Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого ˗ Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Волоско Ірини Романівни (за дії вчинені на посаді судді Сихівського районного суду міста Львова) за зверненнями Олесяк Ірини Якимівни,
встановила:
У вересні 2014 року заявниця звернулася до Комісії з повідомленням про неналежну поведінку судді Сихівського районного суду міста Львова Волоско І.Р., що полягала у істотних порушеннях норм процесуального права під час розгляду кримінальної справи № 464/3179/13-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Заявниця, зокрема, повідомляє, що під час судового розгляду суддя Волоско І.Р. здійснювала судочинство у даній справі необ’єктивно, однобічно, з обвинувальним ухилом та з грубими порушеннями вимог кримінально - процесуального законодавства. Вказані порушення полягали у тому, що суддя належним чином не дослідила усіх обставин справи, вибірково оцінювала докази, не розглядала заявлені стороною захисту клопотання, ігнорувала явні недоліки досудового слідства та будь-які докази, що підтверджували доводи сторони захисту.
Так, у суді першої інстанції стороною захисту було подано ряд клопотань про визнання недопустимими деяких доказів, зокрема, протоколів пред'явлення особи для впізнання; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками від 02.02.2013 р.; протоколу пред'явлення особи для впізнання поза візуальним спостереженням, тощо, оскільки вищевказані слідчі дії проводилися з порушенням умов та процесуального порядку їх проведення. Проте, незважаючи на відсутність заперечень з боку сторони обвинувачення, та очевидні ознаки недопустимості вищезазначених доказів, суддя Волоско І.Р. проігнорувала дане клопотання та не прийняла будь-якого процесуального рішення з цього приводу.
Внаслідок вищезазначених неправомірних, на думку заявниці, дій, суддя Волоско І.Р. у складі колегії за участі суддів Борейко С.В. та Шашуріної Г.О. 22 липня 2013 року постановила у даній справі незаконний, на думку заявниці, вирок, засудивши ОСОБА_1 до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
З урахуванням викладених обставин заявниця просить Комісію притягнути суддю Сихівського районного суду міста Львова Волоско І.Р. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Згідно з пунктом 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Сихівського районного суду міста Львова Волоско І.Р. (нині суддя Галицького районного суду міста Львова) необхідно відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 619/2013 суддю Сихівського районного суду міста Львова Волоско І.Р., обрану безстроково, переведено на роботу на посаді судді Галицького районного суду міста Львова. На даний час обіймає посаду голови даного суду.
Також встановлено, що дійсно, вироком, постановленим колегією суддів Сихівського районного суду міста Львова під головуванням судді Волоско І.Р., ОСОБА_1 засуджений до дев’яти років позбавлення волі із конфіскацією майна за вчинення розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поєднаних із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, поєднаних із проникненням в приміщення, із застосуванням зброї.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 08 листопада 2013 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 березня 2015 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 змінено. Виключено з мотивувальних частин вказаних судових рішень посилання на таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину повторно.
Як вбачається із означеної ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування судових рішень місцевого та апеляційного суду у даному кримінальному провадженні, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, перевіркою встановлено, що доводи звернення Олексяк І.Я. зводяться до незгоди із вироком, постановленим колегією суддів під головуванням судді Волоско І.Р. за результатами розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 187 КК України. Однак дані доводи не можуть бути предметом дослідження Комісією з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України та частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Законність та обґрунтованість судових рішень, у тому числі правильність застосування судом норм матеріального чи процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи тощо, перевіряються лише судами вищих інстанцій. Заявник скористався правом на апеляційне та касаційне оскарження рішень, постановлених у даній справі. Компетентний апеляційний суд залишив вирок без змін, а суд касаційної інстанції вніс зміни у мотивувальну частину без зміни кваліфікації вчинених підсудним злочинів та не встановив порушень норм процесуального права з боку суддів, які могли б стати підставою для скасування постановлених у справі рішень, підтвердивши таким чином законність постановленого рішення.
Таким чином, оскільки в діях судді Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно неї відсутні.
Керуючись ст.ст. 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Волоско Ірини Романівни (за дії вчинені на посаді судді Сихівського районного суду міста Львова) за зверненнями Олесяк Ірини Якимівни.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
