Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наставного Вячеслава Володимировича здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якого оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Наставний В.В. 09 грудня 2016 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 20 грудня 2016 року прийнято рішення № 161/вс-16, зокрема, про допуск Наставного В.В. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Наставного В.В.
Комісією 08 лютого 2017 року прийнято рішення № 17/вс-17, зокрема, про допуск Наставного В.В. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Наставний В.В. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 71,25 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущений до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Наставний В.В. набрав 108 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 є таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Наставного В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 05 травня 2017 року, в якому вказано, що:
- кандидат у складі колегії суддів суду касаційної інстанції брав участь у розгляді кримінальних справ стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2;
- на сайті проекту «Відкритий суд» у категорії «Чорний список» є відеозаписи частин судових засідань від 05 листопада 2015 року і від 27 березня 2016 року, де головуючим був кандидат, який заборонив (у другому випадку намагався заборонити) проводити відеозапис судового засідання присутній у залі судових засідань особі, мотивуючи це відсутністю дозволу суду.
Окрім того, до Комісії надано інформацію, яка надійшла на інформаційний веб-портал Громадської ради доброчесності у виді повідомлення стосовно поведінки кандидата під час розгляду судової справи.
Стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності доводів Наставний В.В. надав усні та письмові пояснення і зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними у висновку Громадської ради доброчесності.
Зокрема, кандидатом у поясненнях зазначено, що посилання у висновку Громадської ради доброчесності на рішення Європейського суду з прав людини від 03 липня 2012 року у справі «Луценко проти України», як на підтвердження незаконності прийнятого рішення, є безпідставним, оскільки питання щодо справедливого судового розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_1, а саме – щодо постановления вироку Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2012 року, які ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2013 року залишено в силі, не були предметом розгляду ЄСПЛ і порушень права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції, при їх розгляді встановлено не було.
Як відзначив кандидат, закону про реабілітацію ОСОБА_1, на який також посилається Громадська рада доброчесності у висновку, взагалі не існує. Рішення щодо вироку Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року, яким було засуджено ОСОБА_1, прийнято цим же судом 20 березня 2014 року з посиланням на Закон України «Про реабілітацію осіб на виконання рішень Європейського суду з прав людини» від 28 лютого 2014 року № 839. Суд послався на рішення ЄСПЛ від 03 липня 2012 року, яким було визнано порушення пунктів 1 – 4 статті 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» при затриманні заявника на досудовому розслідуванні та подальшому триманні його під вартою, а також порушенні статті 18 у поєднанні зі статтею 5 Конвенції.
Порушення, встановлені рішенням ЄСПЛ у справі «Луценко проти України» від 03 липня 2012 року, не були безумовними підставами для скасування судових рішень першої і апеляційної інстанцій при розгляді справи у касаційній інстанції. Кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 у касаційній інстанції було розглянуто в межах та порядку, визначених кримінально-процесуальним законом.
У декларації доброчесності кандидатом зазначено, що одноособово або у складі колегії суддів не приймав рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Таке твердження кандидат вважає обґрунтованим і посилається на те, що стосовно нього було проведено перевірку, відповідно до Закону України «Про очищення влади», за результатами якої надано довідку з висновком на його користь. Перевіркою встановлено, що заборони, передбачені частинами третьою, четвертою статті 1 цього закону, до Наставного В.В. не застосовуються. Тому у пункті 19 декларації доброчестності підтверджено, що не застосовуються заборони, визначені таким законом.
Кандидат зауважив, що згідно з частиною сьомою статті 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього закону, застосовується, зокрема, до суддів, стосовно яких встановлено рішення суду, яке набрало законної сили, що вони вчинили дії, визначені пунктами 1 – 5 вказаної частини сьомої статті 3 цього закону.
Комісією враховано, що пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» встановлено, що суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень, зокрема суду касаційної інстанції, про перегляд обвинувальних вироків, наслідком якого не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в’язнями за дії, пов’язані з їх політичною та громадською діяльністю.
Така перевірка відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» здійснювалась утвореною при Вищій раді юстиції Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за заявами юридичних або фізичних осіб.
Інформація про проведення такої перевірки стосовно Наставного В.В. у Комісії відсутня.
Окрім того, кандидатом надано до Комісії копію заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», в якій Наставним В.В. вказано свою участь у складі колегії суддів під час розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_2.
З огляду на викладене, Комісія приходить до висновку, що у кандидата були відсутні підстави для підтвердження у декларації доброчесності своєї участі у прийнятті рішення, передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а також щодо застосування до нього заборон, визначених Законом України «Про очищення влади».
Стосовно заборони проведення відеозапису судових засідань кандидатом надано пояснення, зокрема про те, що:
- у судовому засіданні 05 листопада 2015 року відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України головуючий з’ясував питання щодо прихованої відеозйомки, після чого роз’яснив порядок проведення відеозйомки у судовому засіданні, а член колегії уточнив ці питання. У подальшому відеозйомку припинили. Клопотання про проведення відеозйомки від учасників процесу не заявлялося;
- у судовому засіданні 17 березня 2016 року особі, яка ще до відкриття судового засідання проводила відеозйомку відеокамерою з використанням штативу, головуючим відповідно до вимог КПК України, з метою дотримання прав усіх учасників кримінального провадження та принципу верховенства права було роз’яснено вимоги статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 28 березня 2015 року, статті 27 КПК України. Роз’яснення було проведено ввічливо, з повагою до особи, яка проводила зйомку, та учасників судового провадження. Після того одним із засуджених було заявлено клопотання про проведення відеозйомки. З’ясувавши думки всіх учасників кримінального провадження, колегією суддів було ухвалено рішення про надання дозволу на проведення відеозйомки під час судового розгляду кримінальної справи.
Також кандидатом надано компакт-диск із копією аудіозапису судового засідання, який вивчено та долучено до досьє кандидата.
Статтею 321 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує дотримання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення у судовому засіданні належного порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
Фотозйомки, відеозапис, а також трансляція судового засідання повинні проводитися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
Частиною шостою статті 27 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
З наведеного вбачається, що суддя діяв у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Стосовно повідомлення від особи, яке надійшло на інформаційний веб-портал Громадської ради доброчесності щодо поведінки кандидата під час розгляду судової справи, Наставний В.В. зазначив, що йому невідомо зміст даного повідомлення, а тому не має можливості надати будь-які пояснення з цього приводу.
Комісією враховано пояснення кандидата та дані, що містяться у копіях наданих документів, які є переконливими та такими, що спростовують доводи Громадської ради доброчесності.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
За підтримання рішення щодо здатності здійснення правосуддя кандидатом на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наставним В.В. проголосувало 11 членів Комісії.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, 11 членів Комісії дійшли висновку, що Наставний В.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Наставного Вячеслава Володимировича таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наставного Вячеслава Володимировича.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
