X

Про розгляд питання щодо недостовірності (у тому числі неповноти) тверджень, вказаних суддею апеляційного суду Київської області Дригою Андрієм Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
05.10.2018
38/дп-18
Про розгляд питання щодо недостовірності (у тому числі неповноти) тверджень, вказаних суддею апеляційного суду Київської області Дригою Андрієм Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Бутенка В.І.,

членів Комісії: Василенка А.В., Шилової Т.С.,

розглянувши питання щодо недостовірності (у тому числі неповноти) тверджень, вказаних суддею апеляційного суду Київської області Дригою Андрієм Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік,

встановила:

До Комісії 19 квітня 2018 року від голови громадської організації «Автомайдан» Гриценка О.А. надійшла заява щодо проведення перевірки декларації доброчесності за 2016 рік судді апеляційного суду Київської області Дриги А.М., поданої ним 23 січня 2017 року.

У заяві вказано, що твердження судді у пункті 17 декларації про неприйняття ним рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», є недостовірним.

Заявник зазначає, що факт прийняття таких рішень підтверджується відкритим ухвалою Вищої ради правосуддя від 14 липня 2017 року № 2054/1дп/15-17 дисциплінарним провадженням на підставі звернень Маселка Р.А. та громадської організації «Автомайдан».

У вказаному рішенні Вищої ради правосуддя йдеться про постанови, ухвалені суддею Дригою А.М. у 2014 році за результатами перегляду рішень місцевих судів у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, та накладення адміністративних стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Обставини цих справ, на думку Гриценка О.А., підпадають під визначення, наведене в пункті 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а тому дають підстави вважати, що твердження, зазначене суддею в пункті 17 вказаної декларації, не відповідає дійсності.

Стосовно вказаного вище суддею надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що ним як суддею апеляційного суду Київської області в апеляційному порядку переглядались постанови суддів місцевих судів, а саме:

  • Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2014 року, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці. Постановою апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2014 року зазначену постанову залишено без змін;
  • Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2014 року, якою на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Постановою апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року зазначену постанову змінено, пом’якшено накладене адміністративне стягнення – позбавлено права керування транспортними засобами строком до 3 місяців;
  • Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року, якою на ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Постановою апеляційного суду Київської області від 19 лютого 2014 року зазначену постанову змінено, пом’якшено накладене адміністративне стягнення – позбавлено права керування транспортними засобами строком до 3 місяців.

Оскільки на момент заповнення декларації доброчесності за 2016 рік рішення про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарного провадження Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів загальної юрисдикції або Вищою радою правосуддя на підставі звернень Маселка Р.А. та ГС «Українська спілка автомайдан» прийнято не було, він вважав передчасним підтверджувати у пункті 17 декларації доброчесності факт прийняття ним рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Членом Комісії Шиловою Т.С. проведено перевірку викладених у зверненні голови громадської організації «Автомайдан» Гриценка О.А. обставин, проаналізовано декларацію доброчесності судді за 2016 рік, копії судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, на які посилається заявник, ухвалу Вищої ради правосуддя від 14 липня 2017 року № 2054/1дп/15-17, рішення Вищої ради правосуддя від 23 серпня 2017 року № 2510/1дп/15-17, письмові пояснення судді.

За результатами розгляду матеріалів перевірки декларації доброчесності судді Дриги А.М. Комісією встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності судді за формою, що визначається Комісією.

Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.

Приписами частини шостої статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

Відповідно до Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, у декларації доброчесності заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює. Неподання, несвоєчасне подання декларації суддею або зазначення в ній завідомо недостовірних (зокрема неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену законом. Зокрема, у пункті 17 декларації доброчесності суддя повинен зазначити відомості про прийняття ним одноособово або у складі колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової в Україні».

З огляду на положення пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» до таких рішень, зокрема, належать рішення про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим законом (тобто до 11 квітня 2014 року).

Згідно з пунктом 42 Прикінцевих та перехідних положень Закону судді апеляційних судів протягом дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 30 грудня 2016 року) зобов’язані були подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності судді.

У встановленому законом порядку суддя апеляційного суду Київської області Дрига А.М. вперше подав декларацію доброчесності судді за 2015 рік. Саме у цій декларації зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює. Однак у зверненні голови громадської організації «Автомайдан» Гриценка О.А. ставиться питання про перевірку декларації доброчесності судді Дриги А.М., поданої 23 січня 2017 року, тобто декларації доброчесності за 2016 рік, яка охоплює період з 01 січня по 31 грудня 2016 року.

Перевіркою цієї декларації встановлено, що у пункті 17 згаданої декларації суддя підтвердив, що не ухвалював одноособово або у складі колегії рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», та не підтвердив, що пройшов перевірку, передбачену цим законом (пункт 18).

У Комісії відсутні підстави вважати такі твердження недостовірними, оскільки період ухвалення суддями відповідних рішень, передбачений пунктом 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (з 21 листопада 2013 року до 11 квітня 2014 року), не охоплює періоду, за який надавались відомості у декларації доброчесності судді за 2016 рік (з 01 січня по 31 грудня 2016 року).

З огляду на зазначене Комісія за результатами розгляду питання про недостовірність тверджень, вказаних суддею апеляційного суду Київської області Дригою А.М. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, вказаних суддею у декларації доброчесності судді за 2016 рік, викладеної у зверненні голови громадської організації «Автомайдан» Гриценка О.А. від 19 березня 2018 року.

Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону, розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія

вирішила:

визнати непідтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею апеляційного суду Київської області Дригою Андрієм Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.

Головуючий                                                                                                          В.І. Бутенко

Члени Комісії:                                                                                                      А.В. Василенко

                                                                                                                               Т.С. Шилова