Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якого оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Кравченко С.І. звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 13 грудня 2016 року прийнято рішення № 106/вс-16, зокрема, про допуск Кравченка С.І. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Кравченка С.І.
Комісією 09 лютого 2017 року прийнято рішення № 27/вс-17, зокрема, про допуск Кравченка С.І. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі ‑ Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Кравченко С.І. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 72,75 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущений до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Кравченко С.І. набрав 108 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 є таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
На етапі складення іспиту кандидат загалом набрав 180,75 бала.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі ‑ Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кравченка С.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 14 квітня 2017 року.
Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності:
- кандидат брав участь у перегляді в апеляційному порядку справи № 11-а-1646/08 у складі колегії Апеляційного суду м. Києва, рішення у якій були предметом розгляду ЄСПЛ («Справа А.В. проти України»). ЄСПЛ вказав, що коли заявник вперше надав визнавальні покази, він не мав доступу до захисника, а «апеляційний суд пізніше, залишаючи вирок суду першої інстанції без змін, прямо послався на визнавальні показання заявника»;
- у деклараціях за 2012, 2013 та 2014 роки кандидат не зазначав про наявність у нього права власності на земельну ділянку у м. Козелець. Водночас ця земельна ділянка вказана у деклараціях за 2002, 2003, 2005, 2007, 2008, 2010, 2011 роки (право власності на неї набуто 28 серпня 2002 року). У деклараціях за 2012- 2015 роки декларувався лише будинок, що розташований на цій ділянці, а у деклараціях за 2004, 2006 та 2009 роки ні ділянка, ні будинок не вказані.
Стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності доводів кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кравченко С.І. надав усні та письмові пояснення, а також докази, які було оцінено Комісією під час співбесіди. Кандидат зазначив наступне:
- про перегляд вищевказаної справи ЄСПЛ він вперше дізнався 12 квітня 2017 року зі ЗМІ, і наголосив, що минуло 9 років, і він не може пам’ятати всіх обставин справи. Кандидат також відзначив, що закодована назва «А.В. проти України» не дозволяє йому остаточно ідентифікувати її з прізвищем засудженого ОСОБА_1 без додаткової інформації. На початку 2015 року стосовно кандидата проводилася перевірка на підставі Закону України «Про очищення влади», під час якої аналізувалася інформація щодо рішень суддів, які розглядалися ЄСПЛ. Таких рішень встановлено не було. Рішення ЄСПЛ у справі «А.В. проти України» датується 29 січня 2015 року, а остаточне рішення датується 29 квітня 2015 року;
- рішення ЄСПЛ було прийнято та набуло статусу остаточного й оприлюднено в Україні вже після того, як перевірка була завершена. Кандидат наголошує, що оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язковості доведення до відома суддів рішень ЄСПЛ, прийнятих у справах, котрі перебували на їх розгляді, то висновок ГРД про внесення завідомо недостовірної інформації до декларації доброчесності є безпідставним;
- викладені в рішенні ЄСПЛ висновки щодо обмеження права особи на захист вказують на наявність проблем при застосуванні КПК та КУпАП, які вирішені шляхом прийняття нового КПК у 2012 році. Також кандидат висловлює упевненість, що висновки ЄСПЛ не дають жодних підстав вважати, що судді, які розглядали кримінальне провадження, вчиняли дії, спрямовані на порушення прав обвинуваченого;
- відповідно до Наказу Міністерства фінансів від 6 березня 1997 року № 58 розділи І, II, III декларації № 001-ДС заповнювали державні службовці всіх категорій, а розділи IV (відомості про нерухоме майно), V, VI ‑ лише державні службовці першої та другої категорій, яким кандидат не був. У подальшому після прийняття у 2011 році Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в декларації за 2011 рік будинок та земельна ділянка були задекларовані;
- відповідно до роз’яснень ДПС при заповненні розділу декларації про нерухоме майно, якщо у декларанта є житловий будинок і земельна ділянка на ньому, потрібно вказувати лише будинок, що й було зроблено в деклараціях за 2013-2015 роки. З прийняттям в 2016 році змін до Закону України «Про запобігання корупції» декларант окремо задекларував земельну ділянку і житловий будинок, розташовані за однією адресою.
Комісія не бере до уваги доводи, викладені у висновку Громадської ради доброчесності, оскільки кандидат надав документи та інші докази на підтвердження своїх пояснень.
Вказане свідчить про неприйнятність висновку Громадської ради доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, 13 членів Комісії дійшли висновку, що Кравченко С.І. підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Кравченка Станіслава Івановича таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
