Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів палати: Бутенка В.І. – доповідач, Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Прилипка С.М., Устименко В.Є.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду міста Києва Ковальської Віри Володимирівни за зверненням Гнатенка С.А.,
встановила:
У грудні 2015 року на адресу Комісії надійшло звернення Гнатенка С.А. щодо поведінки судді апеляційного суду міста Києва Ковальської В.В.
Заявник зазначив, що суддя Ковальська В.В. одноособово постановила ухвалу суду від 19 вересня 2013 року у справі № 11 -сс/796/39/2013, якою було залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 захисника Капшука А.В. про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд щодо ОСОБА_1 вироку Київського міського суду від 08 серпня 2000 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування такого рішення суддя вказала, що захисник Капшук А.В. не є учасником процесу, а отже не мав права звертатися до суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2014 року касаційну скаргу захисника Капшука А.В. задоволено, а ухвалу судді Ковальської В.В. скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема, касаційний суд зазначив, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 399 КПК України клопотання про поновлення процесуального строку має вирішуватися колегіально.
З урахуванням викладених обставин заявник просить Комісію притягнути суддю Ковальську В.В. до дисциплінарної відповідальності за відмову ОСОБА_1 захиснику у доступі до правосуддя та порушення норм процесуального права.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Звернення щодо поведінки судді Ковальської В.В. стосується дій, вчинених до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку з викладеним, в частині дисциплінарної відповідальності судді застосовується закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ковальської В.В. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що 16 вересня 2013 року адвокат Капшук А.В. подав до апеляційного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_1 заяву від 14 серпня 2013 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського міського суду від 08 серпня 2000 року, яким ОСОБА_1 засуджений за п.п. «а», «з», «і» ст. 93, ч. 2 ст. 143, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 143, ч.ч. 1, 3 ст. 194, ст. 42 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю, а також подав клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
19 вересня 2013 року суддею Ковальською В.В. постановлена ухвала, якою клопотання адвоката Капшука Л.В. про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення із зазначенням, що цей строк пропущений засудженим ОСОБА_1 без поважних причин, та прийнято рішення про повернення адвокату Капшуку А.В. заяви в інтересах засудженого ОСОБА_1.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2014 року касаційна скарга захисника Капшука А.В. задоволена, скасована вказана ухвала апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Підставами для скасування були неправильність та неповнота судового розгляду. Зокрема, зазначено, що відмовляючи захиснику Капшуку А.В. у поновленні строку на подачу заяви про перегляд судового рішення щодо ОСОБА_1 за новововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції не з'ясував належним чином питання про причини пропуску такого строку захисником, як особою, яка звернулася до суду.
З цього приводу суддя Ковальська В.В. пояснила, що дійсно питання про причини пропуску захисником процесуального строку судом не перевірялись, оскільки у клопотанні адвокат Капшук А.В. просив поновити процесуальний строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами як такий, що пропущений з поважних причин саме засудженим ОСОБА_1. Сам адвокат Капшук А.В. вважав, що він не пропустив тримісячний строк на звернення до суду із заявою про перегляд вироку. Тому, на переконання судді, не було поважних причин пропуску засудженим ОСОБА_1 строку на подачу вказаної заяви.
Щодо висновків в ухвалі суду від 19.09.2013 про те, що адвокат Капшук А.В. не є учасником процесу, суддя Ковальська В.В. зазначила, що він не приймав участі у справі під час засудження ОСОБА_1 вироком Київського міського суду від 08.08.2000, а тому відповідно до статті 460 КПК України не мав права подавати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.
Проведення розгляду даної справи одноособово суддя Ковальська В.В. пояснила тим, що на той час не було усталеної практики розгляду справ за вказаними заявами як апеляційними судами, так і касаційним судом. Розгляд апеляційними судами заяв про перегляд за нововиявленими обставинами вироків, постановлених у свій час апеляційними судами, як судами першої інстанції, ґрунтувався на вимогах частини 1 статті 463 КПК України, згідно з якими вказана заява подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку.
Лише у квітні 2015 року з’явилась правова позиція Верховного Суду України щодо інстанційної підсудності заяв про перегляд за нововиявленими обставинами вироків, відповідно до якої апеляційні суди не є судами першої інстанції, а тому позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження за нововиявленими обставинами щодо вироків, постановлених у свій час апеляційними судами як судами першої інстанції.
Отже, при постановленні ухвали суду від 19 вересня 2013 року суддя Ковальська В.В. виходила з існуючої на той час практики розгляду справ цієї категорії та вмотивувала висновки, викладені в ухвалі, з посиланням на вимоги закону та обставини, викладені у заяві захисника.
Неналежного ставлення до службових обов’язків, умисного чи істотного порушення норм чинного законодавства суддею Ковальською В.В. суд касаційної інстанції не встановив, а скаржник ОСОБА_1 та його захисник безперешкодно скористались правом на оскарження судового рішення.
Відтак, зазначені обставини не свідчать про умисне порушення суддею Ковальською В.В. норм процесуального права, негативних наслідків для заявника не наступило, а тому порушення не є такими, що тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність судді.
Оскільки в діях судді Ковальської В.В. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції 2010 року, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді відсутні.
Керуючись статтею 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції 2010 року, статтями 93-95, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду міста Києва Ковальської Віри Володимирівни за зверненням Гнатенка С.А.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени палати: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко