Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Бутенка В.І.,
членів Комісії: Василенка А.В., Лукаша Т.В., Шилової Т.С.,
обговоривши в ході співбесіди результати дослідження досьє кандидата Азевича Володимира Броніславовича на зайняття вакантної посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Азевич В.Б. 05 грудня 2016 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 13 грудня 2016 року прийнято рішення № 145/вс-16 про допуск Азевича В.Б. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Азевича В.Б.
Комісією 08 лютого 2017 року прийнято рішення про допуск Азевича В.Б. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду.
Азевич В.Б. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 70,5 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущений до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Азевич В.Б. набрав 77,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 23/зп-17 визнаний таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє кандидата на посаду судді з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.
Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання кандидату на посаду судді можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з кандидатом на посаду судді показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій кандидата Азевича В.Б. «Професійна компетентність» оцінено у 207 балів, критерій «Особиста компетентність» – 61 бал, критерій «Соціальна компетентність» – 70 балів.
Під час співбесіди обов’язковому обговоренню з кандидатом підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до графіка питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє під час кваліфікаційного оцінювання кандидата Азевича В.Б. призначено до розгляду на 21 квітня 2017 року.
Присутній на співбесіді представник Громадської ради доброчесності оголосив висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Азевича В.Б. критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди встановлено таке.
У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 - 2014 роки кандидат вказав про належність його сім’ї на праві власності, оренди чи на іншому праві користування земельних ділянок загальною площею 2 000 кв. м. Водночас у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2015 - 2016 роки кандидат повідомив про належність його дружині земельної ділянки загальною площею 20 000 кв. м.
Азевич В.Б. надав письмові та усні пояснення щодо встановлених обставин.
У деклараціях за 2011-2014 роки кандидат задекларував розмір земельної ділянки 2 000 кв.м внаслідок помилки.
Обговоривши зазначені пояснення Комісія погодилася з доводами Азевича В.Б., оскільки вони підтверджуються інформацією, зазначеною в деклараціях.
Кандидатом у деклараціях за 2012-2016 роки не задекларовані такі об’єкти нерухомості:
1/2 житлового будинку у місті Мар’їнка загальною площею 133,8 кв.м., власником якого є його дружина на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, видане 13.12.2003;
1/3 квартири у місті Мар’їнка загальною площею 45,70 кв.м., власником якої був кандидат на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, видане 05.06.2002.
Стосовно 1/2 частки житлового будинку Азевич В.Б. пояснив, що свідоцтво про право на спадщину, за законом, на підставі якого дружина є власником, особисто не бачив, реєстри речових прав на нерухоме майно не перевіряв, тому не вносив даних про цей будинок в декларацію.
Стосовно 1/3 частки квартири кандидат пояснив, що 24.05.2002 отримав свідоцтво про право на спадщину, за законом, та 21.06.2013 подарував цю частку рідному брату. У деклараціях за 2012 та 2013 рік Азевич В.Б. не зазначив даних про квартиру, оскільки брат разом зі своєю сім’єю фактично проживає в ній. Також Азевич В.Б. вказав, що отримав свідоцтво про право на спадщину до того, як був обраний на посаду судді.
Пункт другий частини сьомої статті 56 Закону передбачає, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до пункту 11.4 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється), зокрема, за таким показником, як дотримання Кодексу суддівської етики.
Так, відповідно до статі 18 зазначеного кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
За загальним правилом суддівської етики, суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Виходячи з наведених вище обставин, Комісія визначила, що Азевич В.Б. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду за критерієм кваліфікаційного оцінювання «Професійна етика», а тому цей критерій оцінено у 0 балів.
Пункт шостий частини сьомої статті 56 Закону передбачає, що суддя зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Відповідно до пункту 12.3 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється), зокрема, за таким показником, як відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції.
Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України № 1 від 4 лютого 2016 року, дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що, своєю чергою, зумовлює обов’язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно обмежує себе під час виконання своїх професійних обов’язків, що полягає у нестворенні умов, які б викликали сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності й об’єктивності.
Доброчесної поведінки суддя має дотримуватися у всіх сферах свого життя, зокрема матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
Важливим питанням у декларуванні доходів є доброчесність особи щодо майнових прав та обов’язків подружжя у структурі їхнього спільного і роздільного майна та надання відомостей про взаємне утримання і центр життєвих інтересів.
Згідно з Умовами проведення конкурсу кандидат на посаду судді подає, зокрема, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції». Інформація, що має бути зазначена в декларації, передбачена статтею 46 цього закону. Відповідно до частини сьомої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди вбачається, що члени сім’ї кандидата не відмовлялися надавати відомості для заповнення декларації суб’єкту декларування.
Виходячи із зазначеного, Комісія дійшла висновку, що Азевич В.Б. не дотримався вимог статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
У декларації доброчесності судді Азевич В.Б. зазначив, що він не вчиняв дій, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності, однак ці твердження, як виявилося надалі, були недостовірними.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою відповідальність.
З огляду на наведені вище обставинт Комісія визначила, що Азевич В.Б. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду за критерієм кваліфікаційного оцінювання «Доброчесність», а тому цей критерій оцінено у 0 балів.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.
Дослідивши досьє, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та Азевича В.Б., враховуючи той факт, що за результатами оцінювання критеріїв «Професійна етика» та «Доброчесність» кандидат набрав 0 балів, Комісія дійшла висновку, що він не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням, Комісія
вирішила:
визнати кандидата Азевича Володимира Броніславовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Головуючий В.І. Бутенко
Члени Комісії: А.В. Василенко
Т.В. Лукаш
Т.С. Шилова
