Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Жайворонок Тетяни Євгенівни здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якої оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду та затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (далі – Умови).
Жайворонок Тетяна Євгенівна 08 грудня 2016 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Відповідно до Умов Жайворонок Т.Є. проходила кваліфікаційне оцінювання як суддя.
Комісією 20 грудня 2016 року прийнято рішення № 219/вс-16, зокрема, про допуск Жайворонок Т.Є. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Жайворонок Т.Є.
Комісією 07 лютого 2017 року прийнято рішення № 11/вс-17 про допуск Жайворонок Т.Є. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Жайворонок Т.Є. 16 лютого 2017 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 70,5 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 її допущено до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання кандидат набрала 67,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 23/зп-17 є такою, що допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Жайворонок Т.Є. критеріям професійної етики та доброчесності, затверджений 27 квітня 2017 року.
У цьому висновку вказано на невідповідність даних декларацій про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру поясненням кандидата, а також на неетичну поведінку кандидата під час спілкування з журналістом.
Громадська рада доброчесності послалася на свій стандартний запитальник, у відповіді на який кандидат пояснила, що одним із джерел походження коштів на придбання у 2011 році її чоловіком житлового будинку у селі Малютянці Києво- Святошинського району Київської області є дохід, отриманий ним від продажу квартири та спадкового майна у м. Луцьку (дачний будинок, гараж, автомобіль). Водночас у поданих кандидатом деклараціях за 2000 – 2010 роки жодних сум доходу від відчуження будь-якого майна не зазначалось.
Зазначається також, що у коментарі програмі «Наші гроші. Досудилися» кандидат пояснила джерела походження коштів на придбання у 2016 році автомобіля Volkswagen Tiguan, якими є дохід від передання нерухомого майна в оренду за 2015 рік та І квартал 2016 року, а також дохід від продажу іншого автомобіля (у відповідь на стандартний запитальник Громадської ради доброчесності кандидат також додала, що іншим джерелом походження цих коштів були заощадження від заробітної плати). Водночас доходи від передання нерухомого майна в оренду та продажу автомобіля отримано кандидатом від пов’язаних з нею осіб та становить, за повідомленням кандидата, близько 80% задекларованої вартості нового автомобіля.
Стосовно неетичної поведінки Громадська рада доброчесності зазначила, що під час спілкування з журналістом стосовно придбання автомобіля Volkswagen Tiguan кандидат поводилася нестримано, у спілкуванні застосовувала нечемне звернення до репортера.
У своїх поясненнях кандидат зазначила, що у березні 2010 року вона з чоловіком придбали недобудований будинок (60% готовності) в селі Малютянці Києво-Святошинського району Київської області з розстрочкою платежу на 3 роки (передбачено в договорі купівлі-продажу). Цей будинок придбано за кошти від продажу в 2004 році спадкового майна в місті Луцьку (квартира, гараж, дачний будинок) від батьків. У досьє кандидата на посаду судді наявні документи, які підтверджують продаж квартири та гаражу. Щодо дачного будинку, то у 2004 році відповідно до Примірного статуту садівничого товариства продаж такого майна оформлявся шляхом виходу продавця з членів товариства та прийняття у товариство покупця.
Також кандидат повідомила, що її декларація про доходи за 2004 рік в архіві Апеляційного суду міста Києва не збереглася, про що надано відповідну довідку.
Крім того, кандидат пояснила, що до 2003 року її чоловік займав посаду директора Київської філії банку зі 100% іноземним капіталом, де отримував заробітну плату в еквіваленті до долару США. Усі кошти заощаджувалися в іноземній валюті та у 2010 році були використані для придбання недобудованого будинку.
Щодо джерел походження коштів на придбання у 2016 році автомобіля Volkswagen Tiguan кандидат пояснила, що цей автомобіль було придбано за кошти від продажу старого автомобіля, надання квартири в оренду та сімейних заощаджень.
Стосовно пов’язаних осіб кандидат пояснила, що її автомобіль ПЕЖО-307 було продано її зятю, який запропонував свої послуги, сплатив вартість цього автомобіля, підремонтував його та в подальшому продав.
Щодо надання квартири в оренду кандидат пояснила, що договір оренди було укладено з фізичною особою, яка працювала в підприємстві зі 100% іноземними інвестиціями. Це підприємство перераховувало орендну плату на картковий рахунок кандидата після відрахування її із заробітної плати фізичної особи. При цьому, станом на час укладення договору оренди вказана фізична особа не була зятем кандидата. Грошові кошти, отримані від передання нерухомого майна в оренду, були відображені у деклараціях та з них сплачені до бюджету податки.
Стосовно поведінки під час спілкування з журналістом кандидат пояснила, що у той час, коли вона йшла із судового засідання господарської палати Верховного Суду України в спільне судове засідання з цивільною палатою в фойє приміщення суду, де чекали на судове засідання близько 30 осіб (сторони та спостерігачі у справі, яка розглядалася), до кандидата підійшла репортер та запитала так, щоб чули всі присутні: «Де взяли кошти на новий автомобіль?». Після закінчення розгляду справи (судове засідання було тривалим та напруженим) кандидат пояснила репортеру походження коштів на придбаний автомобіль. Водночас репортера не цікавило рішення суду у справі, яка розглядалася, хоча акредитація була отримана саме на участь у судових засіданнях. Кандидат вважає, що дії репортера були спрямовані на дискредитацію судді.
З урахуванням наданих кандидатом пояснень та доданих до них документів, а також матеріалів, які містяться в досьє кандидата на посаду судді, Комісія у складі колегії прийняла рішення щодо винесення питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Жайворонок Тетяни Євгенівни здійснювати правосуддя у відповідному суді на розгляд Комісії у пленарному складі.
Комісія у пленарному складі вважає, що висновок Громадської ради доброчесності щодо невідповідності даних декларацій про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру поясненням кандидата ґрунтується на припущеннях та не підтверджується належними доказами.
Кандидатом надано обґрунтовані пояснення щодо походження коштів на придбання у 2011 році житлового будинку у селі Малютянці Києво-Святошинського району Київської області та у 2016 році – автомобіля Volkswagen Tiguan, які відповідають поданим до Комісії документам та матеріалам, що містяться в досьє кандидата на посаду судді.
Стосовно висновку Громадської ради доброчесності про неетичну поведінку кандидата під час спілкування з журналістом Комісія звертає увагу, що у програмі «Наші гроші. Досудилися» викладено сюжет «Верховні судді з майном на мільйон жаліються на зарплати», в якому містяться епізоди спілкування кандидата з журналістом у приміщенні Верховного Суду України, зокрема, звернення кандидата до репортера «на ти» та надання кандидатом пояснень щодо походження коштів на придбання автомобіля Volkswagen Tiguan.
Причиною такого звернення кандидат пояснила молодим віком журналіста та поведінкою, направленою на перешкоджання розгляду справи, порушення прав учасників судового засідання на справедливий суд, оскільки дії репортера були спрямовані на дискредитацію судді.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Згідно з вимогами статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У рішенні Ради суддів України від 04 лютого 20016 року № 1, яким затверджено коментар до цього Кодексу, зокрема до статті 3, зазначено, що суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати додержуватися всіх інших осіб із свого оточення бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною. При цьому термін «докладати всіх зусиль» вживається в розумінні того, що кожен суддя повинен особисто застосувати усіх можливих заходів для демонстрації особистого етичного виховання та високоморальної, інтелігентної поведінки в будь-якій ситуації як під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій діяльності.
З урахуванням викладеного Комісія вважає, що хоча поведінка кандидата під час спілкування з журналістом у приміщенні Верховного Суду України не в повній мірі відповідала вказаним вимогам, вона мала на меті публічне надання пояснень на запитання журналіста по суті і не є систематичною, а тому її наслідком не може бути оцінка кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, Комісія більшістю голосів (11 – за, 4 – проти) дійшла висновку, що Жайворонок Т.Є. підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Жайворонок Тетяну Євгенівну такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Жайворонок Тетяни Євгенівни.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
