Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Руслана Анатолійовича за окремою ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2014 року,
встановила:
У травні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) надійшла окрема ухвала апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2014 року.
У окремій ухвалі апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2014 року йдеться про те, що суддя Корольовського районного суду міста Житомира Галасюк Р.А. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства у сфері послуг ательє мод «Швейник» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи допустив грубі порушення процесуального закону, а саме невиправдану тяганину у розгляді спору.
Зі змісту окремої ухвали вбачається, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1, яке було відкрито 01 серпня 2011 року, призначалося до розгляду 18 разів.
Судові засідання, які призначалися у справі на 26 грудня 2011 року, 10 лютого, 21 березня, 31 травня, 06 серпня, 08 жовтня, 08 листопада 2012 року, 06 лютого, 01 березня, 14 травня, 25 червня, 20 вересня, 23 жовтня, 27 листопада, 26 грудня 2013 року, 14 січня та 25 лютого 2014 року відкладалися через неявку сторін, з причин зайнятості судді в інших справах та за клопотаннями сторін, тому розгляд справи по суті не проводився. У зв’язку з цим трудовий спір не розглядався з 2011 року, а справа лише призначалася до розгляду.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вказала на те, що, відмовляючи позивачу ОСОБА_1 у прийнятті її заяви від 24 березня 2014 року про збільшення позовних вимог з тих підстав, що остання фактично змінила предмет і підставу позову, суддя Галасюк Р.А. фактично ухилився від здійснення правосуддя.
На думку колегії суддів апеляційного суду Житомирської області, наведені в окремій ухвалі порушення норм процесуального законодавства не можуть залишатися без відповідного реагування, оскільки вони дискредитують судову систему, призводять до порушення прав та законних інтересів фізичних осіб, наносять шкоду авторитету правосуддя і викликають справедливі нарікання на судову тяганину.
Із урахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного суду Житомирської області у складі Забродського М.І., Заполовського В.Й. та Шевчук А.М. порушує питання про притягнення судді Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Р.А. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ (далі - Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
З огляду на вказані норми законодавства дисциплінарне провадження за окремою ухвалою апеляційної інстанції, а також дії судді Галасюка Р.А. підлягають розгляду та кваліфікації на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
За результатами здійсненої перевірки член Комісії Мішин М.І. відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» склав висновок від 25 січня 2016 року з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки і пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Р.А., який передано на розгляд Комісії.
Рішенням Комісії від 11 лютого 2016 року № 387/дп-16 стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Р.А. відкрито дисциплінарну справу.
На засідання Комісії 28 квітня 2016 року суддя Галасюк Р.А., якого було повідомлено належним чином, що підтверджується зворотним поштовим повідомлення з підписом про отримання, не з’явився, причини своєї неявки не повідомив.
На засідання Комісії 17 травня 2016 року суддя Галасюк Р.А. також не з’явився, проте надіслав електронною поштою повідомлення про причини неявки на попереднє засідання Комісії (ІНФОРМАЦІЯ_1) та просив розглядати дисциплінарну справу без його участі у зв’язку із призначенням 17 травня 2016 року до розгляду справ, з яких дві невідкладного характеру у кримінальних провадженнях.
Керуючись частиною десятою статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія вирішила розглядати дисциплінарну справу стосовно судді Галасюка Р.А. за його відсутності.
Заслухавши доповідача - члена Комісії Мішина М.І., дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Р.А. до дисциплінарної відповідальності, зважаючи на таке.
У липні 2011 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Колективного підприємства у сфері послуг ательє мод «Швейник» про визнання незаконним і скасування наказу від 17 червня 2011 року № 26 про звільнення її з посади закрійника на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, яку для розгляду передано у провадження судді Галасюка Р.А.
Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 01 серпня 2011 року, постановленою під головуванням судді Галасюка Р.А. у цивільній справі № 296/778/12-ц, відкрито провадження та призначено її до розгляду на 26 грудня 2011 року.
26 грудня 2011 року розгляд справи відкладено через неявку сторін у справі, які, як вказав суддя Галасюк Р.А., були повідомлені належним чином про дату час і місце судового розгляду, причин неявки суду не повідомили.
Відповідно до вимог статті 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів, надсилаються поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
З наданих копій матеріалів цивільної справи № 296/778/12-ц убачається, що вони містять лише супровідний лист (без дати) щодо направлення сторонам у справі копії ухвали суду від 01 серпня 2011 року про відкриття провадження або копії позовної заяви відповідачу. Інших документів, які б підтверджували факт належного повідомлення осіб, які беруть участь у справі, а саме розписки та рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, матеріали справи не містять, що спростовує доводи судді Галасюка Р.А. про належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Надалі судові засідання у справі призначалися 7 разів, а саме: 10 лютого, 21 березня, 31 березня, 06 серпня, 08 жовтня, 09 листопада 2012 року та 06 лютого 2013 року, однак розгляд справи у кожному із призначених судових засідань відкладався і по суті вона не розглядалась.
Зокрема, відкладення розгляду справи відбулося з таких підстав:
-10 лютого 2012 року - через неявку представника відповідача;
- 21 березня 2012 року - з причин перебування судді Галасюка Р.А. у нарадчій кімнаті у кримінальній справі № 1-5/12;
- 31 травня 2012 року - через неявку представника відповідача;
- 06 серпня 2012 року - у зв’язку з перебуванням судді Галасюка Р.А. у відпустці з 06 по 23 серпня 2012 року;
- 08 жовтня 2012 року – ІНФОРМАЦІЯ_2;
- 09 листопада 2012 року - у зв’язку з перебуванням судді Галасюка Р.А. у відпустці з 08 по 09 листопада 2012 року;
-06 лютого 2013 року - у зв’язку із зайнятістю судді у розгляді іншої справи.
При цьому, як було встановлено в ході перевірки, в матеріалах справи відсутні судові повістки про виклик сторін у призначені судові засідання, а також розписки останніх або копії рекомендованих поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, що вказує на неналежне повідомлення сторін про дату, час і місце судового розгляду.
Крім того, в ході перевірки було встановлено, що у судових засіданнях 10 лютого та 31 травня 2012 року, у які прибувала позивач, не вівся журнал судового засідання та не здійснювалось їх фіксування технічними засобами, що відповідно до вимог частини 2 статті 197 ЦПК України можливо лише у разі неявки всіх учасників процесу.
01 березня 2013 року у справі відбулося перше судове засідання по суті спору, на якому згідно із даними журналу судового засідання та технічного запису головуючим було оголошено суть позовних вимог та отримано пояснення від сторін.
За клопотанням представника позивача про витребування додаткових документів у справі оголошено перерву до 14 травня 2013 року, однак призначене цього дня судове засідання було відкладено через неявку представника відповідача, від якого надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату через неможливість його прибуття.
У подальшому судові засідання у справі призначалися ще 8 разів, а саме: 25 червня, 20 вересня, 23 жовтня, 27 листопада, 26 грудня 2013 року, 14 січня, 25 лютого та 24 березня 2014 року.
Чотири судові засідання було відкладено через зайнятість судді Галасюка Р.А. в інших справах та у зв’язку з його перебуванням у відпустці з 22 по 23 жовтня 2013 року, два - за клопотаннями сторін у справі про відкладення та витребування додаткових документів.
І лише у двох судових засіданнях, призначених на 27 листопада 2013 року та 24 березня 2014 року, розгляд справи відбувався по суті.
Крім того, у судових засіданнях призначених на 14 травня та 26 грудня 2013 року, судом знову порушено вимоги цивільного процесуального законодавства щодо фіксування цивільного процесу, оскільки не вівся журнал судового засідання та не здійснювалось фіксування їх технічними засобами незважаючи на те, що в одному із судових засідань була присутня позивач, а в іншому - представник відповідача.
Натомість секретарем судового засідання Могилевець B.C. у судових засіданнях 14 травня 2013 року (складено акт) та 26 грудня 2013 року (складено довідку) про явку учасників процесу і проведення судових засідань без фіксування їх технічними засобами, що не передбачено чинним законодавством.
24 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 24 березня 2014 року відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу ОСОБА_1 її заяву від 24 березня 2014 року про збільшення позовних вимог, яка, як убачається зі змісту ухвали суду фактично змінює предмет і підставу позову.
Вказану ухвалу позивач ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 24 березня 2014 року та направлено справу до того ж суду для продовження розгляду.
Крім того, 15 травня 2014 року колегією суддів апеляційного суду Житомирської області було постановлено окрему ухвалу щодо невиправданої тяганини, допущеної суддею Корольовського районного суду міста Житомира Галасюком Р.А. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства у сфері послуг ательє мод «Швейник» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вказала на те, що, відмовляючи позивачу ОСОБА_1 у прийнятті її заяви від 24 березня 2014 року про збільшення позовних вимог з тих підстав, що остання фактично змінила предмет і підставу позову, суддя Галасюк Р.А. фактично ухилився від здійснення правосуддя.
На думку колегії суддів апеляційного суду Житомирської області, наведені в окремій ухвалі порушення норм процесуального законодавства не можуть залишатися без відповідного реагування, оскільки вони дискредитують судову систему, призводять до порушення прав та законних інтересів фізичних осіб, наносять шкоду авторитету правосуддя і викликають справедливі нарікання на судову тяганину.
20 травня 2014 року Корольовським районним судом міста Житомира було проведено збори суддів, на яких предметом обговорення була окрема ухвала апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2014 року.
Присутній на зборах суддя Галасюк Р.А., що підтверджується витягом із протоколу зборів від 20 травня 2014 року № 20, стосовно обставин, викладених в окремій ухвалі, пояснив, що розгляд справи № 296/778/12-ц постійно відкладався у зв’язку з тим, що позивач змінювала позовні вимоги.
Однак такі пояснення судді Галасюка Р.А. суперечать матеріалам справи, оскільки по суті було проведено лише три судових засідання і лише на одному із них позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про збільшення позовних вимог.
У ході перевірки було встановлено, що у процесуальному порядку окрема ухвала апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2014 року суддею Галасюком Р.А. оскаржена не була, що підтверджується листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 березня 2016 року.
Як убачається лише із пояснень судді Галасюка Р.А., оскільки на запити Комісії не було надано копії всіх матеріалів справи, цивільна справа № 296/778/12-ц після повернення з апеляційного суду неодноразово призначалась до розгляду (коли і скільки судових засідань було призначено суддя не вказує), проте кожного разу відкладалась, через те, що сторони намагалися вирішити спір у позасудовому порядку.
05 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 подала до канцелярії суду заяву про залишення її позову без розгляду, при цьому жодних мотивів зазначено не було.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав відповідну заяву.
Пленум Верховного Суду України у пункті 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 роз’яснив: «Суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалах, постановлених з цього приводу».
Ухвалою суду від 05 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Колективного підприємства у сфері послуг ательє мод «Швейник» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи на підставі пункту 5 частини 1 статті 207 ЦПК України залишено без розгляду.
Зі змісту ухвали убачається, що суд, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду та посилаючись на роз’яснення пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, жодним чином не вмотивував постановлену ним ухвалу, а, лише формально пославшись на норми цивільного процесуального законодавства, залишив позов без розгляду.
Пунктом 1 частини 4 статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року передбачено, що суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи. Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 7 постанови «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11 роз’яснив: «Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ за невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У порушення зазначених вимог закону і роз’яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільна справа № 296/778/12-ц перебувала на розгляді у судді Галасюка Р.А. з 01 серпня 2011 року по 05 січня 2016 року, тобто 4 роки 5 місяців, що істотно перевищує строк, встановлений цивільним процесуальним законодавством України.
Причинами тривалого розгляду цивільної справи № 296/778/12-ц були відкладення судових засідань через неявку сторін, зайнятість судді в інших справах, перебування судді у відпустці та ІНФОРМАЦІЯ_3, а також їх призначення з великими інтервали.
Крім того, на тривалість строків вплинув нерозгляд справи по суті, оскільки станом на 15 травня 2014 року (постановлення окремої ухвали апеляційним судом Житомирської області) із 18 призначених судових засідань відбулося лише 3.
Зокрема, перше судове засідання у справі після відкриття провадження 01 серпня 2011 року було призначено лише на 26 грудня 2011 року (більш ніж через 4 місяці), що вже перевищувало передбачені статтею 157 ЦПК України строки розгляду справи. При цьому про суті справа почала розглядатися лише 01 березня 2013 року (через 1 рік 7 місяців), оскільки попередні судові засідання, які призначалися у справі, відкладалися судом.
Установлені факти, а саме те, що в матеріалах справи фактично відсутні підтверджуючі документи щодо належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового розгляду, неявка яких була однією з підстав відкладення судового засідання, свідчать про формальний підхід судді Галасюка Р.А. до розгляду цивільної справи № 296/778/12-ц, предметом спору у якій був трудовий спір.
Суддя Галасюк Р.А. у своїх поясненнях зазначив, що терміни призначення і відкладення даної справи були обумовлені його навантаженням справами цивільного судочинства та справами інших категорій, кількістю робочих днів і процесуальною неможливістю призначення одночасно до розгляду справ у межах одного робочого дня. Крім того, суддя вказав, що причинами зриву завчасно призначених судових засідань у справах цивільного та адміністративного судочинства були графіки чергування з розгляду невідкладних справ кримінального судочинства та кількість клопотань, які надходили від органів досудового розслідування (на території Корольовського району міста Житомира розташовані слідчі відділи та управління районного відділу МВС, УМВС області, прокуратури області, УСБУ області).
Відповідно до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно позначитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуації, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У даному випадку розгляд цивільної справи № 296/778/12-ц, предметом спору у якій був трудовий спір, тривав більше 4 років, що з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хурава проти України» від 08 квітня 2010 року є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи зазначене, в діях судді Галасюка Р.А. Комісією встановлено склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Принцип індивідуалізації дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року полягає в тому, що при обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно характеру проступку та його наслідків Комісією враховано, що трудовий спір, який перебував у провадженні судді Галасюка Р.А., розглядався ним більше чотирьох років та за результатами його розгляду остаточного рішення по суті спору ухвалено не було, оскільки заявник, не отримавши впродовж тривалого строку (з серпня 2011 року по січень 2016 року) вирішення поданого позову, подала заяву про залишення його без розгляду.
Також Комісією враховано, що згідно з характеристикою, наданою головою Корольовського районного суду міста Житомира Драчем Ю.І., суддя Галасюк Р.А. за час роботи на посаді судді зарекомендував себе професійно підготовленим спеціалістом.
Згідно з даними довідки про показники роботи судді Галасюка Р.А. протягом 2011-2015 років суддею було розглянуто: 911 кримінальних справ, скарг та клопотань (у яких вищими судовими інстанціями скасовано 8 судових рішень, змінено 1 судове рішення); 3664 цивільні справи (у яких вищими судовими інстанціями скасовано 160 судових рішень, змінено 24 судових рішення); 1493 адміністративні справи (у яких вищими судовими інстанціями скасовано 109 судових рішень, змінено 20 судових рішень); 697 справ про адміністративні правопорушення (у яких вищими судовими інстанціями скасовано 10 судових рішень, змінено - 4 судові рішення).
Стосовно особи судді слід зазначити, що згідно з даними бази діловодства Комісії у період з 2012 року до дати розгляду вказаної дисциплінарної справи суддя Галасюк Руслан Анатолійович шість разів притягався до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Беручи до уваги викладене, а також те, що суддя Галасюк Р.А. під час розгляду цивільної справи № 296/778/12-ц, предметом спору у якій був трудовий спір, несумлінно поставився до виконання своїх обов’язків щодо своєчасного розгляду справи, що мало наслідком порушення конституційних засад судочинства та права особи на справедливий суд упродовж розумного строку, Комісія дійшла висновку про необхідність притягнення судді Галасюка Р.А. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року (невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
Керуючись статтями 83-89, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, Комісія
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Руслана Анатолійовича.
Застосувати до судді Корольовського районного суду міста Житомира Галасюка Руслана Анатолійовича дисциплінарне стягнення у виді догани.
Рішення Комісії про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено суддею, стосовно якого воно прийнято, до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня його вручення чи отримання поштою копії рішення.
Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
До Вищого адміністративного суду України рішення оскаржується в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
