Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів палати: Заріцької А.О. (доповідач), Весельської Т.Ф., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Устименко В.Є.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сливки Володимира Васильовича за зверненням Левицького А.В.,
встановила:
У травні 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ‑ Комісія) надійшли звернення Левицького А.В. щодо поведінки судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сливки В.В., яка може мати наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон).
Заявник повідомляє, що суддя Сливка В.В. ухвалою суду від 20 квітня 2015 року зупинив судовий розгляд кримінального провадження № НОМЕР_1, щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, на підставі статті 335 КПК України, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не з’явився в судове засідання з поважних причин через мобілізацію до лав Збройних Сил України. Проте вказана стаття не передбачає такої підстави для зупинення судового провадження через мобілізацію до лав Збройних Сил України. Крім того, суддя Сливка В.В. безпідставно не задовольнив його клопотання про арешт майна і рахунків ТОВ «Каліпсо-КРЦ» та майна ОСОБА_2.
ОСОБА_3 вважає, що своїми діями суддя Сливка В.В. незаконно відмовив йому у доступі до правосуддя, істотно порушив норми процесуального права під час здійснення правосуддя, що не уможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
З урахуванням викладених обставин заявник просить Комісію притягнути суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сливки В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненнях обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи за зверненнями Левицького А.В. стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сливки В.В. необхідно відмовити з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що у провадження судді Сливки В.В. кримінальне провадження № 357/16449/14-к 1-кп/357/38/15 стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, надійшло 17 листопада 2014 року.
Ухвалою суду від 24 листопада 2014 року було призначене підготовче судове засідання на 08 грудня 2014 року.
У підготовчому засіданні 08 грудня 2014 року потерпілим ОСОБА_3 було подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 та ТОВ «Каліпсо-КРЦ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 214 039 грн. 10 коп. та заяву про забезпечення вказаного позову.
Для вирішення питання про залучення ТОВ «Каліпсо-КРЦ» в якості співвідповідача підготовче судове засідання було відкладене на 11 грудня 2014 року.
У підготовчому засіданні 11 грудня 2014 року судом було прийнято рішення про залучення до провадження у якості співвідповідача за позовом ОСОБА_3 ТОВ «Каліпсо-КРЦ». Клопотання ОСОБА_3 про накладення арешту на майно та рахунки ТОВ «Каліпсо-КРЦ» і на майно обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнав передчасним, оскільки представник ТОВ «Каліпсо-КРЦ» категорично заперечив перебування обвинуваченого в трудових відносинах з Товариством у період скоєння злочину, у вчиненні якого той обвинувачується, а потерпілий ОСОБА_3 та його представники не надали жодного документального підтвердження зазначеного і того, що вказаний у клопотанні розрахунковий рахунок у ПАТ «ВТБ-банк» дійсно належить ТОВ «Каліпсо-КРЦ», а також не надали будь-якого підтвердження про наявність у ОСОБА_1 нерухомого майна (зокрема відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).
Судовий розгляд справи було призначено на 22 грудня 2014 року.
У судове засідання 22 грудня 2014 року не з'явився захисник обвинуваченого, розгляд справи відкладено на 19 січня 2015 року.
19 січня 2015 року після допиту потерпілого судовий розгляд відкладено на 09 лютого2015 року у зв’язку з необхідністю виклику свідків.
09 лютого 2015 року в судове засідання не з’явився обвинувачений ОСОБА_1, при цьому, у судовому засіданні до суду було доведено інформацію про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу, у зв’язку з цим судовий розгляд відкладено на 10 лютого 2015 року і судом направлено з цього приводу запити до Білоцерківського і Рокитнянського ОМВК.
10 лютого 2015 року судовий розгляд, у зв’язку з нез'явленням обвинуваченого та відсутністю підтвердження про його мобілізацію на військову службу, відкладено на 20 лютого 2015 року.
20 лютого 2015 року до суду надійшла відповідь з Рокитнянського ОМВК про те, що ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію» призвано до лав Збройних Сил України з 12 лютого 2015 року до військової частини польова пошта В 1670. Для з’ясування обставин та строку призову обвинуваченого судовий розгляд відкладено на 12 березня 2015 року. Одночасно судом було направлено запити до Рокитнянського ОМВК і до військової частини польова пошта В 1670 щодо можливості прибуття ОСОБА_1 до суду для продовження судового розгляду кримінального провадження.
04 березня 2015 року до суду надійшла відповідь Рокитнянського ОМВК про відсутність даних щодо терміну призову ОСОБА_1 до лав ЗСУ та про неможливість прибуття останнього до суду через виконання обов'язків військової служби по захисту держави. 12 березня 2015 року через відсутність відповіді з військової частини польова пошта В 1670, судовий відкладено на 31 березня 2015 року.
31 березня 2015 року прокурором надано суду інформацію слідчих органів про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу в зоні проведення АТО у військовій частині польова пошта В 4174. Судовий розгляд відкладено на 20 квітня 2015 року. Одночасно направлено запит до військової частини польова пошта В 4174 щодо можливості прибуття ОСОБА_1 до суду на розгляд справи.
У судовому засіданні 20 квітня 2015 року судом постановлено ухвалу про зупинення судового розгляду кримінального провадження до повернення обвинуваченого з лав Збройних Сил України.
Указану ухвалу суду від 20 квітня 2015 року потерпілий ОСОБА_3 оскаржив до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 червня 2015 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовлено, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року залишено без змін.
У письмових поясненнях, наданих Комісії, суддя Сливка В.В. зазначив, що у судовому засіданні 20 квітня 2015 року питання щодо зупинення судового розгляду провадження на період проходження обвинуваченим військової служби, обговорювалося учасниками судового засідання, потерпілий та його представники необхідність зупинення провадження підтримали. Підстав для оголошення обвинуваченого в розшук суд не вбачав, оскільки місце перебування ОСОБА_1 було відоме і проведення оперативно-розшукових заходів не потребувало. Однак менше ніж за місяць, 14 травня 2015 року, потерпілий ОСОБА_3, змінивши свою думку з приводу зупинення провадження у справі, подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду про зупинення судового розгляду провадження, мотивувавши її тим, що ст. 335 КПК України не передбачено такої підстави для зупинення провадження, як мобілізація до лав Збройних Сил України, а тому винесенням вказаної ухвали грубо порушені його конституційні права щодо невідворотності покарання особи, яка вчинила по відношенню до нього злочин.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 червня 2015 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовлено і ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 20 квітня 2015 року залишено без змін. Апеляційний суд підтвердив законність та обґрунтованість зупинення судового розгляду кримінального провадження. Під час апеляційного провадження суду було надано підтвердження того, що військовослужбовця ОСОБА_1 направлено в район проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей для виконання завдань, і що командування військової частини не може забезпечити його явку в судове засідання.
Також суддя Сливка В.В. зазначив, що у подальшому ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду і суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, однак ВСУ своєю ухвалою від 15 грудня 2015 року касаційне провадження за його касаційною скаргою закрив, зазначивши, що оскаржувані останнім судові рішення не є предметом розгляду суду касаційної інстанції. 25 січня 2016 року судом на запит від 12 січня 2016 року отримано чергове документальне підтвердження перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в лавах Збройних Сил України.
На переконання судді Сливки В.В. та обставина, що статтею 335 КПК України не передбачено такої підстави для зупинення судового провадження, як мобілізація обвинуваченого до лав Збройних Сил України, не може свідчити про незаконність рішення про зупинення судового провадження з указаної підстави, оскільки кримінально- процесуальним законодавством не можуть бути врегульовані усі питання життєдіяльності людини і держави. На день ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України, у тім числі статті 335 вказаного Кодексу, якою передбачено лише дві підстави для зупинення судового провадження: ухилення обвинуваченого від суду та його захворювання на психічну чи іншу тяжку хворобу, яка виключає його участь в судовому провадженні, у державі не існувало ситуації, яка виникла на Сході країни вже пізніше і продовжує існувати в даний час. Законодавець на той час не передбачав можливості настання такої ситуації, а тому не бачив необхідності у включенні до ст. 335 КПК України інших підстав для зупинення судового провадження, зокрема такої підстави, як мобілізація обвинуваченого до ЗСУ та участь в антитерористичній операції.
Щодо твердження ОСОБА_3 про безпідставну відмову судом в задоволенні його клопотання про арешт майна ТОВ «Каліпсо-КРЦ» і майна ОСОБА_1, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Комісія діє в межах повноважень визначених статтею 101 Закону, не є органом правосуддя та не наділена повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону.
Оскільки у діях судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сливки В.В. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сливки Володимира Васильовича за зверненням Левицького А.В.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени палати: Т.Ф. Весельська
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
