Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Мішина М.І.,
членів Комісії: Василенка А.В., Гладія С.В.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Данилової Мальвіни Володимирівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду:
- у Касаційному адміністративному суді - 26 посад;
- у Касаційному господарському суді - 16 посад;
- у Касаційному кримінальному суді - 13 посад;
- у Касаційному цивільному суді - 23 посади.
Данилова М.В. 08 вересня 2018 року звернулась до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 13 вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 171 кандидата, зокрема Данилової М.В.
Комісією 24 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 218/вс-18, зокрема, про допуск Данилової М.В. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Данилова М.В. 12 листопада 2018 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 88,5 бала, і згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 її допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат набрала 67 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 грудня 2018 року № 330/зп-18 її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), визначено, що під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).
У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім підпункту 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення.
У порушення строку відповідно до підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Громадською радою доброчесності електронною поштою 02 лютого 2019 року, тобто у вихідний день, надано Комісії затверджений 01 лютого 2019 року висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Данилової М.В. критеріям доброчесності та професійної етики. Висновок зареєстрований 04 лютого 2019 року, тобто за 7 днів до визначеної для кандидата на посаду судді дати співбесіди.
Комісією у складі колегії під час проведення засідання 11 лютого 2019 року ухвалено протокольне рішення про залишення без розгляду висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Данилової М.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Також під час засідання Комісії було оголошено перерву до 15 лютого 2019 року. Були обговорені питання з Даниловою М.В. по виконанню практичного завдання, щодо стосунків з ОСОБА_1 та питання з приводу майна кандидата.
Із наявної інформації, яка міститься в досьє кандидата на посаду судді, вбачається таке:
- з 2006 до 2013 року на праві власності кандидата був зареєстрований автомобіль Mercedes-Benz С 200 2002 року випуску. Цей автомобіль 12 вересня 2013 року перереєстровано на нового власника на підставі довідки-рахунка. Відомості про отриманий дохід від відчуження цього автомобіля у 2013 році Данилова М.В. не декларувала;
- в електронній декларації за 2015 рік кандидат зазначила членом своєї сім’ї сина Данилова Максима Олександровича, який на час декларування був співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Етхом» з 2011 року, а також Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Лекс» з 2015 року. Однак кандидат Данилова М.В. корпоративних прав сина у декларації не вказала й те, що він був кінцевим бенефіціарним власником цих товариств. Так само внесок сина до статутного фонду ТОВ «Етхом» не декларувався у попередніх деклараціях кандидата;
- в електронних майнових деклараціях за 2015 рік Данилова М.В. не зазначала про те, що була засновником і кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу «Сокольники»;
- у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік Данилова М.В. не вказала права власності на садовий будинок площею 32,5 кв. м у селищі Печеніги Печенізького району Харківської області, однак в електронній декларації за той самий рік він зазначений;
- із декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011-2014 роки випливає, що Данилова М.В. була власницею автомобіля MERCEDES-BENZ С 200 2008 року випуску. Автомобіль набуто кандидатом 30 серпня 2008 року, а 18 лютого 2015 року перереєстровано на нового власника на підставі довідки-рахунка. Дохід від відчуження рухомого майна задекларовано в електронній декларації за 2015 рік (143 208 грн). Однак у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не зазначено інформації про правочин, на підставі якого у суб’єкта декларування припинено право власності;
- було надано інформацію (відеозапис) щодо спілкування Данилової М.В. з журналістами перед початком розгляду касаційної скарги заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 травня 2013 року у справі № 57/4. Із цього відео зрозуміло, що кандидат, емоційно звертаючись до журналістів російською мовою, запропонувала залишитися в залі судового засідання одному із операторів з камерою, а іншим потім переписати відзнятий матеріал у колеги. Коли одна із журналістів сказала, що такий варіант її не влаштовує і переписувати матеріал вона не буде, Данилова М.В., підвищивши голос, різко сказала: «Вы журналист? Выйдите, пожалуйста» та продовжила сперечатися з присутніми.
- 17 липня 2013 року кандидат у складі колегії суддів Вищого господарського суду України розглянула справу про визнання недійсними рішень Київської міської ради та договору купівлі-продажу земельної ділянки, фактично підтвердивши законність передачі Київрадою земельної ділянки під будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вулиці Гончара у Шевченківському районі міста Києва. Справа потрапила на розгляд колегії під головуванням Данилової М.В. після того, як вона розглядалася колегією суддів зовсім в іншому складі. Зі змісту зазначеної постанови кандидата випливає, що 02 липня 2013 року колегія суддів у складі Демидової А.М., Шевчук С.Р., Воліка І.М. відклала розгляд касаційної скарги на 05 липня 2013 року. Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/727 від 04 липня 2013 року у зв’язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 57/4, за результатами якого для її розгляду визначено суддю-доповідача Данилову М.В.
Ухвалою суду 09 липня 2013 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17 липня 2013 року. Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Шевчук С.Р. не здійснювала правосуддя 05-13 липня 2013 року. Ця справа була резонансною, оскільки будівництво відбувалося практично впритул до стін собору Софії Київської, й це викликало занепокоєння ЮНЕСКО.
Також зазначено, що кандидат була у складі колегії суддів, яка 26 лютого 2013 року відмовила у задоволенні касаційної скарги Київської міської ради, зобов’язавши її укласти з приватною компанією договір оренди ділянки площею 0,23 га поблизу брами Заборовського, західного парадного в’їзду до резиденції митрополитів на території Софіївського собору, для будівництва багатоповерхового будинку.
- було отримано інформацію, що у майновій декларації за 2016 рік кандидат вперше вказує, що користується майном (домоволодінням), яке належить громадянину ОСОБА_1, а начебто користування відбувалось до цього періоду також;
- в матеріалах досьє кандидата наявна інформація, що кандидат допускала дії, що призвели до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручалася в автоматизований розподіл справ. У період з червня до серпня 2017 року суддя Данилова М.В. подала до Шевченківського районного суду міста Києва п’ять ідентичних позовних заяв до Титича В.М. і Соловйової М.М. як членів Громадської ради доброчесності та безпосередньо до Громадської ради доброчесності про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
Додатково до Комісії було надано інформацію, що кандидат Данилова М.В. була доповідачем у складі колегії суддів Вищого господарського суду України у справі за позовом ПП «Торговельна Компанія «Інколасс» до ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Ю БІ СІ-Промо» про стягнення коштів 702 657,58 грн та за зустрічним позовом ТОВ «Науково- виробниче об’єднання «Ю БІ СІ-Промо» до ПП «Торговельна Компанія «Інколасс» про розірвання договору та стягнення сплаченої суми за товар. Перша інстанція в задоволенні первісного позову відмовила, зустрічний позов задовольнила: розірвала договір між сторонами; стягнула з ПП «Торговельна компанія «Інколасс» на користь ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Ю БІ СІ - Промо» 420 000 гривень.
Апеляційна інстанція скасувала це рішення і прийняла постанову на користь ПП «Торговельна Компанія «Інколасс».
Ухвалою від 07 лютого 2014 року за участі кандидата відновлено строк ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Ю БІ СІ-Промо» («виходячи з поважності причин його пропуску» (це єдиний аргумент, наведений в ухвалі)) для подання касаційної скарги і призначено справу до розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року скасовано постанову апеляційної інстанції і залишено в силі рішення першої інстанції на користь ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Ю БІ СІ - Промо». Син кандидата є фізичною особою-підприємцем. У 2014, 2015 та 2016 роках отримав дохід від ТОВ «Науково-виробниче об єднання «Ю БІ СІ - Промо» у загальному розмірі 35 574 гривень.
Кандидат пояснила, що остаточне рішення у справі винесено 19 лютого 2014 року, тоді як договірні стосунки її сина з ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ — Промо» виникли лише у листопаді 2014 року.
Кандидатом були надані пояснення щодо зазначених обставин.
Данилова М.В. пояснила, що 19 серпня 2006 року набула право власності на автомобіль Mercedes-Benz С 200. 12 вересня 2008 року вона відчужила його третій особі та отримала еквівалент 15000 доларів США на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Кандидат посилається на те, що її право власності на цей автомобіль було припинено з 12 вересня 2008 року згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції до січня 2011 року) «з метою оподаткування доходів платника податку також включається: звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб». У декларації за 2013 рік кандидат не вказала інформації про дохід від відчуження автомобіля, оскільки того року дохід від відчуження цього автомобіля вона не отримувала. Данилова М.В. у 2008 році не декларувала цей дохід, оскільки, за її словами, у декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім’ї, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 58 від 06 березня 1997 року, була відсутня графа «відомості про доходи п.16. дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна». Тому станом на 2008 рік у суб’єкта декларування не було обов’язку відображати дохід від продажу рухомого та нерухомого майна.
Кандидат пояснила, що під час заповнення декларації у 2015 році їй не було відомо про те, що син є засновником ТОВ «Тріумф Лекс» та ТОВ «Етхом». Вона зверталася до сина, проте під час заповнення декларацій він не повідомив про те, що є засновником зазначених товариств. На підтвердження надала протокол опитування її сина від 09 липня 2018 року, де сином зазначено, що він ніколи не повідомляв про свої корпоративні права матері, бо це його корпоративні права і його матір жодного стосунку до них не має. Кандидат вказала, що якби достовірно знала про наявність у сина корпоративних прав, то відобразила б цю інформацію в е-декларації. У додаткових поясненнях Данилова М.В. зазначила, що в 2016 році під час заповнення е-декларації зверталася до нотаріуса про перевірку інформації щодо себе та свого сина, але не отримала відомостей, що стосуються корпоративних прав. Жодних даних у реєстрі знайдено не було. Кандидат з’ясувала, що ТОВ «Тріумф Лекс» та ТОВ «Етхом» не ведуть будь-якої підприємницької діяльності. А син не є кінцевим бенефіціаром зазначених юридичних осіб, бо не брав участі в управлінні цими товариствами.
Кандидат Данилова М.В. пояснила, що у 2016 році брала участь у конкурсі до Верховного Суду. Під час ознайомлення з досьє кандидата на посаду судді Верховного Суду їй стало відомо, що вона зазначена членом Обслуговуючого Кооперативу «ІНФОРМАЦІЯ_1». 15 травня 2017 звернулася до приватного нотаріуса і виявила, що її зазначено членом та кінцевим бенефіціарним власником ОК «ІНФОРМАЦІЯ_1». На звернення до Голови правління ОК «ІНФОРМАЦІЯ_1» кандидат отримала нотаріально посвідчену заяву, де було зазначено, що її включено до складу ОК «ІНФОРМАЦІЯ_1», та вказано, кінцевим бенефіціарним власником помилково. Вона негайно звернулась із заявою про вихід зі складу ОК «ІНФОРМАЦІЯ_1», де була зазначена помилково.
У травні 2017 року помилку виправлено. Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції у декларації не зазначається членство в об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Але, якби була можливість виправити помилку в е-декларації, кандидат би це зробила.
Стосовно права власності на садовий будинок площею 32, 5 кв.м Данилова М.В. пояснила, що цю помилку вона виявила під час заповнення електронної декларації. Також повідомила, що на виконання статті 12 Закону ‘України «Про засади запобігання і протидію корупції» вона подала відповідну заяву на ім’я Голови Вищого господарського суду України Львова Б.Ю., і уточнену декларацію в паперовому вигляді для оприлюднення на сайті суду. Уточнену декларацію було оприлюднено у Віснику господарського судочинства.
Стосовно незазначення інформації у розділі 14 електронної декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» про правочин, на підставі якого у суб’єкта декларування припинено право власності, були надані пояснення, з яких вбачається, що факт відчуження майна та дохід від нього Данилова М.В. не приховала. Мала місце лише відсутність інформації про це у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», що було викликано браком досвіду заповнення е-декларації. Кандидат дізналася про цю помилку у 2017 році, уточнити чи доповнити е-декларацію за 2015 рік було неможливо. Крім того, ця помилка Національним агенством з питань запобігання корупції розцінюється як дрібна і не тягне за собою адміністративної або кримінальної відповідальності.
Даниловою М.В. було надано пояснення стосовно відеозапису під час розгляду справи № 57/4 та зазначено, що 17 липня 2013 року у залу судових засідань з’явилися не тільки представники всіх сторін у справі (10 осіб), а й велика кількість представників преси, 6 телеканалів зі своїм обладнанням, вільні слухачі. Клопотання телеканалів про присутність у судовому засіданні колегії суддів були передані судовим розпорядником до початку судового засідання і тоді, коли усі згадані особи почали заходити до зали судового засідання. Після того, як особа, згадана на відео, образила кандидата, перейшла на особистості, Данилова М.В. попросила її вийти із зали. Цю особу кандидат попросила вийти із зали, не тому що вона є журналістом, а тому що вона поводила себе зухвало, голосно погрожувала. Данилова М.В. цікавилася, чи є ця особа журналістом для того, щоб з’ясувати, чи не є вона стороною у справі, участь якої є обов’язковою. Кандидат переконана, що правила судової етики нею порушено не було, про що свідчить Висновок експертного дослідження № 056/398 від 26 липня 2017 року Українського бюро лінгвістичних експертиз.
Стосовно розгляду справи про визнання недійсним рішень Київської міської ради та договору купівлі-продажу земельної ділянки під будівництво житлового комплексу на вулиці Гончара у Шевченківському районі міста Києва, Даниловою М.В. було зазначено, що суддя Шевчук С.Р. подала дві заяви про відпустку замість невикористаної відпустки - спочатку на один календарний день 05 липня 2013 року, а пізніше з 8 до 12 липня 2013 року. Через відсутність судді-доповідача керівник апарату суду відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, видав розпорядження 08.03-04/727 від 04 липня 2013 року, яким призначено повторний автоматичний розподіл справи № 57/4. Пунктом 3.1.11 вказаного положення передбачено, що судові справи, що залишились нерозглянутими суддею, у разі тимчасової непрацездатності головуючого судді (судді- доповідача), які унеможливлюють його участь у розгляді цих справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду справ, передбаченого відповідним процесуальним законом, можуть бути розподілені між суддями повторно відповідно до цього положення. Таким чином, у зв’язку з перебуванням судді- доповідача Шевчук у відпустці з 05-12 липня 2013 року включно мав відбутися автоматичний повторний розподіл справи. Повторний авторозподіл здійснено у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевчук. Також кандидат зазначила, що в п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в редакції на час розподілу справи) зазначено, що заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії суддів, здійснюється відповідно до встановлених засад формування складу колегії суддів.
Стосовно рішення кандидата у справі про відмову у задоволення касаційної скарги заступника прокурора міста Києва щодо визнання недійсним рішень Київської міської ради та договорів про надання земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Гончара у Шевченківському районі міста Києва, а також щодо рішення у складі колегії про відмову у задоволенні касаційної скарги Київської міської ради кандидатом були надані пояснення, з яких вбачається, що її рішення в обох справах набрали законної сили і не переглядалися. Мотиви ухвалення викладені у рішеннях. Коментувати рішення, ухвалені колегіальним складом, кандидат не може, інакше це суперечитиме правилам суддівської етики. Данилова М.В. зазначила, що рішення у першій справі, а саме залишення в силі договору купівлі-продажу земельних ділянок, жодним чином не принесло згубних наслідків для пам’ятки культури.
Стосовно користування домоволодінням ОСОБА_1 кандидат Данилова М.В. пояснила, що особисто знайома з ОСОБА_1 декілька років, вони підтримували дружні стосунки сім’ями до настання відповідних подій. З березня 2016 року кандидат стала тимчасово, періодично проживати у будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 з огляду на романтичні стосунки, що виникли між ними. Але прав та обов’язків стосовно один одного вони не мали. Кандидат не несла жодних витрат ані на ОСОБА_1, а ні на утримання його майна. ОСОБА_1 жодних витрат щодо утримання її майна або витрат щодо неї не ніс. Участі у придбанні будинку та земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1, кандидат не брала. Витрати на утримання будинку здійснює ОСОБА_1, їх розмір кандидату невідомий. Данилова М.В. не заперечила факту одночасних подорожей з ОСОБА_1, але спільно вона подорожувала зі своєю родиною, а ОСОБА_1 зі своєю родиною. Усі подорожі, що стосувались кандидата та її родини оплачувались нею особисто, або членами її родини. Жодних витрат на її особисті подорожі ОСОБА_1 не ніс.
Стосовно подання позовних заяв Данилової М.В. до Громадської ради доброчесності про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, як вбачається з ухвали Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 грудня 2018 року, кандидат пояснила, що подавала позов як фізична особа, а не як суддя. Самостійно подала позовну заяву лише перший раз, а всі інші позовні заяви подавали її адвокати. Позови неодноразово подавалися її адвокатами виключно з метою уточнення обгрунтування.
Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах досьє, заслухавши доповідача, надані усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку, що Данилова М.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія
вирішила:
визнати Данилову Мальвіну Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
Головуючий М.І. Мішин
Члени Комісії: А.В. Василенко
С.В. Гладій
