Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Гладія С.В., Луцюка П.С.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюка Павла Леонідовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюка П.Л.
Рішенням Комісії від 24 травня 2018 року № 114/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 26 березня 2018 року, зокрема, судді Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюка П.Л. та допущено його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з частиною першою статті 61 та частиною першою та другою статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларації родинних зв’язків та доброчесності за формою, що визначається Комісією. При цьому, декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Приписами частини п’ятої статті 61 та частини шостої статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у вказаних деклараціях, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Положеннями пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішення Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп- 16 (зі змінами) (далі – Регламент), передбачено, що перевірка декларацій родинних зв’язків судді та доброчесності судді проводиться у разі надходження до Комісії інформації, наданої будь-якою особою, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддями у цих деклараціях.
Перевірка такої інформації, що надійшла до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, проводиться під час дослідження досьє та співбесіди відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту).
Під час співбесіди із суддею Слободянюком П.Л. 19 вересня 2018 року перевірку інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддею у деклараціях доброчесності, за результатами якої встановлено таке.
Суддею Слободянюком П.Л. 24 січня 2017 року вперше подано декларацію доброчесності судді за 2016 рік.
Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
У пункті 17 поданої декларації доброчесності суддя підтвердив, що він не ухвалював одноособово або у колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
З огляду на положення пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» до таких рішень, зокрема, належать рішення про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим законом (тобто до 11 квітня 2014 року), у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим законом.
До Комісії надійшло повідомлення громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» від 05 лютого 2018 року про відображення суддею Слободянюком П.Л. недостовірних відомостей у декларації доброчесності судді. Крім того, до Комісії надійшли заяви Маселка Р.А. від 19 березня та 02 вересня 2018 року щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Слободянюка П.Л. за 2016 рік.
У вказаних зверненнях йдеться про те, що у декларації доброчесності судді за 2016 рік (пункт 17) суддя Слободянюк П.Л. підтвердив, що він не ухвалював одноособово або у колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
На думку заявників, вказане твердження є недостовірним, оскільки 24 січня 2014 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюк П.Л. виніс постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого в грудні 2013 року, передбаченого статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування усіма транспортними засобами строком на три місяці.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 04 березня 2014 року вказану постанову суду першої інстанції скасовано, ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Стосовно наведених фактів суддею Слободянюком П.Л. надано пояснення та зазначено, що у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» ним не вирішувались питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту. Суддя пояснив, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не повідомляв про свою участь в масових акціях протесту, а тільки заперечував той факт, що саме він керував автомобілем. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на незаконність постанови суду першої інстанції, оскільки він автомобілем не керував у зазначений час.
Водночас під час апеляційного провадження ОСОБА_1 змінив свої вимоги та подав заяву про закриття провадження у справі та звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Суддя Слободянюк П.Л. зауважив, що у суді першої інстанції під час розгляду справи ОСОБА_1 учасником масових акцій протесту себе не визнавав, тому в декларації доброчесності суддею не було зазначено про цю справу.
Під час співбесіди 19 вересня 2018 року вказав, що після повернення справи ОСОБА_1 з Апеляційного суду міста Києва він ознайомився із постановою цього суду від 04 березня 2014 року, якою постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюка П.Л. від 24 січня 2014 року щодо ОСОБА_1, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці, скасовано. Звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України». Тобто суддя Слободянюк П.Л. у 2014 році достовірно знав, що Апеляційний суд міста Києва визнав ОСОБА_1 учасником масових акцій протесту у грудні 2013 року, про що він мав зазначити в декларації доброчесності за 2016 рік, яку він подав до Комісії 24 січня 2017 року.
Статтею 106 Закону визначено підстави дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до пункту 19 частини першої цієї статті однією з підстав дисциплінарної відповідальності судді є декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Частиною п’ятою статті 84 Закону передбачено, що у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.
У разі звернення до органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті або надходження під час проведення кваліфікаційного оцінювання до органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, скарги щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді.
Керуючись статтями 84, 93, 101 Закону, розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визнати підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, вказаних суддею Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюком Павлом Леонідовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюка Павла Леонідовича.
Зупинити кваліфікаційне оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюка Павла Леонідовича.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: С.В. Гладій
П.С. Луцюк
