Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого ˗ Заріцької А.О.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Луцюка П.С., Мішина М.І., Щотки С.О.,
розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Апеляційного суду Харківської області Бородіна Михайла Михайловича, відкриту за зверненням Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М.,
встановила:
У січні 2016 року Голова Вищої ради юстиції Бенедисюк І.М. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі зверненням щодо поведінки судді Бородіна М.М.
Відповідно до вимог статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2015 року) членом Комісії проведено перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді Бородіна М.М. до дисциплінарної відповідальності, за результатами якої складено висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки.
Рішенням Комісії від 28 вересня 2016 року № 1870/дп-16 стосовно судді Бородіна М.М. відкрито дисциплінарну справу за зверненням голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М.
Розглянувши дисциплінарну справу, заслухавши доповідача, суддю Бородіна М.М., перевіривши зібрані матеріали, Комісія встановила такі факти та обставини.
Постановою Верховної Ради України № 383/97 від 19 червня 1997 року Бородіна М.М. обрано на посаду судді безстроково.
Указом Президента України № 1072/2006 від 13 грудня 2006 року його призначено на посаду голови Апеляційного суду Харківської області. Рішенням Вищої ради юстиції від 24 березня 2011 року звільнений з посади Голови Апеляційного суду Харківської області.
У зверненні Голова ВРЮ Бенедисюк І.М зазначає, що член ВРЮ Бондик В.А. за результатами перевірки скарг подав пропозицію Вищій раді юстиції від 06 квітня 2012 року про звільнення Бородіна М.М. з посади судді за порушення присяги.
03 грудня 2013 року секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад дійшла висновку рекомендувати ВРЮ обговорити питання щодо обґрунтованості викладених у пропозиції члена ВРЮ Бондика В.А. обставин та за його результатами вирішити питання щодо наявності підстав для внесення подання про звільнення Бородіна М.М. з посади судді за порушення присяги.
Стосовно судді Бородіна М.М. так і не було відкрито дисциплінарну справу, не проведено її розгляд і не прийнято рішення по суті, тому рішенням ВРЮ № 1232/0/15-15 від 25 грудня 2015 року матеріали справи надіслано на розгляд Комісії.
Встановлено, що відповідно до листа Державної міграційної служби України від 03 червня 2011 року суддя Апеляційного суду Харківської області Бородін М.М. набув громадянства Російської Федерації 21 жовтня 2004 року за спрощеною процедурою та отримав паспорт громадянина Російської Федерації 17 листопада 2004 року. Викладене підтверджується копією заяви Бородіна М.М. про видачу йому паспорта, чого він не спростовував і в засіданні Комісії 14 грудня 2016 року.
Крім того, у вказаному листі ДМС України зазначено, що 11 березня 2011 року суддя Бородін М.М. звернувся до Генерального консульства Російської Федерації у місті Харкові із заявою про вихід із громадянства Російської Федерації, а також направив до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області письмове прохання не розглядати питання про втрату ним громадянства України, оскільки він може залишитися особою без громадянства.
Таким чином, суддя Бородін М.М. з жовтня 2004 року фактично мав подвійне громадянство, що прямо суперечить Конституції України та чинному законодавству.
Стаття 4 Конституції України передбачає, що в Україні існує єдине громадянство. Крім цього, стаття 8 Конституції України вказує, що її норми є нормами прямої дії.
Очевидних доказів припинення чи втрати громадянства Російської Федерації станом на 14 грудня 2016 року суддя Бородін М.М. Комісії не надав.
Стаття 126 Конституції України у редакції від 28 червня 1996 року (тобто у тій редакції, що діяла на момент отримання Бородіним М.М. громадянства Російської Федерації), передбачала, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі припинення його громадянства.
Суддя Бородін М.М. у порушення законодавства не сповіщав орган, який його обрав на посаду, про припинення громадянства України.
Стаття 126 Конституції України у чинній редакції передбачає, що повноваження судді припиняються у разі припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави. Дана норма є імперативною.
В порушення норм законодавства суддя Бородін М.М. здійснював правосуддя, маючи подвійне громадянство.
Відповідно до частини 3 статті 127 Конституції України на посаду судді може бути рекомендований громадянин України.
Згідно з частиною 1 статті 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про громадянство України» (в редакції, що діяла на момент отримання Бородіним М.М. громадянства Російської Федерації) однією з підстав втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Однак тоді суддя Бородін М.М. не вчинив жодних дій, спрямованих на вибуття із громадянства України, а навпаки приховав факт набуття громадянства Російської Федерації, оскільки усвідомлював, що набуття громадянства іншої держави унеможливлює його перебування на посаді судді.
Таким чином, суддя Бородін М.М. свідомо порушив норми Конституції України, які відповідно до статті 8 Конституції України є нормами прямої дії та є обов’язковими до виконання.
У свої поясненнях від 15 березня 2012 року та у засіданні Комісії суддя Бородін М.М. визнає факт отримання ним громадянства Російської Федерації та паспорта громадянина цієї держави за наявності громадянства України, свої дії пояснює необхідністю працевлаштування в Росії, а також вказує на складність та тривалість процедури виходу з громадянства Російської Федерації.
Такі пояснення судді Бородіна М.М. не спростовують допущення ним порушень норм законодавства України.
Суддею Бородіним М.М. були допущені й інші порушення.
Так, відповідно до договору оренди від 28 лютого 2008 року, укладеного між Апеляційним судом Харківської області (в особі голови суду Бородіна М.М.) та Харківським міським волейбольним клубом «Локомотив» Бородін М.М. отримав у безоплатне користування автомобіль Lexus 2007 року випуску, вартість 401,7 тис. грн. (акт приймання-передачі від 12 березня 2008 року).
Договір оренди укладено з порушенням вимог пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2001 року № 322 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів», згідно з яким установам, що фінансуються з державного бюджету, дозволяється брати в оренду обладнання та устаткування вартістю не вище 50 000 грн. сума вартості орендованого майна була перевищена на 341,7 тис. грн.
16 жовтня 2008 року старшим оперуповноваженим по особливо важливих справах Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ ОСОБА_1 складено протокол про те, що Бородін М.М., будучи суддею, обіймаючи з 15 грудня 2006 року адміністративну посаду голови апеляційного суду Харківської області, незаконно одержав у зв’язку з виконанням таких функцій матеріальні блага, які не передбачені законом.
Як зазначається у протоколі, вказаний автомобіль придбано 27 лютого 2008 року за кошти клубу, отримані від спонсорської допомоги, перерахованої підприємцями Харківського регіону 25 лютого 2008 року.
Того самого дня кошти спрямовано на рахунки ТОВ «Автоком-Трейд» за придбання автомобіля. 28 лютого 2008 року вказаний автомобіль передано в оренду Апеляційному суду Харківської області.
Зазначені порушення вимог чинного законодавства під час укладання вищевказаного договору зафіксовано актом перевірки фактів нецільового використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей від 22 серпня 2008 року № 16/10, яка здійснювалася ДСА України.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2008 року провадження у справі відносно Бородіна М.М. за пунктом «а» частини 2 статті 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» закрито через відсутність в його діях складу зазначеного правопорушення.
Судове рішення обґрунтовано відсутністю в матеріалах справи будь-яких відомостей про отримання Бородіним М.М. матеріальних благ, послуг чи інших переваг від фізичних чи юридичних осіб саме у зв’язку з тим, що він є суддею та перебуває на посаді голови апеляційного суду, користуючись при цьому власними корисливими або іншими особистими інтересами або інтересами третіх осіб.
На вказану постанову Першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва внесено протести, які повернуто прокурору відповідно до постанов Апеляційного суду міста Києва від 08 квітня та 02 червня 2009 року через пропуск строку подання протесту.
Хоча постановою Шевченківського районного суду міста Києва і було закрито справу про адміністративне правопорушення стосовно Бородіна М.М., проте не спростовано факт отримання ним у безоплатне користування автомобіля Lexus, державний номер НОМЕР_1, вартістю 401,7 тис. грн.. від приватної організації.
Відповідно до договору оренди від 29 грудня 2007 року, укладеного між Апеляційним судом Харківської області (в особі голови суду Бородіна М.М.) та фізичною особою Носовою О.В., суд передав у строкове платне користування приміщення першого поверху Апеляційного суду Харківської області площею 32 кв.м. з метою розміщення робочого місця приватного нотаріуса (акт приймання-передачі від 29 грудня 2007 року).
Договір оренди укладено з порушенням вимог статей 5, 10, 11, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме: без попереднього погодження з регіональним відділенням Фонду державного майна у Харківській області, без здійснення оцінки об’єкта оренди, без розрахунку орендної плати, договір в частині істотних умов не відповідає типовому договору оренди відповідного майна, не передбачає страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
Також у порушення вимог пункту 12 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, який затверджено наказом ФДМ України від 23 серпня 2000 року № 1774, до договору не додано розрахунок орендної плати, звіт про оцінку/акт оцінки майна, що передається в оренду.
За даними бухгалтерського обліку плата за оренду зазначеного приміщення до бухгалтерії взагалі не надходила. Лише під час перевірки Державної судової адміністрації на розрахунковий рахунок суду 22 серпня 2008 року надійшло 8 000 грн.
24 вересня 2008 року старшим оперуповноваженим на особливо важливих об’єктах Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ ОСОБА_2 складено протокол про те, що Бородін М.М., обіймаючи з 15 грудня 2006 року адміністративну посаду голови апеляційного суду, надав незаконні переваги громадянці Носовій О.В. під час прийняття рішення про укладення договорів оренди від 31 травня та 29 грудня 2007 року приміщення першого поверху Апеляційного суду Харківської області, площею 45 кв.м., з метою розміщення робочого місця приватного нотаріуса.
Як зазначається у протоколі, Бородін М.М. 22 листопада 2007 року звернувся з листом до ДСА з проханням надати дозвіл на передачу в оренду частини приміщення суду для розміщення робочого місця приватного нотаріуса.
Відповідно до листа Першого заступника голови ДСА України Гашицького О.В. від 29 грудня 2007 року Бородіну М.М. надано дозвіл на укладення договору.
Того самого дня, а саме 29 грудня 2007 року, не отримавши вказаний лист ДСА України (лист надійшов лише 15 січня 2008 року), між Апеляційним судом Харківської області (в особі голови суду Бородіна М.М.) та фізичною особою Носовою О.В. укладено договір оренди вказаного приміщення терміном на 15 років з метою розміщення робочого місця приватного нотаріуса.
Зазначені порушення вимог чинного законодавства під час укладання вищевказаного договору зафіксовано актом перевірки фактів нецільового використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей від 22 серпня 2008 року № 16/10, яка здійснювалася ДСА України.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2008 року провадження відносно Бородіна М.М. у справі про адміністративне правопорушення за пунктом «г» частини 3 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У мотивувальній частині постанови суд вказав, що зазначені договори оренди у передбаченому законом порядку ніким не оскаржувалися та не були визнані недійсними. Жодних судових рішень щодо незаконності або недійсності договорів не існує. Матеріали справи не містять жодних належних документів про існування чи відсутність родинних (або інших) стосунків між Бородіним М.М. та Носовою О.В. Також матеріали справи не містять даних про наявність будь-яких інших претендентів на оренду вказаного приміщення, тому за даних обставин відсутня потерпіла сторона.
На вказану постанову прокурором Оболонського району міста Києва внесено протести, які повернуто прокурору відповідно до постанов Апеляційного суду міста Києва від 27 березня та 28 травня 2009 року через відмову у задоволенні клопотань про поновлення пропущеного строку на подання протесту.
Хоча постановою Оболонського районного суду міста Києва і було закрито справу про адміністративне правопорушення стосовно Бородіна М.М., проте не спростовано факти: надання в оренду приміщення апеляційного суду саме приватному нотаріусу; надання в оренду приміщення, на яке Апеляційним судом Харківської області не було отримано відповідного реєстраційного свідоцтва; тривалого використання приватним нотаріусом приміщення без належної оплати орендних платежів.
Перевищення суми вартості орендованого майна на 341,7 тис. грн. та порушення під час укладення договорів з ФОП Носовою О.В. детально викладені в акті Державної судової адміністрації України від 22 серпня 2008 року № 16/10 з перевірки фактів нецільового використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей, викладених у депутатському зверненні Кармазіна Ю.А. (акт підписано співробітниками контрольно-ревізійного сектору ДСА України, Головою Апеляційного суду Харківської області Бородіним М.М. та співробітниками фінансово-економічного відділу вказаного суду). Бородіним М.М. не написано будь-яких письмових заперечень проти фактів, викладених у згаданому акті перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді
Такі дії судді Бородіна М.М. свідчать про порушення вимог законодавства України та морально-етичних принципів поведінки судді.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року (в редакції, що діяла на момент отримання Бородіним М.М. громадянства РФ) підставою для втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Вказана норма діяла й на момент отримання Бородіним М.М. громадянства Російської Федерації.
Суддя Бородін М.М. підтверджує, що отримав громадянство Російської Федерації у жовтні 2004 року, тобто до доповнення статті 19 Закону України «Про громадянство» частиною третьою.
Таким чином, станом на момент отримання Бородіним М.М. громадянства Російської Федерації стаття 19 Закону України «Про громадянство» містила імперативну норму про безумовну втрату громадянства України у разі добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави.
Бородін М.М., втративши статус громадянина України, приховав цей факт та тривалий час протиправно продовжував здійснювати правосуддя, а також займати адміністративну посаду в апеляційному суді Харківської області, що зокрема відкрило йому можливість для протиправного підписання вищезгаданих договорів.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року XI черговим з’їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Пункт 3.1. Бангалорських принципів діяльності судді передбачає, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача.
Відповідно до пункту 3.2. Бангалорських принципів діяльності судді дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів.
Пункт 4.2. Бангалорських принципів діяльності судді передбачає, що перебуваючи під постійною прискіпливою увагою громадськості, суддя повинен добровільно й охоче погоджуватися з обмеженнями щодо своєї поведінки, які пересічному громадянинові можуть видатись обтяжливими. Зокрема, поведінка судді повинна узгоджуватися з високим статусом його посади.
Пункт 28 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності передбачає, що позапрофесійна діяльність може становити загрозу неупередженості та іноді навіть незалежності суддів. Тому необхідно знайти розумний баланс між ступенем участі суддів у житті суспільства та необхідністю бути й виглядати такими, що є безсторонніми та незалежними при виконанні своїх функцій. Останньою перевіркою має бути запитання, чи у певному соціальному контексті та з точки зору розсудливого, поінформованого спостерігача не займається суддя діяльністю, яка могла б об’єктивно піддавати ризику його незалежність або безсторонність.
Суддя Бородін М.М. тривалий час мав громадянство Російської Федерації, втративши при цьому громадянство України. Такий стан справ суддя Бородін М.М. приховував від громадськості та представників судових органів, розуміючи, що у ситуації, що склалася, він не має законного права перебувати на займаній посаді.
У вищезгаданих поясненнях від 15 березня 2012 року суддя Бородін М.М. виправдовував факт отримання ним громадянства Російської Федерації та паспорта громадянина цієї держави необхідністю працевлаштування. Комісія бере до уваги, що Бородін М.М., перебуваючи на посаді судді, здійснював свідоме порушення законодавства України з метою свого подальшого працевлаштування, тобто з корисливих мотивів та з метою підриву довіри до судової гілки влади.
Суддя Бородін М.М. підтвердив факт, що отримав паспорт громадянина Російської Федерації, однак не надав Комісії жодних доказів, які підтверджують факт його здачі.
Суддя Бородін М.М., порушивши норми законодавства України про судоустрій (в частині невідповідності умовам для зайняття посади судді), отримавши громадянство іншої країни, порушивши процедуру виходу з громадянства України, приховуючи свої дії від громадськості та органів судової влади, допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, дотримання етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
При винесенні рішення Комісія бере до уваги характеристику судді Бородіна М.М., надану Головою Апеляційного суду Харківської області Колтуновою А.І., відповідно до якої Бородін М.М. володіє високим рівнем культури поведінки і спілкування з людьми, підтримує ділові взаємовідносини з колегами, принциповий, уважно ставиться до колег та відвідувачів.
Відповідно до довідки про показники роботи, наданої Головою Апеляційного суду Харківської області Колтуновою А.І., у 2014 році суддя Бородін М.М. розглянув 146 цивільних справ, скасовано рішення в 11 справах. У 2015 році суддя Бородін М.М. справ вже не розглядав, скасовано рішення у 7 справах.
Відповідно до пункту 31 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Якщо на день набрання чинності цим Законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Отже, відповідно до частини 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.
Перевіркою встановлено, що такі дії судді Бородіна М.М. є систематичними порушеннями правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.
Кожне з допущених суддею Бородіним М.М. порушень є істотним та грубим, що є несумісним зі статусом судді.
Суддя Бородін М.М. допустив вчинення істотних дисциплінарних проступків у зв’язку з нехтуванням чинного на той час законодавства, що є несумісним із статусом судді.
Ураховуючи зазначене, встановлені обставини свідчать про наявність у діях судді Бородіна М.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року).
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
До набуття чинності 29 березня 2015 року змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» останній не визначав направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за порушення присяги як дисциплінарне стягнення (відповідно до редакції Закону від 2010 року існував лише один вид дисциплінарного стягнення ˗ догана), або така особа могла бути звільнена за порушення присяги (до такої відповідальності строк давності не застосовувався). Таким чином, трирічний строк застосування до судді дисциплінарного стягнення слід відраховувати від 29 березня 2015 року.
За вказані дії суддю Бородіна М.М. може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення судді з посади.
Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку про необхідність притягнення судді Бородіна М.М. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), та застосовує до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтями 83-89, 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), Комісія
вирішила:
Притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Апеляційного суду Харківської області Бородіна Михайла Михайловича.
Застосувати до судді Апеляційного суду Харківської області Бородіна Михайла Михайловича дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Комісії про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене суддею, стосовно якого воно прийнято, до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
До Вищого адміністративного суду України рішення оскаржується в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Головуючий А.О. Заріцька
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
С.О. Щотка
