Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Макарчука М.А.,
членів Комісії: Дроздова О.М., Остапця С.Л., Сіроша М.В.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова Івана Миколайовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова І.М.
Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
Суддя Соловйов І.М. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 81 бал. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 83 бали. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 164 бали.
Рішенням Комісії від 11 липня 2018 року № 167/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 15 травня 2018 року, зокрема, судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова І.М., якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Суддя Соловйов І.М. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), передбачено, що під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
29 липня 2019 року до Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Соловйова І.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі - висновок), затверджений 25 липня 2019 року.
01 серпня 2019 року до Комісії надійшло рішення Громадської ради доброчесності про часткове скасування вказаного висновку.
Цим рішенням викладено текст висновку в такій редакції.
Починаючи з 10 серпня 2012 року, суддя ухвалив щонайменше п’ять судових рішень російською мовою, розглянувши справи за Кримінальним процесуальним кодексом України 1960 року: чотири вироки (№ 40603559, 38273922, 37804252, 37280138) і одну постанову (№ 39896312).
Однак 10 серпня 2012 року набрала чинності нова редакція статті 19 цього кодексу, яка однозначно виключила можливість застосування російської мови у судових документах: «Мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Стаття 15 Закону стосувалася мови досудового розслідування та прокурорського нагляду. Водночас згідно зі статтею 10 Конституції України рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 (справа про застосування української мови), статтею 14 чинного тоді Закону України «Про засади державної мовної політики» акти органів державної влади, включаючи судові документи, складаються державною мовою.
Таким чином, жоден законодавчий акт ні тоді, ні тепер не давав права судді складати судові рішення недержавною мовою.
27 серпня 2019 року Комісією із суддею Соловйовим І.М. було проведено співбесіду, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, що виникли під час дослідження суддівського досьє, а також інформацію, зазначену Громадською радою доброчесності.
Суддя Соловйов І.М. пояснив, що судові рішення ним приймалися виключно за правилами, встановленими процесуальним законом. Зокрема, російською мовою ним викладено судові рішення у кримінальних справах, розглянутих за правилами Кримінального процесуального кодексу України 1960 року. При цьому розгляд вказаних проваджень здійснювався після направлення справ на новий судовий розгляд апеляційним судом Дніпропетровської області, а мова провадження була визначена на підставі процесуальних норм за відповідними клопотаннями обвинувачених.
Також було досліджено інформацію, викладену у висновку Громадської ради доброчесності, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
В інформації Громадська рада доброчесності вказала, що згідно з даними щорічних декларацій за 2015-2018 роки, суддя 15 вересня 2010 року отримав у власність земельну ділянку площею 29,14 кв.м в смт Магдалинівка Дніпропетровської області. Водночас у щорічних паперових деклараціях судді за 2011-2014 роки право власності на вказану земельну ділянку суддя не декларував.
Стосовно вказаної інформації суддя Соловйов І.М. пояснив, що у 2010 році його батько подарував йому гараж загальною площею 25,65 кв.м, розташований на земельній ділянці загальною площею 29,14 кв.м, яка є його невід’ємною частиною, як об’єкта нерухомості. Ця угода була нотаріально посвідчена договором дарування нежитлової будівлі, гаража. Це єдиний документ, який у нього наявний. На той час дозволялося укладати окремо угоди щодо будівлі та земельної ділянки під нею. Тому, маючи лише договір дарування гаражу, декларував тільки його. Під час перевірки, проведеної щодо нього, відповідно до Закону України «Про очищення влади», орган ДФС зазначив, що йому належить ця земельна ділянка. У зв’язку з вказаним він, виконуючи вимоги антикорупційного законодавства, почав окремо зазначати її у декларації. За результатами цієї перевірки невідповідності вартості майна отриманим доходам не встановлено.
Громадська рада доброчесності зазначає, що відповідно до щорічних декларацій за 2015-2018 роки 04 вересня 2012 року суддя отримав у користування квартиру площею 77,66 кв.м в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області. Водночас у щорічних паперових деклараціях судді за 2012-2014 роки право користування вказаною квартирою не декларувалося.
Суддя Соловйов І.М. пояснив, що у квартирі, розташованій в смт Магдалинівка Дніпропетровської області він проживав з народження до тих пір, поки не поїхав навчатися до міста Харкова у 2000 році. З вересня 2012 року у зв’язку з виходом на роботу до Петриківського районного суду Дніпропетровської області він переїхав до своєї матері, яка є власницею зазначеної квартири. Суддя стверджує, що ніколи не приховував факту проживання у цій квартирі. Відомості про неї зазначав в анкетах, заявах тощо, які подавав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, також декларував, як місце свого фактичного проживання. Щодо незазначення безпосередньо права користування цією квартирою у паперових деклараціях пояснив, що відповідно до Методичних роз’яснень щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру, у відповідних позиціях Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру зазначалися лише відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками). Оскільки на момент заповнення декларації на вказане майно він не мав жодного з перелічених прав, то окремо його не відображав.
Також в інформації Громадської ради доброчесності вказано, що відповідно до щорічних декларацій за 2015-2018 роки 17 вересня 2010 року суддя отримав у користування земельну ділянку площею 21,84 кв.м в смт Магдалинівка Дніпропетровської області. У щорічних паперових деклараціях судді за 2011-2015 роки та у щорічних електронних деклараціях за 2015-2016 роки право користування вказаною земельною ділянкою не декларувалося.
Суддя Соловйов І.М. пояснив, що у його власності перебуває гараж площею 21,84 кв.м. У 2010 році органом місцевого самоврядування прийнято рішення про оформлення права власності. Під час перевірки, проведеної щодо нього відповідно до Закону України «Про очищення влади», з’ясувалося, що стосовно цього майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відсутні відомості про право власності, хоча вказане майно декларувалося ним відповідно до антикорупційного законодавства. У зв’язку з цим він звернувся до реєстраційного органу із заявою про реєстрацію права власності. 21 серпня 2017 року було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний гараж. Земельна ділянка під цим гаражем була виділена під будівництво та перебуває у користуванні на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 17 вересня 2010 року. Щодо незазначення права користування цією земельною ділянкою в паперових деклараціях суддя зазначив, що відповідно до антикорупційного законодавства, яке діяло на час їх подання, зазначалися лише відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками).
Твердження щодо невідображення відомостей стосовно цієї земельної ділянки в електронній декларації не відповідає дійсності, оскільки вказані відомості були відображені суддею у розділі 4 декларації «Об’єкти незавершеного будівництва» та з огляду на технічні особливості декларування така інформація не відображається у відкритому доступі.
В інформації Громадської ради доброчесності йдеться також про те, що за даними суддівського досьє, два дисциплінарні провадження № 8вк-6651/16 від 04 серпня 2016 року та № 8вк-7215/16 від 25 серпня 2016 року щодо судді були передані Комісією до Вищої ради правосуддя. Обставини, що стали підставою для цих проваджень, а також їхня подальша доля потребують з’ясування під час співбесіди.
Суддя Соловйов І.М. пояснив, що не має відомостей стосовно скарг на його дії, які перебувають на розгляді Вищої ради правосуддя.
Дослідивши інформацію, зазначену Громадською радою доброчесності, пояснення судді Соловйова І.М., Комісія не вбачає підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів.
Урахувавши викладене, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність судді Соловйова І.М. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 359 балів.
При цьому за критерієм професійної компетентності суддю Соловйова І.М. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критерієм особистої та соціальної компетентності суддю Соловйова І.М. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 182 бали. За цим критерієм Соловйова І.М. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 162 бали. За цим критерієм Соловйова І.М. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Соловйов І.М. набрав 703 бали, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М. відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов Іван Миколайович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 703 бали.
Визнати суддю Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйова Івана Миколайовича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий М.А. Макарчук
Члени Комісії: О.М. Дроздов
С.Л. Остапець
М.В. Сірош
