Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
Головуючого, члена Комісії – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Щотки С.О.,
розглянувши питання підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Леона Олександра Івановича здійснювати правосуддя у цьому суді,
встановила:
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ‑ Комісія) від 7 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
30 листопада 2016 року Леон О.І. звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
5 грудня 2016 року Леон О.І. допущений до участі у такому конкурсі.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, у тому числі й Леона О.І.
Наступним рішенням Комісії від 10 лютого 2017 року Леон О.І. допущений до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі ‑ Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Леон О.І. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 57,75 бали, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущений до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Леон О.І. набрав 70 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 є таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання “дослідження досьє та проведення співбесіди” у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Згідно з абзацом 3 пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16, під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання, утворюється Громадська рада доброчесності, яка, за наявності відповідних підстав, надає висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Леона О.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 8 травня 2017 року.
Відповідно до висновку, кандидат у декларації родинних зв’язків за 2011 - 2016 роки не зазначив відомостей про доньку, яка до червня 2016 року обіймала посаду секретаря судового засідання у Шевченківському районному суді міста Львова.
У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 - 2015 роки та у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016 роки кандидат зазначив, що володіє ½ квартири у місті Львові, що розташована за 500 км від місця його роботи, яким є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ та не задекларував житло у місті Києві, яким користується. Не задекларував також і гараж загальною площею 34,3 кв.м, що розташований у місті Пустомити Львівської області, власником якого з грудня 2011 року є його дружина.
Окрім цього, кандидат та його дружина користуються житловим будинком загальною площею 278,2 кв.м у місті Пустомити Львівської області, який він також не декларує.
На підтвердження своїх доводів, Громадська рада доброчесності надала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що дружина кандидата Леон М.В. дійсно є власником гаража, розташованого у місті Пустомити Львівської області.
Дана обставина підтверджуються ще й інформацією, наданою Національним антикорупційним бюро України.
Стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності доводів кандидатом надано лише усні пояснення, в яких він не заперечує, що його донька до червня 2016 року працювала на посаді секретаря судового засідання у Шевченківському районному суді міста Львова, однак, оскільки на день заповнення декларації родинних зв’язків вона вже не обіймала цієї посади та, до того ж, вони спільно не проживали, то, на його думку, він і не повинен був її зазначати.
Частиною ж другою статті 61 Закону передбачено, що у декларації родинних зв’язків судді зазначаються прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв'язки, місця їх роботи, займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п'яти років були, зокрема працівниками апарату суду.
Оскільки ж донька, за матеріалами досьє кандидата, належить до осіб, з якими у нього є родинні зв’язки, а її посада входила до переліку посад, які мають бути зазначені у декларації родинних зв’язків, то кандидатом у цій декларації повідомлено неповні відомості.
Що ж стосується нерухомості у місті Києві, то кандидат зазначив, що такої у власності не має, а з часу призначення суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 2013 році житло орендував. З 2015 року користується квартирою на безоплатній основі, яку й відобразив у електронній декларації лише як адресу місця фактичного проживання.
Кандидат не заперечив факт користування житловим будинком у Львівській області, зазначивши, що з 2004 року цей будинок подарований його доньці, яка у 2013 році оформила право власності на нього. Однак підтверджуючих документів Комісії не надав.
Щодо гаража загальною площею 34,3 кв.м пояснив лише, що фактично ним користується сестра дружини, яка його й збудувала.
Тож, незазначення кандидатом у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013-2015 роки та особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016 роки нерухомого майна, яким він користується як у місті Києві, так і у Львівській області, свідчить про недостовірність задекларованих ним відомостей.
Так, відповідно до статей 1, 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача ‑ члена Комісії Весельську Т.Ф., уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, Комісія за результатами голосування дійшла висновку, що Леон О.І. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
На підтримання такого рішення висловилося п’ять із тринадцяти членів Комісії.
Керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Комісія, -
вирішила:
Визнати Леона Олександра Івановича таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
С.О. Щотка
