X

Про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Юлії Олександрівни за зверненнями народного депутата України Канівця О.Л., адвоката Слободянюка Б.К. в інтересах Пасічника М.Д. та голови ГО «Майдан-Громадський контроль» Колбанцева В.В.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.05.2016
1098/дп-16
Про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Юлії Олександрівни за зверненнями народного депутата України Канівця О.Л., адвоката Слободянюка Б.К. в інтересах Пасічника М.Д. та голови ГО «Майдан-Громадський контроль» Колбанцева В.В.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого – Патрюка М.В.,

членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Щотки С.О.,

розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Юлії Олександрівни за зверненнями народного депутата України Канівця О.Л., адвоката Слободянюка Б.К. в інтересах Пасічника М.Д. та голови ГО «Майдан-Громадський контроль» Колбанцева В.В.,

встановила:

У березні 2014 року до Комісії звернулися народний депутат України Канівець О.Л. та адвокат Слободянюк Б.К., який діє в інтересах Пасічника М.Д., а у червні 2014 року ‑ голова ГО «Майдан - Громадський контроль» Колбанцев В.В. з приводу неналежної поведінки судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Ю.О., пов’язаної з істотними порушеннями норм процесуального права при здійсненні правосуддя, неналежним ставленням до виконання своїх обов’язків при розгляді клопотання слідчих органів, про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1.

Заявники зазначають, що ухвалою суду від 25 січня 2014 року у справі № 756/1183-14-к задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 (шістдесят) днів з дня затримання.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 (____ року народження) запобіжного заходу суддя Швачач Ю.О. допустила низку грубих порушень норм процесуального права, зокрема не врахувала, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України.

Суд може обґрунтувати свої висновки лише свідченнями чи показаннями, які він безпосередньо отримував під час судового засідання.

Так, суддя посилалася на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: на протокол огляду місця події та фото таблиці до нього, протоколи допиту свідків - працівників органів внутрішніх справ, протоколи оглядів відеозаписів з інформаційної мережі «Інтернет», протоколи оглядів відеозаписів, наданих групами документування ГУ МВС України у місті Києві.

Однак під час судового засідання свідки та потерпілі не допитувалися, суд не мав можливості перевірити фактичні дані, що викладені у протоколах допиту цих осіб під час досудового розслідування, а тому не мав законних підстав для покладення вказаних обставин у основу ухвали.

Необґрунтованість підозри підтверджується відсутністю належних та допустимих доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

На думку заявників, суддею допущено порушення норм процесуального права, що викликає сумнів у її незалежності, а також у справедливості та обґрунтованості висновків суду. Суддею не дотримано принципу об’єктивності здійснення правосуддя, вчинено дії, що порочать звання судді та підривають авторитет судової влади і є порушенням присяги судді.

Відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку даних про наявність підстав для притягнення судді Швачач Ю.О. до дисциплінарної відповідальності, за результатами якої складено висновок від 26 січня 2015 року з викладенням виявлених фактів та обставин.

Згідно з частиною восьмою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

За результатами розгляду висновку та зібраних під час перевірки матеріалів рішенням Комісії від 10 лютого 2015 року № 123/дп-15 стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Юлії Олександрівни за зверненнями народного депутата України Канівця О.Л., адвоката Слободянюка Б.К. в інтересах ОСОБА_1 та голови ГО «Майдан- Громадський контроль» Колбанцева В.В. відкрито дисциплінарну справу.

Заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційної комісії судів України, пояснення судді Швачач Ю.О. розглянувши матеріали дисциплінарної справи, перевіривши та обговоривши їх, Комісія дійшла висновку, що звернення народного депутата України Канівця О.Л., адвоката Слободянюка Б.К. в інтересах ОСОБА_1 та голови ГО «Майдан- Громадський контроль» Колбанцева В.В. є обґрунтованими, а встановлені факти свідчать про порушення суддею Швачач Ю.О. присяги судді з огляду на наступне.

Комісією установлено, що Указом Президента України від 16 квітня 2010 року №544/2010 Швачач Юлію Олександрівну призначено на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва строком на п’ять років.

25 січня 2014 року суддею Оболонського районного суду міста Києва Швачач Ю.О. розглянуто та задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського РУ ГУМВС України у місті Києві Матюша В.О., погоджене процесуальним керівником у справі ˗ заступником прокурора прокуратури Оболонського району міста Києва Клюге І.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ____________ року народження.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 КК України, за яке встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років.

Вважаючи що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, а саме знову брати участь або організовувати масові заворушення на території міста Києва, беручи до уваги наявні ризики, передбачені частиною першої статті 177 КПК України, слідчий вбачав достатніми підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що й клопотав суд.

Слідчий суддя Швачач Ю.О., вирішуючи питання про обрання виду заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у пред’явленому обвинуваченні, його вік та стан здоров’я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, соціальних зв’язків, майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років, дійшла висновку, що є всі підстави вважати, що застосування більш м’якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, суддя вважала за необхідне задовольнити клопотання слідчого.

27 січня 2014 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва Місечко М.М. постановив ухвалу, відповідно до якої змінено обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт та звільнено з-під варти негайно.

З ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 27 січня 2014 року вбачається, що, «вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим за частиною другою статті 294 КК України, його вік, наявність обставин, які існували на час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знали і не могли знати, а саме, що згідно з довідкою ОСОБА_1 потребує стаціонарного лікування, оскільки має забій головного мозку, а також з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 183 КПК України суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого стосовно зміни обраного до підозрюваного запобіжного заходу».

Не погодившись з ухвалою суду від 25 січня 2014 року, захисник Шевчук В.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. За результатами її розгляду апеляційним судом міста Києва у складі головуючого судді Приндюк М.В. та суддів Бець О.В., Єфімової О.І. 11 лютого 2014 року постановлено ухвалу, відповідно до якої ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського РУ ГУМВС України у місті Києві Матюша В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ‑ без задоволення.

Вказана ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

За висновками суду апеляційної інстанції «слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов’язує можливість тримання особи під вартою, всебічно, повно провів судовий розгляд клопотання, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Застосувавши до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд правильно прийняв рішення, не визначивши йому розмір застави в порядку, передбаченому частиною третьою статті 183 КПК України, врахувавши обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Істотних порушень судом норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено».

Із письмових пояснень судді Швачач Ю.О. вбачається, що клопотання слідчого відповідало вимогам статті 184 КПК України та містило короткий виклад обставин кримінального правопорушення. Окрім того, до вказаного клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовував необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддя зауважує, що, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, нею було об’єктивно, безсторонньо та неупереджено досліджено матеріали кримінального провадження, якими слідчий та прокурор обґрунтовували вказане клопотання. При цьому стаття 193 КПК України не вимагає від слідчого судді обов’язково при розгляді клопотання заслуховувати свідків та потерпілих. Жоден із учасників кримінального процесу не звертався до слідчого судді з вказаним клопотанням.

Крім того, слідчий суддя наголошує, що врахувала Постанову Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року, відповідно до якої, суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку, розглядати і вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення, а отже законні можливості ставити під сумнів кваліфікацію кримінального правопорушення або належність чи допустимість поданих до суду доказів були відсутні.

При прийнятті рішення слідчим суддею враховано положення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення не визначати заставу у кримінальному провадженні суддя прийняла виходячи з того, що, як вбачалося з клопотання та матеріалів провадження, ОСОБА_1 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Разом з тим пояснення судді Швачач Ю.О. не відповідають обставинам, встановленим перевіркою.

Так, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 КК України. Тобто він 22 січня 2014 року у період часу з 11.00 до 12.25 год., перебуваючи на вул. Грушевського поряд зі стадіоном «Динамо» у місті Києві з метою активної участі у масових заворушеннях, вчинив активні дії, спрямовані на досягнення своєї злочинної мети, шляхом вчинення насильства над особами, які намагалися йому завадити, а саме над працівниками правоохоронних органів та внутрішніх військ МВС України, що виконували свої службові обов’язки з охорони громадського порядку, кидаючи в їх бік саморобні вибухові пристрої на основі легкозаймистої суміші.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, відповідно до частини першої статті 183 КК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті З КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У пункті 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України» зазначено що слідчий суддя має сумлінно виконувати обов’язки щодо загального захисту прав людини у порядку статті 206 КПК України.

Відповідно до вимог статті 206 КПК України слідчий суддя, незалежно від наявності заяви особи, у разі якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомості йому обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, повинен вчинити такі дії: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку статті 206 КПК України. Разом з тим, незважаючи на вказані вимоги Закону, суддя Швачач Ю.О. не вчинила дій, передбачених даною статтею.

Всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 178 КПК України та підпункту 3 пункту 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2013 року № 511- 550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України» слідчий суддя Швачач Ю.О. при вирішенні питання про ображання запобіжного заходу не врахував стан здоров’я та вік підозрюваного.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 народився у ____ році, тобто на момент постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу йому ІНФОРМАЦІЯ_1 роки, що не було враховано при обранні міри запобіжного заходу.

Разом з тим, суд мав можливість в межах строку, передбаченого частиною першою статті 211 КПК України відкласти розгляд справи щодо розгляду клопотань слідчих про обрання запобіжного заходу з метою повного та неупередженого судового розгляду клопотань та надання стороні захисту можливості збирання та подання до суду відповідних доказів. Проте такі дії суддею не були вчиненні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею не з'ясовано, не встановлено та не наведено переконливих достатніх аргументів на користь того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, не застосовано принцип верховенства права, не враховано позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування даного інституту права, що міститься у листі № 1-1640/0/4-13 від 15 жовтня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України».

Зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу про те, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, без належного обґрунтування є недостатнім.

За таких обставин немає необхідності обмежувати право особи на свободу, передбачене кримінальним процесуальним законом України та статтею 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження.

Суддею також не враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Луценко проти України» у остаточному рішення від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків коли таке позбавлення волі відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме ‑ гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено волі.

Відповідно до пункту 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України».

З огляду на викладене, обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою суперечить нормам КПК України, Європейській Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини та свідчить про неналежне ставлення судді Швачач Ю.О. до своїх службових обов’язків.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, крім іншого, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватись присяги судді.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Також, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб.

За таких обставин Комісія вважає, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 суддя Швачач Ю.О. допустила несумлінне, недбале ставлення до виконання своїх обов’язків, порушила вимоги чинного процесуального законодавства України, продемонструвала поведінку, яка викликає сумнів у її неупередженості та об’єктивності, що свідчить про порушення вказаною суддею присяги, яка вимагає від неї безсторонньо, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права.

Вчинення суддею Швачач Ю.О. зазначених вище дій при виконанні завдань, які стоять перед судовою системою щодо захисту прав і свобод особи, зокрема в період гострого соціального конфлікту, свідчить про те, що вона не є відданою принципам правової держави та присязі судді, а тому повинна бути звільнена із займаної посади.

Разом з тим, вказані обставини були предметом розгляду Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, та за результатами розгляду 09 червня 2015 року за № 44/05-15 винесено висновок про визнання в діях судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Ю.О. порушення присяги судді та направлено висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для розгляду і прийняття рішення.

Комісія також враховує, що Указом Президента України від 30 січня 2016 року № 27/2016 «Про звільнення суддів» Швачач Юлію Олександрівну звільнено з посади у зв’язку з порушенням присяги судді.

Статтею 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів першої та апеляційної інстанцій.

При цьому відповідно до статті 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

За таких обставин Комісія вважає за необхідне припинити провадження у дисциплінарній справі.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83-89, 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища кваліфікаційна комісія суддів України,

вирішила:

провадження у дисциплінарній справі стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Швачач Юлії Олександрівни за зверненням народного депутата України Канівця О.Л., адвоката Слободянюка Б.К. в інтересах Пасічника М.Д. та голови ГО «Майдан-Громадський контроль» Колбанцева В.В. припинити.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Головуючий                                                                                                 М.В. Патрюк

Члени Комісії:                                                                                              В.І. Бутенко

                                                                                                                      Т.Ф. Весельська

                                                                                                                      А.О. Заріцька

                                                                                                                      М.А. Макарчук

                                                                                                                      С.М. Прилипко

                                                                                                                      Ю.Г. Тітов

                                                                                                                     С.О. Щотка