X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
01.05.2025
64/ко-25
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участю:

судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ганни ГНАТИК,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 01 серпня 2016 року № 321/2016 Гнатик Ганну Вікторівну призначено на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області строком на п’ять років.

Рішеннями Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року та від 19 листопада 2020 року двічі відряджена до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя строком на один рік.

Рішенням Голови Верховного Суду від 29 липня 2022 року відряджена до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

Суддя Гнатик Г.В. з 2018 до 2024 року регулярно проходила підготовку для підтримання кваліфікації та періодичне навчання.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В.

Гнатик Г.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 77,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Гнатик Г.В. набрала 94,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 172,125 бала.

Гнатик Г.В. відповідно до рішення Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 суддю Гнатик Г.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (Закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року досьє Гнатик Г.В. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гнатик Г.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісією 14 листопада 2024 року розпочато проведення співбесіди з суддею Гнатик Г.В. У засіданні оголошено перерву до 10 грудня 2024 року, на якому питання було знято з розгляду і відкладено до 03 квітня 2025 року.

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 03 квітня 2025 року надіслала до Комісії висновок (затверджено 02 квітня 2025 року) про невідповідність судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Представник ГРД в засіданні 03 квітня 2025 року ствердив, що попередньо не комунікували з суддею щодо надання пояснень на питання, порушені у висновку. Зважаючи на такі обставини та враховуючи необхідність підготовки суддею пояснень на висновок ГРД, Гнатик Г.В. просила оголосити перерву для підготовки пояснень. Колегією Комісії було задоволено клопотання судді та оголошено перерву до 01 травня 2025 року.

 01 травня 2025 року продовжено питання розгляду досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Рішення Громадської ради доброчесності про надання висновку.

Обставини, що стали підставою для висновку:

1. Суддя та її чоловік згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, занизили вартість реалізованого та придбаного майна, а саме проданого суддею автомобіля та придбаних чоловіком двох легкових, вантажного автомобілів та причіпів.

1.1. Як зазначає ГРД, згідно з пунктом 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік Гнатик Ганна Вікторівна була власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ моделі Vito 112 CDI, рік випуску 2002. Проте вже в пункті 6 декларації за 2016 рік відомостей про вказаного автомобіля немає. У  пункті 11 цієї ж декларації зазначено дохід від продажу рухомого майна у сумі 50 000 грн. Отже, вказаний автомобіль було продано у 2016 році за 50 000 грн, що є в кілька разів нижчою ціною за автомобілі такого року випуску.

- Суддя Гнатик Г.В. пояснила, що автомобіль MERCEDES-BENZ моделі Vito112 CDI 2002 року випуску дійсно був проданий за 50 000 грн на підставі договору купівлі-продажу за погодженою між сторонами ціною, про що і зазначено в договорі купівлі-продажу. Вартість авто була зумовлена технічним станом автомобіля, а саме корозією кузова, яка унеможливила відновлення деяких елементів кузова. Покупець на час придбання автомобіля володів достатньою інформацією про транспортний засіб та погодився прийняти його таким, яким він був, волевиявлення сторін було вільним, договір не мав характеру фіктивного та удаваного правочину, що підтверджується змістом договору купівлі-продажу транспортного засобу від 28 травня 2016 року. Крім того, суддя навела спростування ціни продажу аналогічних автомобілів, посилаючись на іншу інтернет-платформу, а саме: згідно з даними сайту RST натепер у продажу наявні автомобілі MERCEDES-BENZ моделі Vito 2002 року випуску, які потребують зварювальних робіт, їх вартість 2 000 – 2 250 доларів США, що еквівалентно 51 100 грн – 57 487 грн за середнім курсом долара США у 2016 році. Тобто вартість автомобіля завжди зумовлюється його технічним станом, що і було враховано при реалізації автомобіля.

Колегія вважає пояснення судді не повністю переконливими, проте вказана обставина не є критичним маркером заниженої ціни. Отже, наведене не є самостійною підставою вважати суддю недоброчесною.  

1.2. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік чоловік судді придбав два автомобілі, задекларована вартість яких видається заниженою, зокрема Opel Astra, 2005 р.в., набутий у власність 28 травня 2016 за 50 000 грн (близько 2 000 доларів США за курсом НБУ на день набуття), у 2016 році автомобілі такої ж марки та року випуску продавали за понад 6 500 доларів США, та Chery QQ, 2008 р.в., набутий у власність 31 грудня 2016 року за 20 000 грн (близько 740 доларів США за курсом НБУ на день набуття), у 2016 році автомобілі такої ж марки та року випуску продавали за 2 200 – 4 300 доларів США.

- Стосовно придбання чоловіком транспортних засобів у 2016 році суддя Гнатик Г.В. пояснила, що в день продажу автомобіля MERCEDES-BENZ моделі Vito 112 її чоловіком у тієї ж особи, якій продала власний автомобіль, було придбано автомобіль Opel Astra, 2005 року випуску, за 50 000 грн., та був придбаний автомобіль CHERY QQ 2008 року випуску за 20 000 грн, що еквівалентно 780 доларів США. Вартість була зумовлена технічним станом автомобілів, які тривалий час перебували в експлуатації та потребували ремонту.

На переконання Колегії суддя не пояснила мотив придбання обох автомобілів, технічний стан яких потребував значного ремонту. Вартість цих автомобілів порівняно з ринковими цінами різниться. Колегія критично оцінює невідповідність вартості обох автомобілів цінам, які вказані у висновку ГРД, проте, на переконання Колегії, така різниця в розмірі 6 000 доларів США не є однозначним аргументом для визнання їх вартості заниженою, оскільки ціни можуть суттєво відрізнятися на спеціалізованих медіаресурсах та залежать від технічного стану автомобіля. Вказана обставина також спростовується рівнем доходів та заощаджень подружжя у відповідні та минулі роки.

Указане є підставою для зменшення оцінки за критерієм «Доброчесність».

1.3. Чоловік Гнатик Ганни Вікторівни є власником вантажного автомобіля марки DAF моделі 95XF 2001 р.в. та причіпа марки Kaiser s3803g 1993 р.в. В пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначена вартість купівлі вантажного автомобіля у сумі 11 000 грн та причіпа у сумі 8 000 грн (що за курсом НБУ на дату набуття складало сумарно всього 718 доларів США).

На сайті AUTO.RIA наразі вартість вказаного вантажного автомобіля (середня вартість) та причіпа становить понад 16 000 доларів США (понад 425 000 грн за середнім курсом долара у 2017 році). Указана вартість транспортних засобів значно відрізняється від сум їх купівлі, що вказані в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто занижена в понад 22 рази. Згідно пункту 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік чоловік Гнатик Ганни Вікторівни є власником вантажного автомобіля марки DAF моделі 95XF430 2003 року випуску та причіпа марки RENDERS NS4G31-E 2001 року випуску. У пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік вартість купівлі автомобіля становить 45 000 грн та причепу 15 884 грн. На сайті AUTO.RIA наразі вартість вантажного автомобіля та причіпа (беремо середню вартість) становить 15 000 доларів США (близько 405 000 грн за середнім курсом долара у 2018 році), які значно відрізняються від вартості вказаної в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

- Суддя Гнатик Г.В. пояснила так:

- Стосовно придбання чоловіком транспортних засобів у 2017 році.

17 листопада 2017 року був придбаний автомобіль марки DAF моделі 95XF 2001 року випуску за 11 000 грн та причіп марки Kaiser s3803g 1993 року випуску за 8 000 грн. На час придбання автомобіль перебував в експлуатації більше 16 років, а причіп більше 24 років, та їх технічний стан був неналежний. Згідно з відповіддю Територіального сервісного центру МВС № 2341 від 29 листопада 2023 року вартість транспортного засобу DAF моделі 95XF 2001 року випуску становила 11 000 грн, вартість причіпа марки Kaiser s3803g 1993 року випуску 8 000 грн, що підтверджує задекларовану вартість зазначених вище транспортних засобів у пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік.

- Стосовно придбання транспортних засобів у 2018 році.

14 березня 2018 року був придбаний автомобіль марки DAF моделі 95XF430 2003 року випуску за 45 000 грн, 22 березня 2018 року придбав причіп RENDERS, NS4G31-E 2001 року випуску за 15 884 грн. Суддею у пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, вартість купівлі автомобіля зазначена 45 000 грн, відповідно до договору купівлі-продажу від 14 березня 2018 року вартість причіпа зазначена 15 884 грн згідно з договором купівлі-продажу від 22 березня 2018 року, що також підтверджується відповіддю Територіального сервісного центру МВС від 29 листопада 2023 року.

Як додатковий аргумент до пояснень щодо транспортних засобів суддя Гнатик Г.В. зазначила, що на час продажу нею та придбання її чоловіком автомобілів згідно з чинним на той час законодавством, а саме пунктом 173.2 статті 173 Податкового кодексу України, було встановлено, що як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягав оподаткуванню. Таким чином, вона не мала підстав та мети занижувати вартість зазначених автомобілів. Також суддя навела спростування методики визначення цін автомобілів, наведених у висновку ГРД, а саме, що під час дослідження сайтів з продажу автомобілів RST та AUTO.RIA було з’ясовано, що  вартість аналогічних автомобілів може суттєво різнитися, зважаючи на технічний стан та потребу в ремонті.

На переконання Колегії, суддя хоч і не спростувала обґрунтований сумнів в різниці вартості вантажних автомобілів, якими володіє подружжя, проте вважає, що вказані автомобілі є об’єктом і сферою професійних-бізнес інтересів чоловіка судді.

Придбання, експлуатація та забезпечення господарської діяльності, в яку залучені вказані транспортні засоби, є об’єктами діяльності чоловіка судді, а отже, його особистої відповідальності. Указане не є діянням, що може стати підставою для відповідальності самої судді. Водночас, Колегія звертає увагу на дотримання суддею вимог пункту 4.7. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 щодо обізнаності судді про свої особисті матеріальні інтереси  та вжиття розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Указане є підставою для зменшення оцінки за критерієм «Доброчесність».

2. Суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показниками відповідність рівня життя задекларованим доходам (пп. 2, 3 п. 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної стики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП 17.12.2024 № 3659/0/15-24). У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ, оскільки за даними декларацій спостерігається невідповідність загального доходу сім’ї судді витратам.

- Суддя Гнатик Г.В. надала пояснення щодо твердження ГРД про невідповідність рівня життя її та членів сім’ї задекларованим доходам за 2016, 2017 роки. З 2016 року до лютого 2019 року вона перебувала ІНФОРМАЦІЯ_1. Сукупний дохід сім’ї у 2016 році був у розмірі 85 953 грн, у 2017 році сукупний дохід сім’ї становить 48 720 грн, що було зазначено в деклараціях за 2016, 2017 роки. Крім того, сім’я мала грошові заощадження, які не були задекларовані, оскільки їх розмір не перевищував поріг для обов’язкового декларування згідно із вимогами антикорупційного законодавства, тобто 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а саме 80 000 грн на кожного з подружжя. Заощадження були накопичені за попередні роки від продажу чоловіком транспортного засобу MERCEDES-BENZ моделі Vito 112 CDI у 2013 році та продажу суддею 1/4 частки квартири у 2012 році. Крім того, у 2016 - 2018 роках щомісяця батьки судді та мати чоловіка надавали сім’ї допомогу. Таким чином, наявних коштів було достатньо на життєзабезпечення та купівлю транспортних засобів у 2016 - 2017 роках.

На думку Колегії, вказана обставина за значущістю містить некритичний маркер для обґрунтованого сумніву в недоброчесності судді.  

3. Суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником сумлінність (пп. 1, 3 п. 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24), а саме: суддя, не перебуваючи на робочому місці (був за кордоном, на навчанні, на тимчасово окупованій території тощо), ухвалював судові рішення. Згідно з даними досьє суддя проходила навчання в м. Запоріжжя 04 червня 2019 року на базі Запорізького апеляційного суду і того ж дня ухвалила постанову у справі про закриття провадження. Відстань від Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області до Запорізького апеляційного суду становить майже 130 км, а час в дорозі близько 2 годин, що породжує об’єктивний сумнів у можливості судді брати участь у навчальному заході та відправленні правосуддя в один і той самий день.

- Гнатик Ганна Вікторівна пояснила, що 04 червня 2019 року дійсно проходила періодичне навчання у НШСУ, брала участь у семінарі-практикумі в м. Запоріжжя, у зв’язку з чим розгляд справи було перенесено на 05 червня 2019 року, про що наявна інформація в автоматизованій системі документообігу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. На її звернення до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, якому на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 визначена територіальна підсудність розгляду справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, повідомили, що в АСД Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області «ДЗ» наявна інформація, що суддя Гнатик Г.В. 04 червня 2019 року перебувала один день у відрядженні, тому розгляд справи було перенесено на 05 червня 2019 року. Наявність в ЄДРСР постанови у справі, ухваленої 04 червня 2019 року є технічною опискою, яка помилково була нею допущена.

Ознайомившись зі змістом судового рішення, на думку Колегії, суддя Гнатик Г.В. спростувала твердження ГРД з огляду на її пояснення.

4. Щодо інформації ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання, а саме аналіз ухвалених суддею рішень за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення Гнатик Ганна Вікторівна надала детальні аргументовані пояснення щодо кожної справи, які взяті Комісією до уваги.

5. В деклараціях за 2015 - 2019 роки суддя декларує належні чоловікові жилий будинок та об’єкт незавершеного будівництва. Як зазначає ГРД, очевидним є те, що вказаний об’єкт є завершеним будівництвом, оскільки згідно з фото з Google Maps станом на липень 2015 року будинок виглядав як завершений, отже, можна казати про обґрунтований сумнів щодо внесення суддею правдивих відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

- Суддя Гнатик Г.В. вказала, що їй відомо, що чоловік та його батьки почали будівництво житлового будинку на земельній ділянці у 2007 році, ще до укладання їх шлюбу. Станом на 2015 рік було зведено фундамент, стіни та дах будинку, частково виконано внутрішні роботи на першому поверсі. Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Водночас державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу. Оскільки на момент заповнення вищезазначених декларацій об’єкт нерухомого майна не був прийнятий в експлуатацію та право власності на нього не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому за своїм правовим режимом він є об’єктом незавершеного будівництва, про що суддею і було зазначено у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складення іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт  5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

 Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).

Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростувати такий сумнів.

Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Неможливість судді спростовувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Гнатик Г.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в її невідповідності займаній посаді.

Результати кваліфікаційного оцінювання.

Дослідивши досьє судді, надану ГРД інформацію та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрала 374,125 бала.

За критерієм професійної компетентності Гнатик Г.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Гнатик Г.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.

Загалом за критерієм професійної компетентності Гнатик Г.В. набрала 239,125 бала, з яких:

  • 77,625 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Гнатик Г.В. анонімного письмового тестування;
  • 94,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Гнатик Г.В. практичного завдання;
  • 65 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до ЄДРСР.

Зокрема, у 2016 – 2018 роках справи суддею не розглядались у зв’язку з відпусткою по догляду за дитиною; у 2019 році суддя розглянула 286 справ та 620 матеріалів; у 2020 - 2021 роках – 653 справи і 401 матеріал;

Рівень навантаження судді у 2019 році (період у Мелітопольському міськрайонному суді) вищий рівня навантаження в суді загалом (86,54 – 62,62), у Жовтневому суді м. Запоріжжя на однаковому рівні (138,67 – 137,62), у 2020 році (період 01.01.2020 – 31.07.2020 та 03.12.2020 – 31.12.2020 - у Жовтневому суді м. Запоріжжя) значно вищий рівня навантаження в суді загалом (117,32 – 74,95), а в Мелітопольському міськрайонному суді (період 31.07.2020-02.12.2020) нижчий рівня навантаження в суді в цілому (19,82 – 85,07), у 2021 році (період 01.01.2021 –01.08.2021) нижчий рівня навантаженню в суді загалом (48 – 93,34).

Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, показник скасованих судових рішень Гнатик Г.В. становить 0,74% (939 судових рішень), показник змінених судових рішень – 0,21% (2 змінених судових рішення), що враховано Комісією при оцінюванні ефективності здійснення суддею правосуддя.

Стосовно дотримання строків розгляду справ і матеріалів, то у 2019 – 2020 роках порушення строків не встановлено; у 2021 році суддею розглянуто 2 справи з порушенням встановлених законодавством строків, що, враховуючи навантаження судді, загалом свідчить про дотримання строків розгляду справ.

Суддею рідко допускалися порушення строків складення повного тексту судових рішень, тривалість прострочення переважно незначна – 2, 3 дні. З цього питання Комісією враховані надані суддею пояснення під час співбесіди.

Інформація про прийняті суддею рішення, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародного-правових зобов’язань, відсутня.

До дисциплінарної відповідальності суддя Гнатик Г.В. не притягувалася.

Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Гнатик Г.В. за критерієм особистої компетентності отримала 63 бали, за критерієм соціальної компетентності – 72 бали.

ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 190 балів. За цим критерієм Гнатик Г.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 155 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Мелітопольського міськрайонного суду Гнатик Г.В. набрала 719,125 бала, що становить 71,9% від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

77,625

239,125

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

94,5

Ефективність здійснення правосуддя

65

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

2

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості

63

63

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

72

72

Професійна етика

Показники професійної етики

120

190

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

70

Доброчесність

Показники доброчесності

80

155

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

75

Всього

719, 125

Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганна Вікторівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 719, 125 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі  питання щодо відповідності судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни займаній посаді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман КИДИСЮК