Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Бородовського Станіслава Олександровича здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якого оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду та затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (далі – Умови).
Бородовський Станіслав Олександрович 29 листопада 2016 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Відповідно до Умов Бородовський С.О. проходив кваліфікаційне оцінювання як суддя.
Комісією 05 грудня 2016 року прийнято рішення № 55/вс-16, зокрема, про допуск Бородовського С.О. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Бородовського С.О.
Комісією 10 лютого 2017 року прийнято рішення № 47/вс-17 про допуск Бородовського С.О. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Бородовський С.О. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 81,75 балів, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 його допущено до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Бородовський С.О. набрав 73, 5 бала та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 23/зп-17 визнаний таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Під час проведення кваліфікаційного оцінювання Громадська рада доброчесності 05 травня 2017 року затвердила висновок про невідповідність кандидата Бородовського С. О. критеріям доброчесності та професійної етики.
За змістом висновку в його основу було покладено інформацію, отриману від громадянки ОСОБА_1, яка повідомила факти виявлення неповаги до учасників судового процесу з боку кандидата як головуючого в судовому засіданні та грубе порушення ним загальнолюдських прав при розгляді 03 серпня 2016 року цивільної справи № 344/17666/15-ц за її позовом та інших позивачів до ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити дії.
Так, за повідомленням ОСОБА_1, головуючим не було забезпечено повної фіксації судового процесу технічними (звукозаписуючими) засобами. Звукозапис відсутній, а також відсутні відомості про це в матеріалах справи. Акт про відсутність звукозапису від 22 серпня 2017 року вдалося отримати за письмовим зверненням позивачів після неодноразового ходіння кабінетами. Судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин, почалося із годинним запізненням, а о 13 годині було оголошено перерву, яка тривала 2, 5 години. Після закінчення перерви ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні її клопотання про відкладення розгляду справи, заявленого нею у зв’язку з неможливістю самостійного представлення інтересів у судовому процесі через відсутність представника, який у післяобідній час був задіяний у іншому судовому процесі. При цьому у судовому процесі кандидат як головуючий вів себе зверхньо, не давав можливості висловитися позивачці, перебивав, погрожував притягненням до відповідальності, стверджував, що позивачка зловживає своїми правами та зумисне затягує справу, а також не вміє себе поводити у судовому засіданні. Внаслідок такої поведінки позивачка, яка має ІНФОРМАЦІЯ_1, через сильне душевне хвилювання відчула різке погіршення стану здоров’я, про що повідомила суд і просила викликати швидку допомогу. Головуючий відмовив їй, аргументуючи це відсутністю довідки про її стан здоров’я. Перерву було оголошено лише тоді, коли ОСОБА_1 у судовому засідання почала втрачати свідомість. Відповідно до витягу з журналу реєстрації виїздів до станції швидкої та невідкладної меддопомоги м. Івано- Франківська від 08 серпня 2016 року згідно із записом № 48780 о 15 годині 42 хвилини швидка допомога виїжджала до позивачки за адресою суду. В судовому рішенні дана обставина не була відображена, а перерва в судовому засіданні означена як «перерва для ознайомлення з матеріалами справи». У цей же робочий день, зі слів ОСОБА_1, було оголошено та виготовлено повний текст рішення, об’єм якого становив майже 10 сторінок, а мотивувальна частина рішення містила помилки та не відображала дійсного складу учасників процесу, зокрема щодо кількості відповідачів у позові, він був лише один.
Громадська рада доброчесності вважала зазначене порушенням кандидатом статей 8, 9 Кодексу суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, та недотриманням ним норм, визначених пунктом другим частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема щодо забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.
Кандидат надав пояснення та категорично заперечив повідомлення про порушення загальнолюдських прав будь-яких учасників процесу та, зокрема, скаржниці, яка подала скаргу до Громадської ради доброчесності, а також зазначив про таке.
У відкритому судовому засіданні 03 серпня 2016 року ним розглядалась справа за позовом ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити певні дії. Вказаний спір був предметом уваги різних засобів масової інформації та громадських активістів. Усі вони були присутні в судовому засіданні та здійснювали його фіксацію власними засобами. При цьому жоден з них жодного разу не повідомляв і не висловлювався щодо неповаги з боку головуючого судді до будь-кого зі сторін спору чи до присутніх у залі судового засідання. У першій половині дня 03 серпня 2016 року скаржниця була присутня у залі судового засідання разом зі своїм представником, про що вказано в ухвалі суду від 03 серпня 2016 року за клопотанням скаржниці та її представника про призначення експертизи. Після виходу суду із нарадчої кімнати головуючим у судовому засіданні було з’ясовано, що представник скаржниці залишив зал судових засідань, а у скаржниці не було доказів поважності причин його відсутності. З метою з’ясування причин відсутності свого представника ОСОБА_1 спілкувалася з однім із них у телефонному режимі, не залишаючи при цьому зали судового засідання. У процесі спілкування отримала від нього вказівку повідомити суду про своє погане самопочуття, що вона і зробила.
Про необхідність будь-якої швидкої, екстреної чи негайної медичної допомоги для рятування свого життя у судовому засіданні скаржниця не просила, а форма і зміст її повідомлення свідчили про очевидну неправдивість такої інформації.
Також у поясненнях йдеться про те, що після затягування трьох судових засідань з вини позивачки представник відповідача категорично наполягав на розгляді справи судом, оскільки скаржниця сама ініціювала подання позову, а тому мала більше можливостей, ніж відповідач для підготовки правової позиції та збирання доказів, а нехтування процесуальними обов’язками не є правовою підставою для відкладення судових засідань, та просив надати оцінку поведінці скаржниці та її представників. Почувши позицію представника відповідача, скаржниця самостійно визнала, що ввела суд в оману про стан свого самопочуття, та просила про десятихвилинну перерву для її ознайомлення з матеріалами справи у зв’язку з наданням представником відповідача доказів. Будь-якими іншими підставами скаржниця вказане клопотання не обґрунтовувала. Тут же в залі судових засідань їй було надано можливість ознайомитись із матеріалами справи.
Відповідно до журналу судового засідання від 03 серпня 2016 року в дії № 80 зафіксовано початок перерви в судовому засіданні о 15 год. 23 хв. 30 сек. і в дії № 81 – відновлення судового засідання о 15 год. 33 хв. 43 сек. Час перерви становив 10 хвилин.
Скаржниця не залишилася в залі судових засідань, не знайомилася із матеріалами справи, використала відведений для ознайомлення час на власний розсуд та відмовилася повернутися до зали судових засідань.
Відповідно до інформації працівників судової охорони 03 серпня 2016 року скаржниця самостійно залишила приміщення суду, її ніхто не супроводжував, швидка медична допомога в приміщення суду не прибувала, медична допомога скаржниці в приміщенні суду не надавалась.
Відповідно до довідки станції швидкої медичної допомоги м. Івано- Франківська 03 серпня 2016 року вимірювання тиску скаржниці ОСОБА_1 здійснювалося в автомобілі швидкої медичної допомоги на проїжджій частині по АДРЕСА_1, а не в приміщенні чи на території Івано-Франківського міського суду, як про це вказала ОСОБА_1.
З часу, як скаржниця вийшла із зали судових засідань, до часу вимірювання їй тиску медичними працівниками сплинуло не менше 45 хвилин.
Твердження скаржниці про те, що на складання тексту судового рішення обсягом 10 аркушів у її справі було витрачено лише 15 хвилин, також не відповідає дійсності, оскільки повний текст судового рішення в цій справі було виготовлено не 03 серпня 2016 року, а в 5-ти денний строк, як це передбачено процесуальним законом.
У реєстрі судових рішень розміщено судове рішення із вступною та резолютивною частиною в цій справі, а в журналі судового засідання вказано, що оголошено рішення, що складалось зі вступної та резолютивної частин, а час його читання склав 3 хвилини. При цьому, незважаючи на виготовлення рішення із вступною і резолютивною частинами, дата ухвалення судового рішення незмінна завжди, а в зазначеній справі – це саме 03 серпня 2016 року.
Згідно з поясненнями кандидата не відповідає дійсності і твердження скаржниці про те, що звукозапис судового засідання не здійснювався або був відсутній взагалі. Запис судового засідання, що відбулося 03 серпня 2016 року, здійснювався судом та наявний у матеріалах справи, однак через розлади в роботі звукозаписувального пристрою відповідний комп’ютерний файл не відтворює звук. Аналогічний брак звуку не лише при розгляді зазначеної справи, а й на комп’ютерних файлах запису всіх інших справ, розглянутих того дня, про що було повідомлено ОСОБА_2.
На звинувачення Громадської ради доброчесності у порушенні положення пункту другого частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, щодо забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, кандидат зауважив, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» був опублікований в офіційному виданні «Голос України 29 вересня 2016 року та набув чинності з 30 вересня 2016 року. Таким чином, на день проведення судового засідання, 03 серпня 2016 року, він не міг порушити закон, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.
Крім того, кандидат зауважив, що він є єдиним учасником конкурсу, який отримав негативний висновок за процесуальні рішення під час виконання обов’язків судді, що вказує на застосування до нього особливого підходу оцінки його доброчесності.
За результатами вивчення матеріалів досьє кандидата Бородовського С.О., наданих ним пояснень та доказів, що підтверджують вказані обставини, Комісія дійшла такого висновку.
Стосовно незабезпечення повної фіксації процесу технічними (звукозаписувальними) засобами Комісія зауважує про те, що кандидатом надано для ознайомлення комп’ютерний файл із звукозаписом судового засідання, яке відбулося 03 серпня 2016 року, у цивільній справі № 344/17666/15-ц за позовом ОСОБА_1 та інших позивачів до ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити дії.
Відповідний комп’ютерний файл відкривається програмами відтворення звукових файлів, однак з невідомих технічних причини не відтворює звук.
Актом від 22 серпня 2008 року, складеним працівниками апарату Івано- Франківського міського суду, засвідчено, що 03 серпня 2016 року відбувся збій у фіксуванні судового засідання за допомогою записувального технічного засобу «Камертон», наслідком якого стало незбереження звуку під час фіксування судового засідання у справі за позовом ОСОБА 1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання незаконними дії та знесення будинку.
Ураховуючи викладене, наявність технічної проблеми у відтворенні звукозапису судового засідання від 03 серпня 2016 року при належному забезпеченні його здійснення під час судового засідання не свідчить про те, що кандидатом як головуючим у справі не було забезпечено фіксацію судового процесу звукозаписувальними пристроями. Кандидат не належить до переліку осіб, які відповідальні за технічне забезпечення Івано-Франківського міського суду, оскільки даний обов’язок покладено на територіальне управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області.
Стосовно порушення загальнолюдських та процесуальних прав скаржниці, незадоволення розглядом спору у її відсутність та неврахування кандидатом, як головуючим у справі, її стану здоров’я Комісія зауважує, що згідно з письмовими поясненнями третьої особи ОСОБА_7 та його представника у вказаній цивільній справі ОСОБА_8, секретаря судового засідання Прокопів С.Р. та на підставі журналу судового засідання від 03 серпня 2016 року суд не позбавляв ні скаржницю, ні її представників можливості використовувати свої процесуальні права повною мірою, натомість судом навіть не обмежувалося використання нею мобільного телефону під час судового засідання для зв’язку зі своїм представником. У самій скарзі, на якій ґрунтується висновок Громадської ради доброчесності, не зазначено, які безпосередньо дії головуючого, слова чи жести порушили загальнолюдські права ОСОБА_1.
Оцінка діям ОСОБА_1 була надана у рішенні Івано-Франківського міського суду від 03 серпня 2016 року та розцінена як намагання затягування судового розгляду з боку позивача. Своєю чергою вказане рішення було предметом апеляційного розгляду за скаргою власне ОСОБА_1 Проте, під час розгляду справи апеляційним судом Івано-Франківської області не встановлено жодних порушень норм процесуального права чи порушень норм матеріального права, упередженого ставлення, надання переваг одним учасникам порівняно з іншими, однак підтверджено, що позов скаржниці заснований на зловживанні правом на звернення до суду, оскільки позбавлений будь-яких, зазначених в ньому правових підстав і спрямований на перешкоджання відповідачу та третім особам у реалізації їх прав. Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 03 серпня 2016 року – залишено без змін.
Крім того, довідкою Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги від 10 травня 2016 року № 101/01-22/03 підтверджено виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги № 48780 за адресою Івано- Франківського міського суду 03 серпня 2016 року о 15 год. 41 хв., тобто в той час, коли вона була відсутня в судовому засіданні, що спростовує твердження скаржниці про втрату нею свідомості безпосередньо в судовому засіданні. Дана обставина спростовується також і поясненнями секретаря судового засідання Прокопової С.Р., яка засвідчила, що 03 серпня 2016 року будь-яка інформація про погане самопочуття від позивача ОСОБА_1 або від будь-кого іншого не надходила. Під час розгляду справи у судовому засіданні ОСОБА_1 свідомості не втрачала, явних ознак погіршення здоров’я не виявляла, з проханням про виклик швидкої допомоги не зверталася. Медична допомога ОСОБА_2 у приміщенні суду не надавалася.
Комісія також звертає увагу на те, що будь-яких скарг із вказаних обставин до визначених законом дисциплінарних органів ні скаржницею, ні її представниками подано не було, як і не було рішень, винесених за результатами розгляду таких скарг, якими б наведені скаржницею обставини підтверджувалися як доведений факт.
Також не знаходять свого підтвердження і обставини, зазначені ОСОБА_1 щодо порушення строків виготовлення судового рішення.
Окремо Комісія зауважує про неможливість порушення кандидатом положення пункту другого частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про що йдеться у висновку Громадської ради доброчесності, зважаючи на те, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня наступного за днем опублікування цього Закону. Офіційне оприлюднення і опублікування вказаного Закону в газеті «Голос України» відбулося 29 вересня 2016 року, а тому станом на момент проведення судового засідання, 03 серпня 2016 року, вказаний Закон не набрав чинності, а отже не може вважатися порушеним.
Зважаючи на викладене, висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність Бородовського С.О. критеріям професійної етики та доброчесності Комісія вважає необґрунтованим, оскільки інформація, що надана скаржницею та покладена в його основу повністю спростовується поясненнями кандидата та наданими доказами.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, 15 членів Комісії дійшли висновку, що Бородовський С.О. підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Бородовського Станіслава Олександровича таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Бородовського С.О.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
