Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА,
за участю кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ХУДИКА,
представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,
розглянувши питання щодо підтвердження здатності кандидата на посаду судді Худика Андрія Мирославовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79- 3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У визначений строк Худик Андрій Мирославович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Худика А.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене вище Худик А.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 45,5 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 144 бали; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 126 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності становить 355,5 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Худика А.М.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Худика А.М. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із листом № 21-4281/25, в якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності за формою, що додається. При цьому увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Худика А.М. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 15 липня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Худика А.М., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією надіслано кандидату копію відповідного висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.
Кандидатом 16 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на висновок ГРД.
Комісією у складі колегії проведено співбесіду з кандидатом 18 липня 2025 року.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі колегії від 18 липня 2025 року № 187/ас-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Худик А.М. набрав 711,5 бала. Питання щодо здатності Худика А.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Рішення Комісії у складі колегії мотивовано тим, що кандидат набрав необхідну кількість голосів за усіма трьома критеріями, а саме:
- за критерієм особистої компетентності – 43 бали із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм соціальної компетентності – 43 бали із 50 можливих, що є вищим 75% (37,5 бала), а тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм доброчесності та професійної етики – 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому кандидат відповідає цьому критерію.
ІІІ. Основні відомості про кандидата.
Худик А.М. на момент подання заяви мав __ років, є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00205422 від 18 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня.
У 2008 році закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
Стаж професійної діяльності у сфері права понад 16 років.
Професійну діяльність розпочав юрисконсультом в колективному підприємстві. З 2011 до 2019 року асистент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права / кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. З 2019 року працює на посаді помічника судді патронатної служби управління з організаційного забезпечення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Худик А.М. захистив дисертацію в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України за спеціальністю «Конституційне право; муніципальне право» та здобув науковий ступінь «кандидата юридичних наук» (рішення Атестаційної колегії від 15 квітня 2021 року, диплом серії ДК № 059419).
Займається науковою роботою (автор 53 наукових праць, з них 23 наукові статті та 30 тез науково-практичних конференцій).
ІV. Розгляд питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної етики та доброчесності Комісією у Пленарному складі.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 11 серпня 2025 року.
Зокрема, обговорено питання, що стали підставою для висновку ГРД:
1.1. Відповідно до наданих кандидатом відомостей, він був обраний депутатом Кіцманської районної ради на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Водночас в Єдиному державному реєстрі декларацій відсутня його майнова декларація за 2015 рік. За період з 2016 до 2018 року кандидат подавав майнові декларації як асистент кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, хоча ця посада не передбачала подання майнових декларацій. При цьому за 2018 рік кандидат подав майнову декларацію також як депутат районної ради / присяжний районного суду. Імовірно, подання декларацій за попередні роки також було зумовлено статусом депутата Кіцманської районної ради, однак про це в майновій декларації кандидата не було вказано. НАЗК з цього питання наголошувало, що в майнових деклараціях варто вказувати саме посаду, перебування на якій встановлює обов’язок подання майнових декларацій.
Худик А.М. пояснив, що згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» науково-педагогічні працівники не є суб’єктами подання декларацій. Водночас у розділі 2.1. Інформація про суб’єкта декларування зазначається «Місце роботи або проходження служби (або місце майбутньої роботи чи проходження служби для кандидатів)», займана посада (або посада, на яку претендуєте як кандидат). У 2016– 2018 роках він займав посаду асистента кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що і було зазначено в деклараціях за ці роки. Згідно із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом. Стаття 14 зазначеного Закону містить класифікацію посад в органах місцевого самоврядування. Серед посад зазначеної класифікації відсутня згадка про депутата місцевої ради. Таким чином, Худик А.М. вважав, що депутат місцевої ради не вважається посадовою особою місцевого самоврядування в загально прийнятому значенні цього терміна згідно із законодавством України. Роз’яснень НАЗК на той час (2016–2017 роки) щодо цього питання не було. У 2019 році, ознайомившись із роз’ясненнями НАЗК, ним була внесена відповідна інформація в декларації за 2018 рік. Згідно з чинним законодавством, обов’язок подання декларацій для депутатів місцевих рад запроваджено з 1 січня 2017 року, коли розпочався другий етап роботи системи подання та оприлюднення декларацій (Рішення НАЗК № 2 від 10 червня 2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»), тобто він не був суб’єктом декларування у 2016 році та не повинен був подавати декларацію за 2015 рік.
1.2. У майновій декларації за 2016 рік кандидат задекларував 6 членів сім’ї. Майнові права кандидат задекларував лише 2 з них. Декларуючи майно власної бабусі, кандидат зазначав лише земельну ділянку. Варто врахувати, що 5 членів сім’ї кандидата, яких він декларував, повинні були б проживати у відповідних місцях, отже у них було право користування певним майном і ці особи повинні були б бути зареєстровані в певному місці, яке також мало бути задекларованим.
Кандидат пояснив, що він, дружина, син, брат та батьки проживали в одному будинку, який перебуває у власності батька та зазначений у декларації «Розділ 3. Об’єкти нерухомості». Бабуся проживала в іншому будинку, який перебував у його власності та зазначений у декларації у «Розділі 3. Об’єкти нерухомості». На момент заповнення відповідних роз’яснень щодо заповнення не було, тому кандидат просить врахувати, що майнова декларація за 2016 рік – це його перша подана декларація, і можливі помилки не мають будь-якого негативного умислу.
1.3. Стосовно кредитних зобов’язань, правильності їх відображення в майновій декларації за 2016 рік, зазначення в деклараціях вартості та дати набуття прав власності на земельні ділянки кандидата та його батька, Худиком А.М. були надані пояснення, прийняті до уваги Комісією. Зокрема, кандидатом зазначено, що згідно з роз’ясненнями НАЗК, якщо у правовстановлювальних документах відсутня вартість об’єкта нерухомого майна, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не відомо». Грошова оцінка земельних ділянок не проводилася і право власності на окремі земельні ділянки переходило на підставі спадкування.
1.4. У майнових деклараціях за 2016 рік кандидат не задекларував житлового будинку площею 66,1 кв.м (59,6 кв. м – житлова площа), розташованого у с. Витилівка та придбаного його батьком у 2005 році. Худик А.М. пояснив, що 17 грудня 2014 року зазначений житловий будинок був відчужений батьком своєму рідному брату. Договір дарування зареєстрований в Кіцманській державній нотаріальній конторі. Відповідно, не було жодних підстав для його декларування в декларації за 2016 рік.
1.5. Згідно з майновою декларацією за 2016 рік кандидат 31 грудня 2016 року набув право власності на автомобіль «Кіа Сеrato» 2007 року випуску. Відомості з реєстрів свідчать, що кандидат набув у власність це авто в 2011 році. Вартість авто не задекларована. У майновій декларації за 2017 рік кандидат перестав відображати вказаний автомобіль серед об’єктів рухомого майна. Зокрема, у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» зазначив про продаж легкового автомобіля. Проте в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» цієї ж декларації відсутня інформація про отриманий дохід від відчуження автомобіля.
Кандидат пояснив, що автомобіль «Кіа Cerato» 2007 року випуску було придбано у 2011 році і зареєстровано на нього, але фактично це був «сімейний автомобіль», яким користувався зазвичай батько, інколи він та брат. Відомості щодо вартості зазначеного автомобіля в нього відсутні, оскільки автомобіль придбавався в основному за кошти батька. Вартості автомобіля пригадати не може. У зв’язку з відсутністю відомостей щодо дійсної вартості транспортного засобу, в тому числі й базах сервісного центру, його вартість не була зазначена. В майновій декларації в «Розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування» було зазначено правочин: Продаж легкового автомобіля: Рухоме майно: Транспортний засіб. Кандидат виходив з тієї позиції, що «одна дія породжує один наслідок», тобто, продаж автомобіля повинен був бути зазначений лише в одному розділі – «Розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування». Про відсутність умислу на приховування інформації свідчить, зокрема, зазначення відомостей про продаж транспортного засобу в декларації. Однак визнає, що помилково про це не було зазначено в «Розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки».
1.6. У майнових деклараціях за 2016 рік та надалі кандидат не відзначив власну участь у Кіцманській районній організація партії «Справедливість», хоча відповідно до відомостей системи YouControl він був засновником цієї організації.
Худик А.М. пояснив, що у 2000 році був одним із засновників Кіцманської районної організації партії «Справедливість». Однак невдовзі після її реєстрації (кінець 2000 року – початок 2001 року) ним припинено участь та членство в зазначеній організації шляхом подання відповідної заяви. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах у політичній партії. Таким чином, подавши відповідну заяву, Худик А.М. припинив своє членство в цій організації. Тож не було підстав для зазначення про це членство в майнових деклараціях.
1.7. У майновій декларації за 2017, 2018 роки кандидат визначає джерелами доходу власних родичів замість того, аби задекларувати установи, які дійсно здійснювали виплати.
Кандидат пояснив, що в майновій декларації за 2017–2018 роки була допущена технічна неумисна помилка. Ним помилково сприймалося поле «Джерело доходу» в «Розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки» як відомості про особу, якій виплатили відповідний дохід (яка є його власником і має право розпоряджатися ним). Худик А.М. зазначив, що такі дії жодним чином не були спрямовані на приховування доходів членів сім’ї, оскільки в цьому розділі декларації вказані конкретний вид доходу (заробітна плата; заробітна плата, отримана за сумісництвом; пенсія; соціальна допомога; соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та розмір цього доходу.
1.8. У майновій декларації за 2017 рік кандидат не декларує доходів власної матері. З майнових декларацій за 2016 рік слідує, що вона отримувала пенсійні виплати, які мали б продовжитися і в 2017 році.
Худик А.М. пояснив, що в майновій декларації за 2017 рік відомості про доходи матері зазначалися, виходячи із пояснень, які вона надала. Про доходи у вигляді пенсії мама не зазначила. Окрім того, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми отриманих доходів у його матері в 2016 році не було доходу.
1.9. У 2017 році видатки кандидата та членів його сім’ї, ймовірно, перевищили їх доходи. Так, у майновій декларації за 2017 рік відображено річний дохід у розмірі 90 556 грн, а також річний дохід членів сім’ї – 79 143 грн. Водночас відповідно до майнової декларації за 2016 рік у нього були непогашені кредити на загальну суму 52 645 грн, а в членів його сім’ї на суму 39 919 грн. Зважаючи на те, що в майновій декларації кандидата за 2017 рік відсутня інформація про фінансові зобов’язання, варто припустити, що ці кредити були сплачені у 2017 році. ГРД бере до уваги, що така різниця між доходами і видатками склалася, можливо, і через те, що він не відобразив дохід від продажу легкового авто в 2017 році.
Кандидат пояснив, що зазначені зобов’язання не підлягали декларуванню, оскільки не перевищували поріг декларування і були внесені до декларації помилково. У 2017 році ці зобов’язання вже не зазначалися і виконувалися в 2016, 2017, 2018 та інших роках.
1.10. Стосовно можливого неправильного визначення переліку членів сім’ї для цілей декларування, наявності грошових коштів для придбання автомобіля «Volkswagen Passat» 2009 року випуску, недекларування доходів у виді виплат від «Укрдержфонду» у майнових деклараціях за 2022 та 2024 роки Худиком А.М. надані пояснення, які прийняті Комісією до уваги.
1.11. У 2018 році кандидат відповідно до відомостей Єдиного реєстру довіреностей (далі ЄДР) отримує довіреність від свого батька на авто «Toyota Camry», однак не декларує права користування автомобілем у майнових деклараціях.
Худик А.М. пояснив, що згідно з роз’ясненнями НАЗК у декларації зазначається транспортний засіб, яким суб’єкт декларування та/або члени його сім’ї користувалися станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів упродовж звітного періоду. Незважаючи на наявність довіреності, транспортним засобом «Toyota Camry» він не користувався з причини проживання в м. Києві, а батько проживає в Чернівецькій області. Відповідно не мав можливості ним користуватися.
2.1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійному та особистому житті, а саме:
- У 2021 році кандидат захистив дисертацію «Конституціоналізація публічних фінансів: зарубіжний досвід та українська модель». Водночас у своїй науковій роботі, написаній в умовах російсько-української війни, він використовував російську літературу. Йдеться, зокрема, про роботи російських науковців, написані після 2014 року. Також у списку публікацій за темою дисертації опубліковані основні наукові результати дисертації, де одна з робіт наведена російською мовою: «Худик А. М. Конституционализация публичных финансов сквозь призму решений Конституционного Суда Украины. Visegrad journal on human rights. Oct. 2019. C. 226¬232».
Худик А.М. пояснив, що задум наукової роботи полягав в демонстрації різниці в нормативних та доктринальних підходах в конституціоналізації публічних фінансів країн Європи та так званого «соціалістичного табору». Мав на меті показати небезпеку наслідування «соціалістичній практиці», довести, що сучасна Конституція України відійшла від «соціалістичної та постсоціалістичної» практики конституційного регулювання, обґрунтувати, що Конституція України 1996 року заклала якісно новий підхід до конституціоналізації публічних фінансів у дусі європейського конституціоналізму. Зазначені вище праці планувалося використати саме як обґрунтування нехарактерної для України етатистської доктрини, згідно з якою держава абсолютизує свої фінансові інтереси і фактично протиставляє їх інтересам соціуму, індивіда. Тема дисертаційної роботи була затверджена в 2008 році і з того часу він працює над цією темою. Кандидат зазначив, що на час захисту дисертації в Україні не було заборони на використання російських джерел. Використання російських джерел регулювалося рекомендаціями, зокрема, від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке радило уникати таких джерел, якщо вони містять пропаганду чи ідеологію «русского міра», але не містили заборони на їх використання. Водночас Худиком А.М. визнано, що від виключення згадки про зазначені джерела дисертаційна робота нічого б не втратила, а тому згадування цих джерел у роботі слід було уникнути.
Також кандидатом було опубліковано одну статтю російською мовою у 2019 році з майже 60 праць загалом. Видавництво вважається міжнародним, знаходилося у Львові, заборони на друк російською мовою не було і причини необхідності вибору саме такої мови друку пригадати не зміг.
Стосовно питань оренди будинку в м. Києві (по факту квартири), заснування та участі у громадських організаціях, здійснення внесків до виборчих фондів політичних партій кандидатом надані пояснення, які прийняті Комісією до уваги.
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності з наведених у висновку ГРД обставин. Водночас правильність відображення інформації в деклараціях є сферою відповідальності і оцінки кандидата. На переконання Комісії в складі колегії, низка неточностей у деклараціях тягне за собою зняття 15-ти балів за порушення правил заповнення декларацій та 15 балів за показником «сумлінність».
Отже, Комісія у пленарному складі погоджується із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення Комісією у складі колегії балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 30 балів за показниками «чесність» та «сумлінність».
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одинадцятьма голосами «ЗА» та трьома голосами «ПРОТИ»,
вирішила:
Визнати Худика Андрія Мирославовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК / «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС / «ЗА»
Людмила ВОЛКОВА / «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК / «ПРОТИ»
Ярослав ДУХ / «ЗА»
Роман КИДИСЮК / «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА / «ЗА»
Олег КОЛІУШ / «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ / «ПРОТИ»
Руслан МЕЛЬНИК / «ПРОТИ»
Олексій ОМЕЛЬЯН / «ЗА»
Роман САБОДАШ / «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА»
Сергій ЧУМАК / «ЗА»
