Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Дроздова О.М., Мішина М.І.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді господарського суду міста Києва Любченко Марії Олександрівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1 790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді господарського суду міста Києва Любченко Марії Олександрівни.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Любченко М.О. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 88,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання Любченко М.О. набрала 101,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 190,375 бала.
Любченко М.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 26 червня 2018 року № 152/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 19 квітня 2018 року, зокрема, судді господарського суду міста Києва Любченко М.О., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що висновок або інформація розглядаються Комісією під час співбесіди на відповідному засіданні в порядку, визначеному цим Регламентом та Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Електронною поштою 30 травня 2019 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності, затверджений 30 травня 2019 року, про невідповідність судді господарського суду міста Києва Любченко М.О. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією 06 серпня 2019 року проведено співбесіду із суддею господарського суду міста Києва Любченко М.О.
У висновку Громадської ради доброчесності від 30 травня 2019 року було зазначено, що суддя Любченко М.О. переконливо не пояснила джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (її, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, які на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.
Відповідно до даних суддівського досьє Любченко М.О. її мати 17 травня 2013 року набула у власність квартиру в місті Києві загальною площею 159 кв. м, 11 липня 2014 року та 21 листопада 2014 року два машиномісця в підземному паркінгу за адресою місцезнаходження квартири загальною площею 15 та 13,9 кв. м відповідно. Крім того, 26 вересня 2012 року вона набула у власність автомобіль марки «BMW Х5» 2008 року випуску. На сьогодні вартість схожої за площею квартири за цією ж адресою становить 261 тис. дол. США, що еквівалентно 6 899 614 грн, а середня вартість автомобіля марки «BMW Х5» 2008 року випуску становить 18 тис. дол. США.
Варто зазначити, що з 01 січня 2015 року суддя декларує право користування на вказану квартиру площею 159 кв. м та машиномісце загальною площею 13,9 кв. м, а з 01 січня 2016 року - право користування на автомобіль марки «BMW Х5» 2008 року випуску. Під час заповнення відповідних полів декларації про вартість майна суддя обрала помітку «Невідомо». У досьє відсутні будь-які відомості про доходи матері судді.
Відповідно до даних досьє рідна сестра судді 19 серпня 2013 року уклала договір у будівництві об’єкту нерухомості - квартири у місті Києві загальною площею 113, 5 кв. м. Вартість схожої за площею квартири за цією ж адресою на сьогодні становить 345 тис. дол. США. Крім того, згідно з даними декларації сестри судді за 2016 рік, вона також повністю або частково надавала кошти на будівництво ще однієї квартири у місті Києві загальною площею 67,33 кв. м. Також згідно з даними досьє сестра судді 25 квітня 2012 року набула у власність автомобіль TOYOTA PRADO 2005 року випуску (дата закінчення права власності - 25 листопада 2017 року, задекларована вартість автомобіля на дату набуття - 255 776 грн.), а 20 лютого 2018 року придбала LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2013 року випуску (ринкова вартість автомобілів такого року випуску на сьогодні становить близько 25 тис. дол. США). Ураховуючи те, що рідна сестра судді з 13 січня 2014 року до 16 лютого 2014 року працювала на посаді провідного спеціаліста апарату господарського суду міста Києва, а з 17 лютого 2014 року до 31 грудня 2018 року помічником судді у цьому ж суді, а її дохід протягом 2013-2018 років (станом на 21 червня 2018 року) становив всього 536 796 грн., виникають обгрунтовані сумніви щодо достатності доходів сестри на купівлю дороговартісного майна.
Відповідно до даних, які містяться в досьє (додаток «Інше рухоме майно»), адресою проживання судді вказано АДРЕСА_1 в місті Києві (за номером будинку, який належить до житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Також у деклараціях судді за 2014– 2018 роки права власності, оренди чи користування житлом за вказаною адресою суддею не декларувалося.
Згідно з щорічними деклараціями за 2014-2017 роки суддя не зазначала жодних членів сім’ї. У декларації за 2018 рік суддя віднесла до членів сім’ї чоловіка, Гороховського А.В., шлюб із яким укладено 15 червня 2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_2. Водночас інформація, що міститься в досьє, свідчить про наявність тривалих стосунків між суддею, її родиною та Гороховським А.В.
Водночас інформація, що міститься в досьє, свідчить про наявність тривалих стосунків між суддею і її родиною та Гороховським А.В., зокрема:
протягом 2013-2017 років суддя здійснила із Гороховським А.В. більше десяти спільних подорожей за межі України;
27 січня 2012 року суддя видала довіреність його батьку, Гороховському В.І., придбати майнові права на об’єкт інвестування у місті Донецьку;
27 травня 2011 року та 03 березня 2014 року батько судді надавав довіреності на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом Гороховському А.В.;
07 липня 2017 року Гороховський А.В. видав довіреність рідній сестрі судді стосовно індивідуального банківського сейфа.
У висновку зазначено, що суддя, не перебуваючи на робочому місці (була за кордоном), ухвалювала судові рішення.
Згідно з даними суддівського досьє суддя з ІНФОРМАЦІЯ_3 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 року перебувала за межами України. Водночас у реєстрі судових рішень є ухвала про повернення позовної заяви у справі № 910/7660/14, яка постановлена суддею 24 травня 2014 року.
Згідно з паперовими деклараціями за 2014 та 2015 роки суддя вказала право користування на автомобіль «BMW 730» 2003 року випуску, який тоді належав на праві власності батьку судді. В електронній декларації за 2015 рік право користування на цей транспортний засіб суддя не задекларувала.
Також відповідно до інформації зі статті в Інтернеті - ЗМІ «Політика і культура» суддя могла отримувати справи на розгляд внаслідок порушення системи автоматизованого розподілу справ.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень суддя ухвалила рішення у справі № 5011-62/8101-2012, в результаті якого частка міжнародної компанії Swissport International ltd у розмірі 70,6% у ТОВ «Свіспорт Україна» (Swissport Ukraine) перейшла до ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», яка до судового рішення володіла лише часткою у розмірі 29,4%. Згідно з публікацією інтернет - видання «Українська правда» такі дії були розцінені швейцарською компанією Swissport International ltd, як рейдерство та це призвело до виходу компанії з українського ринку. За інформацією порталу «finance.ua», це судове рішення мало наслідком стурбованість ситуацією, яку в офіційному листі на адресу українських органів влади висловило посольство Швейцарії в Україні. У Швейцарському департаменті економіки, освіти та досліджень повідомили, що уряд країни уважно стежить за розвитком подій у цій справі і попереджає, що вона шкодить інвестиційному клімату в Україні.
Слід зазначити, що вказане рішення згодом було скасовано Вищим господарським судом України, а справу направлено на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції встановив, що рішення першої інстанції не узгоджувалось з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. 29 травня 2014 року під час нового розгляду справи господарський суд міста Києва повністю відмовив ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» в задоволенні первісного позову. 25 вересня 2014 року Київський апеляційний господарський суд задовольнив частково апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» та скасував рішення суду першої інстанції в частині. 26 листопада 2014 року Вищий господарський суд України залишив вказане рішення апеляційної інстанції без змін.
Суддя Любченко М.О. щодо декларування нею в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, деклараціях осіб, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки права користування квартирою, яка розташована за адресою: місто Київ,
АДРЕСА_2 машиномісцем в підземному паркінгу за вказаною адресою та автомобілем марки «BMW Х5» 2008 року випуску, зазначила таке.
Громадською радою доброчесності зазначено, що під час заповнення полів електронної декларації щодо вартості нерухомого майна та транспортного засобу «BMW Х5» 2008 року випуску суддею було обрано помітку «Невідомо». Вказані дії вчинені суддею відповідно до пункту 23 Рішення № 3 від 11 серпня 2016 року Національного агентства з питань запобігання корупції «Про роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», відповідно до якого у випадку, коли відсутні правовстановлюючі документи, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати «Невідомо».
Виходячи з того, що на момент заповнення електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 – 2017 роки документи стосовно набуття майнових прав на нерухоме майно АДРЕСА_2 у місті Києві та транспортний засіб «BMW Х5» 2008 року випуску у судді були відсутні, то в порядку пункту 23 Рішення від 11 серпня 2016 року № 3 Національного агентства з питань запобігання корупції суддею були обрані у відповідних полях помітки «Невідомо». Після надання матір’ю судді у 2018 році документів щодо набуття у власність майна з метою підготовки до співбесіди за результатами дослідження досьє у межах кваліфікаційного оцінювання Любченко М.О. стала відома вартість квартири та паркомісця, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 у місті Києві, внаслідок чого в електронній щорічній декларації за 2018 рік вартість квартири загальною площею 159 кв. м на дату набуття визначено суддею на рівні 1 227 200 грн. (а не 6 899 614 грн., як вказано Громадською радою доброчесності), а паркомісця — 106 150 грн.
Визначена на рівні 345 000 дол. США Громадською радою доброчесності вартість квартири загальною площею 113,5 кв. м, щодо якої сестра судді 19 серпня 2013 року вступила у відносини участі фінансування будівництва, також не відповідає дійсності, оскільки фактично розмір витрат на придбання нерухомого майна становив 2 657 625 грн.
За поясненнями сестри судді, встановлений у висновку Громадської ради доброчесності розмір витрат на придбання автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE повністю покривається сумою грошових коштів, одержаних Любченко Г.О. за договором купівлі-продажу транспортного засобу TOYOTA PRADO.
На підтвердження законності джерел набуття рухомого та нерухомого майна, окрім раніше представлених, до матеріалів суддівського досьє, пояснень судді, заяв батьків Любченка О.Г. та Любченко І.Л., правоустановчих документів та даних підприємств, установ і організацій, суддею надано висновок № 1031/30601 від 31 липня 2019 року, складений судовим експертом Бойко Ю.В., за змістом якого вбачається, що сукупний дохід родини є достатнім для набуття у власність всього рухомого та нерухомого майна.
За поясненнями батьків, об’єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2 та автомобіль марки «BMW Х5» 2008 року випуску придбані за рахунок грошових коштів, набутих з офіційних джерел, зокрема заробітної плати Любченка О.Г. як начальника цеху, комерційного директора та виконувача обов’язків генерального директора великого містоутворюючого підприємства металургійного комплексу Донбасу, начальника служби маркетингових досліджень та генерального директора підприємства з виробництва й продажу меблів, начальника відділів міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, а також одержаної спадщини (нерухомого майна, готівкових грошових коштів).
Перелічене рухоме та нерухоме майно набуто батьками судді – Любченком О.Г. та Любченко І.Л., під час перебування у шлюбі у спільну сумісну власність подружжя.
Стосовно висновків Громадської ради доброчесності щодо ухвалення Любченко М.О. під час перебування закордоном судового рішення у справі № 910/7660/14 суддя пояснила таке.
23 квітня 2014 року відділом документообігу (канцелярією) господарського суду міста Києва зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» за вхідним номером № 7660/14.
23 квітня 2014 року зазначену позовну заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ було передано для подальшого розгляду судді Любченко М.О.
Розглянувши матеріали вказаного позову з доданими до нього документами, суддею 24 квітня 2014 року під час перебування на робочому місці було постановлено ухвалу про повернення позовної заяви з додатками заявнику без розгляду.
Проте під час внесення тексту зазначеної вище ухвали до автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва «Діловодство спеціалізованого суду» було допущено технічну описку в даті ухвалення вказаного процесуального документа, а саме - замість «24 квітня 2014 року» було зазначено «24 травня 2014 року».
Встановивши наявність технічної помилки, через декілька хвилин було повторно здійснено внесення вказаного тексту ухвали господарського суду міста Києва про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», однак вже з правильною датою постановления ухвали - 24 квітня 2014 року. Працівниками відділу захисту інформації, адміністрування баз даних та інформаційних технологій було повідомлено суддю про технічну неможливість видалення документа навіть з наявною помилкою в даті його ухвалення з автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду».
Про те, що ухвала господарського суду міста Києва у справі № 910/7660/14 про повернення позовної заяви без розгляду була постановлена суддею Любченко М.О. саме 24 квітня 2014 року (перебуваючи на робочому місці), а не ІНФОРМАЦІЯ_3 року під час перебування поза межами України свідчить також те, що вказаний процесуальний документ було підписано електронним підписом 28 квітня 2014 року, оскільки неможливо підписати документ, який ще не створено.
Також варто зазначити, що копії відповідної ухвали суду було направлено на адреси сторін 28 квітня 2014 року, що підтверджується відміткою на штампі вихідної кореспонденції, поставленої канцелярією суду.
У розділі IV декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014, 2015 роки «Відомості про транспортні засоби», що була подана до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддею зазначено про наявність права користування транспортним засобом марки «BMW 730 IL» 2003 року випуску. Указаний автомобіль був набутий батьком судді Любченком О.Г. та матір’ю Любченко І.Л. у спільну сумісну власність подружжя та 28 лютого 2009 року зареєстрований на ім’я батька.
18 грудня 2015 року транспортний засіб марки «BMW 730 IL» 2003 року випуску було відчужено на користь третьої особи.
На підтвердження зазначених обставин надано копію листа № 62/8045 від 24 березня 2016 року Територіального сервісного центру № 8045 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
З огляду на положення пункту 11 Рішення № 3 від 11 серпня 2016 року Національного агентства з питань запобігання корупції «Про роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» відомості щодо наявності у судді майнових прав на автомобіль марки «BMW 730 IL» 2003 року випуску не було відображено в розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації за 2015 рік, розміщеній на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у розділі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Згідно з вказаним пунктом Рішення № 3 від 11 серпня 2016 року більшість об’єктів декларування (а саме: нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов’язання, членство в громадських об’єднаннях або входження до їхніх органів) декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду.
Водночас законодавство, яке чинне на момент заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014, 2015 роки, не передбачало таких особливостей декларування об’єктів рухомого майна, зокрема, транспортних засобів, у зв’язку з чим у паперовій формі декларації за 2014, 2015 роки суддею було відображено права на транспортний засіб марки «BMW 730 IL» 2003 року випуску, незважаючи на відчуження останнього наприкінці 2015 року.
Стосовно інформації щодо недекларування об’єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1 у місті Києві протягом 2014 -2018 років, суддею надано пояснення.
Після переїзду до міста Києва місцем фактичного проживання Любченко М.О. була квартира, розташована за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1 про що суддею зазначено в пункті 2 розділу І декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012, 2013 роки. Безоплатне користування зазначеним майном здійснювалось Любченко М.О. на підставі усної домовленості з власниками квартири, які є родичами батька судді та не використовували її для цілей свого проживання. Правовстановлюючі документи на вказану квартиру власниками не надавались.
Оскільки у 2015 році суддею було змінено місце фактичного проживання на квартиру АДРЕСА_2 у місті Києві у всіх наступних деклараціях за 2015–2018 роки, розміщених на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у розділі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», суддею зазначено про наявність майнових прав саме на вказане нерухоме майно, а об’єкт нерухомості АДРЕСА_1 у місті Києві вже не декларувався.
Стосовно незазначення жодних членів сім’ї в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суддя пояснила, що з Гороховським А.В. у неї складні та не стійкі особисті стосунки, оскільки, до моменту ІНФОРМАЦІЯ_2 про сумісне проживання та ведення спільного побуту не йшлось. Батьки судді ІНФОРМАЦІЯ_5 стосунків з Гороховським А.В., у зв’язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_6.
Також зазначено, що встановлена законодавством сукупність ознак, необхідних для кваліфікації особи як члена родини суб’єкта декларування стосовно Гороховського А.В. у період з 2011 року по 2017 рік, була відсутньою. Так, дійсно, суддею здійснювались подорожі в компанії давніх друзів та знайомих, в якій був присутнім, зокрема і Гороховський А.В. Водночас, за тривалий період проживання родини судді у місті Харцизьку склались дружні відносини з родиною Гороховського А.В. Саме наявність таких стосунків між родинами і стала підставою для видачі довіреності Гороховському А.В., з огляду на проживання судді у той період у місті Києві та відсутність достатнього часу для вчинення юридично значущих дій у Донецькій області. До того ж наведеним також обумовлюється і видача батьком довіреності на ім’я Гороховського А.В. на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом. Допомога між родинами була взаємною, зокрема, з урахуванням проживання сестри судді у місті Києві та необхідність виїзду Гороховського А.В. на тривалий час до міста Харцизька через ІНФОРМАЦІЯ_7. Гороховським А.В. було видано довіреність на ім’я Любченка Г.О. стосовно індивідуального банківського сейфа, в якому зберігались його документи.
Стосовно публікації статті в інтернет-ЗМІ «Політика і культура»: «Донецкое» право: кто хозяйничает в хозяйственных судах» щодо отримання на розгляд справи за участі ТОВ «КВВФ «Сапсан» внаслідок порушення системи автоматизованого розподілу справ, суддя пояснила таке.
На підставі вказаного документа, 07 лютого 2014 року прийнято розпорядження про передачу позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» про визнання права власності на майно на розгляд судді Любченко М.О.
Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Пунктом 3.1.7 вказаного положення визначено, що збори суддів відповідного суду визначають засади та особливості здійснення розподілу справ без застосування системи автоматичного документообігу. Вказане рішення було чинним на момент передачі справи № 910/1890/14 у провадження судді.
Рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва, яке оформлене протоколом № 1 від 03 лютого 2011 року, було визначено, що у разі помилкового визначення спеціалізації при автоматизованому розподілі справ, передача справи на розгляд судді відповідної спеціалізації здійснюється за розпорядженням голови суду за правильно визначеною спеціалізацією. У цьому випадку передача справи від судді Полякової К.В. у провадження судді Любченко М.О. за розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. повністю узгоджувалась з наведеним вище рішенням загальних зборів суддів.
До того ж посилання на ті обставини, що розпорядження голови господарського суду міста Києва про передачу справи у провадження судді Любченко М.О. прийнято раніше, ніж суддею Поляковою К.В. подано доповідну записку про невідповідність дійсності розглядуваного спору встановленій спеціалізації спорів, які розглядає вказана суддя.
Слід звернути увагу, що доповідна записка про те, що спір за позовною заявою № 1890/14 не належить до категорії спорів, які віднесені до розгляду судді Полякової К.В. на підставі наказу від 07 вересня 2012 року № 76, подана суддею Поляковою К.В. 07 лютого 2014 року.
Тобто будь-яких невідповідностей між датою подання суддею Поляковою К.В. доповідної записки та датою прийняття керівництвом суду певного розпорядження не має.
Стосовно публікації в інтернет-виданні «Українська правда» про те, що в результаті рішення у справі № 5011-62/8101-2012 частка міжнародної компанії Swissport International ltd у розмірі 70,6% у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» (Swissport Ukraine) перейшла до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», яка до судового рішення володіла лише часткою у розмірі 29,4%, що було розцінено швейцарською компанією Swissport Snternational ltd як рейдерство та призвело до виходу компанії з українського ринку, суддя пояснила.
У провадженні судді Любченко М.О. перебувала справа № 5011-62/8101-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» до відповідача Swissport International ltd, відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», відповідача Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» (Swissport Ukraine) та укладення між Swissport International ltd та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» (Swissport Ukraine). Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі та визнано за позивачем право власності на частку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Києва у справі № 5011-62/8101-2012 скасовано в частині визнання права власності Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» (Swissport Ukraine), в решті - залишено без змін. При цьому зі змісту постанови вбачається, що відмова в задоволенні позову в частині визнання права власності була обумовлена передчасністю позовних вимог в цій частині, оскільки правовою підставою для набуття речового права є договір, який буде вважатись укладеним з моменту набуття рішенням у справі законної сили.
Постановою Вищого господарського суду України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
За наслідками нового розгляду справи прийнято рішення про задоволення позову в частині укладення між Swissport International ltd та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Вказане рішення набуло законної сили.
З огляду на наведене, зміст публікації стосовно того, що суддею Любченко М.О. було прийнято неправомірне та незаконне рішення, яке призвело до рейдерства та виходу компанії з українського ринку, є безпідставним, оскільки фактично за наслідками нового розгляду було прийнято судове рішення, яке має аналогічне правове значення, а саме вибуття частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» (Swissport Ukraine) з власності Swissport International ltd.
Водночас суддя зауважила, що скасування її рішення в частині визнання права власності на частку обумовлено різною практикою судів вищих інстанцій стосовно захисту права шляхом укладання договору та визнання відповідного права, яке на підставі нього виникло.
Також інформація з порталу «finance.ua» про те, що рішення судді Любченко М.О. мало наслідком стурбованість ситуацією, яку в офіційному листі на адресу українських органів влади висловило посольство Швейцарії в Україні, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки представник посольства Швейцарії в Україні жодної позиції з приводу процесуальної поведінки судді та відповідних процесуальних рішень в процесі розгляду спору не висловлював.
Крім того, представником Swissport International ltd.(Свіспорт Інтернешенел Лімітед) було подано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України скаргу щодо притягнення судді Любченко М.О. до дисциплінарної відповідальності з підстав допущення істотних порушень норм процесуального права при здійсненні правосуддя під час слухання справи № 5011-62/8101-2012, за результатами розгляду якої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішенням № 3505/дп-13 від 05 грудня 2013 року відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.
На зазначені вище обставини суддею були надані підтверджувальні документи.
Комісією із суддею обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Таким чином, Комісією у складі колегії всебічно і повно досліджено пояснення кандидата та дані, що містяться в суддівському досьє та копіях наданих документів, і визнано, що вони є переконливими та такими, що спростовують доводи Громадської ради доброчесності.
Дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення, врахувавши результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Любченко М.О. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 419,375 бала.
Водночас за критерієм професійної компетентності Любченко М.О. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Любченко М.О. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 165 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 200 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя господарського суду міста Києва Любченко Марія Олександрівна набрала 784,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Заслухавши доповідача, дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах досьє, надані усні та письмові пояснення судді та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку про відповідність судді господарського суду міста Києва Любченко Марії Олександрівни займаній посаді.
Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення в разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя господарського суду міста Києва Любченко Марія Олександрівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 784,375 бала.
Визнати суддю господарського суду міста Києва Любченко Марію Олександрівну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: О.М. Дроздов
М.І. Мішин
