Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Багрової Анжеліки Геннадіївни здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якої оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Багрова Анжеліка Геннадіївна 05 грудня 2016 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 13 грудня 2016 року прийнято рішення № 93/вс-16, зокрема, про допуск Багрової А.Г. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Багрової А.Г.
У межах проведення конкурсу Багрова А.Г. за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання ‑ складення іспиту, була допущена до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання ‑ дослідження досьє та проведення співбесіди.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі ‑ Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, (далі ‑ Положення) під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Багрової А.Г. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 квітня 2017 року.
Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки Багрова А.Г. повідомила про належність їй на праві спільної власності з 15 липня 1996 року квартири загальною площею 47,5 кв. м у місті Нікополь Дніпропетровської області. Однак, ця квартира не вказувалася нею у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011‑2014 роки, чим не дотримано Багровою А.Г. встановлених законом обов’язків щодо правдивого декларування свого майна і членів своєї сім’ї.
Комісією у складі колегії за результатами співбесіди 11 травня 2017 року прийнято рішення про оголошення перерви та винесення на розгляд Комісії у пленарному засіданні питання про підтвердження здатності Багрової А.Г. здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Під час засідання Комісії у пленарному складі уповноважений представник Громадської ради доброчесності зазначила, що Громадська рада доброчесності, оцінивши пояснення кандидата, які були надані та озвучені під час співбесіди, дійшла висновку, що недекларування частки квартири не має ознак свідомого приховування від декларування. З огляду на це просила Комісію врахувати усі обставини під час прийняття рішення.
Кандидат у своїх поясненнях зазначила, що вказану квартиру її мама Богданова К.Г. отримала за ордером у 1991 році. У 1996 році мати приватизувала цю квартиру та отримала свідоцтво про право власності. На момент приватизації Багрова А.Г. мала молодий вік (ІНФОРМАЦІЯ_1) та не брала безпосередньої участі у приватизації. Змістом правовстановлюючих документів ніколи не цікавилась. У 2005 році вона одружилась та разом з чоловіком і ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає окремо.
Про наявність частки у праві спільної власності на квартиру дізналася близько двох років тому у зв’язку зверненням мами для погодження документів щодо зміни тарифів у квартирах з індивідуальним опаленням та з цього моменту почала зазначати відомості про цю квартиру в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Умислу приховати ці відомості вона не мала.
Відповідно до положень пункту 67 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, однак виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей. Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб’єктом декларування з прямим умислом. При цьому, для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації.
Оцінивши пояснення кандидата, Комісія не вбачає в діях Багрової А.Г. ознак невідповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, п'ятнадцять членів Комісії дійшли висновку, що Багрова А.Г. підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Багрову Анжеліку Геннадіївну такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Багрової Анжеліки Геннадіївни.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
