романюка Євгена Вікторовича необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що 12 жовтня 2015 року до провадження судді Кіровського районного суду міста Києва Романюка Є.В. передано протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164-14 КУпАП.
Цього ж дня на адресу особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та Рахункової палати України відповідно до вимог статті 277-2 КУпАП направлено судові повістки на 22 жовтня 2015 року.
22 жовтня 2015 року учасники судового засідання на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з’явились, у зв’язку з чим судове засідання перенесено на 03 листопада 2015 року.
03 листопада 2015 року учасники судового засідання до суду повторно не з’явились, а судове засідання було перенесено на 12 листопада 2015 року.
12 листопада 2015 року у судове засідання представник Рахункової палати не з’явився. Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Потапенком Є.В., заявлено клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, яке судом було задоволено, та відкладено розгляд справи на 20 листопада 2015 року.
Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 листопада 2015 року адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 направлено до Рахункової палати України для доопрацювання та належного оформлення.
Із письмових пояснень судді Романюка Є.В. вбачається, що під час судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-14 КУпАП. Однак диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність винних осіб за частиною першою та другою. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містив посилання на частину статті, за якою складено протокол.
У зв’язку з цим протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було визнано таким, що не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та прийнято рішення про його повернення для належного оформлення.
Згідно зі статтею 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну із таких постанов:
- про накладення адміністративного стягнення;
- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
- про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Вказаний перелік є вичерпним та не потребує додаткового тлумачення.
Водночас суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда Романюком Є.В. ухвалено процесуальне рішення, яке не передбачено чинним законодавством
Також Комісією взято до уваги, що поширеною є судова практика, спрямована на направлення протоколу на доопрацювання.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності. Визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені неуповноваженою на те посадовою особою або без дотримання вимог статті 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (пункт 24 вказаної Постанови).
Аналогічна позиція закріплена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією», відповідно до якої у випадках складення протоколу неуповноваженою на те посадовою особою або без дотримання вимог статті 256 КУпАП, неприєднання до нього документів, що підтверджують надання особі, яка притягається до відповідальності, повноважень на виконання функцій держави, чи копії постанови суду (при повторному притягненні особи до відповідальності на підставі Закону) суддя зобов'язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звертається увага на те, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного неуповноваженою на те посадовою особою або без дотримання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Стаття 284 КУпАП містить перелік видів постанов у справі про адміністративне правопорушення, які може винести орган чи посадова особа.
Вичерпний перелік обставин, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, міститься у статті 247 КУпАП, серед яких відсутня така обставина, як невідповідність протоколу вимогам статті 256 КУпАП.
Розгляд питання про накладення адміністративного стягнення, з урахуванням того, що протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, призвів би до порушення прав особи, стосовно якої складено протокол, та незаконного притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності, а тому суддя не мав можливості прийняти остаточне законне рішення по суті справи.
Також слід урахувати, що жодного разу представник Рахункової палати України у призначені судові засідання не з’явився та будь-яких клопотань до суду не надавав.
Таким чином, доводи звернення в цій частині не можуть бути визнані обґрунтованими та прийняті Комісією до уваги.
Стосовно доводів звернення щодо порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, то вони також не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Із письмових пояснень судді вбачається, що останнім вживались усі необхідні заходи для швидкого, об’єктивного та неупередженого розгляду справи про адміністративне правопорушення. Судові засідання відкладались виключно з об’єктивних причин, а перерви між засіданнями не були тривалими.
Основними причинами перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення є неявка у судове засідання сторін та задоволене клопотання захисника про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено верховенство права та належне здійснення правосуддя.
Таким чином, судова незалежність у міжнародно-правовому аспекті – це не тільки право людини на незалежний суд, а й право та обов’язок суду бути незалежним у процесі прийняття рішень; це незалежність судової системи в цілому від виконавчої та законодавчої гілок влади, певні стандарти особистого статусу судді.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Повноваження Комісії визначено статтею 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням приписів якої Комісія розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів з підстав, визначених статтею 92 цього Закону, приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення.
Інших відомостей про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, у поданому зверненні не зазначено.
Таким чином, оскільки в діях судді Романюка Є.В. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Доповідач відповідно до вимог частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не бере участі у прийнятті рішення, а тому не підписує його.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати,
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Романюка Євгена Вікторовича за зверненнями члена Рахункової палати України Пилипенка В.П.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
В.Є. Устименко
