Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Патрюка М.В., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С.,
розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Лариси Степанівни за зверненнями Просянюк О.В., Лук’яненка О.Л., Очкольди М.Г., Соколовського В.В., Нураліна М.В. в інтересах Бугая Д.В.,
встановила:
У березні 2014 року надійшло звернення Просянюк О.В. в інтересах Бугая Д.В. стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. (дисциплінарне провадження № 8вк-2027/14).
У квітні 2014 року надійшло звернення Лук’яненка О.Л., Очкольди М.Г., Соколовського В.В., Нураліна М.В. в інтересах Бугая Д.В. стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. (дисциплінарне провадження № 8вк-2586/14).
Заявники вказують на те, що слідчий суддя Калініченко Л.С. під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 255 КК України, ОСОБА_1 неналежно віднеслася до виконання своїх обов’язків та істотно порушила норми процесуального права при розгляді клопотання про застосування міри запобіжного заходу. На думку заявників, слідчий суддя Калініченко Л.С. отримала справу з порушенням вимог щодо розподілу та реєстрації справ у місцевому суді і допускала систематичні та грубі одноразові порушення правил суддівської етики, що підривають авторитет правосуддя.
Зокрема, заявники зазначають, що суддею Калініченко Л.С. розгляд даного клопотання розпочато 24 березня 2014 року у нічний час, без проведення реєстрації та належного розподілу в автоматизованій системі документообігу суду, без відкриття Голосіївським районним судом міста Києва відповідного провадження на підставі поданого клопотання. Розгляд клопотання розпочато за відсутності підозрюваного та без роз’яснення йому його процесуальних прав.
Заявники також вважають, що суддя не звернула увагу, що клопотання про застосування міри запобіжного заходу підписано не уповноваженою на те особою. Підозрюваний ОСОБА_1 є адвокатом, а відповідно до норм статті 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором АР Крим, області, міст Києва, Севастополя в межах його повноважень.
При прийнятті ухвали про застосування міри запобіжного заходу суддя не перевірила факт повідомлення органів адвокатського самоврядування про затримання адвоката.
У порушення статті 184 КПК України суддею Калініченко Л.С. не вжито заходів щодо перевірки обставин завчасного вручення підозрюваному копії клопотання про застосування міри запобіжного заходу (за 3 години до початку розгляду цього клопотання).
Також суддею постановлено незаконну та необґрунтовану ухвалу від 24 березня 2014 року про розгляд вказаного клопотання у закритому режимі, без фото- та відео- фіксації з обмеженим колом осіб.
Усупереч вимогам статті 75 КПК України суддею Калініченко Л.С. не заявлено самовідвід, оскільки у судовому засіданні був встановлений факт особистого знайомства судді Калініченко Л.С. і підозрюваного.
У порушення права підозрюваного на захист судом не допущено до участі у судовому розгляді його захисників та голову Ради адвокатів міста Києва Рафальську І.В. як представника органу адвокатського самоврядування.
Усупереч волі підозрюваного та за наявності у нього інших адвокатів, які перебували у приміщенні суду, суддею було залучено захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги, який неналежно виконав обов’язки щодо захисту підозрюваного. Ці обставини було також встановлено рішенням дисциплінарної палати Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 березня 2015 року.
Крім того, усупереч морально-етичним принципам суддею не було враховано незадовільного стану здоров’я підозрюваного та те, що його з лікарні на ношах доставили до зали судового засідання. Розгляд клопотання тривав у нічний час, більше ніж 15 годин. У цей час підозрюваний був обмежений у доступі до медичної допомоги.
Заявники зауважують, що у зв’язку з такими діями судді підозрюваний ОСОБА_1 фактично був підданий катуванню у приміщенні суду.
Посилаючись на зазначені обставини, заявники просять здійснити перевірку обставин, викладених у зверненнях, невідкладно вжити заходів реагування до судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. за грубе порушення вимог чинного законодавства України (істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя), порушення присяги судді та права особи на захист у кримінальному провадженні, порушення права особи на справедливий суд. Направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. за порушення присяги.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі – Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Рішенням Комісії від 25 червня 2015 року № 1812/дп-15 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. за зверненнями Лук’яненка О.Л. та інших в інтересах ОСОБА_1 (дисциплінарне провадження № 8вк-2586/14).
Рішенням Комісії від 12 жовтня 2015 року № 2488/дп-15 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. за зверненням Просянюк О.В. в інтересах ОСОБА_1 (дисциплінарне провадження № 8вк-2027/14).
Надалі рішенням Комісії від 08 грудня 2015 року № 3812/дп-15 об’єднано дисциплінарне провадження № 8вк-2027/14 за зверненням Просянюк О.В. стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Д.С. та дисциплінарне провадження № 8вк-2586/14 за зверненнями Лук’яненка О.Л., Очкольди М.Г., Соколовського В.В., Нураліна М.В. стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. в одне дисциплінарне провадження. Об’єднаному дисциплінарному провадженню присвоєно № 8вк-2027/14 та передано його у провадження члена Комісії Макарчука М.А
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. на засідання Комісії 28 січня 2016 року не з’явилася.
На засідання Комісії 16 лютого 2016 року суддя Калініченко Л.С. також не з’явилась та подала заяву з проханням здійснювати розгляд дисциплінарної справи за її відсутності та у присутності її представника – адвоката Ракова В.В.. Зазначила, що з 27 січня 2016 року по 09 березня 2014 року перебуває у щорічній відпустці. ІНФОРМАЦІЯ_1.
На засіданні Комісії представник судді – адвокат Раков В.В., надав пояснення та вказав на правомірність дій судді Калініченко Л.С. під час розгляду справи № 752/3874/14-к та застосування стосовно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Присутні на засіданні Комісії заявники Нуралін М.В., Очкольда М.Г., Соколовський В.В., Просянюк О.В. та ОСОБА_1 підтримали подані ним звернення та просили направити до Вищої ради юстиції рекомендацію на звільнення судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. з посади за порушення присяги.
Заслухавши доповідь члена Комісії Макарчука М.А., пояснення осіб, присутніх на засіданні, розглянувши дисциплінарну справу, перевіривши зібрані матеріали та обговоривши їх, Комісія дійшла висновку, що звернення є обґрунтованими, а встановлені дані свідчать про порушення суддею Калініченко Л.С. присяги судді з таких підстав.
Комісією встановлено, що 23 березня 2014 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання виконувача обов’язків прокурора міста Києва державного радника юстиції 3 класу Лупенка Д.О., внесене у рамках кримінального провадження № НОМЕР_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 255 КК України, ОСОБА_1.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. від 29 березня 2014 року клопотання виконувача обов’язків прокурора міста Києва державного радника юстиції 3 класу Лупенка Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 255 КК України, ОСОБА_1 задоволено.
Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 та визначено йому заставу у розмірі 115 000,00 мінімальних заробітних плат, що становить 140 070 000, 00 (сто сорок мільйонів сімдесят тисяч) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена самим підозрюваним, так й іншою фізичною особою або юридичною особою на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 25 квітня 2014 року скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 березня 2014 року і постановлено нову ухвалу, якою клопотання виконувача обов’язків прокурора міста Києва державного радника юстиції 3-го класу Лупенка Д.О. про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому залишати місце проживання у період часу з 21 години до 08 години наступної доби. ОСОБА_1 з-під варти звільнено та зобов’язано після звільнення з-під варти негайно прибути до місця: свого проживання. Роз’яснено підозрюваному положення частини п’ятої статті 181 КПК України та покладено на нього обов’язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Підставою для скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 березня 2014 року є висновок апеляційної інстанції про те, що клопотання виконувача обов’язків прокурора міста Києва та матеріали провадження не містять переконливого обґрунтування, що тільки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов’язків.
Крім того, апеляційним судом також встановлено і не підлягає окремому доказуванню у дисциплінарній справі, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчим суддею порушено право підозрюваного на захист та мали місце порушення норм кримінального процесуального права при вирішенні клопотань захисників, на які є посилання в апеляційних скаргах (а.с. 212-219 т.3).
Відповідно до частин 1-3 статті 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 49 цього ж Кодексу слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
- відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
- слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
Установлено і підтверджується змістом ухвал, постановлених слідчим суддею Калініченко Л.С. у кримінальному провадженні, що на підставі договорів про надання правової допомоги адвокати Просянюк О.В., Сердюк В.А., Гребенюк С.О. Лук’яненко О.Л. і Бойко І.Г є захисниками підозрюваного ОСОБА_1. Також встановлено і підтверджується відеозаписом подій при розгляді клопотання виконувача обов’язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1, поданого до Комісії захисниками, слідчий суддя належним чином не повідомила підозрюваного, який не був затриманий, про розгляд справи 24 березня 2014 року о 3 год. 55 хв., а адвокатам підозрюваного – Просянюк О.В., Сердюк В.А., які перебували у приміщенні суду, не забезпечила можливість брати участь у розгляді справи у залі судового засідання (а.с. 94, 97 т.2.). Крім того, слідчим суддею Калініченко Л.С. в цьому судовому засіданні було постановлено ухвалу про розгляд справи за участі прокурора прокуратури міста Києва Бойка М.С., слідчого у ОВС прокуратури міста Києва Богомолова О.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисників підозрюваного Бойка І.Г., Лук’яненка О.Л, Гребенюка С.О., Просянюк О.В., Сердюка В.А. без здійснення фото-та відеофіксації..
Комісією також встановлено і підтверджується журналом судових засідань за 28-29 березня 2014 року (а.с. 109-169 т.3), що розгляд кримінального провадження за клопотанням виконувача обов’язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 відбувався з 8 години 38 хвилин 28 березня по 11 годину 31 хвилину 29 березня 2014 року з перервами у засіданнях (28 березня 2014 року: з 9 год. 25 хв. до 15 год. 31 хв., з 15 год. 42 хв. до 16 год. 27 хв., з 16 год. 56 хв. до 20 год. 34 хв., з 21 год, 09 хв. до 23 год. 01 хв.; 29 березня 2014 року з 0 год. 10 хв. до 0 год. 39 хв.). Із журналу судового засідання вбачається, що 29 березня в 0 год. 40 хв. адвокати підозрюваного Просянюк О.В., Сердюк В.А. та Гребенюк С.О. повідомили слідчого суддю Калініченко Л.С. про ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок тривалого судового засідання і заявили клопотання про відкладення розгляду справи .
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. від 29 березня 2014 року підозрюваному ОСОБА_1 призначено захисника з числа адвокатів Київського міського центру з надання безоплатної вторинного правової допомоги і зобов’язано зазначену установу забезпечити прибуття захисника в судове засідання 29 березня 2014 року на 02 годину (а.с. 170-171 т. 3). На виконання зазначеної ухвали захисником було призначено адвоката Байдик О.А., який о 5 год. 30 хв. відмовився від захисту у зв’язку з наявністю у підозрюваного захисників за договором (а.с. 94 т. 3).
Повторною ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. від 29 березня 2014 року підозрюваному ОСОБА_1 призначено захисника з числа адвокатів Київського міського центру з надання безоплатної вторинного правової допомоги і зобов’язано зазначену установу забезпечити прибуття захисника в судове засідання 29 березня 2014 року на 07 год. 30 хв. (а.с. 172-173 т. 3). Дорученням Київського міського центру з надання безоплатної вторинного правової допомоги захисником підозрюваного ОСОБА_1 було призначено адвоката Савицького Б.П.
Розгляд кримінального провадження за клопотанням виконувача обов’язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 завершився 29 березня 2014 року об 11 год. 31 хв. проголошенням судового рішення за участі захисника Савицького Б.П., призначеного Київським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Крім того, Комісією встановлено, що з 26 березня 2014 року підозрюваний ОСОБА_1 перебував на лікуванні у відділенні невідкладної терапії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги і в судове засідання 28 березня був доставлений з лікарні органами досудового розслідування. Також встановлено, що в судовому засіданні 28 березня 2014 року захисники підозрюваного повідомили слідчого суддю про те, що підозрюваний ОСОБА_1 не обізнаний із права, оскільки за станом здоров’я не розуміє значення юридичних дій (а.с. 193, 199 т.2).
Установлені обставини свідчать, що внаслідок неналежного виконання посадових обов’язків, слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Л.С. порушено вимоги статтей 20, 49, 223 КПК України. За відсутності правових підстав розгляд клопотання виконувача обов’язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 255 КК України, ОСОБА_1 відбувався у нічний час і у зазначеному кримінальному провадженні слідчим суддею було грубо порушено його право як підозрюваного на захист і фактично йому було відмовлено у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом.
Дії судді Калініченко Л.С. у кримінальному провадженні за клопотанням виконувача обов’язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 порочать звання судді, викликають сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності, непідкупності судових органів та свідчать про порушення суддею присяги.
Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» питання про звільнення судді з підстав порушення присяги Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власного ініціативою. Порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
Положення частини п’ятої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають, що за наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
Крім того, Комісія враховує, що строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження, і строки для застосування дисциплінарного стягнення (строки давності) не ідентичні. У період з 27 лютого 2015 року до 28 березня 2015 року такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення судді з посади з підстав порушення присяги, ще не був імплементований у перелік дисциплінарних стягнень, тому строки провадження щодо звільнення судді за порушення присяги не були строками для застосування дисциплінарного стягнення. У цей період відповідно до статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до суддів можна було застосувати тільки дисциплінарне стягнення у виді догани. Інших видів дисциплінарних стягнень Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла на той час, не передбачав.
Узгодження строків дисциплінарного провадження щодо звільнення судді за порушення присяги відповідно до статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» у редакції, яка набула чинності 27 лютого 2015 року, зі строками для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення судді з посади з підстав порушення присяги відбулось з набранням чинності змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», який з 28 березня 2015 року запровадив строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення присяги. Тобто законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось одночасно і набрало чинності з 28 березня 2015 року.
Відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Строк накладення дисциплінарного стягнення, встановлений у частині четвертій статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, до звільнення за порушення присяги не застосовувався і звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.
Комісія при розгляді дисциплінарної справи керується статтею 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (пункт 2) зазначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно- правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу уповноваженим державним органом.
Встановлення строку притягнення до юридичної відповідальності означає неможливість реалізації відповідальності у формі примусу зі спливом цього строку.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року не передбачав строку застосування до судді направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про його звільнення з посади судді за порушення присяги (не було обмежено в часі).
Комісія вважає за необхідне, виходячи з засад, визначених статтею 58 Конституції України, прийняти стосовно судді Калініченко Л.С. рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про її звільнення з посади судді за порушення присяги у межах трирічного строку, визначеного частиною четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Згідно з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі, зокрема порушення суддею присяги.
За таких обставин та на підставі статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статей 87, 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» даний висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підлягає направленню до Вищої ради юстиції з рекомендацією розглянути питання про звільнення судді Калініченко Л.С. з посади за порушення присяги.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83-89, 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Голосіївського районного суду міста Києва Калініченко Лариси Степанівни з підстав, передбачених пунктом п’ятим частини п’ятої статті 126 Конституції України.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
М.В. Патрюк
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова
