Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички Станіслава Олеговича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Станіслава РИЧКИ,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички Станіслава Олеговича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
2. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
3. Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
4. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

5. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
6. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
7. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18), зі змінами) (далі  –  Положення).
8. Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
   1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).
   2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
   3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
   4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5 – 8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
   5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 –12, 15 – 19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
9. Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички С.О.
10. Ричка С.О. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 65,25 бала. За результатами виконаного практичного завдання Ричка С.О. набрав 68,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 133,75 бала.
11. Ричка С.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
12. Рішенням Комісії від 29 березня 2018 року № 64/зп-18 затверджено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, що відбувся 06 березня 2018 року. Суддю Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричку С.О. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
13. Рішенням Комісії у складі колегії від 28 вересня 2018 року № 1770/ко-18 визначено, що суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричка С.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 581,75 бала. Суддю Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричку С.О. визнано таким, що не відповідає займаній посаді. До Вищої ради правосуддя внесено подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички С.О.
14. Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2019 року № 3551/0/15-19 відмовлено в задоволенні подання Комісії про звільнення Рички С.О. з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
15. У зв’язку з припиненням 07 листопада 2019 року повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Рички С.О. не завершено.
16. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 січня 2024 року № 6/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, в тому числі стосовно судів місцевих судів, щодо яких Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення у зв’язку з невідповідністю займаній посаді судді, зокрема Рички С.О.
17. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 17 січня 2023 року члена Комісії Сабодаша  Р.Б. визначено доповідачем з питання продовження кваліфікаційного оцінювання судді Рички С.О.
18. Рішенням Комісії у пленарному складі від 29 травня 2024 року № 145/зп-24 продовжено оцінювання судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички С.О. на відповідність займаній посаді зі стадії (етапу) «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії.

ІІ. Відомості, встановлені за результатами дослідження суддівського досьє.

19. Ричка С.О., _____ року народження, громадянин України.
20. У 2007 році закінчив Юридичну академію Міністерства внутрішніх справ України, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство», здобув кваліфікацію юриста.
21. Ричка С.О. науковою діяльністю не займався.
22. До призначення на посаду судді Ричка С.О. з липня 2002 року до жовтня 2008 року обіймав посаду помічника генерального директора акціонерної компанії з іноземними інвестиціями «Демос».
23. Указом Президента України від 20 квітня 2011 року № 488/2011 Ричку С.О. призначено на посаду судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області строком на 5 років; наказом голови цього суду від 13 травня 2011 року № 38-к – зараховано до штату Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
24. Ричці С.О. визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
25. У 2012–2016 роках загальний показник середньорічного судового навантаження Рички С.О. дорівнював (відповідав) середньому показнику судового навантаження на одного суддю Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
26. Судові рішення, ухвалені суддею Ричкою С.О., скасовувались та змінювались судом апеляційної інстанції, проте відсоток скасування та зміни судових рішень порівняно з кількістю розглянутих справ та оскаржених судових рішень є незначним.
27. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Рички С.О., які були б предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями та за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
28. Стосовно наявності дисциплінарних скарг на дії судді Рички С.О. Комісією установлено, що до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) у 2011–2016 роках надійшло 10 скарг, з яких 3 скарги залишено без розгляду, щодо 3 скарг відмовлено у відкритті дисциплінарних справ, за 4 скаргами відмовлено у відкритті дисциплінарної справи без проведення перевірки.

            ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та пояснень судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди.

29. До Комісії 17 вересня 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД)  про невідповідність судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички С.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 вересня 2024 року (далі – Висновок).
30. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
31. Зокрема, у Висновку ГРД стверджується, що стосовно судді Рички С.О. було неодноразово складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).
    1. Так, 12 червня 2022 року у м. Дніпро інспекторами взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі – інспектори патрульної поліції) після зупинки транспортного засобу Ford Mustang було встановлено таке. Водій Ричка С.О. керував вказаним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР), за що передбачена відповідальність, встановлена частиною першою статті 130 КУпАП. Оскільки після зупинки автомобіля Ричка С.О. поводив себе зухвало, намагався залишити місце події, чинив злісну непокору, що було зафіксовано у відеозаписах патрульних боді-камер, його дії було кваліфіковано за статтею 185 КУпАП.
    2. Після затримання Рички С.О. інспекторами патрульної поліції він поводив себе нахабно, спілкувався в грубій формі, вживав нецензурну лексику та погрожував застосувати силу, зокрема з використанням вогнепальної зброї, що також було зафіксовано у відеозаписах патрульних боді-камер.
    3. За вказаними фактами інспекторами патрульної поліції було складено два протоколи про адміністративне правопорушення: серії ААБ № 013047 від 12 червня 2022 року про вчинення Ричкою С.О. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та серії ВАБ № 415051 від 12 червня 2022 року про вчинення Ричкою С.О. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КУпАП.
    4. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 травня 2022 року у справі № 932/3047/22 Ричку С.О було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
    5. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року скасовано, а провадження у справі № 932/3047/22 закрито на підставі пункту 1 частини першої статі 247 КУпАП за відсутністю в діях Рички С.О. складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
    6. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 липня 2022 року у справі № 932/3307/22 Ричку С.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.
    7. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 липня 2022 року скасовано, а провадження у справі № 932/3307/22 закрито за відсутністю в діях Рички С.О. складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КУпАП.
    8. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 09 вересня 2017 року, Ричка С.О., керуючи в місті Дніпро транспортним засобом Suzuki GSF, здійснив наїзд на перешкоду, чим порушив ПДР, та зник з місця події. Надалі він був зупинений працівниками патрульної поліції, якими під час спілкування з Ричкою С.О. було виявлено явні ознаки алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння суддя відмовився.
    9. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року у справі № 200/18418/17 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, вчинене Ричкою С.О., закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
32. ГРД стверджує, що суддя допускав поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу, основоположних прав і свобод, права на справедливий суд, що негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду.
    1. Так, згідно з ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року у справі № 208/1317/14ц було встановлено таке.
    2. Позивач звернувся до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 40 000 грн. В судове засідання позивач та відповідач не з’явилися, в письмових заявах попросили справу розглядати за їх відсутності. Також сторони подали заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
    3. Суд 28 лютого 2014 року постановив ухвалу, якою затвердив мирову угоду. За умовами мирової угоди відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем та передав в рахунок погашення боргу у власність позивача квартиру загальною площею 50,6 м² та житловою площею 28,0 м², яка належала відповідачу.
    4. Проте ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року у справі №208/1317/14 ухвалу Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року у справі № 208/1317/14-ц скасовано з тих підстав, що ухвала суду не відповідає вимогам закону.
    5. Зокрема, апеляційним судом було встановлено, що відповідач у справі помер 13 листопада 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 листопада 2013 року, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
    6. Під час співбесіди 28 вересня 2018 року суддя заперечував затвердження мирової угоди з померлою особою, проте додав, що внаслідок хвилювання може деякі речі не пам’ятати.
33. У Висновку ГРД стверджується, що суддя безпідставно не задекларував майно і повну інформацію, що підлягає декларуванню. Суддя або пов’язана з ним особа отримали майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтований сумнів.
34. Дружина судді 17 жовтня 2014 року набула у власність квартиру № 10б загальною площею 70,9 м², за адресою: АДРЕСА_1 м. Дніпро. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік суддею не задекларовано зазначений об’єкт нерухомості. У деклараціях до 2018 року суддя зазначав, що член сім’ї не надав інформацію про дату набуття квартири та її вартість.
35. Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 05 липня 2019 року № 1932 про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015 рік, поданої Ричкою С.О., встановлено таке.
    1. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про об’єкт нерухомості, який на будь-якому праві використовувався ним та членами сім'ї (дітьми) для проживання на кінець звітного періоду. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про будинок, розташований в с. Орлівщина Дніпропетровської області, який належить йому на праві користування. Суб’єкт декларування зазначив недостовірні відомості про відсоток права власності члена сім’ї (дружини) на об’єкт нерухомості (набута дружиною у власність квартира в 2014 році) та реєстраційний номер цього майна. Не вказав відомості про своє та членів сім’ї право користування об’єктом нерухомості, який використовувався для проживання на кінець звітного періоду.
    2. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про автомобіль ВАЗ 2103 1975 року випуску, який належить члену сім’ї (дружині) на праві власності з 30 серпня 2006 року. Станом на 30 серпня 2006 року вартість такого транспортного засобу могла становити 6 817,5 гривень. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про дохід, отриманий дружиною від Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради, у вигляді щомісячної одноразової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25 910 гривень. Суб’єкт декларування зазначив відомості про отриманий дохід у вигляді матеріальної допомоги у розмірі 12 180 гривень. Проте, за інформацією Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, суб’єкту декларування нараховано матеріальну допомогу, яку включено до загального розміру заробітної плати за основним місцем роботи. Тому допущено дублювання суми у Декларації за 2015 рік.
    3. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про дохід у вигляді подарунка – квартири загальною площею 69 м², розташованої у місті Дніпро, отриманої ним від своєї матері. Він набув право власності на квартиру 12 березня 2015 року на підставі договору дарування.
    4. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про дохід у вигляді подарунка – квартири загальною площею 69 м², отриманий від нього дружиною. Згідно з відомостями з реєстрів право власності на квартиру загальною площею 69 м² 20 березня 2015 року перейшло від суб'єкта декларування до члена сім’ї (дружини) на підставі договору дарування.
    5. Суб’єкт декларування не зазначив відомості про наявне у дружини фінансове зобов’язання у розмірі 414 000 грн, яке виникло внаслідок укладеного з Державним експортно-імпортним банком України іпотечного договору, строк виконання якого – 16 жовтня 2029 року. Відомості про зняття обтяження станом на 31 грудня 2015 року відсутні.
36. Додатково ГРД зазначає, що суддя 07 липня 2016 року набув у власність мотоцикл, але не відобразив відомості про нього у Декларації за 2016 рік.
37. Стосовно набуття у власність вказаного вище рухомого майна під час співбесіди 15 травня 2018 суддя повідомив, що орієнтовна вартість придбаного мотоцикла становила 45 000 – 50 000 гривень. Згодом в письмових поясненнях від 28 вересня 2018 року Ричка С.О. повідомив про відсутність будь-яких документів, які б могли підтвердити факт набуття у власність вказаного майна та його вартість.
38. На думку ГРД, зазначена суддею під час співбесіди орієнтовна вартість транспортного засобу є нижчою за ринкову, оскільки 50 000 грн за середньозваженим курсом НБУ у 2016 році становила еквівалентно 1 959 дол. США.
39. На вебсайтах, які спеціалізуються на продажу транспортних засобів, вартість мотоцикла Suzuki 1250 F 2007 року випуску у 2024 році становила від 4 900–6 900 дол. США.
40. У Декларації за 2015 рік суддя задекларував грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку, у розмірі 587 000 дол. США та дохід у розмірі 257 012 грн у як відсотки, отримані від банку за користування коштами на депозитному рахунку.
41. Водночас ГРД відзначає, що згідно з Декларацією за 2016 рік у Рички С.О. та членів його родини немає будь-яких заощаджень, не відображено інформації щодо набуття у власність суддею та членами його сім’ї будь-яких об’єктів рухомого і нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав або інших видатків.
42. Під час співбесіди 15 травня 2018 року та у письмових поясненнях від 28 вересня 2018 року суддя зазначив, що в березні 2015 року ним було знято всю суму коштів з депозитного рахунку, яку протягом року він витратив на подорожі сім’ї та близьких осіб, придбання мотоцикла, проведення ремонтних робіт у квартирах батьків, родини судді та офісному приміщенні, яке перебуває в користуванні дружини на умовах оренди, розташованих в м. Києві, м. Дніпрі та с. Орлівщина Дніпропетровської області. Частину коштів було витрачено на повернення боргових зобов’язань перед друзями та відвідування змагань з парашутного спорту. Проте суддею не надано доказів на підтвердження вказаних фактів.
43. ГРД вважає такі пояснення судді не переконливими та не обґрунтованими.
44. Також, на думку ГРД є непереконливими пояснення судді щодо джерел походження грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку в розмірі 587 000 дол. США. Під час співбесіди 15 травня 2018 року суддя пояснив, що вказаний депозитний вклад було сформовано за рахунок здійснення ним юридичної практики в період з 2004 року до 2007 року.
45. У деклараціях за 2015–2018 роки суддя вказує як своє зареєстроване та фактичне місце проживання будинок, розташований у с. Орлівщина АДРЕСА_2. Право користування цим об’єктом нерухомості загальною площею 110 м², який належить на праві власності батькові судді, відображено суддею вперше у Декларації за 2019 рік, проте в Декларації за 2020 рік датою набуття права користування вказаним об’єктом нерухомості зазначено 27 грудня 2018 року.
46. На переконання ГРД, суддя чи пов’язані з ним особи використовували сумнівні способи набуття майна у власність або користування, зокрема шляхом встановлення певних юридичних фактів або ухилення від оподаткування чи ухвалення рішень, які дозволяли іншим особам вчиняти такі дії.
47. Також ГРД вказує, що відомості про користування дружиною офісним приміщенням загальною площею 69 м² суддею вперше відображено у Декларації за 2019 рік та зазначено, що набуття права користування виникло з 20 березня 2015 року.
48. Цей факт було висвітлено в розслідуванні стосовно Рички С.О. проєкту Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» – «PROSUD», в межах якого встановлено таке.
49. Дружина судді є приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (свідоцтво № 7008).
50. Відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів робоче місце (контора) Рички Ю.О. розташоване за адресою: вул. Челюскіна, 3 кв. 13, м. Дніпро.
51. Власником квартири, в якій знаходиться нотаріальна контора, є теща судді – ОСОБА_1. У 2014 році зазначена квартира належала матері судді ОСОБА_2 на праві власності, яке виникло на підставі рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року у справі 200/11826/14-ц.
52. Під час співбесіди 15 травня 2018 року Ричка С.О. заперечив інформацію щодо набуття матір’ю у власність квартири у місті Дніпро на вул. Челюскіна, 3 на підставі вказаного рішення суду. Суддя повідомив, що ОСОБА_2 набула у власність квартиру загальною площею 49,7 м² за договором купівлі-продажу від 11 квітня 2008 року, а вказаним рішенням було визнано право власності на самовільно добудовані приміщення квартири загальною площею 19,3 м². На підтвердження своїх пояснень, суддя 18 вересня 2018 року долучив до матеріалів суддівського досьє світлокопії відповідно договору та рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року у справі 200/11826/14-ц.
53. Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень позов до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшов 14 липня 2014 року, а вже через три тижні судом ухвалено рішення на користь матері судді. На думку ГРД, у такий нетривалий час отримати рішення суду практично неможливо.
54. Проте рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року у справі №200/11826/14-ц рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року було скасовано.
55. ОСОБА_2 12 березня 2015 року шляхом укладення договору дарування відчужила на користь судді квартиру загальною площею 69 м² у місті Дніпро на вул. Челюскіна, 3.
56. Ричка С.О. 20 березня 2015 року шляхом укладення договору дарування відчужив вказане майно на користь дружини Рички Ю.О.
57. Надалі Ричка Ю.О. відчужила належне їй нерухоме майно шляхом укладення договору дарування від 20 березня 2015 року на користь своєї матері – ОСОБА_1, яка у жовтні 2017 року передала вказане приміщення в іпотеку для забезпечення виконання отриманої від ОСОБА_3 позики у розмірі 35 000 дол. США.
58. Під час співбесіди 15 травня 2018 року суддя пояснив, що така кількість укладених договорів дарування була обумовлена зменшенням податкових платежів, оскільки оціночна вартість приміщення була дуже високою.
59. На думку ГРД, відчуження офісного приміщення в такий спосіб дозволило судді та його близьким особам ухилитись від оподаткування та всупереч рішенню Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року у справі № 200/11826/14-ц набути у власність самовільно добудовані приміщення квартири площею 19,3 м².
60. На переконання ГРД, суддя допускав поведінку, що свідчить про підтримку агресивних дій іншої держави проти України, колаборацію з представниками такої держави, окупаційної адміністрації або їх пособниками (наприклад, без нагальної потреби відвідував РФ після початку збройної агресії, тимчасово окуповані території).
61. Суддя відвідував тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим без нагальної потреби. ГРД вважає, що попри відсутність прямої заборони відвідування російської федерації у 2014 – 2021 роки. Такі дії загрожували незалежності судді й наражали його на ризик опинитись під впливом спецслужб країни-агресора, демонстрували зневажливе ставлення судді до громадянського консенсусу щодо публічного осуду агресивних дій російської федерації і дотримання негласного принципу утримуватися від поїздок до країни-агресора. Поїздки судді без нагальної потреби на тимчасово окуповані території несли високі ризики для нього як представника української держави, зокрема ризик взяття в полон, вербування, отримання доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
62. Стосовно відвідування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим суддя під час співбесід 15 травня 2018 року та 28 вересня 2018 року зазначив, що державний кордон з російською федерацією не перетинав, відвідував тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим для вирішення питань, пов’язаних із нерухомим майном, яке належить на праві власності його матері. Суддя зазначив, що з посадовими особами не зустрічався та його перебування в Автономній Республіці Крим було обумовлено приватними справами.
63. Додатково Комісії надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.
64. В анкеті судді від 20 лютого 2018 року Ричкою С.О. не відображено відомостей щодо отриманих повісток про виклик до суду, хоча суддя був учасником судових справ, зокрема справи про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП України.
65. Рішенням Комісії у складі колегії від 28 вересня 2018 року № 1770/ко-18 визначено, що суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричка С.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 581,75 бала, його визнано таким, що не відповідає займаній посаді. До Вищої ради правосуддя внесено подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички С.О.
66. Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2019 року № 3551/0/15-19 відмовлено в задоволенні подання Комісії про звільнення Рички С.О. з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з огляду не таке.
67. Оцінюючи в сукупності наведені у рішенні Комісії факти та обставини, копію запису співбесіди із суддею Ричкою С.О., інформацію з копії суддівського досьє, Вища рада правосуддя відзначила, що виражена в балах оцінка судді Рички С.О. за критеріями професійної етики та доброчесності, зазначена в рішенні Комісії без викладення фактичних обставин та мотивів їх оцінки, не є вмотивованою, оскільки не відображає повною мірою рівень цих характеристик судді Рички С.О. та не дає змоги встановити дійсні мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення такого рішення.
68. Рішенням Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 990/852/18 відмовлено у задоволенні позову Рички С.О. до Комісії про визнання протиправними дій та скасування рішення від 28 вересня 2018 року № 1770/ко-18.

IV. Проведення співбесіди з суддею.

69. Співбесіду з Ричкою С.О. призначено на 24 вересня 2024 року.
70. 24 жовтня 2024 року за клопотанням Рички С.О. розгляд питання про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички Станіслава Олеговича на відповідність займаній посаді відкладено до 10 жовтня 2024.
71. Співбесіду з суддею Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричкою С.О. проведено 10 жовтня 2024 року.
72. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
73. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

V. Загальні принципи, застосовані Комісією при проведенні кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

74. Ухвалюючи в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в пояснювальній записці до законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
75. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
76. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності має наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
77. І хоча Комісія виходить із того, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, однак рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
78. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність)  судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності усіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів. За таких виняткових обставин Комісія має застосовувати особливі стандарти встановлення наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності.
79. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду. Ці норми містяться й у Кодексі суддівської етики, затверджені рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року.
80. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
81. Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складання ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
82. Під час проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності Комісія має виключити наявність обґрунтованих сумнівів у невідповідності судді зазначеним критеріям. Тільки у такий спосіб, на переконання Комісії, буде досягнуто мети – зміцнення віри суспільства у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суддів.
83. Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання»  Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
84. Відповідно до пункту 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Застосування зазначених принципів при оцінюванні судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

85. З метою висловленого ГРД сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності і професійної етики суддя Ричка С.О. надав письмові заперечення щодо питань, викладених у Висновку, які були усно доповнені під час співбесіди.
86. Відповідно до Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
87. У Бангалорських принципах поведінки судді зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
88. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, та і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
89. З огляду на викладене Комісія дослідила обставини щодо притягнення судді до адміністративної відповідальності за вчинені 12 червня 2022 року адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 та частиною першою статті 185 КУпАП, і встановила таке.
90. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року у справі № 932/3047/22, якою Ричку С.О. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, скасовано, а провадження у справі № 932/3047/22 закрито за відсутністю в діях судді складу вказаного вище адміністративного правопорушення.
91. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 липня 2022 року у справі № 932/3307/22, якою Ричку С.О. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, скасовано, а провадження у справі № 932/3307/22 закрито за відсутністю в діях судді складу вказаного вище адміністративного правопорушення.
92. Викладене свідчить про те, що згідно з зазначеними вище рішеннями судів, які набрали законної сили, у діях судді відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених статтями 130 та 185 КУпАП, а отже, Комісією відхиляються доводи ГРД про вчинення суддею адміністративних правопорушень.
93. Попри це Комісія оцінює не тільки наявність чи відсутність у діях судді складу адміністративного правопорушення, але й відповідність його поведінки у тих чи інших обставинах вимогам Кодексу суддівської етики.
94. Комісія заслухала пояснення судді та дослідила надані на запит Комісії від 17 вересня 2024 року № 31кп-499/17 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська копії матеріали справ № 932/3047/22, № 932/3307/22 стосовно Рички С.О. в електронному вигляді, а також наявні в матеріалах справи відеозаписи з боді-камер поліцейських та технічні записи судових засідань.
95. Під час засідання Комісії суддя хоч і відзначив, що надані відеозаписи мають ознаки редагування, та усе ж визнав, що деякі події на відеозаписі мали місце і його поведінка була обумовлена обставинами оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
96. У зв’язку з цим Комісія відзначає, що судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, однак у процесі реалізації цього права суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів (пункт 4.6 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 червня 2006 року № 2006/23).
97. Установлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини, вказують на те, що поведінка Рички С.О. не узгоджується із високими стандартами поведінки судді, оскільки була зухвалою. Суддя у спілкуванні з поліцією використовував обсценну лексику та вербально погрожував поліцейським нетиповим застосуванням до них їх вогнепальної автоматичної зброї. На думку Комісії, суддя повинен проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин.
98. Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (в редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. У Коментарі до статті 7 цього кодексу відзначається, що старанність слід розцінювати як моральну якість та чесноту судді, яка включає в себе правильне розпорядження суддею своїм робочим часом, постійний контроль та аналіз власних дій, зосередження повної концентрації на виконанні своїх суддівських обов’язків. Рада суддів України також акцентує, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентований відповідними процесуальними законами та полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо.
99. У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи наявні у судді всі потрібні якості для зайняття посади судді. Зокрема, Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема й те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
100. Так, ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року у справі № 208/1317/14-ц (головуючий суддя Ричка С.О.) затверджено мирову угоду та визнано право власності за позивачем на квартиру загальною площею 50,6 м², що розташована за адресою: АДРЕСА_3 м. Дніпродзержинськ. Комісія зважає на таке.
101. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року у справі №208/1317/14 ухвалу Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року у справі № 208/1317/14-ц скасовано. Переглядаючи справу № 208/1317/14-ц в апеляційному порядку, судова колегія встановила, таке.
102. На переконання суду апеляційної інстанції ухвала суду першої інстанції не відповідала вимогам закону, оскільки суд не перевірив дійсного волевиявлення сторін на укладення мирової угоди, розглянув умови мирової угоди без участі сторін у справі, не роз’яснив сторонам наслідки такого рішення, не перевірив відповідність умов мирової угоди предмету позову та вимогам закону, не з’ясував, чи не порушуються права, свободи та інтереси інших осіб.
103. При цьому суд апеляційної інстанції окремо звернув увагу на таке:
     1. Відповідач у справі № 208/1317/14-ц помер 15 листопада 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 21 листопада 2013 року, згідно з яким складено відповідний актовий запис № 883 від 21 листопада 2013 року. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом до померлої особи.
     2. Відповідач не міг бути суб’єктом підписання мирової угоди від 27 лютого 2014 року, умови мирової угоди не стосуються предмету позову та не відповідають вимогам закону щодо набуття права власності на нерухоме майно, порушують права спадкоємця (матері відповідача) на спадкове майно, а саме квартиру розташовану, за адресою: м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_3, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 вересня 1994 року.
     3. Позивачем в своїй позовній заяві зазначено неправдиві відомості щодо реєстрації місця проживання відповідача, які суд першої інстанції всупереч частині третій статті 122 Цивільного процесуального кодексу України не перевірив, відкриваючи провадження у справі.
104. Комісія додатково звертає увагу на те, що позовна заява у справі надійшла до суду 20 лютого 2014 року; 27 лютого 2014 року до суду надійшла заява від сторін у справі про укладення мирової угоди від 27 лютого 2014 року; 28 лютого 2014 року до суду надійшло клопотання відповідача з проханням розглядати справу за його відсутності. Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року мирову угоду було затверджено.
105. При цьому суддя під час співбесіди не зміг пояснити, чи було ним призначено судове засідання у справі на 28 лютого 2014 року і як, відкриваючи провадження у справі та призначаючи судове засідання на 28 лютого 2014 року, суддя мав намір забезпечити своєчасне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи з урахуванням строків надсилання поштових повідомлень.
106. Під час співбесіди суддя також не зміг пояснити, як ним було виконано вимоги частини третьої статті 122 та імперативний припис частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення) про роз’яснення сторонам наслідків ухвалення рішення про затвердження мирової угоди.
107. Отже, Комісія погоджується з доводами ГРД щодо недотримання суддею при розгляді справи № 208/1317/14-ц вимог статті 5 Кодексу професійної етики судді, затвердженого V з’їздом суддів України від 24 жовтня 2002 року, в частині прояву старанності при здійсненні правосуддя.
108. Із матеріалів суддівського досьє вбачається, що в розділі V «Відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи» декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 рік суддею зазначається про наявність на його рахунку грошових коштів у розмірі 566 200 дол. США. У цьому ж розділі декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 - 2014 роки суддею зазначається про наявність на його рахунку грошових коштів у розмірі 586 200 дол. США. У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2015 рік Ричка С.О. задекларував суму грошових коштів у розмірі 587000 дол. США, розміщених на депозитному рахунку в ПАТ «Приватбанк». В матеріалах суддівського досьє також міститься довідка № НОМЕР_1 від 27 липня 2015 року, видана Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк», яка підтверджує зазначені відомості.
109. У зв’язку з висловленими у висновку ГРД сумнівами щодо джерел походження грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку, суддя у своїх письмових поясненнях від 09 жовтня 2024 року повідомив, що депозитний рахунок було відкрито у 2007 році, коли він був суб’єктом підприємницької діяльності. Також під час співбесіди 10 жовтня 2024 року Ричка С.О. зазначив, що джерелом походження грошових коштів у розмірі 587 000 дол. США є його юридична практика у сфері земельних відносин.
110. Насамперед Комісія відзначає, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, а тому встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.
111. З метою відновлення та зміцнення довіри суспільства до системи правосуддя, віри у доброчесність суддів в окремих випадках законність набуття тих чи інших активів має бути оцінена і за період, що передує призначенню на посаду судді.
112. Зважаючи на те, що суддя у період його професійної діяльності мав пасивний дохід від грошових коштів, які були набуті ним до його обрання на посаду судді, дослідження джерел походження 587 000 дол. США охоплюється метою та завданням кваліфікаційного оцінювання.
113. При цьому Комісією враховано, що з огляду на період часу коли набувались грошові кошти у сумі 587 000 дол. США суддя мав би надати письмові пояснення та (або) докази, які б підтвердили джерела походження відповідних коштів та їх законність. Суддя Ричка С.О. мав можливість ознайомитись з відомостями, які містяться в його суддівському досьє. Також Комісією було задоволено його заяву від 19 вересня 2024 року № 31кп-499/17-Р/9 про перенесення співбесіди, призначеної на 24 вересня 2024 року, у зв’язку з необхідністю збирання доказів, їх аналізу для спростування недостовірних фактів, наведених у висновку ГРД.
114. Попри це суддею не було надано будь-яких доказів на підтвердження його тверджень, що джерелом набуття зазначених грошових коштів є підприємницька діяльність. Водночас, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків про джерела та суми нарахованого та виплаченого доходу за період з І кварталу 1998 року до IV кварталу 2007 року дохід Рички С.О. в сукупному становив 85 035,42 грн, що еквівалентно 16 666 дол. США.
115. Таким чином, Комісія підтримує висновок ГРД в частині наявності обґрунтованого сумніву щодо законності походження грошових коштів у сумі 587 000 дол. США, пасивний дохід з яких суддя отримував в період перебування на посаді судді. Суддя не надав жодних чітких і переконливих доказів на спростування обґрунтованих сумнівів у законності походження зазначених грошових коштів.
116. Відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики (в редакції, чинній на момент обставин, що досліджуються) суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї. У Коментарі до зазначеної статті цього кодексу відзначається, що обов’язок судді бути поінформованим про матеріальні інтереси тісно пов’язаний з його законодавчо закріпленим податковим і антикорупційним обов’язком задекларувати в декларації відомості про доходи, наявне майно та зобов’язання фінансового характеру як свої, так і членів сім’ї, які спільно проживають з суддею, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки, враховуючи тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів), а також повідомити про відкриті рахунки у фінансових установах – нерезидентах.
117. На запитання Комісії щодо джерел походження грошових коштів у матері судді ОСОБА_2 на придбання коштовної нерухомості на території Автономної Республіки Крим та в м. Києві суддя повідомив, що перебуває в напружених стосунках з батьками та спілкування не підтримує.
118. Комісія вважає такі пояснення судді непереконливими, оскільки придбання нерухомості та накопичення активів матір’ю судді відбувалось переважно до 2018 року. Попри це суддя на співбесідах, які відбувались 15 травня 2018 року та 28 вересня 2018 року, не вказував про наявність таких напружених стосунків. Понад те, суддя відвідував АР Крим в період її окупації, діючи в інтересах своєї матері та належного їй майна, а саме у 2017–2018 роках.
119. ГРД звертає увагу на наявність обґрунтованого сумніву щодо реального здійснення видатків судді на загальну суму 587000 дол. США протягом 2016 року.
120. У зв’язку з викладеним Комісія відзначає, що відповідно до декларації за 2015 рік на депозитному банківському рахунку судді Рички С.О. розміщено грошові кошти у розмірі 587 000 дол. США. Крім того, з цієї декларації не вбачається наявності у нього будь-яких фінансових зобов’язань на суму, яка б перевищувала 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Натомість у декларації за 2016 рік зазначені кошти не декларуються ним ні як такі що зберігаються на банківському рахунку, ні як такі, що зберігаються у нього в готівковій формі. Таким чином, згідно з відомостями декларацій за 2016 рік суддя здійснив видатки на загальну суму щонайменше 587 000 дол. США. При цьому у зазначений період суддею не подавались повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року.
121. Суддя у своїх письмових поясненнях від 09 жовтня 2024 року зазначив, що ним в березні 2016 року було знято грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку, в межах всієї суми та витрачені протягом звітного періоду на повернення незначних боргів друзям, подорожі членів сім’ї та близьких осіб, придбання мотоциклу, проведення ремонтних робіт в квартирах, офісі, розташованих в м. Києві, м. Дніпрі та с. Орлівщина Дніпропетровської області, які належать на праві власності батькові судді, дружині та тещі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які містяться в матеріалах судового досьє.
122. На підтвердження своїх пояснень суддя надав Комісії акти виконаних робіт за формою КБ-2в.
123. Оцінюючи акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі – акти), Комісія встановила таке.
     1. Будівельні роботи виконано на об’єкті нерухомості, що розташований у с. Орлівщина Дніпропетровської області: згідно з актами наданими товариством з обмеженою відповідальністю «Кастом Груп» (ЄДРПОУ 39446390) (далі - ТОВ «Кастом Груп»), за вересень 2015 року товариством проведено будівельні роботи на загальну суму 196 049,41 грн.; згідно з актами наданими товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Груп» (ЄДРПОУ 40111905) (далі – ТОВ «Будмонтаж Груп»), за серпень 2015 року товариством проведено будівельні роботи на загальну суму 764 373,71 грн.; згідно з актами наданими товариством з обмеженою відповідальністю «Зілле Трейд» (ЄДРПОУ 39449098), за жовтень 2015 року товариством проведено будівельні роботи на загальну суму 966 967,80 грн. Загальна вартість виконаних будівельних робіт, проведених на об’єкті нерухомості, що розташований у с. Орлівщина Дніпропетровської області, становить 1 927 390,92 гривні.
     2. Будівельні роботи на об’єктах нерухомості, що розташовані у м. Дніпро: згідно з актами наданими ТОВ «Кастом Груп», за жовтень 2015 року товариством виконано будівельні роботи на суму 244 540,27 грн, за червень – 151 676,65 грн, травень – 776 022,31 грн.; згідно з актами наданими ТОВ «Зілле Трейд», за липень 2015 року товариством виконано будівельні роботи на суму 339 028,04 грн., за серпень – 106 378,13 грн., вересень – 466 413,48 грн., жовтень – 458 021,84 грн.; згідно з актами наданими ТОВ «Будмонтаж Груп», за вересень 2015 року товариством виконано роботи на суми 536 71,20 грн, 874 49,94 грн, 1528 325,23 грн, 547 530,06 грн, за червень – 196 708,40 грн, 828 783,98 грн., за липень – 460 923,94 грн., серпень – 228 060,42 грн., 318 128,10 грн, листопад – 146 744,48 грн, жовтень – 961 02,76 грн, 163 446,76 грн.; згідно з актом з невстановленою датою – на загальну суму 381 753,72 гривні. Загальна вартість будівельних робіт, проведених на об’єктах нерухомості, що розташовані в м. Дніпро становить 7579689,71 гривні.
     3. Загальна сума здійснених суддею видатків на проведення ремонтних робіт на вказаних вище об’єктах нерухомості становить 9 507 080, 63 грн, що еквівалентно 435 306 дол. США.
124. На запитання Комісії, яким чином проводився добір підрядних організацій для проведення будівельних робіт у квартирах та офісі, розташованих в м. Києві, м. Дніпрі та с. Орловщина Дніпропетровської області, суддя не зміг пояснити, проте відзначив, що роботи були виконані в повному обсязі та претензій щодо їх якості немає.
125. Натомість Комісію встановлено, таке.
     1. Вироком Печерського районного суду від 20 листопада 2015 року у справі № 757/40848/15-к за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_2 від 20 жовтня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. Зокрема, судом під час розгляду вказаного кримінального провадження було встановлено, що 17 жовтня 2014 року ОСОБА_4, перебуваючи в м. Києві, усвідомлюючи протиправний характер дій, з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, погодився на пропозицію, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на створення суб’єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, підписав протокол загальних зборів учасників товариства щодо створення ТОВ «Зілле Трейд» (ЄДРПОУ 39449098), адреса реєстрації: м. Київ, вул. Звіринецька, 63, формування статутного капіталу товариства у розмірі 468000 грн, а також призначив себе на посаду генерального директора вказаного підприємства, чим вчинив дії, спрямовані на створення фіктивного суб’єкта підприємництва – ТОВ «Зілле Трейд» (ЄДРПОУ 39449098).
     2. Вироком Печерського районного суду 01 грудня 2015 року у справі № 757/42406/15-к за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_3 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. Зокрема, судом під час розгляду вказаного кримінального провадження було встановлено, що 13 жовтня 2014 року, перебуваючи в м. Києві, на прохання маловідомої особи за грошову винагороду підписав протокол загальних зборів учасників товариства щодо створення ТОВ «Кастом Групп» (ЄДРПОУ 39446390), затвердження статутного капіталу на загальну суму 477000,00 грн, обрання себе директором товариства, чим вчинив дії спрямовані на створення фіктивного суб’єкта підприємництва ТОВ «Кастом Групп» (ЄДРПОУ 39446390).
     3. Вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 грудня 2015 року у справі № 200/5642/16-к за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_4 ОСОБА_6 звинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України. Зокрема, судом під час розгляду вказаного кримінального провадження було встановлено, що напочатку листопада 2015 року, перебуваючи у м. Дніпродзержинську, вступив в попередню змову з невстановленими слідством особами, спрямовану на фіктивне підприємництво, тобто створення суб’єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, підписав протокол загальних зборів учасників товариства, згідно якого створив ТОВ «Будмонтаж Груп» (ЄДРПОУ 40111905), затвердив розмір статутного капіталу на загальну суму 49000 грн, обрав себе директором.
126. З огляду на викладені обставини Комісія вважає, що доводи судді про виконання зазначеними юридичними особами будівельних робіт у квартирах та офісному приміщенні, розташованих в м. Києві, м. Дніпрі та с. Орловщина Дніпропетровської області, викликають обґрунтований сумнів у їх правдивості (чесності). Таким чином, суддя не надав належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним витрат на загальну суму 435 306 дол. США.
127. Стосовно обставин набуття суддею та близькими йому особами квартири № 13, яка розташована на вул. Челюскіна, 3 у м. Дніпропетровську. Комісією встановлено таке.
128. ОСОБА_2 (мати судді) 11 квітня 2008 року шляхом укладання договору купівлі-продажу набула у власність квартиру № 13 загальною площею 49,7 м², що розташована на вул. Челюскіна, 3 у м. Дніпропетровську.
129. Надалі ОСОБА_2 у належній їй на праві власності квартирі № 13 самовільно добудувала приміщення № 6 площею 5,2 м²., № 7 площею 10,3 м², № 8 площею 3,8 м². Загальна площа добудованих приміщень становить 19,3 м².
130. Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 7 серпня 2014 року у справі № 200/11826/14-ц за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру № 13 в житловому будинку № 3, по вулиці Челюскіна в м. Дніпропетровську загальною площею 69,0 м², житловою площею 36,5 м², яка складається з коридору № 1, санвузла № 2, вітальні № 3, комори № 4, коридору № 5, кухні № 6, житлової кімнати № 7, комори №8.
131. ОСОБА_2 12 березня 2015 року відчужила вказане нерухоме майно загальною площею 69 м² шляхом укладення договору дарування на користь судді.
132. 19 березня 2015 року до Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року.
133. Ричка С.О. 20 березня 2015 року відчужив вказане майно шляхом укладення договору дарування на користь дружини Рички Ю.О. за рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 7 серпня 2014 року у справі № 200/11826/14-ц.
134. Надалі Ричка Ю.О. відчужила належне їй майно шляхом укладення договору дарування від 20 березня 2015 року на користь своїй матері – ОСОБА_1, яка у жовтні 2017 року передала вказане приміщення в іпотеку для забезпечення виконання отриманої від ОСОБА_3 позики у розмірі 35 000 дол США.
135. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року у справі № 200/11826/14-ц рішення Бабушкінського районного суду міста  Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року та додаткове рішення цього суду від 16 квітня 2015 року скасовано та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності .
136. Під час співбесіди 28 вересня 2018 року суддя на запитання членів Комісії не заперечував, що укладення вказаних правочинів могло мати наслідком зменшення суми податкових платежів, а під час співбесіди 10 жовтня 2024 року зауважив, що вважає укладання правочинів законним.
137. Комісія вкотре відзначає, що суддя повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
138. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність, оцінюються, насамперед, з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
139. І хоч правочини з відчуження нерухомого майна, які були вчинені між матір’ю судді, суддею, його дружиною та матір’ю дружини, є законними та в установленому законом порядку недійними не визнавались, на переконання Комісії, суддя не міг не розуміти, що в результаті набутого і відчуженого ним майна у власність його близьких осіб було набуто 19,3 м² самочинно збудованого нерухомого майна. Понад те, цим майном (включно із зазначеним самочинно збудованим нерухомим майном) тривалий час користується член сім’ї судді – його дружина, незважаючи на те, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року у справі № 200/11826/14-ц було установлено неможливість набуття у власність матір’ю судді самочинно збудованих 19,3 м² нерухомого майна.
140. Комісія також відзначає, що суддя не зміг пояснити, чому об’єкт нерухомого майна спочатку був подарований його матері, а у подальшому – його дружині та цього самого дня – його дружиною матері дружини. Суддя не надав відповіді на запитання, чи впливали на прийняття такого рішення приписи Податкового кодексу України в частині того, що об’єкти дарування оподатковуються за нульовою ставкою, якщо вони даруються членами сім’ї першого ступеня споріднення, якими є батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені (пункт 14.1.262 Податкового кодексу України).
141. Стосовно несумлінного виконання суддею обов’язку декларування, в тому числі наявності помилок в деклараціях, невжиття належних заходів з метою подання повної і точної інформації під час подання декларацій, Комісією встановлене таке.
142. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік Ричкою С.О. не задекларовано квартиру № 10б загальною площею 70,9 м², розташовану АДРЕСА_1 у м. Дніпро, набуту у власність дружиною судді 17 жовтня 2014 року.
143. Згідно з відомостями декларації за 2015 рік суддею не задекларовано право власності  на квартиру № 13 загальною площею 69 м², що розташована на вул. Челюскіна, 3 у м. Дніпропетровську, та не відображено право власності дружини судді на зазначений об’єкт нерухомості, яке перейшло до неї з 20 березня 2015 року.
144. Згідно з відомостями, відображеними в декларації за 2019 рік, з 20 березня 2015 року на умовах оренди в користуванні дружини судді перебуває офісне приміщення загальною площею 75,4 м², розташоване за адресою: вул. Челюскіна, 3, кв. 13, м. Дніпро. Проте в деклараціях за 2015-2018 роки відсутні дані щодо користування Ричкою Ю.О. на умовах оренди вказаним офісним приміщенням.
145. У Деклараціях за 2015–2018 роки суддя вказує своїм зареєстрованим та фактичним місцем проживання будинок, розташований у с. Орлівщина АДРЕСА_2. Право користування цим об’єктом нерухомості загальною площею 110 м², який належить на праві власності батькові судді, відображено суддею вперше у декларації за 2019 рік, проте в декларації за 2020 рік датою набуття права користування вказаним об’єктом нерухомості зазначено 27 грудня 2018 року.
146. Зазначені в пунктах 86 – 145 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.

VІІ. Оцінка показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.

147. Оцінка за критерієм професійної компетентності.
     1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування –  суддя Ричка С.О. набрав 65,25 бала.
     2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Ричка С.О. набрав 68,5 бала.
     3. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 133,75 бала, що становить 63,7 відсотка від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
     4. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

            Комісією надано оцінку наявній у суддівському досьє інформації щодо вказаних вище показників в їх сукупності. Цей показник оцінено у 40 балів.

1. 5. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

            За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 2 бали.

147. 6. Таким чином, критерій професійної компетентності Комісією оцінено у 175,8 бала.
148. Критерій особистої компетентності.
     1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, загальний показник.
     2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість, емоційна стабільність, контроль емоцій, контроль імпульсів, патопсихологічні ризики.
     3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність, стійкість робочої мотивації, рішучість, дисциплінованість, кооперативність, здатність відстоювати власні переконання.
     4. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій особистої компетентності Комісією оцінено у 49 балів.
149. Критерій соціальної компетентності.
     1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
     5. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій соціальної компетентності Комісією оцінено у 62 бали.
150. Критерій професійної етики та доброчесності.
     1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

            На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 59 балів.

1. 2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

            На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 131 бал.

150. 3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
151. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерії доброчесності та професійної етики у 191бал.

ІІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

153. Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричка С.О. набрав 476,8 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричка С.О. не відповідає займаній посаді.
154. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричка Станіслав Олегович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 476,8 бала.

Визнати суддю Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ричку Станіслава Олеговича таким, що не відповідає займаній посаді.

Внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Рички Станіслава Олеговича із займаної посади.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                 Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                        Роман САБОДАШ