Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого - Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Шицького Івана Богдановича здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якого оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Шицький І.Б. 30 листопада 2016 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 05 грудня 2016 року прийнято рішення № З/вс-16 про допуск Шицького І.Б. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Шицького І.Б.
Комісією 09 лютого 2017 року прийнято рішення № 26/вс-17 про допуск Шицького І.Б. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Шицький І.Б. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 69,75 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущений до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Шицький І.Б. набрав 100 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 визнаний таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, (далі - Положення) під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності 26 травня 2017 року надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Шицького І.Б. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 25 травня 2017 року, (далі - Висновок) на підставі інформації щодо невідповідності витрат і майна кандидата та членів його сім’ї задекларованим доходам та участі кандидата у колегіальному ухваленні рішень, що мали наслідком визнання Європейським судом з прав людини порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Кандидат Шицький І.Б. надав письмові та усні пояснення щодо доводів, якими Громадська рада доброчесності обґрунтувала підстави затвердження висновку.
Пояснюючи джерела походження майна, на яке посилається Громадська рада доброчесності у висновку, кандидат зазначив, що за останні десять років сукупний задекларований дохід його разом з дружиною становить більше 5 мільйонів гривень, що перевищує витрати родини, пов’язані з набуттям у власність майна. Річні доходи його родини перевищували 500 000 грн.
Водночас кандидат пояснив, що квартиру площею 182, 10 кв. м в місті Києві дружині подарував її рідний батько. Вартість квартири у розмірі 249 000 грн відображена у договорі дарування була визначена на підставі звіту про незалежну оцінку, здійснену в межах цього договору. Батько дружини набув у власність зазначену нерухомість через інвестування житлового будівництва.
Житловий будинок площею 459,9 кв. м розташований на земельній ділянці, одержаній дружиною кандидата в межах реалізації визначеного чинним законодавством права на безоплатне одержання у власність землі. Будівництво цього будинку було розпочато у 2004- 2005 році і тривало до 2016 року. При цьому у період з 2008 по 2015 роки будівельні роботи не велися. У 2015 році син кандидата, за його та дружини згодою, продовжив будівництво для потреб своєї сім’ї. Основні будівельно-опоряджувальні роботи було завершено в 2016 році. Тепер для введення в експлуатацію будинку залишилось сплатити кошти на розвиток інфраструктури. Як об’єкт незавершеного будівництва зазначений будинок до 2015 року не декларувався кандидатом та його дружиною через відсутність такої вимоги у чинному законодавстві.
Стосовно набутого у власність транспортного засобу Volkswagen Golf, 2016 року випуску, вартістю 706 700 грн, Шицький І.Б. пояснив, що він придбаний у 2016 році на кошти, отримані після відчуження автомобіля Toyota Auris та заощаджені кошти його сім’ї, які у встановленому порядку були ним задекларовані у 2015 році.
Пояснюючи обставини, пов’язані з ухваленням Європейським судом з прав людини рішень у справах «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року та «Верітас проти України» від 13 листопада 2008 року, якими були скасовані рішення Верховного Суду України, прийняті колегією суддів за участю кандидата, останній зазначив, що порушені у цих рішеннях питання стосувались різного тлумачення судами вимог статті 111-18 Господарського процесуального кодексу України у чинній на час їх ухвалення редакції. Верховний Суд України застосував системне тлумачення цієї норми з урахуванням вищої юридичної сили конституційних норм щодо захисту матеріального права особи як обов’язку держави. Європейський суд з прав людини дійшов висновку про необхідність застосування цієї норми як конкретного процесуального способу захисту прав і за умови відступу від такого способу вказав на необхідність мотивування цього.
Верховний Суд України не змінив запровадженої практики, яка була тривалою та усталеною, і після рішення Європейського суду з прав людини. Водночас Верховний Суд України у рішеннях мотивував неможливість діяти інакше з огляду на необхідність практичної реалізації конституційного принципу верховенства права. Подальші зміни Господарського процесуального законодавства у 2010 році фактично підтвердили актуальність правової позиції Верховного Суду України щодо необхідності запровадження процесуальних механізмів реалізації конституційних установочних норм.
Таким чином, кандидат наполягає, що наведені у Висновку рішення Європейського Суду з прав людини не засвідчують порушення ним Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при здійсненні судочинства. Окрім того, кандидат зазначив, що пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», що також засвідчує відсутність таких порушень.
Заслухавши доповідача, представника Громадської ради доброчесності, кандидата Шицького І.Б. та дослідивши його досьє, Комісія не встановила обставин, які б підтвердили доводи Висновку щодо невідповідності кандидата вимогам професійної етики та доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про підтвердження Шицьким І.Б. здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. За підтримку такого рішення проголосувало 11 членів Комісії, проти - 2.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Шицького Івана Богдановича таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Шицького Івана Богдановича.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
