Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Щотки С.О.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом’янського районного суду міста Києва Лозинської Марини Ігорівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Солом’янського районного суду міста Києва Лозинської М.І.
Рішенням Комісії від 16 березня 2018 року № 54/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 26 лютого 2018 року, зокрема, судді Солом’янського районного суду міста Києва Лозинської М.І. та допущено її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з частиною першою статті 61, частиною першою та другою статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларації родинних зв’язків та доброчесності за формою, що визначається Комісією. При цьому декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Частинами п’ятою статті 61 та частиною шостою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у вказаних деклараціях, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Положеннями пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішення Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами) (далі - Регламент), передбачено, що перевірка декларацій родинних зв’язків судді та доброчесності судді проводиться у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддями у цих деклараціях, наданої будь-якою особою.
Перевірка такої інформації, що надійшла до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, проводиться під час дослідження досьє та співбесіди відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту).
Під час проведення 17 квітня 2018 року співбесіди із суддею Лозинською М.І. перевірено інформацію, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддею у декларації доброчесності, за результатами якої встановлено таке.
Слідчий суддя Лозинська М.І. ухвалою від 23 січня 2014 року у справі № 760/376//14 обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у зв’язку з його участю в масових акціях протесту.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суддею Лозинською М.І. 25 січня 2017 року вперше подано декларацію доброчесності судді за 2016 рік.
Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце впродовж усього життя особи, яка її заповнює.
Згідно з пунктом 4 зазначених правил зміни, доповнення чи уточнення поданих у декларації відомостей не допускаються.
Відповідно до пункту 11 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді неподання, несвоєчасне подання декларації суддею або зазначення в ній завідомо недостовірних відомостей (зокрема неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену законом.
У поданій декларації доброчесності суддя підтвердила, що не приймала одноособово або у колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (пункт 17).
З огляду на положення пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» до таких рішень, зокрема, належать рішення про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом (тобто до 11 квітня 2014 року), у зв’язку з їх участю у таких акціях.
У своїх поясненнях від 22 січня 2018 року суддя Лозинська М.І. вказала, що помилково заповнила пункт 17 декларації щодо підтвердження відсутності рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Крім того, встановлено, що суддя Лозинська М.І. підпадала під заборону, визначену частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», оскільки ухвалою від 23 січня 2014 року у справі № 760/376//14 нею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який брав участь у масових акціях протесту.
Відповідно до пункту 14 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (чинного на час ухвалення судового рішення), електронні копії судових рішень, що підлягають негайному виконанню, надсилаються адміністраторові Реєстру відповідальною особою апарату суду відразу після їх ухвалення (постановлення). У передбачених процесуальним законодавством випадках електронні копії судових рішень надсилаються адміністраторові Реєстру в день складення повного судового рішення, а відповідно до частини першої статті 205 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Проте вказане судове рішення надіслано судом та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі судових рішень тільки 05 листопада 2015 року, а оприлюднено 09 листопада 2015 року.
За результатами проведеної перевірки територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Києві листом від 08 грудня 2015 року № 4-7714/15 повідомлено Солом’янський районний суд міста Києві, що станом на 06 жовтня 2015 року судові рішення за критеріями, встановленими пунктом 13 частини другої та частиною третьою статті 3 Закону України «Про очищення влади», ухвалені суддею Лозинською Мариною Ігорівною, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. На підставі вказаної інформації судом надано довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», згідно з якою до Лозинської Марини Ігорівни не застосовуються заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Оцінивши у сукупності наявну у суддівському досьє інформацію та пояснення судді, Комісія вважає, що вказані обставини можуть свідчити про вчинення суддею дій, передбачених пунктом 19 частини першої статті 106 Закону, а саме декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді, а також те, що до Лозинської М.І. застосовуються заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Відповідно до частини п’ятої статті 84 Закону у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті та зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді.
Врахувавши наведене, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді Лозинської М.І., надані суддею пояснення, Комісія дійшла висновку направити до Вищої ради правосуддя відповідну інформацію щодо викладених обставин для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Лозинської М.І. чи відмову в її відкритті.
Керуючись статтями 84, 93, 101 Закону, розділом VI Регламенту, Комісія
вирішила:
визнати підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, вказаних суддею Солом’янського районного суду міста Києва Лозинською Мариною Ігорівною в деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2017 роки.
Звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Лозинської Марини Ігорівни чи відмову в її відкритті.
Зупинити кваліфікаційне оцінювання судді Солом’янського районного суду міста Києва Лозинської Марини Ігорівни.
Головуючий С.О. Щотка
Члени Комісії: А.О. Заріцька
Ю.Г. Тітов
