Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Прилипка С.М. – доповідача,
розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха Андрія Станіславовича за зверненням в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України Шавлака О.В.,
встановила:
У серпні 2015 року до Комісії надійшло звернення в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України Шавлака О.В. щодо поведінки судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха А.С. з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості.
Заявник зазначає, що суддею апеляційного суду Чернігівської області Карнаухом А.С. необгрунтовано відмовлено у доступі до правосуддя, оскільки прийнято постанову від 07 липня 2015 року про повернення апеляційної скарги з порушенням норм процесуального права.
Рішенням Комісії № 995/дп-16 від 18 травня 2015 року стосовно судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха А.С. відкрито дисциплінарну справу.
У засідання Комісії з’явився суддя апеляційного суду Чернігівської області Карнаух А.С.
Заявник або його представники в засідання не з’явилися, при цьому були належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання Комісії.
За таких обставин неявка заявника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи, тому Комісія вважає за можливе розглянути її за відсутності осіб, що не з’явилися в засідання.
Заслухавши доповідача, пояснення судді, який підтримав надані письмові пояснення, повно та всебічно дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія встановила такі обставини та дійшла таких висновків.
Установлено, що 04 червня 2015 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшли матеріали справи про порушення митних правил № 0044/10200/15.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 червня 2015 року провадження у справі про притягнення генерального директора фірми «BAZ TEKSTІL KARGO GIDA MAD. SAN. VE. TIC.LTD.STI», громадянина Туреччини ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 483 МК України закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України, Шавлак О.В. подав апеляційну скаргу.
07 липня 2015 року вказані матеріали справи разом із апеляційною скаргою надійшли до апеляційного суду Чернігівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Карнауха А.С. обрано головуючим у справі № 751/6009/15-п.
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 07 липня 2015 року апеляційну скаргу в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України Шавлака О.В. на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 червня 2015 року повернено особі, яка її подала, відповідно до частини другої статті 294 КУпАП.
Заперечуючи проти дисциплінарного проступку, суддя Карнаух А.С. у письмових поясненнях зазначив, що частиною другою статті 294 КУпАП визначено вичерпний перелік осіб, які мають встановлене чинним законодавством право оскаржити постанову суду у справі про адміністративне правопорушення і розширеному тлумаченню цей перелік осіб не підлягає.
За матеріалами справи, які надійшли до Новозаводського районного суду міста Чернігова 04 червня 2015 року, протокол про порушення митних правил було складено 27 січня 2015 року. Такий тривалий час перебування справи в провадженні Чернігівської митниці ДФС України викликав сумніи у повноваженнях Шавлака О.В. як в.о. начальника митниці на подання апеляційної скарги, що надійшла до суду без відповідного документа на підтвердження займаної посади. Водночас Шавлак О.В. не додав до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень як представника митного органу у цій справі, що підтверджено матеріалами справи про адміністративне правопорушення та змістом апеляційної скарги.
Під час засідання Комісії суддя вказав, що можливо, він дійсно не вжив усіх заходів, передбачених чинних законодавством, з метою відновлення порушених прав та законних інтересів заявника та забезпечення реалізації права апеляційного оскарження й об’єктивного апеляційного провадження.
Надані суддею апеляційного суду Чернігівської області Карнаухом А.С. письмові пояснення не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 2 КУпАП передбачено, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (далі – МК).
Згідно з частиною першою статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до підпункту «а» частини першої статті 497 МК України представники органів доходів і зборів є особами, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил.
Згідно з частиною другою статті 501 МК України представник органу доходів і зборів здійснює свої повноваження в суді на підставі належно оформленої довіреності, виданої органом доходів і зборів.
Таким чином, вказаними нормами законодавства передбачено, що така категорія справ підпадає під юрисдикцію місцевих судів. Перегляд здійснюється апеляційним судом загальної юрисдикції, а однією зі сторін в обов’язковому порядку є митний орган ДФС України.
Відповідно до частини п’ятої статті 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Таким чином, законодавцем чітко визначено право оскарження постанови судді у справі про порушення митних правил органом доходів і зборів.
Митний кодекс України є спеціальним законом і підлягає застосуванню при розгляді категорії справ, щодо порушення митного законодавства.
Стаття 278 КУпАП передбачає підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частина друга статті 294 КУпАП визначає перелік осіб, які можуть оскаржити постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, та строки оскарження.
Таким чином, фактично у справах про порушення митних правил потерпілою стороною виступає держава, а митний орган ДФС України представляє її інтереси.
За таких обставин, посилання судді, що Шавлак О.В. не додав до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень як представника митного органу у цій справі не можуть бути визнані підставами для повернення апеляційної скарги, оскільки суддя Карнаух С.А. не вчинив жодних дій на встановлення відповідних повноважень. Перегляд справи у судовому засіданні не призначався. Будь-яких повідомлень про дату, час та місце розгляду справи сторонам не надсилалось, а отже надання до суду будь-яких підтверджуючих документів не вбачалося за можливе.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції), від 16 грудня 1992 року).
Ураховуючи вказане, право звернення до суду є складовою права на справедливий судовий розгляд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Частина восьма статті 294 КУпАП передбачає перелік рішень судді, які можуть бути ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Так, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Приймаючи постанову про повернення апеляційної скарги, суддею не було враховано, що підставами для повернення апеляційної скарги, як зазначено у частині другій статті 294 КУпАП, на яку і посилався суддя, може бути лише подання апеляційної скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження і не заявлення стороною не заявлено клопотання про поновлення цього строку, а також у випадку, якщо у поновленні строку відмовлено.
Комісією також враховано, що після повернення апеляційної скарги в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України Шавлак О.В. повторно звернувся до апеляційного суду Чернігівської області з апеляційною скаргою на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 червня 2015 року із клопотанням про поновлення строку. Надалі постановою апеляційного суду Чернігівської області від 17 липня 2015 року, ухваленою під головуванням судді Мальниченка Ю.В., в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України Шавлаку О.В. поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 червня 2015 року – без змін.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід’ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізувати його в повному об’ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Ураховуючи зазначене, встановлені обставини свідчать про наявність у діях судді Карнауха А.С. ознак дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (з умисною або внаслідок недбалості незаконною відмовою у доступі до правосуддя (у тому числі незаконною відмовою в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості).
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно судді Карнауха А.С., Комісія враховує характер проступку, його наслідки, особу судді, його досвід роботи на посаді (постановою Верховної Ради України від 04 червня 2009 року N 1455-VІ обрано на посаду судді апеляційного суду Чернігівської області безстроково), позитивні характеристики судді, навантаження, ступінь вини та обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, та приходить до рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Керуючись Конституцією України, статтями 92-97, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю апеляційного суду Чернігівської області Карнауха Андрія Станіславовича за зверненням в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС України Шавлака О.В.
Застосувати до судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха Андрія Станіславовича дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Комісії про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено суддею, стосовно якого воно прийнято, до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не пізніше одного місяця з дня вручення чи отримання поштою копії рішення.
Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
До Вищого адміністративного суду України рішення оскаржується у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук