Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Мішина М.І.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді апеляційного суду Дніпропетровської області Кондакова Геннадія Вікторовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1 790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Дніпропетровської області Кондакова Геннадія Вікторовича.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Кондаков Г.В. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 74,7 бала. За результатами виконаного практичного завдання Кондаков Г.В. набрав 110 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 184,7 балів.
Кондаков Г.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 26 березня 2018 року № 61/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 01 березня 2018 року, зокрема судді апеляційного суду Дніпропетровської області Кондакова Геннадія Вікторовича, якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 25 червня 2018 року проведено співбесіду із суддею апеляційного суду Дніпропетровської області Кондаковим Геннадієм Вікторовичем та оголошено перерву.
29 жовтня 2019 року було продовжено проведення співбесіди із суддею.
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Електронною поштою Комісії надано 01 серпня 2019 року висновок про невідповідність судді апеляційного суду Дніпропетровської області Кондакова Геннадія Вікторовича критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 01 серпня 2019 року.
З інформації, яка міститься у висновку вбачається, що суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом, дохід, або значно занизив його обсяг і (або) вартість.
Відповідно до щорічної декларації за 2014 рік та щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2017 роки судді з 23 травня 2008 року на праві приватної власності належав автомобіль «Daewoo Nubira» 2003 року випуску. Водночас вказане майно відсутнє в щорічній декларації судді за 2013 рік.
Згідно з щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2017 та 2018 роки судді з 11 квітня 2008 року на праві приватної власності належить житловий будинок у місті Донецьку загальною площею 159,4 кв. м. Водночас вказане майно відсутнє в щорічній декларації судді за 2015 рік, у якій суддя взагалі не вказав прав на жоден об’єкт нерухомості, у якому він проживав.
Суддя допускав вочевидь недбале оформлення документів (рішень, ухвал чи інших документів, пов’язаних із здійсненням суддею професійної діяльності).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 10 серпня 2012 року, суддя постановив щонайменше 13 ухвал російською мовою.
Однак 10 серпня 2012 набрала чинності нова редакція статті 19 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року, яка однозначно виключила можливість застосування російської мови в судових документах. Таким чином, українське законодавство не давало і не дає жодних підстав для використання російської мови у складанні судових рішень.
Також, додатково було надано Комісії інформацію, яка може вплинути на оцінку судді за показниками доброчесності та професійної етики і потребує пояснення судді.
Згідно з даними щорічної декларації за 2015 рік, 11 квітня 2008 року суддя взяв кредит в Акціонерному комерційному банку соціального розвитку Укрсоцбанк у розмірі 371 539 грн. Водночас у декларації за 2018 рік вказано, що суддя взяв кредит на суму 497 226 грн із тією ж датою виникнення зобов’язання – 11 квітня 2008 року. Вказані розбіжності між розміром фінансових зобов’язань у деклараціях за різні періоди потребують пояснень судді.
Згідно з даними досьє та щорічних декларацій за 2016, 2017 та 2018 роки, суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Калініч Наталія Іванівна з 2016 року є членом сім’ї Кондакова Геннадія Вікторовича. У декларації родинних зв’язків Калініч Н.І. вказала, що її донька з 2008 року є прокурором Донецької обласної прокуратури (звільнена 30 січня 2017 року). Водночас у декларації родинних зв’язків Кондакова Г.В. за 2013-2017 роки цієї інформації не вказано. Згідно з правилами заповнення та подання декларацій родинних зв’язків судді, до осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, належать, зокрема чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, син, дочка, пасинок, падчерка тощо).
У щорічній декларації за 2015 рік місцем фактичного проживання судді вказано місто Дніпро, проте у власності чи користуванні судді відсутнє будь-яке нерухоме майно, що було б придатне до проживання (задекларовано лише земельну ділянку).
Суддя 24 квітня 2018 року надавав свої пояснення з цього приводу команді «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», згідно з якими право власності на об’єкти нерухомості за місцем фактичного проживання в місті Дніпро суддя та члени його родини не набували, тому в декларації за 2015 рік відсутні відомості про наявність нерухомого майна, у якому можна було б постійно проживати.
Законодавство України зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться в них в оренді чи на підставі іншого права користування.
У деклараціях доброчесності за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки суддя зазначив, що ним не приймалися одноособово або в колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (пункт 17 декларації).
Одночасно з цим суддя вказав, що у звітних періодах проходив перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (пункт 18 декларації). Оскільки суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» виключно в разі прийняття ним одного з рішень, визначених у частині 1 статті 3 вказаного закону або якщо такі судді розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні ЄСПЛ, інформація щодо проходження суддею перевірки потребує пояснень.
У пункті 5 декларації доброчесності за 2018 рік суддя вказав «не підтверджую» щодо твердження про відсутність випадків потенційного та/або реального конфлікту інтересів у його діяльності. Вказана інформація потребує пояснення судді.
Стосовно вказаного питання суддя зазначив, що посилання на відсутність у щорічній декларації судді за 2013 рік про належність на праві приватної власності автомобіля марки «Daewoo Nubira» 2003 року спростовуються даними вказаної декларації, які містяться в розділі IV, що у судді на праві власності перебуває автомобіль саме вказаної марки.
Відсутність даних у декларації за 2015 рік про перебування в судді у власності, оренді чи іншого на праві користування майна пояснюється відсутністю в нього нерухомого майна в місті Дніпрі, оскільки після переведення в червні 2015 року із апеляційного суду Донецької області до апеляційного суду Дніпропетровської області неодноразово тимчасово мешкав у різних місцях без укладення договорів оренди чи інших угод, які б тягли за собою відповідні цивільно-правові правовідносини (проживання у знайомих).
Події на тимчасово окупованій території Донецької області привели до втрати суддею права користування житловим приміщенням, яке належить йому на праві власності і поставило у скрутне матеріальне становище до теперішнього часу, пов’язаного з неможливістю отримати за місцем роботи житлового приміщення. Тому в судді наявна тільки реєстрація внутрішньо переміщеної особи.
Громадська рада доброчесності стверджує, що з 10 серпня 2012 року до 2014 року судові рішення постановлені з порушенням закону, оскільки складені російською мовою, не дивлячись на те, що 10 серпня 2012 року набрала чинності нова редакція статті 19 КПК України 1960 року, яка виключила можливість застосування російської мови під час судового провадження.
Такі висновки Кондаков Г.В. вважає сумнівними, оскільки грунтуються вони тільки на змінах, які внесені до вказаної норми процесуального закону (статті 19 КПК), без урахування понять про дію норми закону в просторі і часі (ст. ст. 4, 5 КПК) і вимог перехідних положень КПК прийнятого Верховною Радою України Законом від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.
Відповідно до пунктів 11, 13, 15, 16 «Перехідних положень»:
- кримінальні справи, які до набрання чинності цим кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
- судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, неоскаржені судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим кодексом;
- апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим кодексом;
- клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, поданими відповідним прокурором до дня набрання чинності цим кодексом, відповідно, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.
Звертається увага на те, що всі наведені вище у висновках справи ухвалені саме в правовому колі наведених норм, тобто, відповідно до вимог статті 19 КПК в редакції 1960 року.
Відповідно до «Перехідних положень» КПК внесення змін у відповідну норму закону само по собі не може означати, що саме з дати змін необхідно застосовувати норму в новій редакції.
З урахуванням наведеного під час постановления вказаних у висновках рішень, учасникам судового розгляду роз’яснювалось, що відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою є українська, а згідно зі статтею 19 КПК (1960 року) судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.
Після з’ясування думки всіх учасників, рішення про те, якою мовою проводити судове засідання, вносилося до протоколу судового засідання.
Стосовно розбіжностей між розміром фінансових зобов’язань суддя пояснив таке, що під час заповнення декларації про майно, доходи і зобов’язання фінансового характеру за 2017 рік у розділі – «фінансові зобов’язання» вказано розмір кредиту у Акціонерного – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» – 497 226 грн, тобто з урахуванням штрафів і пені.
Зобов’язання в такому розмірі вказані на вимоги банківської установи, не дивлячись на вимоги Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, про мораторій на штрафи і пені за кредитними угодами щодо майна, яке розташоване на тимчасово окупованій території.
Також суддя помилковими вважає твердження ГРД про невідповідність даних про родинні зв’язки під час складання декларацій за 2013 – 2017 роки, з огляду на таке.
У грудні 2016 року суддя став підтримувати фактичні шлюбні відносини з Калініч Н.І. про що було вказано в декларації за 2016 рік.
Донька дружини займала посаду прокурора Донецької обласної прокуратури з 2008 року до 30 січня 2017 року, коли вона була звільнена з органів прокуратури.
Такі обставини самі по собі виключають необхідність внесення в декларації за 2013 – 2017 роки даних про родинні зв’язки.
Кондаков Г.В. підтвердив, що в період 2015, 2016, 2017 та 2018 роки він приймав одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в України», а також не розглядав справи з порушеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні ЄСПЛ, про що вказав в деклараціях доброчесності (пункт 17 декларації) за наведений період.
Оскільки самі перевірки проводились відповідно до вказаного закону, то суддею розтлумачено пункт 18 декларації, як факт проведення самої процедури. Тому Кондаков Г.В. підтвердив, що ним пройдено перевірку.
Стосовно декларації доброчесності щодо конфлікту інтересів суддя пояснив наступне.
У пункті 8, а не у пункті 5 декларації доброчесності за 2018 рік, як вказано у висновках ГРД, не підтвердив тверджень про відсутність випадків конфлікту інтересів.
Така позиція пов’язана з вирішенням вказаного конфлікту відповідно до роз’яснень, які містяться в рішенні Ради суддів України № 36 від 12 травня 2016 року, а також у рішенні № 75 від 04 листопада 2016 року «Про роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів» про те, що способами його врегулювання є розкриття суддею інформації про конфлікт, відвід і самовідвід, порядок яких передбачений процесуальним законом.
На зазначене вище суддею були надані підтверджувальні документи.
Комісією із суддею обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Таким чином, Комісією у складі колегії всебічно і повно досліджено пояснення кандидата та дані, що містяться в суддівському досьє та копіях наданих документів, і визнано, що вони є переконливими та такими, що спростовують надану Комісії інформацію.
Дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та врахувавши результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Кондакова Г.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 366,7 бала.
Водночас за критерієм професійної компетентності Кондакова Г.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення.
За критеріями особистої та соціальної компетентності Кондакова Г.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 164 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 170 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кондаков Геннадій Вікторович набрав 700,7 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Заслухавши доповідача, дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах досьє, надані усні та письмові пояснення судді та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку про відповідність судді апеляційного суду Дніпропетровської області Кондакова Геннадія Вікторовича займаній посаді.
Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення в разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кондаков Геннадій Вікторович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 700,7 бала.
Визнати суддю апеляційного суду Дніпропетровської області Кондакова Геннадія Вікторовича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: А.О. Заріцька
М.І. Мішин
