Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Компанієць Ірини Дмитрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Олега КОЛІУША,  Романа САБОДАША,

за участю:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ірини КОМПАНІЄЦЬ,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Компанієць Ірини Дмитрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об'єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в

апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Компанієць Ірина Дмитрівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Компанієць І.Д. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Компанієць І.Д. на момент подання заяви мала __ рік, є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00209165 від 02 листопада 2023 року на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 1995 році закінчила Донецький державний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Стаж професійної діяльності у сфері права близько 30 років.

До призначення на посаду судді працювала в органах прокуратури на посаді помічника прокурора та старшого помічника прокурора.

Указом Президента України від 04 серпня 2003 року № 802 Компанієць І.Д. призначено на посаду судді Авдіївського міського суду Донецької області строком на п’ять років.

Присягу складено 04 березня 2004 року.

Постановою Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року № 1632-VI Компанієць І.Д. обрано на посаду Авдіївського міського суду Донецької області безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2871-VI Компанієць І.Д. обрано на посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду.

Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 суддю Донецького апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д. переведено на роботу на посаді судді Першого апеляційного адміністративного суду.

Наукового ступеня, вченого звання не має.

До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Компанієць І.Д. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

професійна компетентність	когнітивні здібності	49,7	351,7
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	146
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Компанієць І.Д. за кваліфікаційний іспит – 351,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Компанієць І.Д.

Запити про надання відомостей стосовно Компанієць І.Д. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді Компанієць І.Д., та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).           

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Компанієць І.Д. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності за формою, що додається. При цьому увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме : критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

22 квітня 2025 року кандидатом Компанієць І.Д. надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа № 21-2602/25 від 11 квітня 2025 року. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 04 червня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Компанієць І.Д., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією надіслано кандидату копію відповідного висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.

10 червня 2025 року кандидатом надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на висновок ГРД та надано копії підтверджувальних документів.

Співбесіду з кандидатом проведено 12 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	21	17	22	20	19	20	39
	відповідальність
	безперервний розвиток	19	19	20	19	19	19

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критеріїй за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	10	10	8	10	42
	ефективна взаємодія	10	10	11	10	10	10
	стійкість мотивації	10	10	12	11	12	11
	емоційна стійкість	10	10	11	12	12	11

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 42 бали із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність (підпункт два пункту 8 Єдиних показників).

Суддя не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), про яку має бути обізнаний.

1.1. Відповідно до інформації з суддівського досьє 27 січня 2017 року працівниками поліції був зупинений автомобіль «Opel Vivaro», за кермом якого перебував чоловік судді. Кандидат не відобразила жодної інформації про те, шо її чоловік має право власності, володіння чи користування транспортним засобом «Opel Vivaro» у деклараціях за 2016–2017 роки.

Кандидат пояснила, що мало місце одноразове використання, а тому в неї не виник обов’язок декларування вказаного транспортного засобу (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=10975).

1.2. Крім того, відповідно до декларації за 2015 рік чоловік кандидата в ІНФОРМАЦІЯ_1 орендував виробничий цех площею 262 кв.м, а також мав на праві власності магазин та торговий павільйон. У 2015 році кандидат взагалі не декларувала доходів чоловіка. ГРД має обґрунтований сумнів у тому, що чоловік судді – підприємець, орендував приміщення в ІНФОРМАЦІЯ_2 і не отримав жодного доходу від підприємницької діяльності. Імовірно, кандидат приховала дохід чоловіка, що ускладнює оцінку її майнового стану.

Кандидат пояснила, що вказала в декларації за 2015 рік орендовані приміщення в ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки продовжував діяти відповідний договір оренди, його дія не скасовувалася і не припинялася. Фактично чоловік кандидата припинив право користування виробничим цехом в червні 2014 року. Ці приміщення перебували на окупованій території, доступу до них у нього не було. З липня 2014 року до березня 2016 року він взагалі не здійснював підприємницької діяльності  і ніяких доходів не отримував (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=11034).

2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт один, шість пункту 17 Єдиних показників).

Кандидат відвідувала державу, яка перебуває у збройному конфлікті (війні) з Україною, без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України. Кандидат вчиняла дії, що могли завдати шкоди авторитету правосуддя.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє, кандидат неодноразово відвідувала територію рф та Республіки Білорусь.

При цьому в декларації доброчесності судді за 2022 рік суддя зазначила, що не відвідувала після 01 січня 2015 року територію рф або тимчасово окуповані території, чим фактично надала недостовірні відомості, що може свідчити про недбалість судді під час заповнення декларації, адже саме такі поїздки вона згадує в анкеті кандидата.

ГРД звертає увагу на те, що хоч юридично відвідування країни агресора та РБ не було заборонено, такі поїздки (без поважних причин) можуть підривати авторитет правосуддя, а також існує ризик впливу іноземних спецслужб на громадян України зі статусом судді.

Стосовно зазначених відомостей у декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2022 рік Компанієць І.Д. пояснила, що нею як кандидатом, яка є суддею, відповідно до Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді подано Декларацію доброчесності за 2022 рік, в якій зазначено відомості саме за 2022 рік. Оскільки в 2022 році вона та члени її сім’ї не відвідували територію рф та тимчасово окуповану територію України, кандидатом в пунктах 17 та 18 Декларації доброчесності надано ствердну відповідь (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=11234).

Кандидат наголосила, що ніколи не приховувала та неодноразово зазначала про свої поїздки на територію рф у 2014 та 2016, а в 2019 році – до Республіки Білорусь (в анкетах під час цього конкурсу та під час конкурсу до Верховного Суду). Ці поїздки відбулися з поважних причин, мали нагальну потребу та сталися з незалежних від волі критичних життєвих обставин.

3. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність (підпункт сім пункту 18 Єдиних показників). Суддя не доклала зусиль для того, щоб члени її сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

ГРД вважає, що чоловік кандидата вів підприємницьку діяльність на окупованій території, оскільки 28 грудня 2016 року у чоловіка кандидата було вилучено харчі на суму 15 018 грн під час перетину лінії розмежування, а також з урахуванням наявності у нього значного майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності в ІНФОРМАЦІЯ_4. Такі обставини можуть створювати ризик впливу на незалежність та неупередженість кандидата під час здійснення нею правосуддя.

Кандидат наголосила, що в період з липня 2014 до березня 2016 року її чоловік підприємницької діяльності не здійснював ані в Україні, ані на окупованих територіях та не мав доходу. Наявність в її чоловіка магазину та торгівельного павільйону на окупованій території не може вважатися беззаперечним фактом здійснення підприємницької діяльності, оскільки доступу до зазначених об’єктів нерухомості він не мав.

Стосовно обставин, що викладені в постанові Дружківського міського суду Донецької області від 17 січня 2017 року, Компанієць І.Д. зазначила, що внаслідок захоплення ІНФОРМАЦІЯ_5 незаконними збройними формуваннями її чоловік припинив здійснювати підприємницьку діяльність на непідконтрольній українській владі території та зареєструвався в Покровській об’єднаній державній податковій інспекції ТУ ДФС у Донецькій області (Ясинуватсько-Авдїївське відділення). Протягом періоду 2016–2017 років він орендував в смт Верхньоторецьке Ясинуватського району частку магазину, в якому здійснював продаж продуктів харчування (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=12222).

Інформацію про такі орендні відносини Компанієць помилково не вказала у відповідній декларації.

Смт Верхньоторецьке відносилося у період 2015–2017 років до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р).

Чоловік кандидата був затриманий з продуктами харчування не під час перетину безпосередньо лінії зіткнення з непідконтрольною українській владі територією, а отже, відсутні підстави вважати, що він перевозив продукти до непідконтрольної території за наявності в нього дозволу на здійснення підприємницької діяльності в смт Верхньоторецьке.

Стосовно систематичних поїздок чоловіка кандидата на тимчасово окуповану територію, то кандидат пояснила, що вони були обумовлені поважними причинами, пов’язаними з необхідністю догляду за батьками чоловіка.

4. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником сумлінність (підпункт 4 пункту 19 Єдиних показників).

Кандидат вчинила діяння, яке унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень.

Згідно з даними перетинів кордону (довідка НАБУ) кандидат о 23:57 05 червня 2014 року виїхала потягом «Донецьк–москва» до рф, а повернення до України «москва–Донецьк» відбулося лише о 00:57 09 червня 2014 року. Водночас у Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 червня 2014 року за її головуванням Перший апеляційний адміністративний суд ухвалив щонайменше чотири рішення (справи № 805/5101/14, № 254/886/14-а, № 812/2449/14, № 812/2449/14).

Зазначене свідчить про фактичну відсутність судді на робочому місці та ставить під сумнів сумлінність виконання нею процесуальних обов’язків.

Кандидат пояснила, що в даті вказаних ухвал було зроблено описку, оскільки всі проєкти судових рішень кандидат готує наперед. Вирішення питань у вказаних справах про залишення апеляційних скарг без руху, відкриття провадження тощо було спочатку призначено на 06 червня 2014 року. Справи надані помічнику для підготовки проєктів ухвал (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=12817). Однак питання вивезення дочки виникло раптово та спонтанно. Після посилення обстрілів наприкінці травня 2014 року – початку червня 2014 року відразу куплені квитки на потяг. А дати у вказаних проєктах ухвал виправлено не було, станом на зараз це є неможливим.

5. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт один пункту 17 Єдиних показників).

Кандидат вчинила дії, що можуть завдати шкоди авторитету правосуддя.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє кандидат втратила газовий пістолет CHAMPION НОМЕР_1. У рапорті дозвільної системи зазначено, що за місцем проживання власниці зброї не було виявлено, тому перевірити умови зберігання не вдалося. На думку ГРД, це свідчить про неналежне поводження зі зброєю, що у контексті оцінки доброчесності та професійної етики судді може бути розцінено як недбалість і нехтування правовими зобов’язаннями, що підриває довіру до особи, яка має гарантувати дотримання закону.

Компанієць І.Д. пояснила, що внаслідок подій 2014 року після захоплення міста Ясинувата незаконними збройними формуваннями вона не мала можливості продовжити строк дії дозволу, як це вимагається законодавством. Крім того, у зв’язку з неможливістю потрапити до міста Ясинувата не мала можливості забрати газовий пістолет. Таким чином, газовий пістолет не втрачений, а перебуває в безпечному місці, до якого, на жаль, кандидат доступу не має.

6. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником сумлінність (підпункт 6 пункту 19 Єдиних показників).

Кандидат не навела обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.

6.1. Відповідно до матеріалів, поданих суддею на конкурс, у справі 64305/12, що розглядалася Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), було визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відсутністю доступу до суду. ЄСПЛ встановив, що застосування апеляційним судом процесуальних обмежень не було чітким і передбачуваним, що порушило принцип юридичної визначеності, а отже, й право на доступ до суду, гарантоване пунктом один статті 6 Конвенції. Суд зобов’язав державу-відповідача виплатити заявнику 2 000 євро.

6.2. У справі 16343/17 Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті необґрунтованої відмови в доступі до інформації, що становить суспільний інтерес.

ЄСПЛ встановив, що національні суди не дотрималися належного балансу між потребою у захисті конфіденційної інформації та суспільним інтересом у відкритості містобудівної документації. Суд підкреслив значення ролі громадських організацій у демократичному контролі та визнав, що втручання у право на отримання інформації було непропорційним і не було необхідним у демократичному суспільстві.

Компанієць І.Д. пояснила, що в поданих на конкурс документах добросовісно повідомила про наявність рішень Європейського суду з прав людини стосовно двох справ, рішення за якими ухвалювалися колегією суддів, до складу яких входила кандидат (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=13363).

Наголосила, що повністю погоджується з рішенням Європейського суду у справі «Статівка проти України», оскільки ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду не в повній мірі відповідає принципу верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності, відповідно до якого обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року не входила до переліку заяв, які розглядав Європейський суд в межах заяви № 18036/13.

Однак, справа № 2а-471/12/1207 є подібною до справ, за якими здійснив розгляд Європейський суд за заявою № 18036/13, тому кандидат в анкеті і зазначила цю справу, оскільки в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року також, як і в судових рішеннях, що розглядав Європейський суд, суд апеляційної інстанції визначив, що частина Генерального плану, що не була надана позивачу, складалася з матеріалів, які містили як відкриту інформацію, так і інформацію з обмеженим доступом (конфіденційну інформацію), але апеляційний суд не розмежував та не надав оцінки тій інформації, яка була відкрита.

Кандидат зазначила, що нею вивчені висновки вказаних рішень Європейського суду, вони застосовуються нею при розгляді справ, зокрема, у справах щодо запиту на публічну інформацію, щодо застосування строків в спорах про виплату грошового забезпечення, а також при підготовці проєктів судових рішень з додержанням принципу верховенства права з належним обґрунтуванням підстав задоволення (відмови в задоволенні) позовів та наведенням мотивів прийняття (неприйняття) доводів сторін (постанови ПААС від 21 грудня 2023 року у справі № 360/822/23, від 18 вересня 2023 року у справі № 200/2125/23 від 19 травня 2025 року у справі № 200/8730/24 від 09 червня 2025 року у справі № 360/681/25).

Також під час співбесіди Комісією обговорено з кандидатом та представником ГРД інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час його оцінювання.

1. Відповідно до матеріалів суддівського досьє у 2017 році кандидат видала нотаріальну довіреність на ім’я свого чоловіка на представництво її інтересів і з метою продажу квартири в місті Ясинувата Донецької області.

З огляду на те, що чоловік кандидата регулярно відвідував тимчасово окуповану територію, довіреність, вірогідно, була видана для здійснення правочину з продажу майна відповідно до практик, що застосовуються на окупованій території, поза межами українського правового поля. Це ставить під сумнів дотримання кандидатом принципів доброчесності та поваги до верховенства права.

Відповідно до майнових декларацій судді склад нерухомого майна протягом 2016–2020 років не змінився, що може свідчити або про нереалізацію довіреності або про продаж поза правовим полем України.

Кандидат пояснила, що мета видачі довіреності – це взаємовідносини з комунальними службами щодо експлуатації квартири, а не для продажу, хоча в довіреності також зазначалося про передачу повноважень чоловікові по вказаній квартирі щодо продажу, обміну, передачі в найм тощо.

Звернула увагу, що законодавством не було заборонено продаж квартир на окупованій території з оформленням угод за українським законодавством на українській території. Кандидат запевнила, що в разі укладення такої угоди вона б звісно відобразила відчуження квартири в декларації за відповідний рік. Отже, незмінність складу її нерухомого майна протягом 2016–2020 років свідчить саме про те, що все нерухоме майно перебуває на праві власності у неї та в її чоловіка, а не про продаж майна за межами правового поля України (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=13837).

2. Відповідно до майнових декларацій кандидата за 2015–2021 роки суддя та її сім’я проживали в місті Краматорськ, проте до 12 грудня 2017 року кандидат не декларувала користування будь-яким житлом у цьому місті.

Компанієць І.Д. підтвердила, що, дійсно, в 2015–2016 роках не декларувала право користування квартирою в місті Краматорськ, яку надала їй у користування її подруга без укладання будь-яких документів. Вона вважала, що за відсутності укладених договорів оренди житла не має права зазначати про право користування нерухомим майном у майнових деклараціях, тому не декларувала цю квартиру. Починаючи з 2017 року і дотепер вона декларує право користування службовою квартирою (https://youtu.be/Y9k06CC-oPw?t=14187).

Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність» у зв’язку з виявленням ЄСПЛ в межах розгляду справи 64305/12 порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відсутністю доступу до правосуддя.

Крім того, у зв’язку з порушенням кандидатом правил декларування (у деклараціях за 2015–2016 роки не зазначено право користування квартирою у деклараціях за 2016–2017 роки не зазначено право оренди чоловіка частини магазину в смт Верхньоторецьке Ясинуватського району) Комісія у складі Першої палати вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність» та «сумлінність».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить  270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	49,7	351,7
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	146
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20	39
	безперервний розвиток	19
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	42
	ефективна взаємодія	10
	стійкість мотивації	11
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	702,7

Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Компанієць Ірина Дмитрівна набрала 702,7 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо здатності Компанієць Ірини Дмитрівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                                            Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії:                                                                                        Ярослав ДУХ

                                                                                                                  Роман КИДИСЮК

                                                                                                                  Олег КОЛІУШ

                                                                                                                  Роман САБОДАШ