Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик Вікторії Борисівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 918/2009 Кулик В.Б. призначено на посаду судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя строком на п’ять років.
Присягу судді Кулик В.Б. склала 07 грудня 2009 року.
Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII Кулик В.Б. обрано на посаду судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя безстроково.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик В.Б.
Рішенням Комісії від 11 червня 2018 року № 140/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до вказаного рішення Кулик В.Б. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Кулик В.Б.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 05 червня 2024 року № 152/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких надійшли висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких призначалась дата проведення співбесіди з Комісією у складі колегії, однак кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 11 червня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Кулик В.Б. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
Комісією 10 та 17 грудня 2024 року проведено співбесіду з Кулик В.Б.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в межах Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци другий і третій пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.
Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні Кулик В.Б. перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 60,75 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 71,5 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших даних, передбачених пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Положення, та релевантних засобів встановлення цього показника.
Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Кулик В.Б. необхідно оцінити у 60 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших даних, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Кулик В.Б. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 62 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 79 балів.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією в межах повноважень надіслано запити до Офісу Генерального прокурора, Державної митної служби України, Національного банку України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС, Моторно (транспортного) страхового бюро України, Державної податкової служби України, Державної прикордонної служби України, Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу і обговорення на співбесіді.
У матеріалах суддівського досьє та інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин, що свідчили б про порушення суддею Кулик В.Б. принципу політичної нейтральності, недотримання суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією також не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Кулик В.Б. та членів її сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Кулик В.Б., відсутні.
Водночас у матеріалах суддівського досьє Кулик В.Б. міститься висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 29 жовтня 2019 року, підставою для затвердження якого стало те, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 та 2018 роки суддя Кулик В.Б. не зазначила жодного об’єкта нерухомості, який би перебував у неї або членів її сім’ї у власності, користуванні чи володінні.
Крім того, 03 грудня 2024 року до Комісії надійшов висновок ГРД у новій редакції, затверджений 02 грудня 2024 року, про невідповідність судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик В.Б. критеріям доброчесності та професійної етики.
Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання та потребує додаткових пояснень судді.
Суддя Кулик В.Б. надала письмові пояснення щодо обставин, зазначених у висновках ГРД, які підтримала під час співбесіди 10 грудня 2024 року.
Ураховуючи надані пояснення судді, ГРД 16 грудня 2024 року ухвалила рішення про скасування висновку від 29 жовтня 2019 року та висновку в новій редакції від 02 грудня 2024 року про невідповідність судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик В.Б. критеріям доброчесності та професійної етики та про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації для врахування під час прийняття рішення в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді.
ГРД зазначає, що суддя Кулик В.Б. не повідомила про наявність конфлікту інтересів та (або) не вжила заходів для його запобігання.
Так, 07 липня 2011 року суддею Кулик В.Б. було винесено постанову у справі № 2-а-5218/2011 за позовом ОСОБА_1 щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
ГРД вважає, що за сукупністю ознак (ПІБ позивача, марка автомобіля, місце події) позивачем був майбутній чоловік судді.
Суддя Кулик В.Б. пояснила, що на час винесення постанови від 07 липня 2011 року у справі № 2-а-5218/2011, де позивачем був ОСОБА_1, вона не перебувала з останнім в жодних стосунках, у зв’язку з чим не мала підстав для вживання заходів щодо запобігання або врегулювання конфлікту інтересів.
Суддя наголошує, що її особисті стосунки з майбутнім чоловіком почалися після ухвалення рішення у справі, де він був позивачем.
На підтвердження зазначеного факту суддею надано відповідь Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій зазначено, що актовий запис про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 та Якубіної В.Б. (після державної реєстрації шлюбу – прізвище Кулик) було складено 06 серпня 2011 року.
Комісія вважає переконливими пояснення судді щодо відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справи № 2-а-5218/2011.
Також ГРД звертає увагу, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік суддя зазначила, що вартість автомобіля марки «Renault Laguna» 2005 року випуску, належного її чоловікові, становила 31 110 гривень, що згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) еквівалентно 1 163 долари США
Водночас у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів указано, що вартість цього автомобіля становила 42 845,38 грн, що також не відповідає його ринковій ціні.
У 2020 році чоловік судді продав цей автомобіль за 120 641 грн (еквівалент близько 4 500 доларів США за середньорічним офіційним курсом НБУ).
Кулик В.Б. пояснила, що вартість автомобіля марки «Renault Laguna» 2005 року випуску була зазначена нею в декларації за 2019 рік – 31 100 гривень, що згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 163 долари США. Ця вартість була обумовлена тим, що автомобіль відповідно до митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності від 27 листопада 2017 року, оцінено в 1 000 Євро.
Стосовно зазначеної у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів вартості цього автомобіля – 42 845 гривень 38 копійок, що також не відповідала його ринковій ціні, суддя пояснила, що на час ввезення зазначеного транспортного засобу на територію України його не було розмитнено, було оцінено працівником митниці у 1 000 Євро. У 2019 році автомобіль було розмитнено митним брокером та згідно з декларацією від 18 лютого 2019 року його вартість оцінено у 1 400 Євро.
Крім того, ГРД звертає увагу, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 та 2018 роки суддя не зазначила жодного об’єкта нерухомості, який би перебував у неї або членів її сім’ї у власності, користуванні чи володінні.
З аналізу декларацій за попередні та наступні періоди випливає, що з 2012 року суддя та члени її сім’ї постійно користуються тим самим об’єктом нерухомості, який належав на праві власності матері судді, а потім був переданий за договором дарування судді. Протягом цього періоду суддя не припиняла здійснювати правосуддя та не відряджалася до інших судів. Таким чином, підстав для зміни місця проживання в неї не було.
Стосовно наведеного, суддя пояснила, що з 2012 року і до тепер вона із сім’єю проживає за адресою: АДРЕСА_1. У деклараціях за 2013–2016 роки та за 2019–2023 роки нею завжди було зазначено адреси реєстрації та фактичного проживання. Вона вказувала відповідні відомості до декларації за 2017–2018 роки, оскільки ніяких змін щодо об’єктів нерухомого майна в неї в зазначений період не відбулося, проте з невідомих причин ці відомості не збереглися. Також суддя пояснила, що декларації за 2017–2018 роки заповнювалися нею на підставі чернетки декларації за 2016 рік, та припускає, що відбувся технічний збій під час заповнення декларацій за вказані вище роки.
Також ГРД вказує, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні винесені суддею 15 рішень у справах про адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, які містять ознаки затягування судового розгляду.
Відсоток таких рішень становить 8,8 від загальної кількості рішень, винесених суддею в цій категорії справ.
Суддя пояснила, що вживала усіх необхідних заходів для своєчасного розгляду цих справ.
Однак найбільш поширеними підставами для відкладення засідань були: 1) відсутність у суду доказів сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи, оскільки надіслані повістки не вручались адресатам із незалежних від суду причин, зокрема повертались з відміткою відділення поштового зв’язку про закінчення строку зберігання, відсутність адресата тощо; 2) заяви осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, про необхідність звернення за правовою допомогою; 3) заяви осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та їх захисників про необхідність ознайомитися з матеріалами справи; виклик свідків; виклик працівників поліції; витребування доказів; відкладення засідання з причин хвороби, перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні; зайнятості захисника у іншій справі, перебування у відрядженні; 4) неявка в судове засідання працівників поліції, свідків.
Комісія, проаналізувавши пояснення судді щодо вартості автомобіля марки «Renault Laguna» 2005 року випуску, незазначення в деклараціях за 2017 та 2018 роки об’єктів нерухомості, затягування розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, вважає їх переконливими та бере до уваги.
З огляду на наведене Комісія дійшла до висновку, що інформація, надана ГРД, не має негативного впливу на оцінку відповідності судді Кулик В.Б. критеріям професійної етики та доброчесності, однак досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Дослідженні матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Кулик В.Б., надані нею пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям у 415 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, урахувавши інформацію ГРД, надавши оцінку аргументам, наведеним суддею Кулик В.Б. у письмових поясненнях, за результатами співбесіди встановила, що суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик В.Б. набрала 750,25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді такою, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–86 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик Вікторія Борисівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 750,25 бала.
Визнати суддю Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик Вікторію Борисівну такою, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
