Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевського Максима Анатолійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Романа КИДИСЮКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА,

за участі:

судді Голопристанського районного суду Херсонської області Максима ДАНИЛЕВСЬКОГО,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевського Максима Анатолійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Данилевський Максим Анатолійович ______ року народження, громадянин України. У 2003 році закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. У 2022 році захистив дисертацію в Херсонському державному університеті за спеціальністю «Право» та здобув науковий ступінь доктора філософії.
2. Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Данилевського М.А. призначено строком на п’ять років на посаду судді Голопристанського районного суду Херсонської області. Наказом голови цього суду від 27 вересня 2016 року № 4-63/1 – зараховано до штату суду. Присягу судді Данилевський М.А. склав 15 грудня 2016 року. Рішенням Голови Верховного суду від 29 квітня 2022 року № 41/0/149-22 його відряджено до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
3. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевського М.А.
4. Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 19 липня 2018 року іспит для 63 суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), у тому числі для Данилевського М.А.
5. Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 277/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та допущено, зокрема, Данилевського М.А. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
6. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей. Данилевський М.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
7. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено. У зв’язку з цим кваліфікаційне оцінювання судді Данилевського М.А. не було завершено.
8. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
9. З метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
10. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
11. На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Данилевського М.А. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

2. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності та пояснень судді, а також звернень стосовно судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею.

15. Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
16. Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
17. ГРД 05 грудня 2023 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації. ГРД виявлено дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання. Зокрема, ГРД вказує таке.
    1. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09 липня 2021 року у справі № 766/150/21 ухвалено стягнути з Данилевського М.А. на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики в сумі 266 177,03 грн та 26 695,00 дол. США, а також судові витрати в сумі 10 164,50 гривень. Зазначене рішення було скасовано постановою Херсонського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року № 766/150/21, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з пропуском позивачем строків позовної давності.
    2. До складу колегії суддів Херсонського апеляційного суду, яка ухвалила постанову від 28 вересня 2021 року № 766/150/2, входив, зокрема, суддя Майданік В.В. У досьє судді Данилевського М.А. містяться анкети кандидата на посаду судді, заповнені ним у 2018 та 2019 роках. У пункті 23 зазначених анкет серед осіб, які можуть надати Данилевському М.А. рекомендацію, зазначено суддю Апеляційного суду Херсонської області Майданіка В.В.
    3. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 766/150/21 скасовано рішення Херсонського міського суду Херсонської області та Херсонського апеляційного суду, передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
    4. Суддя без поважних причин порушував розумні строки розгляду окремих справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що призвело до уникнення ними відповідальності за тяжкі порушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ГРД в своєму рішенні наводить дев’ять таких постанов.
    5. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, поданих за 2016, 2017 та 2018 роки, Данилевський М.А. не зазначав своїх ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей.
18.  Суддя Данилевський М.А. на запит ГРД надав такі письмові пояснення.
    1. Стосовно характеру стосунків із суддями Херсонського апеляційного суду Майданіком В.В. та Геммою Ю.М. Данилевський М.А. зазначив, що підтримує із вказаними суддями виключно робочі відносини. Майданіка В.В. та Гемму Ю.М. за їх згодою було вказано в анкеті кандидата на посаду судді як осіб, які можуть надати рекомендації чи підтвердити професійні якості судді, у зв’язку з тим, що Данилевський М.А. проходив стажування в Херсонському апеляційному суді у 2017 та 2018 роках. Коли необхідно було зазначити в анкеті кандидата на посаду судді осіб, які можуть надати рекомендації, Данилевський М.А. звернувся до вказаних суддів, які надали згоду на це. Суддя Данилевський М.А. зауважив, що неформального, позаробочого чи дружнього спілкування із суддями Майданіком В.В. та Геммою Ю.М. не підтримує.
    2. Стосовно незазначення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2017 та 2018 роки ІНФОРМАЦІЯ_2 дітей як членів сім’ї суб’єкта декларування суддя пояснив, що Законом України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання цих декларацій) було визначено членами сім’ї осіб, які перебувають у шлюбі, а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, їх батьків; осіб, які перебувають під опікою і піклуванням; інших осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Після внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» 02 жовтня 2019 року встановлено обов’язок декларанта зазначати дітей у декларації до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування. З того моменту Данилевським М.А. декларуються дані про дітей.

3. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

19.  Співбесіду з Данилевським М.А. проведено 24 січня 2024 року. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
20.  Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
21.  Під час співбесіди Данилевський М.А. вказав таке.
22.  Стосовно можливості упередженого розгляду Херсонським апеляційним судом справи № 766/150/21 суддя Данилевський М.А. зауважив, що суддя Майданік В.В. є чесною та порядною людиною. Спілкування з ним фактично закінчилось у 2018 році, тобто після завершення стажування. Під час заповнення анкети кандидата на посаду судді Данилевському М.А. необхідно було зазначити до п’яти осіб, які можуть надати йому рекомендацію. В анкеті він указав Голову Голопристанського районного суду Херсонської області; суддю Херсонського окружного адміністративного суду, з яким разом працював у прокуратурі, та який відтак знає його як працівника прокуратури; двох суддів Херсонського апеляційного суду – Майданіка В.В. та Гемму Ю.М., у яких він проходив стажування та які знають його як суддю. Також Данилевський М.А. зауважив, що суддя Майданік В.В. скасував чималу кількість ухвалених ним рішень у цивільних справах.
23.  На запитання Комісії щодо боргу на користь ОСОБА_1 суддя пояснив, що позичав кошти для потреб бізнесу своєї колишньої цивільної дружини, що сплатив заборгованість у повному обсязі у 2014 році. Під час розгляду справи в суді першої інстанції Данилевський М.А. клопотав про застосування позовної давності для вирішення справи найкоротшим шляхом. Із рішенням суду першої інстанції категорично не погоджується, тому оскаржив його до апеляційної інстанції, яка відмовила в задоволенні позову. Постановою Верховного Суду справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
24.  Стосовно можливих сумнівів у незалежності судді у зв’язку з наявністю боргових зобов’язань перед іншими особами Данилевський М.А. зауважив про погашення ним боргу на користь ОСОБА_1 та відсутність майнових чи моральних зобов’язань із цих підстав. Запевнив Комісію, що в разі ухвалення судового рішення не на його користь, яке набере законної сили, таке рішення буде ним виконано.
25.  Стосовно позову Данилевського М.А. до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» щодо визнання виконавчого напису № 64300, вчиненого 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, про стягнення з Данилевського М.А. загальної заборгованості в сумі 12 284,72 грн таким, що не підлягає виконанню, а також стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» безпідставно набутих коштів суддя пояснив таке.
26.  За часів роботи Данилевського М.А. у прокуратурі він мав картковий рахунок у банку «Аваль», на який отримував заробітну плату. За цим рахунком утворилась незначна заборгованість, яку, наскільки йому відомо, він погасив. Втім, десять років потому під час реєстрації транспортного засобу Данилевський М.А. дізнався про внесення його до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з наявністю заборгованості в сумі близько 12 000 гривень. Суддею сплачено цю суму та, оскільки він не визнавав цієї заборгованості, направлено позов до суду про скасування виконавчого напису та стягнення безпідставно набутих коштів.
27. Стосовно наведених у рішенні ГРД постанов у справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя пояснив це складнощами з відправленням поштової кореспонденції через брак у суді марок та конвертів, необхідністю виклику свідків, неявкою порушників, а також низькою якістю оформлення адміністративних матеріалів деякими працівниками поліції. Надати змістовніші пояснення Данилевський М.А. не має можливості у зв’язку з відсутністю доступу до матеріалів вказаних справ.
28. Суддею надано пояснення щодо справи № 654/1674/17, яка міститься в переліку, наданому ГРД, матеріали якої він мав у своєму комп’ютері. Особа, звинувачувана у вчиненні адміністративного правопорушення, заперечувала обставини, викладені в протоколі, та клопотала про виклик свідків. За викликом суду свідки в засідання не з’являлись, що зумовило тривалий розгляд цієї справи.
29. Комісією поставлено судді запитання щодо набуття його дочкою у 2021 році у власність автомобіля «TOYOTA CAMRY» 2014 року випуску, вартість якого відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу становила 50 000 грн, тобто менше 2 000 дол. США. Середня вартість такого авто у 2021 році, за даними сайту Auto Ria, становила приблизно 15 000 дол. США, відтак авто придбано за ціною значно нижчою за ринкову. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік суддею Данилевським М.А. у розділі 6 зазначено право користування цим автомобілем та вказано його вартість у розмірі 300 000 грн (станом на дату придбання автомобіля приблизно 11 000 дол. США).
30. Згідно з Єдиним реєстром довіреностей дочка судді в день придбання автомобіля «TOYOTA CAMRY» 2014 року випуску видала довіреність своєму батькові – судді Данилевському М.А. Аналогічну за змістом довіреність дочка повторно видала Данилевському М.А. у червні 2022 року. 27 лютого 2023 року суддю Данилевського М.А. визначено належним користувачем автомобіля «TOYOTA CAMRY» 2014 року випуску, відтак цим автомобілем користується не донька, а сам суддя. Різниця у вартості автомобіля, зазначеній в договорі купівлі-продажу та майновій декларації судді за 2021 рік, потребує пояснень, як і те, що в будь-якому разі ця вартість є нижчою за ринкову.
31. Суддя пояснив, що автомобіль придбано на аукціоні в США, його фактична вартість становила 11 000 дол. США, тому саме цю вартість відображено у декларації за 2021 рік у гривневому еквіваленті. Щодо причини зазначення вартості автомобіля в договорі купівлі-продажу припускає, що, ймовірно, суму в 50 000 грн вказано для зменшення суми податків для продавця, однак він не був обізнаний щодо цього. Фактична вартість автомобіля була відома судді, оскільки він був особисто присутній під час оплати продавцю.

4.  Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

32.  Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
33.  Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
34.  У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення».
35.  Так само, ухвалюючи Закон, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
36.  Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською Комісією (пункти 98-99 цього рішення).
37.  Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
38.  Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Однак, на відміну від дисциплінарного провадження, процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
39. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
40.  Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської Комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
41.  Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

•  компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
•  професійна етика;
•  доброчесність.

42.  Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
43.  Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
44.  З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
45.  Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
46.  За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
47.  Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
48.  Главою 2 розділу ІІ Положення встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
49.  За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
50.  І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
51. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
52.  Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
53.  Пунктом 120 Регламенту встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
54.  Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
55.  За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
56.  Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
57.  Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
58.  Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
59.  У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активно реалізовувати права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
60.  Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
61.  Більш того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що «на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею.» (пункт 18 цього рішення).
62.  Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
63.  Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
64.  З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
65.  Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
66.  Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

5.  Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

67.  Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
68.  Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
69.  Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
70.  За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 82,125 бала, за виконання практичного завдання – 87,5 бала. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 169,625 бала.
71.  Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
72.  Данилевському М.А. у Голопристанському районному суді Херсонської області з 24 січня 2017 року визначено спеціалізацію з розгляду справ у порядку виконання судових рішень у кримінальних справах, а також надавались повноваження слідчого судді.
73.  У 2016, 2017 та 2018 роках загальний показник середньорічного навантаження Данилевського М.А. був дещо нижчим порівняно з іншими суддями в Голопристанському районному суді Херсонської області; у 2019 та 2020 роках – перевищував середньорічний показник навантаження на одного суддю у відповідному суді.
74.  Судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення. Судові рішення, постановлені за правилами кримінального судочинства, були скасовані здебільшого з підстав порушення суддею норм процесуального права; цивільного та адміністративного судочинства – в основному з підстав порушення норм матеріального права. У 2016 році відсутні скасовані або змінені рішення судді, у 2017 році кількість скасованих рішень – 2,84%, у 2018 році – 0,45%, у 2019 році – 1,06%, у 2020 році – 1,08%.
75. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Данилевського М.А., що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
76.  На дії судді Данилевського М.А до Вищої ради правосуддя у 2017–2021 роках надійшло 5 скарг. Здебільшого скарги стосувались незгоди сторін із постановленими суддею рішеннями.
77.  Суддею Данилевським М.А. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки такої несвоєчасності внесення судових рішень за результатом розгляду справ не є суттєвими з урахуванням судового навантаження судді.
78.  У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Данилевським М.А. необхідно оцінити в 68 балів.
79.  Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2,125 бала.

6.  Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

80.  Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
81.  Комісією встановлено, що Данилевський М.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетентності суддя здобув 67 балів.

7. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

82.  Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
83. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 66 балів.

8.  Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної етики та доброчесності.

84.  Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
85. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

•  інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
•  декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
•  результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
•  декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
•  результатів регулярного оцінювання;
•  результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
•  висновків або інформації ГРД (за наявності);
•  іншої інформації, включеної до суддівського досьє.

86.  Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя Данилевський М.А. не притягувався.
87.  У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Данилевського М.А. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
88.  Даних щодо невідповідності судді Данилевського М.А. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
89.  Аналізуючи інформацію, викладену в рішенні ГРД, та пояснення судді щодо розгляду окремих справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, Комісія зазначає таке.
90. Предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним  рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення на предмет того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.
91. Так, статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
92. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
93. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш ніж за три доби до дня розгляду справив суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь в провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
94. Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачалось, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
95. Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
96. Згідно з чисельними повідомленнями судів на офіційному вебпорталі судової влади в цей період стан забезпечення судів поштовими марками та конвертами був критичним та не сприяв своєчасному та ефективному сповіщенню учасників справи про розгляд справ за їх участі. Указана обставина також впливала на організацію проведення засідання та забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на участь у судовому засіданні.
97. Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
98.  Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
99.  Комісія відзначає, що мета юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
100.  Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
101. З огляду на відсутність системності таких дій судді, навантаження судді, недофінансування судової системи в частині оплати послуг на здійснення судових викликів і повідомлень у період, коли суддею здійснювався розгляд зазначених справ, а також, зважаючи на процесуальну поведінку осіб, які притягались до адміністративної відповідальності (або їх представників), Комісія не вбачає підстав для висновку, що суддя під час розгляду вказаних у рішенні ГРД справ про адміністративні правопорушення допускав судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікав із ухваленням рішень.
102. Суддя переконливо пояснив, що характер його стосунків із суддею Майданіком В.В. виключає можливість будь-якої упередженості під час розгляду апеляційної скарги Данилевського М.А. За результатами аналізу викладених у рішенні ГРД обставин та пояснень судді Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про недоброчесну поведінку судді.
103. Оцінюючи надані суддею пояснення щодо різниці у вартості автомобіля «TOYOTA CAMRY», зазначеній у договорі купівлі-продажу та у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій суддею, за 2021 рік, Комісія виходить з наступного.
104. Частиною третьою статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1  січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в їх володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування, а також дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки, моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності).
105. Стандарти етичної поведінки суддів, адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання в якості базових принципів регламентації поведінки суддів, визначені, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23). Так, пунктом 4.7 Бангалорських принципів встановлено, що суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру і має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
106.  Оскільки суддя Данилевський М.А. був особисто присутній під час здійснення дочкою розрахунку за придбаний автомобіль, він вважав себе обізнаним щодо його вартості. Ураховуючи це, Комісія приходить до висновку, що надані суддею пояснення стосовно вартості автомобіля є переконливими, а його дії не можуть кваліфікуватись як несумлінна поведінка судді.
107.  Зазначені в пунктах 86–106 цього рішення обставини оцінюються Комісією в сукупності з іншими відомостями.
108.  Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
109.  На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 40 балів.
110.  Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
111.  На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 42,5 бала.
112.  Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
113.  Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
114.  Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності у 110 балів кожний.

9.  Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

115.  За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевський М.А. набрав 675,25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевський Максим Анатолійович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді набрав 675,25 бала.

Визнати суддю Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевського Максима Анатолійовича таким, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Роман КИДИСЮК

                                                                                                                   Олексій ОМЕЛЬЯН