Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Сергія ЧУМАКА,
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука Василя Володимировича на відповідність займаній посаді,
встановила:
І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 410/2016 Шевчука В.В. призначено на посаду судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області строком на п’ять років.
05 жовтня 2016 року Шевчука В.В. зараховано до штату Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, 15 грудня 2016 року ним складено присягу судді.
За час перебування на посаді судді адміністративні посади Шевчук В.В. не займав.
II. Інформація про проходження кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука В.В.
Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 320/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Загальний результат складеного суддею Шевчуком В.В. анонімного письмового тестування та виконаного практичного завдання – 176,375 бала. Його допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Шевчук В.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 28 липня 2023 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.
Співбесіду з Шевчуком В.В. проведено 07 листопада 2024 року.
ІІI. Норми права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
IV. Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 14 жовтня 2024 року затвердила висновок про невідповідність судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука В.В. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – висновок).
ГРД зазначила у висновку такі обставини.
У 2019 році голова Хмельницького апеляційного суду подав до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу щодо судді. У скарзі зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП допускав суттєву та невиправдану судову тяганину, що призвело до закриття провадження у справах у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Оцінивши встановлені під час дисциплінарного провадження обставини та дії (бездіяльність) судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що поведінка судді містить склад дисциплінарних проступків: безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом; несвоєчасне надсилання копій судових рішень до Єдиного реєстру судових рішень (далі – Реєстр).
Відповідно до рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 липня 2020 року № 2015/2дп/15-20 суддю Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука Василя Володимировича притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Водночас ГРД виявила у Реєстрі три постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням передбаченого статтею 38 КУпАП строку притягнення до адміністративної відповідальності, винесені 11 листопада 2020 року, 11 грудня 2020 року та 02 грудня 2020 року, тобто після притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно справи № 682/1631/20 суддя пояснив, що вперше засідання було призначено до розгляду на 17 серпня 2020 року, однак перенесено за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, для надання їй можливості залучати до участі у справі захисника. Наступне перенесення розгляду справи відбулося за клопотанням захисника, який перебував у щорічній відпустці, та за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, у зв’язку з перебуванням на оздоровленні. Згодом захисник заявив судді відвід, у задоволенні якого було відмовлено. Однак через розгляд заяви про відвід розгляд справи по суті було відкладено. Чергове перенесення розгляду справи відбулося за клопотанням захисника, який був зайнятий в іншому судовому процесі. Під час наступного засідання захисник знову заявив судді відвід, у задоволенні якого було відмовлено. Розгляд справи було призначено на 02 листопада 2020 року, коли передбачений законом строк накладення адміністративного стягнення ще не сплив.
Стосовно справи № 682/1898/20 суддя пояснив, що матеріали справи надійшли йому на розгляд 09 листопада 2020 року (через більше ніж два місяці після вчинення правопорушення). Розгляд справи був призначений на 19 листопада 2020 року, але перенесений за клопотанням захисника через зайнятість в іншому процесі. У поясненнях суддя вказав, що розгляд справи ним був призначений у строки, визначені законом, проте не відбувся з незалежних від нього причин. Розгляд справи призначався з урахуванням на те, щоб суд мав інформацію про належне повідомлення про час і місце розгляду справи.
ГРД вважає ці пояснення обґрунтованими.
Стосовно справи № 682/1899/20 суддя пояснив, що розгляд справи вперше призначено на 29 вересня 2020 року, про що особа була належним чином повідомлена. Враховуючи те, що 29 вересня 2020 року суддя перебував у нарадчій кімнаті, розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2020 року. Оскільки в призначені дату та час суд не мав відомостей щодо належного повідомлення про час та дату розгляду справи, судове засідання було відкладено на 20 жовтня 2020 року.
19 жовтня 2020 року від особи, що притягувалася до адміністративної відповідальності, надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із перебуванням на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 02 листопада 2020 року.
02 листопада 2020 року від адвоката надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із лікуванням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, а також необхідністю ознайомитись із матеріалами справи. Розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2020 року. У зазначену дату до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, перебувала на лікуванні. Окрім того, адвокат просив викликати в судове засідання працівника поліції.
17 листопада 2020 року розгляд справи відкладено у зв’язку із неявкою працівника поліції. Судове засідання перенесено на 25 листопада 2020 року. В призначені дату та час поліцейський повторно не з’явився до суду.
01 грудня 2020 року працівник поліції вкотре не з’явився до суду. Особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, подала заяву про відвід головуючому судді, оскільки вважала, що суддя упереджено ставиться до неї через залишення її клопотання про виклик працівника поліції без задоволення. Ухвалою Славутського міськрайонного суду відмовлено у задоволенні заяви про відвід. Справу повернуто на розгляд судді Шевчука В.В. 07 грудня 2020 року.
11 грудня 2020 року особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи, до суду не з’явилась.
На думку ГРД, суддя мав би вживати необхідних і розумних заходів, щоб запобігти зловживанню учасниками процесу своїми процесуальними правами та забезпечити своєчасний розгляд справ.
Також ГРД зазначає, що в Реєстрі виявлено 11 постанов про закриття справи у зв’язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, винесених суддею у справах про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 172‑6 КУпАП (несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Вказані постанови винесені суддею у період 2018– 2019 років.
Відповідно до статті 38 КУпАП (у редакції, чинній у вказаний період) адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. У 2018–2019 роках поняття «момент виявлення адміністративного правопорушення» мало дискусійний характер, а тому для формування судової практики з належним і достатнім обґрунтуванням позиції суддів щодо тлумачення цієї дефініції було важливим.
У цих постановах суддя лише констатує дату фактичного виявлення правопорушення, яка відрізняється від дати складання уповноваженим органом протоколу про адміністративне правопорушення, та закриває провадження у справах через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
ГРД звертає окрему увагу на такі справи:
1) № 682/1961/18 (постанова від 18 липня 2018 року). Протокол про адміністративне правопорушення складений 02 липня 2018 року. Правопорушення вчинене 02 травня 2018 року. Додатковою причиною закриття справи була неявка особи, яка притягалася до відповідальності. У своїх поясненнях суддя повідомив, що в матеріалах справи наявний лист до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції від 16 квітня 2018 року про виявлення ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП. Цей лист суддя трактував як факт виявлення правопорушення;
2) № 682/2859/18 (постанова від 11 жовтня 2018 року). Протокол про адміністративне правопорушення складений 26 вересня 2018 року. Правопорушення вчинене 03 серпня 2018 року. Щодо визначення дати виявлення правопорушення суддя надав пояснення, аналогічні поясненням щодо справи № 682/1961/18;
3) № 682/3193/18 (постанова від 07 листопада 2018 року). Протокол про адміністративне правопорушення складений 25 жовтня 2018 року. Правопорушення вчинене 19 вересня 2018 року. Щодо підходу судді до визначення дати виявлення правопорушення надано аналогічні пояснення;
4) № 682/194/19 (постанова від 28 січня 2019 року). Дату складення протоколу про адміністративне правопорушення у постанові не вказано. Правопорушення вчинене 24 жовтня 2018 року. Щодо підходу судді до визначення дати виявлення правопорушення надано аналогічні пояснення.
ГРД бере до уваги дискусійний характер наведеного у Кодексі України про адміністративні правопорушення поняття «момент виявлення правопорушення», однак з рішень суду і пояснень судді випливає, що у наведених вище справах правопорушення були виявлені раніше, ніж вчинені, а в трьох справах (окрім останньої) з дня вчинення правопорушення до дня винесення судом постанови минуло менше трьох місяців.
На думку ГРД, окремої уваги заслуговує справа № 682/1068/19, оскільки в ній суддя не встановлює точної дати виявлення правопорушення. У постанові суду зазначено, що факт можливого правопорушення виявлено до 12 лютого 2019 року.
У своїх поясненнях суддя визнав, що допустив неуважність і помилково закрив справу у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.
У двох справах підстави для повернення протоколів пов’язані з датою виявлення або вчинення правопорушення, що може свідчити про неоднаковий підхід судді до встановлення аналогічних обставин у різних справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 КУпАП.
Так, у справі № 682/1346/19 суддя зазначає, що в надісланому до суду адміністративному протоколі посадовою особою, яка його склала, зазначено, що нею вчинялись різноманітні, передбачені посадовими обов’язками дії щодо виявлення факту правопорушення, у зв’язку з чим днем виявлення вчиненого правопорушення є 24 квітня 2019 року (дата складення протоколу). Проте жодних обґрунтованих відомостей, на підставі яких посадова особа уповноваженого органу, складаючи протокол, дійшла висновку, що датою вчинення правопорушення є саме 24 квітня 2019 року, до матеріалів справи не долучено.
У справі № 682/1344/19 суддя зазначає, що в надісланому до суду адміністративному протоколі посадовою особою, яка його склала, зазначено, що нею вживались різноманітні, передбачені посадовими обов’язками дії щодо виявлення факту правопорушення, проте в порушення вимог статті 256 КУпАП не вказано та не підтверджено відповідними документами дати виявлення правопорушення. Вказаний протокол складено 24 квітня 2019 року. Суд виніс рішення про повернення протоколу на дооформлення 07 травня 2019 року.
Враховуючи викладене, ГРД вважає, що, приймаючи рішення у вказаних справах, суддя міг мати корупційну або іншу особисту зацікавленість.
Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.
Дружина судді в період з 2014 до 2019 року отримувала доходи від заняття підприємницькою діяльністю (2014 рік – 137 877 грн; 2015 рік – 246 289 грн; 2016 рік – 1 306 849 грн; 2017 рік – 1 228 094 грн; 2018 рік – 1 026 405 грн; 2019 рік – 714 656 грн). Основним видом економічної діяльності зазначено надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. При цьому дружина судді могла надавати в оренду нежитлове приміщення загальною площею 142,5 кв. м, розташоване у м. Києві, яке було в її користуванні на підставі оренди.
У своїх поясненнях суддя підтвердив, що його дружина орендувала вказане приміщення у третьої особи. На думку ГРД, потребує додаткової перевірки особа орендодавця, щодо якого суддя не надав детальної інформації.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік суддя зазначає, що його дружина отримала дохід від заняття підприємницькою діяльністю у розмірі 37 277 грн. Однак відомості про цей дохід відсутні у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки суддя зазначає, що отримав дохід від надання майна в оренду у сумі 108 000 грн та 138 000 грн. Однак, відомості про цей дохід відсутні у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Шевчук В.В. призначений на посаду судді Указом Президента України від 24 вересня 2016 року, присягу прийняв 15 грудня 2016 року. Однак у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, житло у Славутському районі Хмельницької області суддя зазначає лише з 16 серпня 2017 року.
До Комісії 24 жовтня 2024 року надійшли письмові пояснення судді Шевчука В.В.
Стосовно трьох справ про закриття адміністративного провадження у справах про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку зі спливом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності суддя пояснив обставини та підстави відкладення судових засідань.
Суддя не погодився з твердженням ГРД, що ним не вжито достатніх заходів для запобігання зловживанню учасниками своїми правами та не забезпечено своєчасного розгляду справ. Він вважає, що вживав достатніх заходів для розгляду справ у строки, визначені законом, дотримуючись пункту 6.5 Бангалорських принципів поведінки судді. Розгляд справ відкладався з об’єктивних причин, які не залежали від судді і на які він не міг вплинути. При розгляді цих справ він діяв безсторонньо, вчинив достатньо дій для вчасного розгляду справ. Строк розгляду справ, визначений статтею 38 КУпАП, порушено через процесуальну поведінку осіб, які брали участь у справі.
Стосовно постанов про закриття справи у зв’язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності у справах про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 172-6 КУпАП суддя зазначив, що категорично не погоджується з твердженням ГРД, що «суддя міг мати корупційну або іншу особисту зацікавленість, приймаючи рішення в описаних справах».
Так, на думку судді, є безпідставним твердження, що строком виявлення правопорушення є складення протоколу, та те, що правопорушення були виявлені раніше, ніж вони вчинені. Він вважає, що ці обставини підлягали обов’язковому з’ясуванню у кожній справі, оскільки в іншому випадку його дії мали б обвинувальний характер. Саме з цією метою у справах № 682/1346/19 та № 682/1344/19 ним вживалися заходи для встановлення дати виявлення правопорушення. Справа № 682/2311/19 повернута для належного оформлення, оскільки до протоколу долучено не завірені документи, які доказами вважатися не можуть. Стосовно справи № 682/1068/19 Шевчук В.В. підтвердив, що помилково обрахував строки, в результаті чого провадження у справі було закрите.
Стосовно ненадання суддею інформації про орендодавця, суддя пояснив, що підприємницьку діяльність його дружина розпочала задовго до його призначення на посаду судді. Іншої інформації, ніж тієї, що надав ГРД, у нього немає, оскільки у жодних стосунках із орендодавцем не перебував і не перебуває. Крім того суддя, зазначив, що орендодавець не є членом його сім’ї та не входить до кола близьких осіб, а тому з’ясовувати «його особу», як зазначено в інформації, немає підстав.
Шевчук В.В. також підтвердив, що його дружина як фізична особа–підприємець у грудні 2023 року отримала дохід від заняття підприємницькою діяльністю у розмірі 37 277 грн. Суддя додав копію витягу та податкової декларації за 2023 рік.
На підтвердження отримання доходу від надання майна в оренду Шевчук В.В. надав копію податкової декларації за 2022–2023 роки.
Стосовно оренди житла у місті Славута Хмельницької області у 2017 році суддя пояснив, що з 05 жовтня 2016 року (день зарахування до штату суду) він орендував житло у місті Славута, однак у середині грудня 2016 року власник попросив суддю звільнити помешкання, тому на кінець звітного періоду суддя «орендував квартири щодобово та займався пошуком житла». У цьому звітному періоді чинне законодавство передбачало декларування місця проживання на кінець звітного періоду. Оскільки на кінець звітного періоду, а саме 31 грудня 2016 року, у нього не було житла, яке б він міг задекларувати як місце проживання у місті Славута, місцем проживання вказано місто Львів.
V. Критерій професійної компетентності.
Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування.
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконання практичного завдання.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Реєстрі; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Під час дослідження досьє Шевчука В.В. встановлено порушення строків надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень.
Комісією встановлено, що за період з 01 січня 2017 року до 30 червня 2021 року суддею надіслано з порушенням строків надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень – 421 рішення, середня затримка – 20 днів.
Шевчук В.В. у поданих до Комісії письмових поясненнях від 24 жовтня 2024 року зазначив, що за час здійснення правосуддя у 2017–2021 роках, ним надіслано до Реєстру більше 10 000 документів. Він визнав, що певна кількість документів була надіслана до Реєстру з порушенням строків. Однак ці порушення мали об’єктивні причини, пов’язані із значним навантаженням.
Суддя пояснив, що переважна більшість документів, надісланих до Реєстру з порушенням строків, мають процесуальний характер. Усі кінцеві рішення були складені та підписані вчасно, направлялися учасникам справ у строки, визначені законом. Будь-яких спірних моментів чи скарг про несвоєчасне виготовлення рішень чи надіслання сторонам по справі до суду не надходило.
Комісія враховує пояснення судді та водночас зауважує, що надіслання копій судових рішень до Реєстру не потребує значних зусиль, а навантаження не може бути виправданням систематичного порушення строків. Отже, указані факти зумовили зниження Комісією бала за показником ефективності здійснення правосуддя, оціненого за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VI. Критерій особистої компетентності.
Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.
Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.
Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.
Комісія оцінила критерій особистої компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VII. Критерій соціальної компетентності.
Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
Комісія оцінила критерій соціальної компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VIII. Критерій професійної етики та доброчесності.
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів її сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
При оцінюванні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Оцінюючи пояснення судді стосовно звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, Комісія зазначає таке.
У своїх поясненнях суддя відзначив, що у справі № 682/1068/19 допустив неуважність і помилково закрив справу у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.
На переконання Комісії, помилкове закриття справи через неуважність зумовлює зниження оцінки за показником професійної етики, проте не є достатньою для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.
Також у своїх поясненнях суддя вказав, що справу № 682/2311/19 повернуто для належного оформлення, оскільки до протоколу долучено не завірені документи, які доказами вважатися не можуть.
Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Керуючись саме цим принципом, законодавець визначив одним із завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення вирішення її у точній відповідності із законом (стаття 245 КУпАП).
Ні Конституція України, ні закони України, у тому числі КУпАП, не уповноважують суд приймати рішення про направлення адміністративної справи на дооформлення за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 284 КУпАП визначено вичерпний перелік постанов, які можуть бути винесені органом (посадовою особою) у справі про адміністративне правопорушення:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП;
3) про закриття справи.
При цьому КУпАП не передбачено можливості винесення судом постанови про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в тому числі протоколу, на доопрацювання чи для належного оформлення.
Крім того, законодавством не передбачено процедури такого дооформлення чи доопрацювання матеріалів.
Комісія вважає, що зазначені обставини негативно впливають на оцінку відповідності судді критерію професійної етики.
Водночас Комісія звертає увагу, що ці обставини не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді за критерієм професійної етики, оскільки під час дослідження досьє та співбесіди не встановлено фактів, які свідчать про навмисне затягування суддею строків розгляду справ.
Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, на переконання Комісії, суддя надав обґрунтовані пояснення. Отже, наведені ГРД факти не можуть бути підставою для зниження результатів кваліфікаційного оцінювання судді.
IX. Результати кваліфікаційного оцінювання.
Шевчук В.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримав такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
88,875 |
238,375 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
87,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
60 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
2 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
64 |
64 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
76 |
76 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
100 |
175 |
|
особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
75 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
150 |
235 |
|
особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
85 |
||
|
788,375 |
|||
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчук В.В. набрав 788,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що він відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчук Василь Володимирович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 788,375 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука Василя Володимировича займаній посаді.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
