Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Щотки С.О.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши питання щодо недостовірності (у тому числі неповноти) відомостей/тверджень, вказаних суддею апеляційного суду Тернопільської області Галіян Людмилою Євгенівною у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки,
встановила:
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності судді за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.
У встановленому законом порядку суддя апеляційного суду Тернопільської області Галіян Людмила Євгенівна подала декларації доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки.
До Комісії 13 червня 2018 року надійшло повідомлення голови громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Гриценка О. А. про відображення суддею апеляційного суду Тернопільської області Галіян Л.Є. недостовірних відомостей у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016 та 2017 роки, в якому заявник просить здійснити перевірку вказаних декларацій.
Заявник повідомляє, що, подаючи декларації доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки, суддя Галіян Л.Є. засвідчила, що під час заповнення декларацій нею вказано повні та достовірні твердження. Зокрема, суддя підтвердила, що рівень її життя відповідає наявному в неї та членів її сім’ї майну та одержаним ними доходам (п. 1); майно, що належить судді або членам її сім’ї на праві володіння, користування, розпорядження, було набуте із законних джерел (п. 4); суддею вчасно подано декларацію доброчесності та вказано в ній достовірні (у тому числі повні відомості (п. 7); суддею не вчинювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення її до відповідальності (п. 22).
Проте, на думку заявника, зазначене не відповідає дійсності.
Заявником наводиться перелік об’єктів власності, належних судді Галіян Л.Є. та її чоловіку Козаку І.О., які нею було задекларовано в 2015, 2016, 2017 роках та зазначається, що чоловік судді Козак І. О. використовує належний йому житловий будинок у с. Татарів/ м. Яремче Івано-Франківської області як готель, водночас відомості про доходи, отримані від ведення бізнесу чи здачі майна в оренду, в електронних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування судді, поданих за 2015–2017 роки, відсутні.
Заявник стверджує, що надана ним інформація підтверджується розміщеним на туристичних сайтах повідомленням щодо відпочинку у садибі «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованій за адресою: АДРЕСА_1, c. Татарів/м. Яремче, Івано-Франківська область, яка є двоповерховим котеджем на 8 – 11 місць.
Також заявник зазначив, що 19 жовтня 2017 року чоловіком судді на підставі договору купівлі-продажу було набуто у власність автомобіль Hyundai Santa FE 2008 року випуску, вартість якого становила 49 000 грн. Залежно від комплектації автомобіль Hyundai Santa FE 2008 року випуску на вторинному ринку коштує в середньому 13 000 USD, що на 19 жовтня 2017 року становило 343 460 гривень.
На думку заявника, наведене може свідчити про отримання подарунка, тобто грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, про який суддя чи її чоловік мали повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції.
Заявник стверджує, що вказані ним обставини свідчать про порушення суддею Галіян Л.Є. вимог Закону України «Про запобігання корупції», та дає підстави вважати, що суддя зазначила недостовірні відомості у деклараціях доброчесності судді, поданих за 2015, 2016, 2017 роки, у твердженнях, що стосуються відповідності способу життя судді отриманим нею та членами її сім’ї доходам; законних джерел походження майна; зазначених суддею достовірних тверджень у деклараціях доброчесності, які тягнуть за собою притягнення до відповідальності.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі – Регламент) проведено перевірку викладених у повідомленні відомостей та з’ясовано таке.
Суддею апеляційного суду Тернопільської області Галіян Л.Є. у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подавалися у 2015–2017 роках, задекларовано майно, перераховане у повідомленні голови громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Гриценка О.А. і яке задеклароване суддею, було набуто нею до 2014 року.
Відповідно до висновку Тернопільської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 17 лютого 2015 року № 5078/19-18-17-04, про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», стосовно Галіян Л.Є. встановлено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік Галіян Л.Є. вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1–10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації про майно. Також вартість майна, вказаного Галіян Л.Є. у зазначеній декларації, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані Галіян Л.Є. із законних джерел.
Стосовно повідомлення щодо використання як готелю, належного чоловіку судді Козак І.О. житлового будинку, розташованого за адресою: с. Татарів/м. Яремче, Івано- Франківська область, загальна площа 166,40 кв.м, з’ясовано таке.
Дійсно, на інтернет-ресурсі проекту «Просуд», на який посилається заявник, та інших інтернет-сайтах розміщено інформацію, що сім’я судді Галіян Л.Є. використовує вказаний будинок для проживання в ньому туристів та має з цього додаткові доходи.
Суддя Галіян Л.Є. заперечила вказані обставини, надала пояснення і документи на підтвердження.
Зокрема, суддя пояснила, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 травня 2011 року Козаку І.О. належить житловий будинок, розташований за адресою: с.Татарів/м. Яремче,Івано-Франківська область, АДРЕСА_2.
У пропозиції для відпочинку в садибі «ІНФОРМАЦІЯ_1», розміщеній в інтернет-мережі, зазначено контакти: Івано-Франківська область, Яремчанська міська рада с. Татарів АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 21 серпня 2007 року № 29 «Про дозвіл на індивідуальне будівництво» дозвіл на індивідуальне будівництво житлового будинку на власній земельній ділянці розташованій АДРЕСА_1 в с. Татарів, Івано-Франківської області надано громадянам ОСОБА_1, Козаку І.О., ОСОБА_2.
Надалі співвласниками земельної ділянки, на якій було дозволено індивідуальне будівництво, стали: Козак І.О., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по ⅟4 частини кожний.
На підставі дозволу про початок будівництва в 2007 році було розпочато будівництво житлових будинків кожним із власників окремо та в різний час. У 2011 році будинки було здано в експлуатацію та видано кожному власнику свідоцтво про право власності на житловий будинок за вказаною вище адресою, а саме: на будинок НОМЕР_1 – ОСОБА_2; на будинок НОМЕР_2 – ОСОБА_4; на будинок НОМЕР_3 – ОСОБА_3; на будинок НОМЕР_4 – Козаку І.О.
Суддя Галіян Л.Є. зазначила, що житловий будинок НОМЕР_4 розташований за адресою: с. Татарів, АДРЕСА_1 житлова площа 27 кв.м, загальна площа 166,4 кв.м, який належить її чоловіку Козаку І.О., ніколи не використовувався та не використовується для поселення та проживання в ньому туристів.
На підтвердження вказаного суддя додала копії документів, які встановлюють право власності на житлові будинки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, довідку Татарівської сільської ради від 05 червня 2018 року № 496 та акт обстеження матеріально-побутових умов, складений депутатом вказаної сільської ради, проведений шляхом опитування сусідів – місцевих жителів. У цих документах зазначається, що житловий будинок, розташований на АДРЕСА_2 не використовується для поселення і проживання туристів.
Окрім того, суддею додатково надано заяви власників житлових будинків НОМЕР_1 – ОСОБА_2, НОМЕР_2 – ОСОБА_4., НОМЕР_3 – ОСОБА_3, місцевих жителів ОСОБА_5, ОСОБА_6., сусідів Козака І.О., підписи яких посвідчено нотаріусом. У цих заявах вказано, що Козак І.О. – власник будинку АДРЕСА_2 у с. Татарів, використовує цей будинок для особистих потреб і в оренду для туристів не здає.
Стосовно тверджень заявника про те, що придбання чоловіком судді на підставі договору купівлі–продажу у власність автомобіля Hyundai Santa FE 2008 року випуску за 49 000 грн може свідчити про отримання подарунка, тобто грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, Комісією встановлено.
Згідно з копією договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2017 року, наданого суддею Галіян Л.Є., ціна транспортного засобу Hyundai Santa FE 2008 року випуску становить 49 000 (сорок дев’ять тисяч) гривень 00 копійок. Суддею було пояснено, що автомобіль мав пошкодження і від цього залежала його вартість.
Додатково суддею надано довідку про те, що автомобіль Hyundai Santa FE з 13 листопада 2017 року по 16 січня 2018 року перебував на ремонті та додано копію акту приймання – передачі виконаних послуг від 16 січня 2018 року № 226 з переліком виконаних робіт з ремонту автомобіля.
Урахувавши наведене, дослідивши копії документів, надані суддею пояснення, Комісія дійшла висновку, що вказана заявником інформація про здачу в оренду будинку НОМЕР_4 як готелю не підтвердилася. Не підтверджено також інформацію заявника, що придбання автомобіля за 49 000 грн може свідчити про отримання суддею подарунка (грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, тощо). Ці твердження є припущенням і не можуть свідчити про недостовірність відомостей вказаних суддею у деклараціях доброчесності судді за 2015,2016, 2017 роки.
Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Оскільки перевіркою не встановлено, що суддя Галіян Л.Є. вказувала в деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки завідомо недостовірні твердження, відсутні підстави для звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді в порядку, передбаченому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію голови громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Гриценка О.А., про недостовірність відомостей, вказаних суддею апеляційного суду Тернопільської області Галіян Людмилою Євгенівною у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017 роки.
Головуючий C.О. Щотка
Члени Комісії А.О. Заріцька
Ю.Г. Тітов
