Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого ˗ Устименко В.Є.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Прилипка С.М. - доповідача,
розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Суворової Світлани Володимирівни за зверненням Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка Ігоря Михайловича,
встановила:
У листопаді 2015 року до Комісії надійшло звернення Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М. щодо поведінки судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Суворової С.В., яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді з підстав, передбачених частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам.
У зверненні зазначено, що до Вищої ради юстиції надійшла заява судді Суворової С.В. про звільнення із займаної посади у зв’язку із припиненням громадянства.
Аналогічного змісту заява судді надійшла від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
На запит Вищої ради юстиції від 22 липня 2015 року № 4423/0/9-15 щодо надання інформації про припинення громадянства України Суворовою С.А. Адміністрація Президента України надала відповідь від 11 серпня 2015 року № 03- 01/1708 про те, що на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства матеріали щодо припинення громадянства України зазначеної особи не надходили.
Таким чином, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України» громадянство України Суворової С.В. не припинено, підстави для її звільнення з посади судді за вказаними обставинами відсутні.
Водночас, набуття суддею громадянства іншої держави під час перебування на посаді судді дає підстави для висновку щодо вчинення дій, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, а тому в діях судді вбачаються ознаки дисциплінарного проступку та порушення присяги судді.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі ˗ Закон) у редакції від 02 червня 2016 року.
Відповідно до пункту 31 Прикінцевих та перехідних положень, заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Якщо на день набрання чинності цим Законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи.
Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Рішенням Комісії № 1721/дп-16 від 20 вересня 2016 року стосовно судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Суворової С.В. відкрито дисциплінарну справу.
За таких обставин, Комісією застосовується порядок розгляду дисциплінарної справи, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII).
Водночас, 28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.
Звернення щодо поведінки судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Суворової С.В. стосується дій, вчинених суддею до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку з викладеним в частині дисциплінарної відповідальності судді застосовується Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року № 2453-VІ).
Суддя Суворова С.В., повідомлена про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи шляхом розміщення відповідного оголошення двічі на офіційному веб-сайті Комісії, на засідання не з’явилася та будь-яких пояснень стосовно порушення, що ставиться їй за вину не надала.
Заслухавши доповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія встановила такі обставини та дійшла таких висновків.
Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Суворова Світлана Володимирівна призначена на посаду судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим строком на п’ять років.
27 травня 2014 року до Вищої ради юстиції надійшла заява судді від 14 квітня 2014 року про звільнення з посади у зв’язку з припиненням громадянства України. До вказаної заяви суддею було долучено паспорт громадянина Російської
Федерації від 25 березня 2014 року, паспорт громадянина України та заяву про добровільну відмову від громадянства України.
Згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі припинення його громадянства.
Відповідно до статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, яка діяла на момент звернення судді з відповідною заявою до Вищої ради юстиції, суддя звільняється з посади за поданням Вищої ради юстиції у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України «Про громадянство України».
Втім, Адміністрацією Президента України 11 серпня 2015 року листом №03-01/1708 повідомлено про те, що на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства матеріали щодо припинення громадянства України Суворової С.В. не надходили.
Згідно зі статтею 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді.
Зміст присяги судді визначено статтею 55 цього Закону, згідно з якою суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року №2-рп/2011 додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги ˗ його конституційно визначений обов’язок.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону 2010 року суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав систематичного або грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.
Професійна етика суддів ґрунтується передусім на визнаних у соціумі нормах моралі, що набули законодавчого визначення як система етичних норм, правил поведінки, які склались у суспільстві на підставі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.
Етичні стандарти поведінки суддів є важливим інструментом забезпечення підзвітності й доброчесності суддівського корпусу, які активують внутрішні механізми саморегулювання й самоконтролю кожного з них.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року № 2453-VI) питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України. Цей документ, ухвалений XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, містить низку рекомендацій суддям у період перебування їх на посаді щодо належної поведінки як службової, так і позаслужбової. Статтями першою та третьою кодексу суддівської етики передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. В преамбулі цього Кодексу підкреслено, що судді добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» порушенням суддею присяги є:
- вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;
- недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
- порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про громадянство України» громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Однак із заявою про припинення громадянства України Суворова С.В. до відповідних органів в Україні не зверталася. Припинення громадянства Суворової С.В. у встановленому законодавством порядку не здійснювалося.
Окрім того, із заявою про звільнення суддя звернулась 27 травня 2014 року, проте громадянство Російської Федерації суддею набуто 23 березня 2014 року.
Набуття Суворовою С.В. громадянства іншої держави під час перебування на посаді судді України дає підстави для висновку щодо вчинення нею дій, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, є порушенням норм суддівської етики та стандартів поведінки, що забезпечують суспільну довіру до суду, а тому свідчать про беззаперечне порушення присяги судді що є дисциплінарним проступком судді, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року № 2453-VІ).
Вчинений дисциплінарний проступок надає Комісії підстави для прийняття рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади відповідно до правил, встановлених статтею 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції на день вчинення проступку.
Строк накладення дисциплінарного стягнення, встановлений у частині четвертій статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року №2453-VI), до звільнення за порушення присяги не застосовувався, і звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.
Статтею 109 Закону (у редакції від 02 червня 2016 року № 1402-VIII) передбачено види дисциплінарних стягнень, особливості їх застосування та встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років з дня вчинення проступку.
З цих підстав застосуванню підлягає стаття 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 02 червня 2016 року № 1402-VIII), відповідно до якої трирічний строк підлягає застосуванню до судді у випадку вчинення ним проступку, який надає Комісії підстави прийняти рішення про внесення подання про звільнення Суворової Світлани Володимирівни з посади судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно судді Суворової С.В. Комісія враховує інформацію про особу судді, її досвід роботи на посаді та приходить до висновку про можливість застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.
Отже, Комісія, враховуючи обставини, за яких був вчинений зазначений проступок, його характер і наслідки, обирає дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення Суворової Світлани Володимирівни з посади судді окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим.
Доповідач згідно з вимогами частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) не бере участі у прийнятті рішення, а тому не підписує його.
Керуючись статтями 83-87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року № 2453-VI), статтями 95-97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року
№ 192-VIII), а також статтею 109 та пунктом 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 02 червня 2016 року № 1402-VIII), Комісія
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Суворову Світлану Володимирівну за зверненням Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка Ігоря Михайловича.
Застосувати дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення Суворової Світлани Володимирівни з посади судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.
Рішення Комісії може бути оскаржено суддею в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
