Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Макарчука М.А.,
членів Комісії: Дроздова О.М., Остапця С.Л.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця В.В.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1. складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
2. дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18 призначено тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Українець В.В. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 86,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Українець В.В. набрав 80,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 167,125 бала.
Українець В.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 11 травня 2018 року № 105/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 27 березня 2018 року, зокрема судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця В.В., якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (далі - інформація) або висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (далі - співбесіда).
Громадською радою доброчесності 22 квітня 2019 року надано Комісії висновок про невідповідність судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 21 квітня 2019 року.
Колегією Комісії у засіданні 22 квітня 2019 року проведено співбесіду з суддею Українцем В.В., під час якої обговорено питання щодо його відповідності критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності за результатами дослідження суддівського досьє та матеріалів висновку Громадської ради доброчесності.
Обговорено, зокрема, анкетні дані судді, показники ефективності здійснення правосуддя, твердження в деклараціях доброчесності судді, відповідність витрат і майна судді та близьких осіб задекларованим доходам.
За результатами обговорення колегією Комісії прийнято рішення про визнання підтвердженою інформації про недостовірність тверджень, вказаних суддею Солом’янського районного суду міста Києва Українцем В.В. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, зупинення кваліфікаційного оцінювання судді та звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2019 року відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця В.В. та припинено дисциплінарне провадження у зв’язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Комісією 11 жовтня 2019 року відновлено проведення співбесіди з суддею Солом’янського районного суду міста Києва Українцем В.В., під час якої обговорено ефективність здійснення правосуддя з урахуванням кількості розглянутих справ за 2012 - 2018 роки, підстави скасування та зміни судових рішень, підстави подання уточненої декларації за 2015 рік, підстави набуття у власність майна суддею та його дружиною, а також матеріали висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 21 квітня 2019 року.
Відповідно до висновку суддя допускав дії (бездіяльність) або ухвалював рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мав економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні (неухваленні) певного рішення.
У висновку вказано, що суддя на підставі очевидно підроблених документів ухвалив незаконне рішення про покарання учасника акцій протестів у часи Революції Гідності, а саме постанову від 13 лютого 2014 року у справі № 760/2028/14-п про накладення штрафу на ОСОБА_1 Підставою для такого рішення став рапорт працівника міліції Євтушка В.В., відповідно до якого водій рухався в колоні з символікою «Євромайдану». Водій вину не визнав та пояснив що 29 грудня 2013 року о 17:20 він не перебував там, де його ніби зупиняли, а був вдома. Однак попри відсутність будь-яких доказів вини водія, суддя визнав його винним. Постановою від 11 березня 2014 року суддя звільнив ОСОБА_1 від відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Суддя Українець В.В. під час проведення співбесіди зазначав, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, свою вину заперечував, але не зазначав, що був учасником акції протесту Автомайдану. Навпаки, заперечуючи свою вину вказував, що в час, зазначений в протоколі, він був дома та не брав участі в акціях, що може підтвердити консьєрж будинку. При цьому допитати як свідка консьєржа він не забажав.
За результатами розгляду справи встановлено вину особи у вчиненні правопорушення та необхідність накладення мінімального розміру адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 153 грн. У подальшому постановою від 11 березня 2014 року ОСОБА_1 було звільнено від відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб зприводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» за клопотанням прокуратури Солом’янського району міста Києва.
Зазначав, що насправді клопотання прокуратури про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності не підлягало задоволенню, оскільки він не стверджував, що був учасником акції протесту Автомайдану, а про такі обставини йшлося тільки у клопотанні прокуратури, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржував.
Також відповідно до висновку суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (у тому числі неповні) відомості у декларації доброчесності.
У пункті 19 декларації доброчесності судді за 2016 рік вказав, що до нього не застосовуються заборони, передбачені Законом України «Про очищення влади», проте це не відповідає дійсності.
14 лютого 2014 року суддя прийняв постанову у справі № 760/2028/14-п та притягнув особу до адміністративної відповідальності, а потім постановою від 11 березня 2014 року звільнив від відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», а отже суддя підпадає під дію Закону України «Про очищення влади».
Під час проведення співбесіди суддя Українець В.В. пояснив, що надавав з цього приводу відповідні пояснення Вищій раді правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, відкритої стосовно нього за рішенням Комісії від 22 квітня 2019 року.
Зазначав, що про таку обставину в декларації доброчесності судді за 2016 рік не повідомив, оскільки під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності вона не підтвердила того факту, що рухалась в колоні з символікою «Євромайдану», у судовому засіданні такі обставини не були встановлені, а встановлено лише, що особа не зупинилася на вимогу працівника міліції. Те, що особа була учасником відповідної акції, свідчила лише фраза в протоколі працівника Державної автомобільної інспекції та не було підтверджено самим правопорушником. Адміністративний штраф було оплачено в той же день та постанову не оскаржено в будь- який спосіб.
Крім того під час розслідування кримінального провадження стосовно незаконного переслідування учасників Автомайдану під час масових акцій протесту матеріали справи про адміністративне правопорушення № 760/2028/14-п не вилучалися, тобто слідчі Генеральної прокуратури України також не відносили ОСОБА_1 до осіб, які були учасниками акцій протесту Автомайдану.
Відповідно до інформації Громадської ради доброчесності в доповненні до висновку зазначалося, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень 01 листопада 2017 року суддя постановив ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у виді особистого зобов’язання та покладення обов’язку, зокрема, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон. Однак за два місяці суддя постановив ухвалу про відмову продовжувати обов’язки в цій частині, після чого з ІНФОРМАЦІЯ_1 зняли електронний браслет і повернули закордонний паспорт.
Суддя Українець В.В. під час проведення співбесіди пояснив, що 01 листопада 2017 року як слідчий суддя обирав первинний запобіжний захід після затримання особи. Ухвалене рішення було оскаржено в апеляційному порядку та залишено без змін. Через два місяці продовжував строк дії обов’язків цього запобіжного заходу і залишився при продовженні лише один обов’язок, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, - з’являтися на виклики та першу вимогу слідчого. Відмовляючи в частині зобов’язання носити електронний браслет та здачі закордонного паспорту, керувався вимогами ухвали апеляційного суду про залишення без змін застосування первинного запобіжного заходу. За результатами розгляду апеляційним судом було встановлено, що під час обрання запобіжного заходу неправильно покладено всі обов’язки, але, оскільки не було скарги зі сторони захисту, то в цій частині ухвала слідчого судді залишена без змін. Обрання запобіжного заходу оскаржувалося лише представником прокуратури.
Політичні мотиви ухвалення такого рішення відсутні, а ухвала є виключно рішенням судді за результатами розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, яке базується на позиції апеляційного суду. Як відомо з засобів масової інформації, у 2018 році провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_2 було закрито за відсутністю складу злочину.
Комісія у складі колегії вважає пояснення судді Українця В.В. прийнятними і такими, що не дають підстав для висновку про його недоброчесність.
Заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Українця В.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, колегія Комісії дійшла таких висновків.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 385,125 бала.
Водночас за критерієм професійної компетентності Українця В.В. оцінено колегією Комісії на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення.
За критеріями особистої та соціальної компетентності Українця В.В. оцінено колегією Комісії на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 170 балів. За цим критерієм Українця В.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 170 балів. За цим критерієм Українця В.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Солом’янського районного суду міста Києва Українець В.В. набрав 725,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Таким чином, колегія Комісії дійшла висновку щодо відповідності судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 88, 93, 101 Закону, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Регламентом, колегія Комісії
вирішила:
визначити, що суддя Солом’янського районного суду міста Києва Українець Віталій Васильович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 725,125 бала.
Визнати суддю Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий М.А. Макарчук
Члени Комісії: О.М. Дроздов
С.Л. Остапець
