Про розгляд повідомлення Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки | Вища кваліфікаційна комісія суддів України

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

Рішення

05.09.2024

№

4/дп-24

Про розгляд повідомлення Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),

членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,

розглянувши повідомлення Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки,

встановила:

І. Обставини справи.

До Комісії в листопаді 2023 року надійшли повідомлення Громадської організації «Народне коло» (далі – ГО «Народне коло», заявник) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки (далі – Декларації).

Заявник зазначає, що подані суддею Босим В.П. Декларації, всупереч закону, не містять відомостей про ОСОБА_1, з якою, незважаючи на розірвання у 2008 році шлюбу, суддя проживає однією сім’єю та має спільного сина ІНФОРМАЦІЯ_1.

ГО «Народне коло» у своїх повідомленнях наводить обставини, які можуть свідчати про факт безперервного проживання однією сім’єю судді Босого В.П. та ОСОБА_1.

На думку заявника, мотивом недостовірного декларування відомостей про членів сім’ї є прагнення судді приховати як родинні зв’язки, так і набуте членами сім’ї майно, джерела походження якого є незаконними.

У повідомленнях ГО «Народне коло» акцентовано увагу на тому, що подані Босим В.П. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування містять неповну інформацію, тому відображені в Деклараціях твердження щодо відповідності рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам є недостовірними.

Аналіз відомостей, зазначених суддею Босим В.П. у Деклараціях, на думку заявника, свідчить про те, що витрати судді значно перевищували його доходи.

У повідомленнях заявник аналізує придбання колишньою дружиною судді у
2012–2019 роках цінного нерухомого майна, транспортних засобів та рух коштів на її платіжних картках; посилається на те, що сімейні стосунки ОСОБА_1 із суддею фактично тривають; робить висновок, що витрати колишньої дружини Босого В.П. значно перевищували її доходи.

Аналогічні доводи стосуються і невідповідності рівня життя батьків судді наявному в них майну і одержаним доходам.

ГО «Народне коло» дійшла висновку, що за безпосереднім дорученням судді Босого В.П., з метою подальшого фактичного використання та розпорядження було придбано членами його родини рухоме та нерухоме майно.

Крім того, заявник стверджує, що у березні 1999 року Босий В.П. притягувався до адміністративної відповідальності за хуліганство, проте у відповідних документах судді така інформація відсутня, що суперечить принципу добросовісності судді.

ГО «Народне коло» вказує, що суддя Босий В.П. втручався у процес відправлення правосуддя суддею Господарського суду міста Києва Бондарчук В.В. у справі
№ 910/11905/20, що мало наслідком скасування судового рішення та затягування строку розгляду справи.

Таким чином, ГО «Народне коло» вважає, що суддею Босим В.П. у Деклараціях зазначені недостовірні твердження про:

- відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним доходам (пункт 1 Декларацій);

- нездійснення суддею витрат, що перевищують його доходи (пункт 2 Декларацій);

- нездійснення членами сім’ї судді витрат, що перевищують їх сукупний дохід (пункт 3 Декларацій);

- набуття майна із законних джерел, що належать судді або членам його сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження (пункт 4 Декларацій);

- зазначення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування (пункт 5 Декларацій);

- вчасне подання та зазначення достовірних (у тому числі повних) відомостей у декларації доброчесності судді (пункт 7 Декларацій);

- невтручання у правосуддя, що здійснюється іншими суддями (пункт 14 Декларацій);

- нездійснення вчинків, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності (пункт 22 Декларацій);

- непритягнення до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність (пункт 23 Декларацій).

Згідно з протоколами розподілу справ між членами Комісії від 02 листопада
2023 року справи № 31кп-13/23, № 31кп-14/23, № 31кп-15/23, № 31кп-16/23,
№ 31кп-17/23, № 31кп-18/23, № 31кп-13/23, № 31кп-19/23, № 31кп-20/23 розподілено члену Комісії Гацелюку В.О.

У повідомленні ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2015 рік містяться відомості про події, які мали місце у 2016–2022 роках. У повідомленні щодо декларації доброчесності судді за 2016 рік міститься та ж сама інформація, що й у повідомленні щодо декларації доброчесності судді за 2015 рік, а також щодо подій 1999 року. Аналогічна ситуація з повідомленнями за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки. Отже, кожне повідомлення за певний рік містить інформацію, що повторюється та виходить за межі звітного періоду.

З метою належного розгляду всіх повідомлень заявника, Комісія дійшла висновку про доцільність об’єднання вказаних повідомлень та розгляду їх у сукупності за відповідними роками та інформацією, викладеною в них.

Для належної перевірки обставин, викладених у повідомленнях ГО «Народне коло» Комісією надіслано запити:

14 грудня 2023 року до Господарського суду міста Києва;
18 грудня 2023 року судді Босому В.П.;
11 січня 2024 року до Національної поліції України;
16 лютого 2024 року до Державної податкової служби України;
22 квітня 2024 року судді Босому В.П.;
16 травня 2024 року судді Босому В.П.;
10 червня 2024 року до Національного антикорупційного бюро України;
10 червня 2024 року судді Босому В.П.;
26 червня 2024 року судді Босому В.П.

Крім того, на електронну адресу судді Босого В.П. надіслано копії вказаних повідомлень для надання пояснень стосовно обставин, викладених у них.

До Комісії надійшли: 26 грудня 2023 року письмові пояснення судді Господарського суду міста Києва Босого В.П; 19 січня 2024 року та 28 лютого 2024 року відповіді на запити від Національної поліції України та Державної податкової служби України відповідно; 24 травня 2024 року та 19 червня 2024 року додаткові пояснення судді Босого В.П. та копії документів; 24 червня 2024 року відповідь на запит від Національного антикорупційного бюро України.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Гацелюка В.О., проаналізувавши Декларації судді Босого В.П., його пояснення, інформацію, яка міститься в суддівському досьє, Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії встановила таке.

ІІ. Правове регулювання.

Декларація доброчесності судді – один з інструментів як превенції, так і виявлення недоброчесності судді. Він замислювався як простий у застосуванні і ефективний за наслідками елемент підзвітності судді суспільству.

Установлені статтею 126 Конституції України та статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) гарантії незалежності судді мають бути витлумачені таким чином: хоча суспільний інтерес до обставин життя судді очевидно вищий і з огляду на релевантну практику Європейського суду з прав людини за статтею 8 втручання в приватне життя судді може здійснюватися за нижчими стандартами, ніж у життя пересічного громадянина, не будь-яка інформація має бути розкритою, адже це непропорційно розширює межі такого втручання – лише та інформація щодо декларанта, вивчення якої слугуватиме легітимній меті забезпечення довіри до судової влади.

У Висновку № 21(2018) Консультативна рада європейських суддів зазначила: «Держави-члени також повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення й посилення культури судової доброчесності, культури нульової терпимості до корупції на всіх рівнях судової системи, зокрема серед працівників судів, і водночас культуру поваги до особливої ролі судової влади. Проте боротьбу з корупцією не можна використовувати для обмеження незалежності судової влади».

У справі Кривіцька та Кривіцький проти України (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine) від 02 грудня 2010 року, заява № 30856/03, ЄСПЛ зазначив:

«42. Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи кілька, що перелічені у пункті другому статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві».

Стосовно цього Конституційний Суд України вказує: «одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який <…> означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею» (абзац третій підпункту 2.2
пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012).

Інститут декларації доброчесності має забезпечувати досягнення тієї мети, що визначена законодавцем, і полягає в перевірці доброчесності судді. Твердження декларації, мають слугувати досягненню такої мети, але з дотриманням принципів пропорційності, правової визначеності та адекватності.

Закон визначає орієнтири, за якими можна визначити зміст поняття «доброчесність», вони здебільшого стосуються питань законності походження майна та відповідності витрат доходам хоча, безумовно, і не обмежуються ними.

Таке розуміння доброчесності (як тісно пов’язаної із запобіганням корупції категорії) відповідає міжнародним стандартам. У Висновку № 21(2018) Консультативна рада європейських суддів зазначила: «Найважливішим засобом запобігання корупції серед суддів, мабуть, є розвиток і зміцнення справжньої культури доброчесності в судовій системі. Здається, немає єдиного визначення цього терміна, утім існує загальне розуміння складових елементів доброчесності судової системи».

Питання доброчесності детально визначалися та активно досліджувалися Комісією в межах процедур кваліфікаційного оцінювання та оцінювання на відповідність займаній посаді судді, які фактично були об’єднані в межах однієї процедури.

Так, частинами першою та другою статті 83 Закону регламентовано, що кваліфікаційне оцінювання проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.

Відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року
№ 143/зп-16 (зі змінами) кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та цим положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9−12, 15−19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);

8) іншої інформації, включеної до суддівського досьє.

Таким чином, доброчесність судді як законодавча категорія не є необмеженою за своїм змістом категорією. Нею охоплюються здебільшого питання обґрунтованості майна, доходів та видатків, інших аспектів запобігання корупції, здійснення правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно
до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності судді за формою, що визначається Комісією.

Законом передбачено вісім тверджень про:

1) відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам;

2) своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей;

3) невчинення корупційних правопорушень;

4) відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

5) сумлінне виконання обов’язків судді та дотримання ним присяги;

6) невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями;

7) проходження перевірки суддів відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та її результати;

8) відсутність заборон, визначених Законом України «Про очищення влади».

Водночас Закон дозволяє включити інші твердження до декларації, метою яких є перевірка доброчесності судді.

На виконання вимог пункту 41 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Комісією 31 жовтня 2016 року ухвалено рішення № 137/зп-16, яким, крім іншого, затверджено форму декларації доброчесності судді.

Рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18 затверджено форми декларації доброчесності кандидата на посаду судді та внесенні зміни до форми декларації доброчесності судді, затвердженої рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, шляхом викладення правил її заповнення згідно з додатком 2.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену Законом.

Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними.

Однак указана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

Згідно з пунктом 184 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами, далі – Регламент), за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) відповідно, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі Колегії ухвалює одне з таких рішень:

– підтвердження інформації про недостовірність або неповноту відомостей, указаних у декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді);

– підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді);

– непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

У декларації доброчесності судді суддя зобов’язаний підтвердити або не підтвердити, зокрема, твердження у пунктах № № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 14, 22 а саме: «Рівень мого життя відповідає наявному в мене та членів моєї сім’ї майну і одержаним нами доходам», «Мною не здійснювалися витрати, що перевищують мої доходи», «Членами моєї сім’ї не здійснювалися витрати, що перевищують наші доходи», «Майно, що належить мені або членам моєї сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, було набуто із законних джерел», «Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості», «Мною вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості», «Випадків мого втручання у правосуддя, що здійснювалося іншими суддями не було», «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».

ІІІ. Інформація, викладена в повідомленнях ГО «Народне коло», та пояснення судді Господарського суду міста Києва Босого В.П.

1. 01 листопада 2023 року до Комісії надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 60 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у декларації доброчесності судді за 2015 рік.

ГО «Народне коло» зазначає, що відповідно до даних, розміщених в засобах масової інформації Босим В.П. подано декларацію доброчесності судді за 2015 рік із недостовірними (у тому числі неповними) твердженнями.

Стосовно зазначення суддею в цій декларації недостовірних тверджень про відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам (пункт 1); нездійснення суддею витрат, що перевищують його доходи (пункт 2); нездійснення членами сім’ї судді витрат, що перевищують їх сукупні доходи (пункт 3); набуття майна із законних джерел, що належить судді або членам його сім ’ї на праві володіння, користування або розпорядження (пункт 4); зазначення достовірних відомостей в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 5); вчасне подання та зазначення достовірних (у тому числі повних) відомостей у декларації доброчесності (пункт 7) тощо заявником наведено таке.

Босий В.П. перебував з ОСОБА_1 в шлюбі з 1998 до 2008 року. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька – ОСОБА_2. Після офіційного розлучення в Босого В.П. та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син – ОСОБА_3.

Заявник стверджує, що суддя після розірвання шлюбу і дотепер проживає однією сім’єю з ОСОБА_1 та спільними дітьми, тому, на думку ГО «Народне коло», з урахуванням приписів законодавства, ОСОБА_1 є членом його сім’ї.

На підтвердження цього факту наведено обставини, які мали місце після офіційного розірвання шлюбу у 2008 році, а саме:

1) ІНФОРМАЦІЯ_4 в Босого В.П. та ОСОБА_1 народився син;

2) у 2011 році ОСОБА_1 придбано автомобіль «Daihatsu Terios»
2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1, право керування на який було зареєстровано за Босим В.П.;

3) 20 червня 2012 року (напередодні переведення Босого В.П. з Господарського суду Полтавської області до Господарського суду міста Києва) ОСОБА_1 за договором міни придбала трикімнатну квартиру площею 85,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 554 296,00 грн або орієнтовно 70 000,00 доларів США. У зазначеній квартирі проживав та був зареєстрований Босий В.П.;

4) ОСОБА_1 придбано автомобіль «Mercedes-Benz ML 350» 2011 року випуску, яким у періоди з 19 червня 2014 року до 30 червня 2014 року,
з 09 листопада 2014 року до 17 листопада 2014 року суддя Босий В.П. користувався для виїзду за кордон;

5) ОСОБА_1 придбано автомобіль «LEXUS NX 300Н» 2014 року випуску, право власності на який в 2016 році було переоформлено на батька судді – ОСОБА_4. У періоди з 28 березня 2015 року до 07 квітня 2015 року, з 11 червня 2015 року до 19 червня 2015 року, з 01 січня 2016 року по 09 січня 2016 року Босий В.П. користувався цим автомобілем для виїзду за кордон;

6) у періоди з 17 вересня 2016 року до 23 вересня 2016 року, з 04 травня 2017 року до 09 травня 2017 року, з 01 січня 2017 року до 07 січня 2017 року Босий В.П. користувався для виїзду за кордон автомобілем «Honda CR-V» 2013 року випуску,
д.н. НОМЕР_2, який на праві власності належить матері його дружини;

7) у договорі від 30 березня 2017 року № 130-Ф-8ЛП про участь у будівництві об’єкта нерухомості (трикімнатної квартири площею 107,1 кв.м, що розташована в місті Києві) укладеному між ОСОБА_1 (інвестор) та ПАТ «ПОЗНЯКИ ЖИЛ-БУД» (забудовник) сторонами зазначено, що додатком до цього договору є заява чоловіка інвестора (тобто Босого В.П.) про надання згоди на підписання цього договору;

8) купівля ОСОБА_1 указаної квартири відбулася шляхом укладання нею
30 березня 2017 року договору купівлі-продажу цінних паперів № 55БВ23. Відповідно до цього договору вона придбала забезпечені цільові облігації забудовника ПАТ «ПОЗНЯКИ ЖИЛ-БУД» з подальшим укладанням 30 березня 2017 року із забудовником зазначеного договору № 130-Ф-8ЛП про участь у будівництві об’єкта нерухомості. Сума договору купівлі-продажу цінних паперів № 55БВ23 становила
6 132 897,56 грн, що еквівалентно майже 230 000,00 доларів США.

Водночас ГО «Народне коло» зазначає, що з 2016 року ОСОБА_1 не отримує ніякого доходу, що в сукупності з інформацією, викладеною в попередньому пункті, на думку заявника, свідчить про купівлю зазначеної квартири за дорученням та кошти Босого В.П.;

9) 08 вересня 2020 року мати Босого В.П. – ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу придбала двокімнатну квартиру площею 104,1 кв.м, що розташована в місті Києві. Вартість квартири становила 3 861 240,56 грн., що еквівалентно майже 140 000,00 доларів США. Надалі 09 лютого 2021 року ОСОБА_5 за договором дарування переоформила зазначену квартиру на доньку судді – ОСОБА_2. На думку заявника, оскільки сукупний дохід ОСОБА_5 не дозволяв їй купити квартиру в м. Києві за таку ціну, можна зробити висновок, що цю квартиру було придбано за дорученням і кошти судді для використання членами його сім’ї, зокрема донькою;

10) Незважаючи на те, що подружжя вже було розлучене, вони спільно багато разів подорожували за кордон.

ГО «Народне коло» зазначає, що ОСОБА_1 у 2003–2015 роках працювала у КБ «ПриватБанк» та у Київській обласній раді, однак її витрати значно перевищували доходи за вказаний період та становили близько 220 000,00 доларів США.

У поданих Босим В.П. деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначено, що протягом 2014–2016 років батько судді ОСОБА_4 подарував Босому В.П. 2 500 000,00 грн готівкових коштів, відтак загальний дохід судді згідно з деклараціями за 2014–2015 роки становив близько 135 228,00 доларів США.

Заявник указує, що витрати Босого В.П. на той час перевищували його доходи та становили близько 150 000,00 доларів США, що підтверджується наступним:

1) Суддею були оформлені банківські депозити у розмірі близько 94 800,00 доларів США суддею, які станом на 2016 рік були відкликані суддею.

2) У період 2014–2015 років Босим В.П. на спільні з ОСОБА_1 закордонні подорожі було витрачено близько 50 000,00 доларів США.

Суддею Босим В.П. у поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, також недостовірно зазначено інформацію і щодо можливості його батьків дарувати своєму сину грошові кошти.

У цих деклараціях не вказано рухомого та нерухомого майна, придбаного та оформленого, на думку заявника, за прямим дорученням та кошти судді, проте відповідні права на це майно «номінально» оформлювалися на його батьків.

Крім того, батько судді в 2011 році придбав автомобіль «Land Cruiser Prado 3000» 2010 року випуску.

Мати судді у 2013 році придбала квартиру площею 68,6 кв.м у м. Києві вартістю 53 000,00 доларів США.

У 2010 році на ОСОБА_5 зареєстровано право власності на домоволодіння
2007 року побудови площею 186,70 кв.м, що розташоване в Київській обл.,
м. Переяслав-Хмельницькій.

Батьки судді є власниками корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБИН», код ЕДРПОУ 36298149 (основний вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), дата державної реєстрації 26 грудня 2008 року.

ОСОБА_4 належить 54,02% статутного капіталу зазначеного підприємства, що дорівнює 1 207 670,00 гривень, ОСОБА_5 – 45,98% статутного капіталу, що дорівнює 1 027 830,00 гривень.

На зазначене підприємство 06 серпня 2015 року було оформлено право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 7 055,7 кв.м, що розташований за юридичною адресою підприємства: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький.

Проте, на думку ГО «Народне коло», сума вказаних витрат батьків судді суттєво перевищує їх сукупний дохід, оскільки дані фінансових показників Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБИН» свідчать про сумнівність отримання батьками Босого В.П. дивідендів із цього бізнесу, які б дозволяли здійснювати значні видатки.

Таким чином, заявник стверджує, що за безпосереднім дорученням судді
Босого В.П., з метою подальшого фактичного використання та розпорядження було придбано членами його родини таке рухоме та нерухоме майно:

- трикімнатна квартира площею 85,5 кв.м, що розташована АДРЕСА_1, яка придбана за ціною 554 296,00 грн, що еквівалентно майже
70 000,00 доларів США;

- квартира площею 68,6 кв.м, що розташована АДРЕСА_2, придбана за ціною 53 000,00 доларів США;

- автомобіль «Daihatsu Terios» 2011 року випуску, вартістю близько
20 000,00 доларів США;

- автомобіль «Mersedes-Benz ML 350» 2011 року випуску, вартістю понад
80 000,00 доларів США;

- автомобіль «LEXUS NX 300Н» 2014 року випуску, вартістю понад
50 000,00 доларів США;

- автомобіль «Land Cruiser Prado 3000» 2010 року випуску, вартістю понад
50 000,00 доларів США.

Проте можливість придбання суддею Босим В.П. нерухомого та рухомого майна вартістю понад 320 000,00 доларів США за рахунок власних грошових коштів згідно із задекларованим доходом є непідтвердженою.

На думку ГО «Народне коло»::

- рівень життя як самого судді Босого В.П., так і членів його сім’ї не відповідає наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам;

- суддею здійснювалися витрати, що перевищують його доходи;

- членами сім’ї судді здійснювалися витрати, що перевищують їх сукупні доходи;

- джерела набуття майна, що належить судді або членам його сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, не є законними;

- суддею зазначено недостовірні відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- суддею вказано недостовірні (у тому числі неповні) відомості в декларації доброчесності тощо.

Стосовно зазначення в декларації доброчесності судді за 2015 рік недостовірного твердження про притягнення до адміністративної відповідальності ГО «Народне коло» відзначає, що в березні 1999 року Босий В.П., будучи студентом, притягувався до адміністративної відповідальності за хуліганство, проте у відповідних документах суддею вказано, що до адміністративної відповідальності він не притягувався. Зазначене суперечить принципу добросовісності судді.

ГО «Народне коло» просить на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року № 60 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2015 рік провести перевірку цієї декларації.

2. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 59 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2016 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні, аналогічна інформації, викладеній в повідомлені ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 60 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2015 рік.

Додатково зазначено, що з 2016 року ОСОБА_1 витрачає на поповнення своїх банківських рахунків близько 24 000 доларів США. За твердженнями ГО «Народне коло», вказане свідчить, що витрати ОСОБА_1 значно перевищували її доходи за аналогічний період та становили близько 250 000,00 доларів США.

Заявник просить на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року
№ 59 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2016 рік провести перевірку цієї декларації.

3. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 58 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2017 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні, аналогічна інформації, викладеній у повідомлені ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 59 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2016 рік.

Додатково зазначено, що витрати ОСОБА_1 значно перевищували її доходи за аналогічний період та становили близько 500 000,00 доларів США.

Заявник просить на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року
№ 58 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2017 рік провести перевірку цієї декларації.

4. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 57 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2018 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні аналогічна інформації, викладеної у повідомленнях ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 58, № 59 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017 роки.

Додатково зазначено, що витрати ОСОБА_1 значно перевищували її доходи за аналогічний період та становили близько 520 000,00 доларів США

Заявник просить на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року
№ 57 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2018 рік, провести перевірку цієї декларації.

5. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 56 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2019 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні аналогічна інформації, викладеній в повідомленнях ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року
№ № 59, 58, 57 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017, 2018 роки.

Додатково зазначено, що витрати ОСОБА_1 значно перевищували її доходи за аналогічний період та становили близько 600 000,00 доларів США.

Крім того, указано, що 10 червня 2019 року ОСОБА_1 зареєструвала на себе право власності на трикімнатну квартиру площею 107,1 кв.м у місті Києві, про яку зазначалось у повідомленнях від 31 жовтня 2023 року №№ 59, 58, 57.

Також відзначено, що 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від 25 жовтня 2019 року стала власницею двох машино-місць № 2.11 площею 16,3 кв.м та № 2.12 площею 17,3 кв.м за адресою квартири, вартість кожного становить 30 000 доларів США.

Заявник просить на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року
№ 56 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2019 рік, провести перевірку цієї декларації.

6. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 55 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2020 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні, аналогічна інформації, викладеній в повідомленні ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 56 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2019 рік.

Додатково зазначено, що витрати ОСОБА_1 значно перевищували її доходи за аналогічний період та становили близько 630 000,00 доларів США.

Крім того, указано, що мати судді ОСОБА_5 відповідно до договору дарування від 09 лютого 2021 року переоформила квартиру на дочку судді ОСОБА_2. Про цю квартиру було зазначено в попередніх повідомленнях заявника (площа 68,6 кв.м, за адреса: АДРЕСА_2, вартість 53 000,00 доларів США).

ГО «Народне коло» зазначає, що в декларації доброчесності судді за 2020 рік указано недостовірні відомості про невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями.

Обґрунтовуючи зазначене, заявник стверджує, що суддя Босий В.П. втрутився у процес відправлення правосуддя суддею Господарського суду міста Києва
Бондарчук В.В. у справі № 910/11905/20.

На думку заявника, це втручання відбулося за таких обставин:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 вересня 2020 року (суддя Бондарчук В.В.) відкрито провадження у справі № 910/11905/20 (за позовом банку до фізичної особи) за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28 вересня 2020 року та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Надалі підготовче засідання було відкладено на 26 жовтня 2020 року;

- згодом банком було заявлено позов до фірми. Ухвалою вказаного суду
від 26 жовтня 2020 року (суддя Босий В.П.) відкрито провадження у справі
№ 910/16323/20, призначено підготовче засідання на 23 листопада 2020 року;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року (суддя
Босий В.П.) справи № 910/11905/20 і № 910/16323/20 об’єднано в одне провадження та передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

ГО «Народне коло» вважає, що всупереч частини третьої статті 173 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, суддя Босий В.П. постановив ухвалу від 29 жовтня 2020 року про об’єднання справ та передання їх для розгляду судді Бондарчук В.В.

Заявник вважає, що такі дії призвели до формування незаконного складу суду та, як наслідок, унеможливили винесення суддею Бондарчук В.В. законного рішення. Зазначене повинно було бути причиною відводу судді Бондарчук В.В. від розгляду вказаної справи;

- ухвалене суддею Бондарчук В.В. рішення у об’єднаній справі скасовано постановою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі № 910/11905/20 через постановлення рішення незаконним складом суду;

- обставини втручання судді Босого В.П. у процес відправлення правосуддя суддею Бондарчук В.В. у справі № 910/16323/20 встановлено підпунктами 33.1–33.3 постанови Верховного Суду від 17 серпня 2021 року.

ГО «Народне коло» зазначає, що в декларації доброчесності судді Господарського суду міста Києва Босого В.П. за 2020 рік у пункті 14 підтверджено таке твердження «Випадків мого втручання у правосуддя, що здійснюється іншими суддями не було».

Це твердження, на думку заявника, є недостовірним, оскільки 29 жовтня 2020 року суддя Босий В.І. втрутився у правосуддя, що здійснювалося суддею Господарського суду міста Києва Бондарчук В.В. у справі № 910/11905/20, що встановлено постановою Верховного Суду.

Заявник просить на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року
№ 55 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2020 рік, провести перевірку цієї декларації.

7. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 54 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2021 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні аналогічна інформації, викладеній в повідомленнях ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 56 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2019 рік.

Додатково зазначено, що витрати ОСОБА_1 значно перевищували її доходи за аналогічний період та становили близько 680 000,00 доларів США.

Крім того, щодо інформації про втручання у правосуддя, яке здійснювалося суддею Господарського суду міста Києва Бондарчук В.В., заявник припускає, що суддя Босий В.П. міг дізнатися про встановлений факт його втручання після ухвалення постанови Верховного Суду, відтак він був зобов’язаний відобразити відповідну інформацію в декларації доброчесності судді за 2021 рік.

ГО «Народне коло» на підставі викладеної в повідомленні від 31 жовтня 2023 року № 54 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2021 рік, просить провести перевірку цієї декларації.

8. До Комісії 02 листопада 2023 року надійшло повідомлення ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 53 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2022 рік.

Інформація, викладена у вказаному повідомленні аналогічна інформації, викладеній в повідомленні ГО «Народне коло» від 31 жовтня 2023 року № 56 щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2019 рік.

Заявник просить на підставі викладеної у повідомленні від 31 жовтня 2023 року
№ 53 інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2022 рік, провести перевірку цієї декларації.

До Комісії 26 грудня 2023 року надійшли такі пояснення судді Господарського суду міста Києва Босого В.П.

За ініціативи ОСОБА_1 між нею та суддею Босим В.П. у судовому порядку
08 квітня 2009 року було розірвано шлюб, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу було зроблено відповідний актовий запис за № 134 від 08 квітня 2009 року (свідоцтво про розірвання шлюбу серія 1-КЕ № 048977). Із 2007 року суддя Босий В.П. та ОСОБА_1 спільний побут не вели. При розлученні квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (придбано в 1998 році батьком судді – ОСОБА_4 та подаровано судді), залишено ОСОБА_1 для проживання зі спільною дочкою ОСОБА_2.

Стосовно права користування автомобілем «Daihatsu Terios» у 2011 році, який належав ОСОБА_1 суддя Босий В.П. надати пояснення не зміг, оскільки йому про ці обставини нічого невідомо, указаним автомобілем він ніколи не користувався.

Босий В.П. зазначив, в матеріалах суддівського досьє міститься інформація про проведення у 2014 році повної перевірки податкової декларації, за результатами якої встановлено, що його витрати відповідають доходам.

Стосовно автомобіля «Lexus NX 300H» суддя Босий В.П. пояснив, що це авто було придбано (не переоформлено) ОСОБА_4 у ОСОБА_1 в 2016 році на підставі договору купівлі-продажу. На автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado 3000» у судді Босого В.П. на той час було лише право керування (записане до технічного паспорта), яким суддя жодного разу не користувався та яке відображав в усіх деклараціях. Автомобілі «Mercedes-Benz» та «Honda CR-V» ніколи в його користуванні та власності не були. Щодо вказаних автомобілей суддею були надані пояснення під час кваліфікаційного оцінювання.

Також суддя Босий В.П. звертає увагу, що надання згоди ОСОБА_1 на підписання договору з ПАТ «ПОЗНЯКИ ЖИЛ-БУД» в 2017 році не було, оскільки з 2009 року вони не були у шлюбі та не вели спільного побуту. Законодавством України не передбачено, що сторонні особи надають згоду/дозвіл на здійснення будь-яких правочинів, у тому числі на купівлю/продаж рухомого або нерухомого майна. При інвестуванні в нерухомість банківська установа обов’язково перевіряє наявність, джерела та законність походження коштів, суддя є спеціальним суб’єктом, тому стосовно нього було б здійснено відповідну перевірку й надіслано повідомлення до контролюючих органів. Таке повідомлення громадської організації, на думку судді Босого В.П., не відповідає дійсності.

Інформацію щодо доходів ОСОБА_1 суддя Босий В.П. не надав, оскільки нею не володіє, тому що вони були розлучені та не вели спільний побут з 2007 року.

Стосовно грошових коштів та майна батьків судді ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суддя пояснив, що в матеріалах суддівського досьє міститься часткова інформація щодо надходження коштів у сумі понад 5 000 000 грн із законних джерел, а саме: банківські виписки від контрагентів батьків, з якими вони ведуть підприємницьку діяльність. Також на їх депозитних рахунках у банківських установах розміщено приблизно
200 000 доларів США. Майно батьків та їх підприємницька діяльність, на переконання судді Босого В.П., набуті із законних джерел відповідно до законодавства. Указане питання досліджувалось Комісією під час проходження суддею кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2018 році.

Суддя пояснив, що місцем його реєстрації у 2012 році є: АДРЕСА_1. У майновій декларації за 2012 рік вказана вище адреса була лише місцем його реєстрації, фактичним місцем проживання було АДРЕСА_4. Наведене відображалось у поданих Босим В.П. деклараціях.

Стосовно дарування ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 2 500 000 грн суддя Босий В.П. пояснив, що в 2016–2017 роках Національним антикорупційним бюро України було перевірено законність отримання Босим В.П. від ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 2 500 000 грн за заявою журналіста Дениса Бігуса. Також Національним антикорупційним бюро України перевірено, що вказані кошти були отримані ОСОБА_4 із законних джерел. За результатами цих перевірок НАБУ відмовило у відкритті кримінального провадження.

Стосовно наявності в судді Босого В.П. адміністративної відповідальності за хуліганство в 1999 році суддя вказав, що у 2018 році на співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання головуючим колегії Комісії було зазначено, що на підставі довідок, наданих Службою безпеки України, Національною поліцією України та Генеральною прокуратурою України, встановлено відсутність будь-яких даних щодо порушення Босим В.П. законодавства України. Також суддя зазначив, що він не притягався до адміністративної відповідальності, навіть за порушення правил дорожнього руху.

Стосовно тверджень про перетин кордонів держави Україна Босим В.П. з
ОСОБА_1 та спільними дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суддя зазначив, що на той момент він намагався проводити весь вільний час із дітьми, виконував батьківські обов’язки, брав участь у вихованні своїх дітей. Суддя Босий В.П. разом із ОСОБА_1 також здійснювали поїздки за кордон до спільних давніх друзів з метою знову створити родинні зв’язки, але вони не доходили згоди, не проживали разом та не вели спільного побуту.

Суддя Босий В.П. пояснив, що довідка Національного антикорупційного бюро України про перетин кордонів, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, також була предметом дослідження Комісії при проведенні кваліфікаційного оцінювання.

З жовтня 2019 року погляди колишнього подружжя про сімейне життя зійшлись, тому Босий В.П. та ОСОБА_1 вирішили знову укласти шлюб, з цього моменту вони спільно з ОСОБА_1 почали вести спільний побут. Відповідно до наведеного,
з 2019 року суддя Босий В.П. вказав місце реєстрації та фактичне місце проживання, також зазначив у декларації членів сім’ї, з якими має спільний побут.

Стосовно паркомісць суддя Босий В.П. пояснив, що вони були подаровані
ОСОБА_1 відповідно до договорів дарування від 25 жовтня 2019 року від її близьких родичів.

Стосовно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, та подарована ОСОБА_5 ОСОБА_2 в 2021 році, суддя Босий В.П. пояснив, що ОСОБА_5 вправі самостійно розпоряджатися коштами, заробленими у законний спосіб. Крім того, дочка судді ОСОБА_2 з 2021 року веде свій власний побут та, відповідно, не проживає із суддею, його дружиною та їх сином.

Батьки судді Босого В.П. займаються підприємницькою діяльністю з моменту незалежності України. Банківськими виписками та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (наявні в суддівському досьє й були предметом дослідження Комісією при проведенні оцінювання) підтверджується наявність у батьків грошових коштів, нерухомого майна та участь у господарських товариствах та керуванні, тому кошти на придбання квартири були отримані із законних джерел сімʼєю матері та батька судді.

Босий В.П. повідомив, що на сьогодні його батьки є засновниками діючих господарських товариств та мають у власності приблизно 5 200 кв.м нерухомого майна з комунікаціями та 4 га землі під ним (зареєстроване майно), до сьогодні було
9 000 кв.м. нерухомості та 6,5 га землі (частину – 3 800 кв.м та 2,5 га, було продано). Два сільськогосподарські товариства в Київській області з 4 000 га землі, сільськогосподарська техніка (комбайни, трактори, вантажні автомобілі) були продані.

За наданою батьками інформацією, від продажу чотирьох домоволодінь вони отримали 150 000 доларів США, від відчуження корпоративних прав у сільськогосподарському товаристві отримано 100 000 доларів США, від продажу риболовецького стану – 85 000 доларів США. Ці кошти отримано із законних джерел. За частину вказаних коштів було придбано квартиру, яка коштувала приблизно
160 000 доларів США. Рішення про дарування квартири онуці приймали батьки судді. Договори купівлі-продажу батьки не зберігали, у разі необхідності перевірки їх майнового стану компетентні органи можуть отримати відповідні документи в нотаріусів, що посвідчували угоди.

Стосовно скарг щодо майна та розлучення з ОСОБА_1 суддя також зазначив, що 08 листопада 2018 року на співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, ним було надано пояснення стосовно вказаних тверджень і Комісія надала їм відповідну оцінку.

Крім того, суддя Босий В.П. вказав, що він не втручався в діяльність судді Бондарчук В.В., враховуючи, що суддя при наявності фактів втручання в його діяльність зобов’язаний повідомити Вищу раду правосуддя. Таких повідомлень, за твердженнями Босого В.П., не було.

У додаткових поясненнях суддя Босий В.П. зазначив, що набуття його дружиною ОСОБА_1 права власності на квартиру в місті Києві площею 107,1 кв.м виникло на підставі договору про участь у будівництві об’єкта нерухомості від 30 березня
2017 року; акта про пред’явлення цінних паперів до погашення від 22 березня
2018 року; акту приймання-передачі об’єкта нерухомості від 04 квітня 2018 року; акта погашення цінних паперів від 04 квітня 2018 року; акта про виконання зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів від 03 квітня 2017 року; договору купівлі-продажу цінних паперів від 30 жовтня 2017 року. Кошти сплачувались у 2017 році.

Всі договори були укладені між ПрАТ «ПОЗНЯКИ ЖИЛ-БУД» та ОСОБА_1 (сторони договорів). Вартість квартири дружина йому не повідомила, оскільки об’єкт, на який виникло право власності, було придбано із законних джерел до шлюбу (шлюб укладений 31 жовтня 2019 року). За інформацією дружини, кошти були зняті з її рахунків, відкритих в АТ КБ «Приват Банк» (вісім банківських вкладів). Документи про походження коштів надавалось при укладенні відповідних договорів (виписки банку на суму оплати). Ця квартира належить їй одноособово. Вартість наявного в дружини майна та наявність в неї коштів вона відмовилась надавати для заповнення майнової декларації, що підтверджується нотаріально посвідченими відмовами.

Також суддею Босим В.П. поінформовано, що в 2017 році за заявою ГО ТОМ 14 (Бігус інфо) Національним антикорупційним бюро України було перевірено його майновий стан та можливе незаконне збагачення. За результатами перевірки НАБУ відмовило у відкритті кримінального провадження.

На думку судді Босого В.П., твердження заявника про недостовірність, неповноту інформації, поданої ним у деклараціях доброчесності судді за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки, є перекручуванням інформації та відвертою неправдою, метою якої є його дискредитація. Засновники ГО «Народне коло» внесені в інформаційну базу «Миротворець» як активні учасники незаконного терористичного угрупування ДНР та ЛНР, які фізично перебувають на окупованій території України, здійснюють управління організацією-заявником і наразі не досяжні для правоохоронних органів Украйни (за інформацією Служби безпеки України).

IV. Мотиви та висновки Комісії.

1. Стосовно повідомлення ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді
за 2015 рік, Комісія зазначає таке.

Указом Президента України від 15 серпня 2007 року № 713/2007 Босого В.П. призначено на посаду судді Господарського суду Полтавської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 31 липня 2012 року № 459/2012 – переведено у межах п’ятирічного строку на посаду судді Господарського суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 02 жовтня 2012 року № 5323-VI – обрано суддею цього суду безстроково.

Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року
№ 137/зп-16 (у редакції, чинній на час подання Декларацій) (далі – Правила), у декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.

Згідно з пунктами 41–43 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону судді місцевих судів зобов’язані подати до Комісії декларацію доброчесності судді протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом у паперовій формі.

Закон від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ набрав чинності 30 вересня 2016 року, відтак Босий В.П. як суддя місцевого суду був зобов’язаний подати декларацію доброчесності судді в паперовій формі у строк до 30 березня 2017 року.

На виконання вимог Закону суддя Босий В.П. у 2017 році подав декларацію доброчесності судді за 2016 рік вперше, у ній зазначалися твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя судді.

Оскільки суддею Босим В.П. відповідно до вимог Закону у 2017 році вперше подано декларацію доброчесності судді за 2016, декларації доброчесності судді
за 2015 рік ним не подавалась.

Пунктом 173.4 параграфа 11 Регламенту встановлено, що повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних в декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді), подається до Комісії в довільній формі або у формі, яка затверджена Комісією, реєструється секретаріатом Комісії. Повідомлення має містити відомості, зокрема, про вид декларації, в якій, на думку заявника, суддею або кандидатом на посаду судді зазначено недостовірні або неповні відомості.

Пунктом 180.1 параграфа 11 Регламенту передбачено, що Комісія у складі Колегії залишає без розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних в декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді), у разі якщо повідомлення не відповідає вимогам, визначеним цим Регламентом.

Таким чином, враховуючи, що суддею Босим В.П. не подавалася декларація доброчесності судді за 2015 рік, відтак відсутній предмет перевірки, Комісія дійшла висновку, що повідомлення ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді
за 2015 рік, слід залишити без розгляду.

2. Стосовно повідомлення ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у декларації доброчесності судді
за 2016, а саме, що у березні 1999 року Босий В.П., будучи студентом, притягувався до адміністративної відповідальності за хуліганство, проте у декларації доброчесності судді за 2016 рік вказано, що до адміністративної відповідальності він не притягувався, що свідчить, на думку заявника, про зазначення в недостовірних тверджень про притягнення до адміністративної відповідальності, Комісія зазначає таке.

На запит Комісії Департамент патрульної поліції Національної поліції України повідомив, що згідно з дорученням Національної поліції від 20 липня 2016 року
№ 7914/01/46-2016 «Про впорядкування автоматизованого обліку адміністративних правопорушень, у тому числі бланкової продукції, протоколів та постанов, та дорожньо-транспортних пригод» до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» внесено відомості з 01 серпня 2016 року.

За даними системи «Інформаційний портал Національної поліції України», станом на 15 січня 2024 року інформація щодо притягнення Босого В.П. до адміністративної відповідальності відсутня.

Урахувавши встановлені перевіркою обставини, надані суддею пояснення, дослідивши копії документів, Комісія вважає непідтвердженою інформацію щодо притягнення Босого В.П. у березні 1999 року до адміністративної відповідальності за хуліганство.

Відтак Комісія дійшла висновку щодо непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Босим В.П. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, в частині інформації про те, що у березні 1999 року Босий В.П., будучи студентом, притягувався до адміністративної відповідальності за хуліганство. Підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.

3. Стосовно повідомлення ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017, 2018 роки, Комісія зазначає таке.

Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною п’ятою цієї ж статті Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Пунктом дев’ятим глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (зі змінами), визначено, що відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за відповідними показниками, ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема декларації доброчесності судді.

Згідно з абзацом третім пункту 20 глави 3 розділу ІІ указаного вище положення під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Так, рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду міста Києва Босого В.П.

Рішенням Комісії від 08 листопада 2018 року № 1944/ко-18 суддю Господарського суду міста Києва Босого В.П. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до вказаного рішення за критерієм доброчесності суддю Господарського суду міста Києва Босого В.П. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.

Під час проведення співбесіди із Босим В.П. 08 листопада 2018 року Комісією були дослідженні пояснення судді та додані до них документи від 06 липня 2018 року, від 09 липня 2018 року, від 29 серпня 2018 року; були перевірені обставини, зокрема, щодо: наявності або відсутності факту спільного проживання судді з ОСОБА_1 після розірвання шлюбу; спільних подорожей за кордон; прав користування транспортними засобами; придбання квартири колишньою дружиною судді; подарованих батьком судді грошових активів; квартири, придбаної матір’ю судді у 2013 році площею
68,6 кв.м у місті Києві; придбання домоволодіння у 2007 році матір’ю судді; наявності у батьків судді корпоративних прав Товариства з обмежено відповідальність «СОБИН»; наявності фінансової спроможності батьків судді для придбання дороговартісного майна та здійснення подарунків.

Отже, зазначена в повідомленнях інформація про події, які відбулися до
08 листопада 2018 року, яка зазначена в повідомленнях, була предметом розгляду під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Таким чином, перевірка по суті обставин, викладених у повідомленнях ГО «Народне коло», щодо подій які мали місце до 08 листопада 2018 року, набуватиме ознак повторного дослідження та вимагатиме від Комісії правової кваліфікації фактів, які вже були встановлені та досліджені в межах процедури кваліфікаційного оцінювання і яким Комісією надано правову оцінку в межах визначених законом повноважень.

Крім того, Комісією було встановлено, що у 2017 році за заявою ГО ТОМ 14 (Бігус інфо) Національним антикорупційним бюро України було здійснено перевірку майнового стану судді Босого В.П. та його батьків.

На запит Комісії Національним антикорупційним бюро України були надіслані копії вказаної заяви та відповідь на неї.

Так, Національне антикорупційне бюро України листом від 13 березня 2017 року № 0412-204/9056 повідомило Голову правління ГО «ТОМ 14» («Наші гроші з Денисом Бігусом») Бігуса Д.С., що за результатами розгляду заяви від 23 січня 2017 року
№ 32 щодо можливих ознак кримінального правопорушення у діях судді Господарського суду міста Києва Босого В.П. не встановлено достатніх підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо обставин, викладених у заяві, та здійснення досудового розслідування.

Комісія, беручи до уваги стандарти Ради Європи щодо правової визначеності, законних очікувань і незалежності судової влади, вважає, що в наведеному випадку діє презумпція чинності рішення Комісії та, відповідно, доброчесності судді.

Так, підпунктом 5 пункту 49 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади встановлено, що підстави та основні складові формального оцінювання (де таке існує) мають бути чітко й вичерпно визначені в законодавстві на рівні законів. Деталі можуть бути врегульовані підзаконними актами, які також підлягають опублікуванню.

Конституційний Суд України зазначає, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) (абзац п’ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020).

Легітимні очікування судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, полягають, у тому числі, в остаточності правової оцінки обставин, які досліджувалися під час такого кваліфікаційного оцінювання, і можливості перегляду рішення Комісії виключно з підстав, встановлених законом. Інше означало б порушення правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Повторне (після аналізу в межах кваліфікаційного оцінювання) дослідження в межах перевірки повідомлень щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, означатиме перегляд по суті рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання у відповідній частині, тобто здійснення правової процедури, не передбаченої законом.

Пунктом 180.4 Регламенту передбачено, що Комісія у складі колегії залишає без розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних в декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді), у разі якщо повідомлення містить обставини, які раніше були предметом дослідження (зокрема, під час кваліфікаційного оцінювання судді).

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що повідомлення ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017, 2018 роки, слід залишити без розгляду.

3. Стосовно повідомлення ГО «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2019, 2020, 2021, 2022 роки, Комісія зазначає таке.

Заявник вважає, що суддею Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2019, 2020, 2021, 2022 роки вказані недостовірні твердження, зокрема, про:

- відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним доходам (пункт 1);

- нездійснення членами сім’ї судді витрат, що перевищують їх сукупний дохід (пункт 3);

- набуття майна із законних джерел, що належать судді або членам його сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження (пункт 4);

- зазначення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування (пункт 5).

На підтвердження вказаних обставин заявник наводить аргументи щодо невідповідності рівня життя батьків судді та ОСОБА_1 наявному в них майну і одержаним доходам.

Також ГО «Народне коло» вважає, що суддею Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2019, 2020, 2021, 2022 роки зазначені недостовірні твердження, зокрема, про:

- нездійснення суддею витрат, що перевищують його доходи (пункт 2);

- зазначення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 5);

- вчасне подання та зазначення достовірних (у тому числі повних) відомостей у декларації доброчесності (пункт 7).

Недостовірність тверджень у вказаних пунктах заявник пов’язує з тим, що за безпосереднім дорученням судді Босого В.П., з метою подальшого фактичного використання та розпорядження членами його родини (батьки, колишня дружина) було придбано рухоме та нерухоме майно.

У встановленому законом порядку суддя Босий В.П. подав декларації доброчесності судді за 2019, 2020, 2021, 2022 роки.

У зазначених деклараціях Босий В.П. підтвердив твердження, зокрема, у пунктах № № 1, 3, 4: «Рівень мого життя відповідає наявному в мене та членів моєї сім’ї майну і одержаним доходам», «Членами моєї сім’ї не здійснювалися витрати, що перевищують наші доходи», «Майно, що належить мені або членам моєї сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, було набуто із законних джерел».

Відповідно до пункту 7 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, (затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року
№ 137/зп-16; у редакції рішення Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18), термін «члени сім’ї» у декларації вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».

Абзацом 16 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції Закону України «Про запобігання корупції» від 28 серпня 2018 року
№ 1700-VII) члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Абзацом 18 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції Закону України «Про запобігання корупції» від 02 жовтня 2019 року
№ 140-IX) визначено, що члени сім’ї:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій
статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Таким чином, нормами чинного Закону України «Про запобігання корупції» уніфіковано поняття членів сім’ї.

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції
від 11 серпня 2016 року № 3 (втратило чинність на підставі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 лютого 2020 року № 59/20), членами сім’ї суб’єкта декларування відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», вважаються:

1) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежно від їх спільного проживання. Це означає, що членом сім’ї суб’єкта декларування є його чоловік/дружина, якщо шлюб між ними офіційно не розірвано (навіть якщо особи спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом тощо);

2) у випадку наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) із суб’єктом декларування, членами його сім'ї є також його: діти, у тому числі повнолітні; батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням; будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житло, проживаючи в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо).

Слід також звернути увагу на те, що в декларацію включається інформація про членів сім’ї станом на останній день звітного періоду. Наприклад, якщо упродовж звітного періоду, незалежно від тривалості, особа спільно проживала із суб’єктом декларування, була пов’язана з ним спільним побутом та мала взаємні права та обов'язки, але таке спільне проживання було припинено станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації), то особа не вважається членом сім’ї суб’єкта декларування й інформація про неї в декларації не відображається.

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції
від 29 грудня 2021 року членами сім’ї суб’єкта декларування (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції», примітка до статті 46 цього закону) є:

1) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік / дружина) станом на останній день звітного періоду, – незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;

2) діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття, незалежно від їх спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;

3) будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації:

спільно проживали;

були пов’язані спільним побутом;

мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування. Наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо.

Членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, є будь-які особи, які проживали спільно з суб’єктом декларування, були пов’язані спільним побутом, мали з ним взаємні права та обов’язки станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо).

Аналогічні за змістом роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції до розділу ІІІ «Члени сім’ї суб’єкта декларування» декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, містяться у редакції роз’яснень від 13 листопада 2023 року.

Крім того, при встановленні ознак пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків чоловіка і жінки (зокрема, без реєстрації шлюбу) необхідно враховувати (Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2019 року у справі № 1-8/99, постанова Великої Палати Верховного Суду 03 липня 2019 року у справі
№ 554/8023/15-ц, постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі
№ 182/670/15-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 309/2630/15-ц, від 18 лютого
2021 року у справі № 640/21524/18):

факт спільного проживання;

ведення спільного господарства / спільне виконання домашніх обов’язків;

наявність у сторін спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї, в тому числі для спільного користування;

здійснення спільних витрат в інтересах сім’ї, в тому числі на продукти харчування, дозвілля, утримання житла, його ремонт тощо;

інші обставини, які вказують на наявність стосунків, притаманних подружжю.

Таким чином, з’ясуванню достовірності чи недостовірності, а також встановленню повноти тверджень у пунктах №№ 1, 2, 3 декларації доброчесності судді підлягають обставини, які стосуються виключно судді та членів його сім’ї.

Так, ГО «Народне коло» на підтвердження викладених у повідомленні обставин зазначає, що 10 червня 2019 року ОСОБА_1 зареєструвала на себе право власності на трикімнатну квартиру площею 107,1 кв.м у місті Києві.

Також указано, що 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від 25 жовтня 2019 року стала власницею двох машино-місць № 2.11 площею 16,3 кв.м та № 2.12 площею 17,3 кв.м за адресою місцезнаходження квартири, вартість кожного становить 30 000 доларів США.

Мати Босого В.П. – ОСОБА_5 08 вересня 2020 року за договором купівлі-продажу придбала двокімнатну квартиру площею 104,1 кв.м, що розташована АДРЕСА_6.

ОСОБА_5 відповідно до договору дарування від 09 лютого 2021 року переоформила квартиру на дочку судді ОСОБА_2, про придбання якої було зазначено у попередніх повідомленнях (площа 68,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 53 000,00 доларів США).

Комісіє встановлено, що шлюб між суддею Босим В.П. та ОСОБА_1 зареєстровано 31 жовтня 2019 року, тобто після набуття прав власності ОСОБА_1 на квартиру площею 107,1 кв.м у місті Києві та двох машино-місць № 2.11 площею
16,3 кв.м та № 2.12 площею 17,3 кв. м за адресою місцезнаходження квартири.

Суддя Босий В.П. під час засідання Комісії у складі колегії 25 червня 2024 року пояснив, що за декілька місяців до укладення шлюбу з ОСОБА_1 вони почали разом проживати, були пов’язані спільним побутом та мали взаємні права та обов’язки, отже на момент набуття прав власності на квартиру та машино-місць ОСОБА_1 почала набувати ознак такого статусу, як члена сім’ї судді Босого В.П.

Водночас, ураховуючи, що право власності ОСОБА_1 на квартиру площею
107,1 кв.м у місті Києві виникло на підставі договору про участь у будівництві об’єкта нерухомості від 30 березня 2017 року, кошти за яку сплачувалися у 2017 році, суддя Босий В.П. на момент реєстрації права власності (10 червня 2019 року) на вказаний об’єкт нерухомого майна не повинен був бути обізнаний як про джерела походження коштів на його придбання, так і про його вартість.

Аналогічних обставин стосується і набуття ОСОБА_1 права власності на два машино-місця № 2.11 площею 16,3 кв.м та № 2.12 площею 17,3 кв.м за адресою місцезнаходження квартири, враховуючи, що вказані об’єкти нерухомого майна були подаровані близькою особою ОСОБА_1 (договори дарування від 25 жовтня 2019 року).

Стосовно придбання матір’ю судді ОСОБА_5 08 вересня 2020 року двокімнатної квартири площею 104,1 кв.м, що розташована АДРЕСА_6, та дарування дочці судді ОСОБА_2 09 лютого 2021 року квартири площею 68,6 кв.м у
м. Києві, Комісія зауважує, що вказані обставини не можуть бути взяті до уваги під час проведення перевірки декларацій доброчесності судді Босого В.П. за 2020, 2021,
2022 роки з огляду на те, що відомості, надані ГО «Народне коло», стосуються осіб, які не були членами сім’ї Босого В.П. у звітні періоди відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Іншої інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у пунктах №№ 1, 3, 4 декларації доброчесності судді Босого В.П. за 2019, 2020, 2021, 2022 роки, ГО «Народне коло» не надано.

Твердження ГО «Народне коло» про те, що за безпосереднім дорученням судді Босого В.П., з метою подальшого фактичного використання та розпорядження було придбано членами його родини рухоме та нерухоме майно не підтвердилися під час проведення перевірки. Відтак інформація заявника, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у пунктах №№ 2, 5, 7 декларації доброчесності судді Босого В.П. за 2019, 2020,2021,
2022 роки є непідтвердженою.

Стосовно інформації ГО «Народне коло», що в декларації доброчесності судді за 2020, 2021 роки зазначено недостовірні відомості про невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями, Комісія зазначає таке.

Обґрунтовуючи наведене, заявник стверджує, що суддя Босий В.П. втрутився у процес відправлення правосуддя суддею Господарського суду міста Києва
Бондарчук В.В. у справі № 910/11905/20.

У декларації доброчесності судді Босого В.П. за 2020, 2021 роки підтверджено відомості, зазначені в пункті 14 «Випадків мого втручання у правосуддя, що здійснювалися іншими суддями, не було».

Статтею 6 Закону встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Незалежність судді, серед іншого, забезпечується забороною втручання у здійснення правосуддя (частина п’ята статті 48 Закону).

Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Статтею 131 Конституції України визначено, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.

Пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення, а також вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі – Регламент ВРП), яким врегульовано процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі – Рада) її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

За змістом абзаців першого, другого та четвертого пункту 23.1 глави 23 Регламенту ВРП питання про забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі – звернення), а також із власної ініціативи. Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Відповідно до пункту 23.4 глави 23 Регламенту ВРП за результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити: стислий виклад обставин, зазначених у зверненні; обставини, встановлені під час перевірки; висновок про те, чи можуть відомості, викладені у зверненні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або вони несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя; пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.

У пункті 23.5 глави 23 Регламенту ВРП передбачено, що якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1–3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради складає висновок про відсутність підстав для вжиття таких заходів. Висновок члена Ради про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя затверджується рішенням Ради.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку: якщо під час підготовки питання до розгляду відомості, зазначені в повідомленні судді, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради складає висновок про відсутність підстав для вжиття заходів, який затверджується рішенням Ради.

Тобто законодавець розрізняє повідомлення про втручання в діяльність судді та момент у часі, в якому встановлюється (підтверджується) факт втручання в діяльність судді. Водночас заходи щодо повідомлення відповідних органів про випадки втручання в діяльність судді передують заходам щодо встановлення або спростування таких фактів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення.

Таким чином, наявність факту втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя встановлюється Вищою радою правосуддя після відповідного звернення судді з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя.

За даними Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність суддя Бондарчук В.В. не зверталася з повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя, відтак рішення (висновок) ВРП за результатами перевірки обставин, викладених у повідомленні ГО «Народне коло», відсутнє.

З огляду на те, що Вищою радою правосуддя не проводилась перевірка фактів втручання в діяльність судді Господарського суду міста Києва Бондарчук В.В. щодо здійснення правосуддя за її повідомленням, а проведеною Комісією перевіркою встановлено, що в судді Босого В.П. були відсутні підстави для підтвердження його втручання у правосуддя, що здійснюється іншими суддями, слід дійти висновку, що інформація, викладена в повідомленні ГО «Народне Коло», є непідтвердженою.

Пунктом 184 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі Колегії ухвалює одне з таких рішень:

1. Підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.

3. Непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації доброчесності судді.

Оскільки підстав для визнання задекларованих суддею Босим В.П. у деклараціях доброчесності судді за 2019, 2020, 2021, 2022 роки тверджень завідомо недостовірними під час проведення перевірки не встановлено, тому підстави для звернення Комісії до Вищої ради правосуддя в порядку, передбаченому статтею 107 Закону, відсутні.

Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, одноголосно

вирішила:

1. Повідомлення Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у декларації доброчесності судді за 2015 рік, залишити без розгляду.

2. Визнати непідтвердженою інформацію в частині зазначення недостовірних тверджень про притягнення до адміністративної відповідальності у повідомленні Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у декларації доброчесності судді
за 2016 рік.

3. Повідомлення Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017, 2018 роки, залишити без розгляду.

4. Визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленнях Громадської організації «Народне коло» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Господарського суду міста Києва Босим Вадимом Петровичем у деклараціях доброчесності судді за 2019, 2020, 2021, 2022 роки.

Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії Олег КОЛІУШ

Руслан МЕЛЬНИК

no_4dp-24_vid_05.09.2024.docx

Повернутись до розділу Рішення