Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого − Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Патрюка М.В., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової Олени Петрівни за зверненням адвоката Ципіна Д.Л. в інтересах ТОВ «Візіо 21»,
встановила:
У грудні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі − Комісія) надійшла скарга адвоката Ципіна Д.Л. в інтересах ТОВ «Візіо 21» щодо поведінки судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової О.П.
У скарзі адвокат Ципін Д.Л. зазначає, що секретарем судового засідання Базяк Л.В. було складено завідомо неправдивий документ, а саме журнал судового засідання від 11 липня 2014 року у кримінальному провадженні № 761/20359/14-к за скаргою директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Манзенка Р.А. щодо неповернення вилученого під час обшуку майна.
Зокрема, у журналі зазначено, що судове засідання розпочато о 9 год. 00 хв. 11 липня 2014 року та закінчено о 10 год. 00 хв. того ж дня. Дані відомості не відповідають дійсності, оскільки скаргу на дії слідчого до канцелярії Шевченківського районного суду міста Києва було подано 11 липня 2014 року та лише об 11 год. 11 хв. того ж дня її внесено до автоматизованої системи діловодства суду.
Також у журналі було зазначено, що розгляд провадження відбувався за участі Ципіна Д.Л., який не заперечував проти розгляду скарги за відсутності слідчого та просив задовольнити скаргу. Дані відомості також не відповідають дійсності, оскільки Ципін Д.Л. не був присутній у судовому засіданні і не міг давати ніяких пояснень та клопотань.
Крім того, заявником у скарзі наведено доводи незгоди із ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової О.П. від 11 липня 2014 року, якою скаргу директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Манзенка Р.А. щодо неповернення вилученого під час обшуку майна повернуто особі, яка її подала.
На думку заявника, ухвала слідчого судді Радчикової О.П. є невмотивованою, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року, якою її було скасовано.
Із урахуванням викладених обставин адвокат Ципін Д.Л. просить притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Києва Радчикову О.П. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі − Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даною скаргою має здійснюватися за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії Мішиним М.І. проведено перевірку викладених у скарзі обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової О.П. необхідно відмовити з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що 11 липня 2014 року у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової О.П. надійшли матеріали кримінального провадження № 761/20359/14-к за скаргою директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Манзенка Р.А. щодо неповернення вилученого під час обшуку майна.
Відповідно до частини 2 статті 304 КПК України скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Ухвалою слідчого судді Радчикової О.П. від 11 липня 2014 року матеріали скарги директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого на підставі пункту 1 частини 2 статті 304 КПК України повернуто особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді була мотивована тим, що скаргу подано директором ТОВ «Візіо 21», однак до неї не було додано документів, які б підтверджували, що ТОВ «Візіо 21» є володільцем тимчасово вилученого майна, у зв’язку з чим слідчий суддя Радчикова О.П. дійшла висновку, що скаргу подано неповноважною особою.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням представник ТОВ «Візіо 21» адвокат Ципін Д.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою визнати дії слідчого Манзенка Р.А., які полягали у неповерненні вилученого майна ТОВ «Візіо 21», незаконними, та зобов’язати слідчого повернути вилучене майно товариству.
Ухвалою колегії судді Апеляційного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Візіо 21» адвоката Ципіна Д.Л. задоволено.
Ухвалу слідчого судді від 11 липня 2014 року, якою матеріали скарги директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого повернуто особі, яка її подала − скасовано.
Скаргу директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Манзенка Р.А. які полягають у вилученні майна ТОВ «Візіо 21», незаконними, та зобов’язано його повернути тимчасово вилучене майно товариству.
Скасовуючи ухвалу слідчого судді та задовольняючи скаргу директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, колегія суддів зазначила, що слідчий суддя дійшов неправильних висновків, оскільки не перевірив чи дійсно ТОВ «Візіо 21» є власником вилученого майна та за наявності підтверджуючих документів про володіння вилученого майна прийняв рішення, що таких
документів до скарги не додано, що не відповідає дійсності.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Однією з основних засад судочинства згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, право на яке учасники кримінального провадження та інші особи відповідно до статті 24 КПК України реалізовують у порядку, встановленому процесуальним законом.
Отже, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
З огляду на обсяг повноважень, визначених статтею 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, Комісія не вправі перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень та надавати оцінку процесуальним діям судів, оскільки такі повноваження належать виключно до компетенції апеляційної та касаційної інстанцій у випадках, передбачених чинним законодавством.
Подавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Радчикової О.П. від 11 липня 2014 року заявник скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, яке вважав незаконним.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Та обставина, що ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової О.П. від 11 липня 2014 року було скасовано судом апеляційної інстанції, не може слугувати підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки обставин, які б вказували на те, що порушення допущено внаслідок умисного порушення суддею Радчиковою О.П. норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, апеляційним судом та Комісією в ході перевірки встановлено не було.
Стосовно доводів заявника щодо складання секретарем судового засідання Базяк Л.В. журналу судового засідання від 11 липня 2014 року з неправдивими відомостями перевіркою встановлено, що вказаний журнал було складено секретарем судового засідання помилково, оскільки його складання на стадії вирішення слідчим суддею питання про відкриття провадження не передбачено. Вказане питання вирішується слідчим суддею одноособово та без проведення судового засідання.
Суддя Радчикова О.П. у своїх поясненнях зазначила, що після повернення 23 вересня 2014 року матеріалів кримінального провадження № 761/203 59/14-к з апеляційної інстанції нею було виявлено, що в матеріалах провадження міститься журнал судового засідання від 11 липня 2014 року.
Вказаний журнал було складено секретарем судового засідання Базяк Л.В.помилково, оскільки під час розгляду матеріалів за скаргою директора ТОВ «Візіо 21» ОСОБА_1 він не вівся, оскільки ухвалу про повернення матеріалів особі, яка їх подала, було постановлено нею одноособово і судове засідання не проводилось.
Після цього суддя написала доповідну записку на ім’я керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва Марчук М.В. та ініціювала вирішити питання щодо відповідності дій секретаря судового засідання Базяк Л.В. нормам чинного законодавства та наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За результатами проведеної перевірки до секретаря судового засідання Базяк Л.В. було застосовано дисциплінарне стягнення.
Як убачається з матеріалів перевірки, помилкове складання журналу судового засідання від 11 липня 2014 року у кримінальному провадженні № 761/20359/14-к секретар судового засідання Базяк Л.В. пояснила великим навантаженням 11 липня2014 року, оскільки того дня вона брала участь у24 судових засіданнях.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас частиною четвертою статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Установлені в ході перевірки факти та обставини не дають підстав для висновку про вчинення суддею Радчиковою О.П. порушення, яке може мати наслідком притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки в діях судді Радчикової О.П. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у відкритті дисциплінарної справи стосовно неї слід відмовити.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Радчикової Олени Петрівни за зверненням адвоката Ципіна Д.Л. в інтересах ТОВ «Візіо 21».
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
М.В. Патрюк
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
